Справа № 520/61/17
Провадження № 2/520/35/17
про залишення позовної заяви без руху
03.02.2017
Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю та виділення в натурі частки із спільної часткової власності, -
До Київського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю та виділення в натурі частки із спільної часткової власності.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху, для усунення недоліків з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно статті 7 ЦПК України мова цивільного судочинства визначається статтею 14 Закону України "Про засади державної мовної політики"
Відповідно до ст. 12 ч.1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 2016 року судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
Відповідно до ст.10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Як роз'яснив Конституційний Суд України у Рішенні від 14.12.99 N 10-рп/99 (справа №1-6/99) положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким "державною мовою в Україні є українська мова", треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Спеціальним законом у сфері використання мови є Закон України від 03 липня 2012 року № 5029-VI "Про засади державної мовної політики".
В силу частин 3,4 цієї ж норми Закону, сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.
Особам, що беруть участь у розгляді справи в суді, забезпечується право вчиняти усні процесуальні дії (робити заяви, давати показання і пояснення, заявляти клопотання і скарги, ставити запитання тощо) рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись послугами перекладача у встановленому процесуальним законодавством порядку. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, послуги перекладача з регіональної мови або мови меншини (мов), у разі їх необхідності, надаються без додаткових для цих осіб витрат.
Отже, законом встановлено вимоги, відповідно до яких сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. При цьому законом надано можливість особі, яка не володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, користуватися рідною мовою або мовою, якою вона володіє, завдяки залученню до справи перекладача, без додаткових для цієї особи витрат, а тому відсутні підстави вважати, що така особа обмежена у правах та буде позбавлена судового захисту.
Як вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1 є громадянкою України, проживає та зареєстрована на території України, а тому звернення до суду з позовною заявою повинно здійснюватися державною мовою. Позов подано до суду російською мовою, що є таким, що суперечить вимогам ст.14 Закону України "Про засади державної мовної політики". Позивачу необхідно подати позовну заяву складену державною мовою в письмовій формі читабельним машинописним або комп'ютерним текстом.
Крім того, згідно п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.
Як вбачається у прохальній частині позову, позивач серед іншого, просить виділити у власність частину спільного майна в натурі, яке розташоване в м. Одесі, вул. Композитора Глинки, 16 і складається з одного житлового будинку літ. "А" загальною площею - 118,6 кв.м., житловою площею - 70,2 кв.м, гаражів літ. "Б", "Ж", кладової літ. "В", сараїв літ. "Г", "Д", "І", літньої кухні літ. "О", веранди літ. "Н".
Вказана вимога є вимогою майнового характеру, оскільки позивач як власник реалізує своє право спільної часткової власності на майно шляхом виділу частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій власності. Здійснення позивачем права спільної часткової власності не є реалізацією особистого немайнового права.
Так, до позову додано квитанцію №0.0.678934920.1 від 28.12.2016 про сплату ОСОБА_1 судового збору за подання позову немайнового характеру у розмірі 551,20 грн.
Проте, позивачем у позовній заяві не визначено ціну позову щодо дійсної вартості спірного майна на час пред'явлення позовної заяви до суду, у разі належного підтвердження ціни позову (довідка БТІ, експертне дослідження, тощо), позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання заяви майнового характеру, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за реквізитами: отримувач: УК у м. Одесі (Київський р-н), код отримувача 38016923, Банк отримувача - УК у м. Одесі, код банку отримувача 828011, рахунок № 31218206700005, Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Згідно ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119 та 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані вище недоліки.
Керуючись ст.ст. 119-122 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю та виділення в натурі частки із спільної часткової власності - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви- п'ять днів з дня отримання даної ухвали суду.
Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали направити позивачу для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Бескровний Я. В.