Справа № 520/3059/16-ц
Провадження № 2/520/5491/17
06.02.2017 року
Київський районний суд м. Одеси
У складі судді Калашнікової О.І.
При секретарі Шеховцевій О.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
Публічного Акціонерного Товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного Акціонерного товариства «УкрСиббанк» і ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим,
Встановив,
ПАТ «УкрСиббанк» у березні місяці 2016 року звернувся до суду з вимогами постановити рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11351219000 від 26 травня 2008 року у сумі 5399,07 дол.США що дорівнює 137779,91 грн , та пені в сумі 61404,54 грн, посилаючись на порушення відповідачами умов договору кредиту і договору поруки. До суду представник позивача не з'явився, надав заяву про вирішення спору за його відсутності, зазначивши, що позов підтримує у повному обсязі.
Відповідач (його представник) ОСОБА_1 до суду не з'явився після перерви, про час і місце слухання справи сповіщений відповідно до вимог ст..74 ЦПК України.
Представник ОСОБА_2 позов не визнав і заявив зустрічні вимоги про визнання договору поруки №206558, укладеного 26.05.2008 року між ПАТ «УкрСиббанк» і ОСОБА_2 припиненим з 27.11.2015 року.
Суд вислухав представника відповідачки, вивчив матеріали по справі і встановив наступне:
26 травня 2008 року Банк і ОСОБА_1 уклали договір №11351219000 про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, за умовами якого Банк надає , а ОСОБА_1 отримує споживчий кредит в сумі 17149 дол.США. ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту, але в будь-якому випадку не пізніше 26 травня 2015 року. За користування кредитними коштами «Позичальник» зобов'язався сплачувати 14,5% річних. 09.09.2009 року між Банком і ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору, за умовами якої графік погашення кредиту викладено в новій редакції.
В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 11351219000 між Банком і ОСОБА_2 26.05.2008 року було укладено договір поруки за № 206558. Поручитель зобов'язався відповідати перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за договором кредиту. Поручитель з умовами договору кредиту був ознайомлений, що зазначено у п.5 договору поруки. 09.09.2009 року до договору поруки банк і поручитель уклали додаткову угоду щодо нової редакції графіку повернення кредитних коштів.
Банк виконав свої зобов'язання за договором кредиту , коли зарахував на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_2 для подальшого використання за цільовим призначенням.
Банк у позові стверджує, що позичальник ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором кредиту не виконав у повному обсязі, тому станом на 11.03.2016 року за вищевказаним договору кредиту утворилась заборгованість в сумі 5399,07 дол.США, з яких 3746,01 дол.США - борг за кредитом і 1653,06 дол.США заборгованість за відсотками. Посилаючись на п.4.1 кредитного договору, банк вимагає стягнути з відповідачів пеню за порушення термінів повернення кредитних коштів і термінів сплати відсотків за користування кредитом відповідно 48687, 094 грн і 12 717,5 грн, а взагалі - 61404,54 грн.
Досудову вимогу Банку про погашення заборгованості відповідачі залишили без уваги , тому банк звернуся до суду з цим позовом і вимагає стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь банку 5399,07 дол.США (за курсом НБУ на момент звернення до суду з позовом дорівнює 137779,91 грн), де борг на кредитом 3746,01 дол.США, заборгованість по відсотках - 1653,06 дол.США та 61404,54 грн пені.
Представник відповідача ОСОБА_2, не визнаючи позов банку і підтримуючи вимоги ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, посилався на положення ч.4 ст.559 ЦК України. У даному випадку умовами договору поруки не визначено строк її припинення. Умовами договору кредиту передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитні кошти і сплатити відсотки не пізніше 26.05.2015 року. Протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання - 27.11.2015 року кредитор вимоги до поручителя не пред'явив, тому порука є припиненою з 27.11.2015 року.
При вищевикладених обставинах суд вважає позов банку підлягаючим частковому задоволенню з таких підстав:
26 травня 2008 року ПАТ «УкрСиббанк» і ОСОБА_1 уклали кредитний договір на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошових коштів на суму 17149 доларів США. При укладанні договору сторони досягли домовленості щодо усіх істотних умов: мети, суми і строку кредиту; умов і порядку його видачі та погашення; способів забезпечення зобов'язань позичальника; відсоткової ставки;порядку плати за кредит;порядку зміни та припинення дії договору; відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору. Договір сторони уклали в письмовій формі. На укладання договору сторони мали вільне волевиявлення і необхідний обсяг цивільної дієздатності. Договір підлягає виконанню обома сторонами. Ст.611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Умови Договору передбачають відповідальність позичальника за несвоєчасне погашення кредиту та не сплату процентів за користування кредитом - позичальнику нараховується пеня у розмірах, встановлених п.4.1 договору. Станом на 11.03.2016 року за договором кредиту №11351219000 від 26.05.2008 року заборгованість позичальника перед банком складає 5399,07 дол.США , де борг на кредитом 3746,01 дол.США, заборгованість по відсотках - 1653,06 дол.США . За порушення строків повернення кредитних коштів і сплати відсотків за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 61404,54 грн.
Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_2
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч.1 ст.553 ЦК ). У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (чч.1, 2 ст.554 ЦК ). Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.
За змістом ч.4 ст.559 ЦК, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. У даному випадку в договорі поруки №206558 від 26.05.2008 року закінчення строку поруки не визначено. Позичальник (а отже, і поручитель) взяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 26.05.2015, сплачуючи її частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів. Позичальник припинив повернення кредитних коштів з жовтня місяця 2013 року, сплату відсотків за користування кредитом з серпня 2014 року, що підтверджується розрахунком заборгованості(а.с.17-25). Отже, заборгованість, з приводу якої заявлений позов у справі, виникла в боржника за період з 10.10.2013 року по 26.05.2015 року. Досудову вимогу про сплату заборгованості за кредитним договором банк направив як поручителю так і боржнику 18.01.2016 року, до суду позов від банку надійшов 17.03.2016 року.
Верховний суд України, розглядаючи справу № 6-272цс16 від 29.06.2016 р. зробив правовий висновок про те, що, регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв'язку із закінченням строку її чинності, частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки:
1) протягом строку, установленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України);
2) протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України);
3) протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України).
Розглядаючи справу №6-125цс14, Верховний суд України зробив наступний висновок: «…пред'явленням вимоги до поручителя є пред'явлення до нього позову».
У даному випадку банк пред'явив вимоги до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання основного зобов'язання, тому в силу положень ч.4 ст.559 ЦК порука припиняється.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. У даному випадку це судовий збір у сумі 2987,77 грн, який підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь банку.
Керуючись ст.213,214,215 ЦПК України, суд
Вирішив
Позов Публічного Акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного Акціонерного товариства «УкрСиббанк» (м.Харків пр.-т Московський,60 , ЄДРПОУ 09807750) за кредитним договором №11351219000 від 26.05.2008 року 5399,07 дол.США , де борг на кредитом 3746,01 дол.США, заборгованість по відсотках - 1653,06 дол.США, та пеню в розмірі 61404,54 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судовий збір в сумі 2987,77 грн.
У задоволені іншої частини позову Публічному акціонерному товариству «УкрСиббанк» відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати припиненим з 27.11.2015 року договір поруки №206558, укладений 16.05.2008 року між Публічним Акціонерним товариством «УкрСиббанк» і ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд через Київський райсуд м.Одеси протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Калашнікова О. І.