Справа №480/1482/15-к
Номер провадження №1-кп/480/19/16
27 січня 2017 року Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, українця, не працюючого, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
Суд визнав доведеним, що 21 липня 2013 року точного часу в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_8 знаходячись в дачному будинку АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин, вступив в конфлікт з ОСОБА_6 , в ході якого наніс останньому один удар дерев'яною палицею в верхню праву частину тулубу, після чого ОСОБА_8 , схопив за одяг ОСОБА_6 , та почав відштовхувати останнього від себе до вхідних дверей в дачний будинок, зупинившись на бетонних сходах при вході в дачний будинок, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , умисно відштовхнув від себе останнього в результаті чого ОСОБА_6 , впав на правий бік тулубу та праву верхню кінцівку при цьому він відчув сильний фізичний біль в правій верхній кінцівки та правій верхній частині тулубу, отримавши при цьому тілесні ушкодження.
У ОСОБА_6 мали місце ушкодження у вигляді синця і садна у верхній третині правого передпліччя і правого ліктьового суглоба, забиття грудної клітини, забиття 1 пальця стопи з піднігтьовою гематомою, всередині суглобового перелому вінцевого відростка ліктьової кістки і перелому зовнішнього надвиростка плечової кістки справа з розвитком нейропатії правого ліктьового нерва. Внутрішньо суглобовий перелом кінцевого відростка ліктьової кістки і зовнішнього надвиростка плечової кістки справа призвели до розвитку контрактури правого ліктьового суглоба і компресії правого ліктьового нерва з розвитком стійкого корінцево-компресійного, вегеталгіческого і нейротрофіческого синдромів, що викликало втрату загальної працездатності у розмірі 35% (20% + 15% відповідно).
Перелом за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що викликали стійку втрату загальної працездатності не менш ніж на одну третину.
Решта ушкодження відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні вину не визнав, та показав, що тілесних ушкоджень ОСОБА_6 не спричиняв, а навпаки останній наносив йому дерев'яним бруском удари в область плеча та в область обличчя.
Не дивлячись на невизнання обвинуваченим своєї вини по спричиненню тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні злочину, який йому інкримінується повністю підтверджується наступними доказами по справі:
Так, потерпілий ОСОБА_6 , показав, що 21.07.2013 року він, його дружина ОСОБА_10 , донька та ОСОБА_11 приблизно о 18.00 годині вечеряли на кухні свого дачного будинку. В цей час до них на кухню зайшов ОСОБА_8 , який імовірно переліз через паркан на територію належної йому садової ділянки, в руках у якого була палиця та який перебував в агресивному стані, і почав сваритися та наносити йому удари дерев'яною палкою. Він почав захищатися прикриваючись руками, йому вдалося направити палицю до низу. Коли вони опинилися на ганку, ОСОБА_8 відштовхнув його і він впав на правий бік тулубу та праву верхню кінцівку на залізобетонні сходи та почув біль в лікті, а ОСОБА_8 впав на нього зверху продовжуючи наносити удари.
Допитана в судовому заіданні свідок ОСОБА_11 показала, що 21.07.2013 року приблизно о 18.00 годині вона, ОСОБА_6 , його дружина та донька, вечеряли на кухні, перебуваючи на садовій ділянці, яка належить потерпілому ОСОБА_6 та яка розташована в СВТ «Рябінушка». В цей час прийшов сусід - ОСОБА_8 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння. В руках у нього була дерев'яна палиця. Зайшовши в будинок ОСОБА_8 почав сваритися з приводу каналізаційних стоків, та наніс ОСОБА_6 удар палкою по руці. ОСОБА_6 оборонявся. Коли вони опинилися на сходинках то ОСОБА_8 штовхнув ОСОБА_6 і той впав на залізобетонні сходи на правий бік тулубу та праву руку, а ОСОБА_8 впав зверху на нього. Вона та дружина ОСОБА_6 почали їх розбороняти, а донька пішла відчиняти хвіртку. Вони виштовхнули ОСОБА_8 за хвіртку і закрили її.
Свідок ОСОБА_10 суду показала, що 21.07.2013 року вона разом з ОСОБА_6 , їх донькою ( ОСОБА_12 ) та ОСОБА_11 , вечеряли на кухні. Приблизно о 18.00 годині в їх будинку з'явився ОСОБА_8 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, почав виражатися нецензурною лайкою і пред'являти претензії з приводу каналізаційних стоків та наніс удар ОСОБА_6 дерев'яною палкою по руці. ОСОБА_6 оборонявся. Коли вони опинилися на сходинках то ОСОБА_8 штовхнув ОСОБА_6 і той впав на залізобетонні сходи на правий бік тулубу та праву руку, а ОСОБА_8 впав зверху на нього. Вона та ОСОБА_11 почали їх розбороняти, а донька пішла відчиняти хвіртку. Вони виштовхнули ОСОБА_8 за хвіртку і закрили її.
Свідок ОСОБА_12 надала суду аналогічні покази, підтвердив покази свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .
Як видно з даних протоколів проведення слідчого експерименту від 22.04.2015 р. та фототаблицею до нього (т.2 а.с. 113-124), 25.06.2015 р. (т.2 а.с. 133-136), 26.06.2015 р. (т.2 а.с. 137-140), 02.07.2015р. (т.2 а.с.144-147), потерпілий ОСОБА_6 , свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в присутності понятих показали де, коли та яким чином обвинувачений ОСОБА_8 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_6 .
Як слідує з даних висновку комісійної судово-медичної експертизи №6-к від 21.01.2015 року, у ОСОБА_6 мали місце ушкодження у вигляді синця і садна у верхній третині правого передпліччя і правого ліктьового суглоба, забиття грудної клітини, забиття 1 пальця стопи з піднігтьовою гематомою, всередині суглобового перелому вінцевого відростка ліктьової кістки і перелому зовнішнього надвиростка плечової кістки справа з розвитком нейропатії правого ліктьового нерва. Станом на 26.01.2015 року у ОСОБА_6 наявний пост-травматичний остеоартроз правого ліктьового суглоба з компресією правого ліктьового нерва, стійкий корінцево-компресний, вегеталгіческій, нейротрофічний Синдромам, з контрактурою (обмеження руху) правого ліктьового суглоба 2 ступеня, які є наслідком внутрішньо-суглобового перелому. Дані ушкодження могли утворитися від дії тупих твердих предметів. Внутрішньо суглобовий перелом кінцевого відростка ліктьової кістки і зовнішнього надвиростка плечової кістки справа призвели до розвитку контрактури правого ліктьового суглоба і компресії правого ліктьового нерва з розвитком стійкого корінцево-компресійного, вегеталгіческого і нейротрофіческого синдромів, що викликало втрату загальної працездатності у розмірі 35% (20% + 15% відповідно).
Перелом за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що викликали стійку втрату загальної працездатності не менш ніж на одну третину.
Решта ушкодження відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Утворення садна і синця в області правого ліктьового суглоба, внутрішньо суглобового перелому вінцевого відростка ліктьової кістки і зовнішнього надвиростка плечової кістки справа при падінні з положення стоячи (як на площину, так і на бетонні сходинки) - не виключається.
Між наслідками у вигляді контрактури правого ліктьового суглоба і компресії правого ліктьового нерва з розвитком стійкого корінцево-компресійного, вегеталгіческого і нейротрофічного синдромів і мавшою місце травмою 21.07.2013 року є прямий причинний зв'язок. (т.2 а.с.33-37).
Відповідно до даних висновку додаткової комісійної судово-медичної експертизи №54-к від 14.04.2015р., слідує, що утворення внутрішньосуглобового перелому вінцевого відростка ліктьової кістки і перелом зовнішнього надвиростка плечової кістки справа по механізму утворення відповідають умовам травматизації, які описані ОСОБА_6 у ходи слідчого експерименту.(т.2 а.с.116-120).
Наведені вище докази їх оцінка в сукупності свідчать про умисне спричинення ОСОБА_8 . ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень. Вказані дії ОСОБА_8 судом кваліфікуються за ч.1 ст.121 КК України, як умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження, поєднаного зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину.
Доводи обвинуваченого, щодо того що, він не спричиняв тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 спростовуються наведеними вище доказами, суд вважає ці доводи даними тільки з метою уникнення покарання.
Вказані покази обвинуваченого ОСОБА_8 повністю спростовуються показами потерпілого, які об'єктивно підтвердженні показами свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , висновками вищевказаних комісійних судово-медичних експертиз, та протоколами слідчих експериментів.
Як встановлено судом, ОСОБА_8 прийшов до ОСОБА_6 з дерев'яною палицею, що свідчить про умисел його на спричинення тілесних ушкоджень, наносив нею удари по тулубу ОСОБА_6 , розуміючи, що при штовханні на залізобетоні сходи з висоти приблизно одного метру передбачав можливість отримання тілесних ушкоджень, у тому числі перелому кісток, після падіння ОСОБА_6 на залізобетоні сходи з вказаної висоти ОСОБА_8 продовжив свій злочинний намір на спричинення тілесних ушкоджень сівши зверху на Сирбу продовжував наносити удари, що в сукупності свідчить про умисне спричинення ОСОБА_8 . ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень.
До показів свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , стосовно неправомірних дій ОСОБА_6 , щодо спричинення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, суд ставиться критично, тому як згадані особи перебувають у дружніх стосунках з обвинуваченим, окрім того вказані покази дані йми з метою захисту ОСОБА_8 , оскільки дані свідки не бачили тих подій які відбувалися на подвір'ї дачного будинку потерпілого ОСОБА_6 , а лише знають про них зі слів обвинуваченого та свідка ОСОБА_15 .
Свідок ОСОБА_15 , показав суду, що коли він вийшов від ОСОБА_14 то бачив, як ОСОБА_6 на вулиці біля воріт свого дачного будинку наносив удари дерев'яним бруском ОСОБА_8 , після того як зламався брусок ОСОБА_6 забіг до двору свого дачного будинку та з території двору зробив постріл в ОСОБА_8 .
Данні покази спростовуються показами свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та самого потерпілого, які є послідовними, узгоджуються між собою, що у сукупності підтверджується письмовими доказами у справі.
Суд не бере до уваги надані стороною захисту данні що містяться в документах, щодо потерпілого ОСОБА_6 , а саме витяг з бази армор, фототаблиця дачного будинку ОСОБА_6 , характеристика на ОСОБА_6 надана правлінням СТ “Рябінушка”, заява садівників СТ “Рябінушка” до правління про прийняття мір до ОСОБА_6 , витяг з протоколу правління СТ, “Рябінушка”, відповіді на адвокатський запит від ЦПМСД №3, міської лікарні №3, Миколаївської обласної лікарні, Головного управління національної поліції в Миколаївській області, оскільки відповідно до ч.11 ст.290 КПК України, сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, що стороною захисту не було виконано, а тому на підставі ч.12 ст.290 КПК України, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
Доводи сторони захисту, щодо визнання недопустимими доказами висновків судово-медичних експертиз та слідчих експериментів в зв'язку з тим, що вони проведені з порушенням процесуального закону, є безпідставними оскільки проведені відповідно до норм КПК України.
При призначенні покарання ОСОБА_8 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, його посередню характеристику, сімейний стан, обставини що обтяжують та пом'якшують покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , судом не виявлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , судом також не виявлено.
На підставі викладеного суд приходить до переконання, що за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України необхідним і достатнім покаранням для виправлення та попередження нових злочинів обвинуваченого є позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_8 на його користь матеріальну шкоду у сумі 23961 грн. 66 коп. та моральну шкоду у сумі 100 000 гр. обвинувачений ОСОБА_8 не визнав з тих підстав, що злочин, який йому інкримінується та по якому ОСОБА_6 визнан потерпілим він не вчиняв.
Суд вважає, що позов ОСОБА_6 в частині стягнення матеріальної шкоди, відповідно до ст.1166 ЦК України підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки підтверджений належними доказами. Так згідно доданих до позовної заяви фіскальних чеків ОСОБА_6 поніс матеріальні витрати на придбання ліків, що складає 23961 грн. 66 коп. (т.1 а.с. 106, т.2 а.с.75-82).
Щодо позову в частині стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступного. В результаті вчиненого ОСОБА_8 відносно ОСОБА_6 злочину, ОСОБА_6 отримав моральну шкоду, яка проявилась як у фізичних стражданнях, спричинених болем, так і в душевних (моральних) стражданнях, які проявились у порушенні звичайного стану життя, переніс нервовий стрес та перехвилювався, змушений був стаціонарно та амбулаторно лікуватися, нести додаткові витрати на придбання ліків та медичне обстеження. Крім того в наслідок отриманої травми 21.07.2013 року змушений нести моральні страждання до даного часу в зв'язку з обмеженням руху та больовими відчуттями в правому ліктьовому суглобі. Враховуючи наведене, розмір відшкодування моральної шкоди із врахуванням характеру правопорушення, обставин, за яких ОСОБА_8 заподіяв ОСОБА_6 тілесні ушкодження, та ступеня його вини, глибини фізичних та душевних страждань потерпілого, характеру заподіяних тілесних ушкоджень, тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках потерпілого, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, матеріального становища обвинуваченого та потерпілого, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, на думку суду відповідає 70000грн., які і необхідно відповідно до ст.1167 ЦК України стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України суд, -
ОСОБА_8 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання обчислювати ОСОБА_8 з моменту звернення вироку суду до виконання.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 23961 (двадцять три тисячі дев'ятсот шістдесят одну) грн. 66 коп.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 70 000 (сімдесят тисяч) грн. 00 коп.
Вирок може бути оскаржено до палати по кримінальним справам Апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченому в той же строк з дня отримання копії вироку.
Суддя ОСОБА_1
27.01.2017