Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 480/2607/16-ц
31 січня 2017 року Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю секретаря Біди В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -
встановив:
22 листопада 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (далі - ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК”) звернулося до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості у сумі 33736 грн. 39 коп., яка складається із основної заборгованості за кредитом у розмірі 3536 грн. 81 коп.; заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 25103 грн. 25 коп.; заборгованості за пенею та комісією у сумі 3013 грн. 64 коп.; штрафів - 500 грн. 00 коп. (фіксована частина), 1582 грн. 69 коп. (процентна складова), у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором б/н від 15.08.2013, а також про стягнення судових витрат у справі.
Ухвалою суду від 12 грудня 2016 року відкрито провадження у даній справі.
У судове засідання представник позивача не з'явився; у клопотанні поданому разом з позовною заявою представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК”, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, виходячи з такого:
Відповідно до статей 1, 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 1, 3 - 4, 10 - 11 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення, в порядку позовного, наказного та окремого провадження, цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
Кожна особа, а у встановлених законом випадках, органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.
Відмова від такого права є недійсною.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета та підстав спору на власний розсуд.
Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач, які на час участі у справі відповідно до ст. ст. 28-29 ЦПК України повинні володіти цивільно-процесуальною правосуб'єктністю, тобто мати цивільно-процесуальну правоздатність та цивільно-процесуальну дієздатність.
Під цивільно-процесуальною правоздатністю розуміють здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони.
Цивільно-процесуальну правоздатність мають усі фізичні і юридичні особи.
Під цивільно-процесуальною дієздатністю розуміють здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Цивільну-процесуальну дієздатність мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також, неповнолітні, у випадках прямо передбачених законом.
Із системно-логічного аналізу наведених норм можна зробити висновок про те, що цивільний позов може заявити лише фізична особа, яка володіє цивільно-процесуальною право- та діє- здатністю, тобто є живою.
Аналогічно, позов може бути пред'явлений тільки до особи, яка на час вчинення названої процесуальної дії є живою.
Частиною 4 ст. 25 ЦК України передбачено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі ст. 37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Як вбачається з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00017479044 від 24 грудня 2016 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 02 травня 2014 року, про що 04 травня 2014 року складено відповідний запис № 4750 та видано свідоцтво про смерть серія І-ЖД номер 376335 від 04 травня 2014 року. Відомості про видане свідоцтво внесено до реєстру: 04 травня 2014 року о 13:28:50 реєстратором Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції.
Таким чином даний позов пред'явлено позивачем до особи, яка померла 02 травня 2014 року, тобто за два роки до звернення ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” до суду з цим позовом.
Отже, позов ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” пред'явлено до суду 22 листопада 2016 року до вже померлого 02 травня 2014 рок ОСОБА_1, а положення ст. 37 ЦПК України стосуються випадків, коли необхідність вирішення питання процесуального правонаступництва виникає після пред'явлення позову.
Пунктом першим частини першої статті 205 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 ЦК України припинено, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 210 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - закрити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга Апеляційному суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_2
31.01.2017