18 січня 2017 р.Р і в н е 817/2020/16
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А., за участю секретаря судового засідання Левченко Т.М., сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: не прибув,
відповідача: представник не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування постанов
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправними та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 18.06.2013 року №38367114, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 18.06.2013 року №38367114.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на примусовому виконанні відповідача перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса від 06.06.2012 року №673, яким звернуто стягнення на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що належить позивачу на праві власності. Оспорюваними постановами з позивача, як з боржника у виконавчому провадженні, стягнуто виконавчий збір та накладено арешт на його майно і оголошено заборону його відчуження. Позивач вважає такі постанови неправомірними, посилається на ті обставини, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження №38367114, копії оспорюваних постанов за адресою, вказаною у виконавчому документі, йому не надсилались. Також, зазначає про допущення державним виконавцем ряду інших порушень під час здійснення даного виконавчого провадження. Просить позов задовольнити повністю.
Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, представником позивача подано заяву про розгляд справи за відсутності позивача.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини свого неприбуття суд не повідомив, заперечень на адміністративний позов та витребовуваних судом доказів не подав, про причини неможливості їх надання суд не повідомив.
Повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.
Судом встановлено, що приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Плетньов Володимир Олександрович вчинив виконавчий напис від 06.06.2012 року №673, яким звернув стягнення на нерухоме майно, а саме: шестикімнатну квартиру №1 з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1, для задоволення за рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного майна, вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на загальну суму 5241561,25 грн. (а.с. 10).
На підставі заяви від 06.06.2013 року, зареєстрованої 06.06.2013 року за №3796/02.1-31, Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" пред'явлено даний виконавчий напис до примусового виконання до підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Рівненській області (а.с. 9).
10.06.2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №38367114 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова В.О. від 06.06.2012 року №673 (а.с. 12-13).
18.06.2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору №38367114, якою вирішено стягнути з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 524156,13 грн. (а.с. 14-15).
18.06.2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №38367114, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1, в межах суми стягнення 5765717,38 грн. та оголошено заборону здійснення відчуження будь-якого майна, що належить боржнику ОСОБА_1, лише в межах суми боргу (а.с. 16).
28.08.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" подано до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області заяву, зареєстровану за №9665/02.1-14/06, про повернення виконавчого документу стягувачеві (а.с. 25).
30.08.2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві №38367114, якою вирішено повернути виконавчий напис приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова В.О. від 06.06.2012 року №673 стягувачеві (а.с. 27-28).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-XIV (що був чинним на час виникнення спірних правовідносин, надалі Закон України №606-XIV), примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи виконавчі написи нотаріусів.
Згідно з п. 1 ч. 1, ч.ч. 2-3 ст. 19 Закону України №606-XIV, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника. У заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.
Частиною 2 статті 25 Закону України №606-XIV передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Частиною 5 статті 25 Закону України №606-XIV визначено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Частиною 1 статті 28 Закону України №606-XIV встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.
В силу вимог частини 2-4 ст. 57 Закону України №606-XIV, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна.
За змістом частини 4 статті 57 Закону України №606-XIV, копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, має місце причинно-наслідковий зв'язок між отриманням боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та виконання ним рішення у строк, визначений державним виконавцем для самостійного виконання, невиконання якого, у свою чергу, тягне за собою вчинення виконавчих дій, у тому числі шляхом накладення арешту на майно боржника та стягнення з боржника виконавчого збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України №606-XIV, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Судом досліджено, що у матеріалах виконавчого провадження №38367114 міститься лист від 10.06.2013 року за вих. №9056/13 про направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.06.2013 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).
Водночас, згідно інформації, наявної у виконавчому написі приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова В.О. від 06.06.2012 року №673 ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2.
Також, у матеріалах виконавчого провадження №38367114 відсутні докази направлення боржнику постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 10.06.2013 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За приписами частин 1-2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 4 статті 71 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Ухвалою суду від 22.11.2016 року відповідача зобов'язано надати до 12.01.2017 року належним чином засвідчені копії та оригінали (для огляду в судовому засіданні) матеріалів виконавчого провадження №38367114. Ні до закінчення встановленого судом строку, на у наступні судові засідання відповідач витребовувані докази не надав, про причини неможливості їх надання суд не повідомив.
Частиною 6 статті 71 КАС України передбачено, що у разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Крім того, судом враховується, що згідно з пп. 3.2.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року №489/20802 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, надалі Інструкція), якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до початку його примусового виконання, виконавчий збір стягується з суми, яка не була сплачена боржником самостійно.
Із заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" від 06.06.2013 року вх. №3796/02.1-31 про пред'явлення виконавчого напису до виконання вбачається, що стягувачем зазначено про самостійну сплату ОСОБА_1 коштів за виконавчим написом приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова В.О. від 06.06.2012 року №673 у сумі 152000,00 грн.
Відтак, сплата вказаної суми повинна була враховуватись відповідачем при прийняття постанови від 18.06.2013 року №38367114 про стягнення з боржника виконавчого збору.
За наведених обставин, позовні вимоги знаходять своє підтвердження достатніми належними і допустимими доказами, а оспорювані постанови не відповідають критеріям правомірності та підлягають скасуванню судом, а позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Велесик Т.М. про стягнення з боржника виконавчого збору від 18.06.2013 року №38367114.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Велесик Т.М. про про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.06.2013 року №38367114.
Присудити на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судовий збір у розмірі 5792 (п'ять тисяч сімсот дев'яносто дві) грн. 76 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Жуковська Л.А.