19 січня 2017 р.Р і в н е 817/1493/16
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А., за участю секретаря судового засідання Левченко Т.М., сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1,
відповідача1: представник не прибув,
відповідача2: представник Міськова І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Центру надання послуг з використанням транспортних засобів та обслуговуванням в м. Рівне, Регіонального сервісного центру МВС в Рівненській області
про зобов'язання вчинення певних дій , -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центру надання послуг з використанням транспортних засобів та обслуговуванням в м. Рівне, Регіонального сервісного центру МВС в Рівненській області про зобов'язання провести державну перереєстрацію, а саме скасувати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 30.06.2015 року, державні номери НОМЕР_1 і за свій рахунок здійснити реєстрацію автомобіля марки "ВАЗ 21093", шасі НОМЕР_2 на ім'я позивача.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив на їх обґрунтування, що зазначений автомобіль належить йому на праві власності і був вилучений з його володіння внаслідок шахрайських дій третіх осіб та перереєстрований на гр. ОСОБА_4 Позивач наголошує, що під час здійснення перереєстрації автомобіля його заява, як чинного власника, не відбиралася, також вважає. що ОСОБА_4 ніяких заяв не писав і особисто не подавав. Позивач вказує, що вироком Рівненського міського суду від 09.06.2016 року по справі №569/13848/15-к, який набрав законної сили, зобов'язано повернути йому автомобіль марки "ВАЗ 21093", шасі НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1. з огляду на це, позивач переконаний, що не повинен вчиняти будь-яких додаткових дій для здійснення перереєстрації транспортного засобу на своє ім'я. Просить позов задовольнити повністю.
Представник відповідача 1 у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, подав письмові пояснення, згідно яких Центр надання послуг з використанням транспортних засобів та обслуговуванням в м. Рівне на даний час втратив повноваження щодо здійснення державної реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів, які має Регіональний сервісний центр МВС в Рівненській області та вказав, що відповідач 1 перебуває на завершальному етапі ліквідації.
Представник відповідача 2 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, пояснила суду, що з матеріалів реєстраційної справи вбачається, що перереєстрація транспортного засобу НОМЕР_4 від 30.06.2015 року, державні номери НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 була здійснена із дотриманням вимог чинного станом на час існування спірних правовідносин законодавства, вважає, що відсутні підстави для вчинення відповідачем 2 перереєстрації даного автомобіля на ім'я позивача. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, повно та всебічно з'ясувавши обставини адміністративної справи в ї сукупності на основі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Судом встановлено, що 30.05.2001 року за ОСОБА_1 зареєстровано на праві власності транспортний засіб марки ВАЗ 21093, 1995 року випуску, червоного кольору, кузов НОМЕР_2, об'ємом двигуна 1500 см.куб., що підтверджується свідоцтвом НОМЕР_3, виданим Рівненським МРЕВ 30.05.2001 року (а.с. 71).
30.06.2015 року на підставі заяви №67065151 від 30.06.2015 року та довідки-рахунку від 27.06.2015 року серії ААЕ №131299 право власності на вказаний транспортний засіб перереєстровано на ОСОБА_4 з видачею номерних знаків НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом НОМЕР_4 (а.с. 3, 67-70).
Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 09.06.2016 року по справі №569/13848/15-к, який набрав законної сили 11.07.2016 року, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, визначеного ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком 2 роки 6 місяців.
Даним вироком суду речовий доказ - автомобіль марки ВАЗ-21093, червоного кольору, 1995 року випуску, шасі НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1 вирішено повернути ОСОБА_1 (а.с. 31-32).
Згідно розписки ОСОБА_1 від 14.07.2016 року даний автомобіль ним було фактично отримано (а.с. 6).
На запит позивача Регіональним сервісним центром МВС в Рівненській області (Територіальний сервісний центр 5641) надано відповідь від 30.12.2015 року за №35/24-772, згідно якої перереєстрація транспортного засобу марки ВАЗ 21093, 1995 року випуску, червоного кольору, кузов НОМЕР_2 на ОСОБА_4 здійснена на підставі довідки-рахунку від 27.06.2015 року серії ААЕ №131299 та за особистої присутності заявника (а.с. 7).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 року №3353-ХІІ, державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (надалі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків встановлена Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388 (надалі - Порядок).
Згідно з п. 3 Порядку (в редакції, що була чинною станом на час перереєстрації транспортного засобу на ОСОБА_4.), державна реєстрація транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
Пунктом 6 Порядку (в редакції, що була чинною станом на час перереєстрації транспортного засобу на ОСОБА_4.) передбачено, що транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції (надалі - підрозділи Державтоінспекції).
Пунктом 8 Порядку (в редакції, що була чинною станом на час перереєстрації транспортного засобу на ОСОБА_4.) визначено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України "Про дорожній рух").
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери (абзаци 1-3).
Отже, підставою для проведення перереєстрації транспортного засобу станом на час виникнення спірних правовідносин є заява власника, документи, що посвідчують його особу та документи на підтвердження правомірності придбання, транспортного засобу, до яких відносилась, серед іншого, довідка-рахунок визначеної форми.
Судом досліджено, що вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 09.06.2016 року по справі №569/13848/15-к, який набрав законної сили 11.07.2016 року, встановлено ту обставину, що перереєстрація транспортного засобу на ОСОБА_4 відбулася внаслідок шахрайських дій гр. ОСОБА_5
Разом з тим, з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що з жодними заявами про здійснення перереєстрації транспортного засобу марки ВАЗ 21093, 1995 року випуску, червоного кольору, кузов НОМЕР_2 державний номер НОМЕР_1 позивач до моменту звернення до суду з даним адміністративним позовом до відповідачів не звертався і будь-які рішення з приводу відмови у проведенні такої перереєстрації ними не приймались.
Лише 20.12.2016 року позивач звернувся із заявою до Центру надання послуг з використанням транспортних засобів та обслуговуванням в місті Рівне, в які просив здійснити безкоштовне переоформлення автомобіля (а.с. 82).
Станом на час розгляду і вирішення адміністративної справи відомості щодо отримання позивачем відповіді на вказану заяву відсутні.
За приписами ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Отже, рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до статті 55 Конституції України, статей 2, 6 Кодексу адміністративного судочинства України.
Проте, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у КАС України право особи на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було реальним.
Водночас, позивач не навів доказів, а суд не встановив фактів порушення відповідачами прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин та обставин, які б свідчили про допущення відповідачами протиправної бездіяльності щодо позивача.
При цьому суд наголошує, що а змістом статей 2, 6 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин, при цьому захист цих прав, свобод та інтересів є похідним, тобто, передбачає наявність установленого судом факту їх порушення.
За наведених обставин, позовні вимоги не знаходять свого підтвердження достатніми належними і допустимими доказами, тому у їх задоволенні слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позивачу - ОСОБА_1, в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Жуковська Л.А.