Справа № 815/6412/16
06 лютого 2017 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Роздільнянської районної державної адміністрації про стягнення заробітної плати, моральної шкоди, компенсації за затримку розрахунку, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Роздільнянської районної державної адміністрації в якому просила стягнути з Роздільнянської районної державної адміністрації на її користь заборгованість по заробітній платі у сумі 3 175,34грн., моральну шкоду у сумі 15 000грн. та компенсацію за затримку розрахунку у розмірі середнього заробітку по день фактичного остаточного розрахунку.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що вона працювала у Роздільнянській районній державній адміністрації на посаді головного спеціаліста відділу житлово - комунального господарства з 19.08.2014р. по 07.09.2016р., з якої була звільнена за п.1 ст.40 КЗпП України. Також, позивач зазначала, що умови праці працівників державних органів з 01.05.2016р. зазнали суттєвих змін у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. ОСОБА_1 зазначала, що заробітну плату за новими умовами їй було нараховано за серпень 2016 року, при цьому, за травень - липень перерахунок її заробітної плати було зроблено пізніше. Разом з тим, вона зазначала, що у липні 2016 року вона перебувала у відпустці, однак перерахунок відпускних та грошової допомоги при наданні щорічної основної відпустки, який повинен був скласти 3175,34грн., відповідачем зроблено не було. Позивач вважає, що оскільки Роздільнянською районною державною адміністрацією при звільненні розрахунку по вказаній сумі зроблено з нею не було, то відповідно до приписів ст.117 КЗпП з відповідача повинна бути стягнута компенсація за затримку розрахунку у розмірі середнього заробітку по день фактичного остаточного розрахунку. Крім того, ОСОБА_1 зазначала, що оскільки відповідач на день її звільнення не провів з нею остаточного розрахунку їй була спричинена моральна шкода, яка полягає у тому, що були втрачені нормальні життєві зв'язки з сім'єю та вимагало від неї додаткових зусиль для організації життя та спричинила хвилювання.
Роздільнянська районна державна адміністрація заперечувала щодо задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 з підстав зазначених у письмових запереченнях. Так, представник Роздільнянської районної державної адміністрації зазначала, що 01.05.2016р. набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015р. згідно якого відбулись зміни умов праці державних службовців. Відповідно до п.14 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону, видатки на реалізацію його положень та інших нормативно - правових актів з цього питання у 2016 році здійснюються у межах коштів, передбачених Законом України «Про державний бюджет України на 2016 рік». Відповідно до листа Одеської обласної адміністрації від 13.07.2016р. №01/02-39/3414 та листа Міністерства фінансів України від 21.06.2016р. №31-08020-01-17944 наданні роз'яснення, згідно яких відповідно до ст.51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату, включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу лише в межах фонду заробітної плати, затвердженого для бюджетних установ у кошторисах. Пунктом 9 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону від 28.12.2014р. №76 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» регламентовано керівникам органів виконавчої влади з метою раціонального використання бюджетних коштів вжити заходів щодо зменшення або скасування стимулюючих виплат, зменшення надбавок і доплат, які встановлені у граничних розмірах. Представник відповідача зазначала, що ОСОБА_1 було зроблено перерахунок заробітної плати та доплачено відповідні кошти. При цьому, представник відповідача зазначала, що грошова допомога при наданні щорічної основної відпустки виплачувалась працівникам райдержадміністрації у розмірі посадового окладу затвердженого у штатному розписі на 2016 рік, який введено з 01.01.2016р. Перерахунок зазначеної допомоги на той час не проводився у зв'язку з відсутністю коштів та тим, що матеріальна допомога відноситься до заохочувального виду виплат. Крім того, на думку представника відповідача, ОСОБА_1 безпідставно заявлені позовні вимоги про стягнення моральної шкоди.
Згідно з ст.128 КАС України справа розглянута у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 з 19.08.2014р. працювала на державній службі у Роздільнянській районній державній адміністрації на посаді головного спеціаліста відділу житлово - комунального господарства, про що свідчать записи у її трудовій книжці (а.с.46-52).
Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Роздільнянської районної державної адміністрації №82/К від 05.09.2016р. ОСОБА_1 було звільнено з посади головного спеціаліста відділу житлово - комунального господарства з 07.09.2016р. за п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку зі змінами організаційної структури та припиненням відділу житлово - комунального господарства районної державної адміністрації (а.с.55).
Розмір заробітної плати працівникам районних державних адміністрацій визначався згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006р. №268 «Про упорядкування структури та умов оплаті праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».
Посадовий оклад позивача до 01.05.2016р. складав 1723грн., про що свідчить довідка про її заробітну плату за 2016 рік (а.с.15).
З 01.05.2016р. набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015р., згідно якого відбулись істотні зміни умов праці державних службовців.
З 01.05.2016р. посадовий оклад ОСОБА_1 складав 2585грн.
Позивач в адміністративному позові зазначала, що з серпня 2016 року заробітна плата була їй нарахована згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. Також, як зазначала позивач, та підтверджено матеріалами справи їй було зроблено відповідачем перерахунок заробітної плати за травень та червень 2016 року та сум відпускних за липень 2016 року (а.с.15,43-44).
При цьому, позивач зазначала, що у травні та червні 2016 року відповідачем були видані розпорядження про надання премії та встановлення надбавки за високі досягнення в праці працівникам райдержадміністрації, суми цих виплат у травні та червні 2016 року нею були отримані за старим окладом та при проведенні перерахунку Роздільнянською районною державною адміністрацією ці виплати враховані не були, а тому позивач вважає, що у зв'язку з цим відповідачем їй неправомірно не було зроблено перерахунок та не виплачено відпускні у липні 2016 року у сумі 1815,01грн. та грошова допомога при наданні щорічної основної відпустки у сумі 1360,33грн.
Судом встановлено, що згідно розпорядження голови Роздільнянської районної державної адміністрації №36/В-2016 від 09.06.2016р. ОСОБА_1 було надано чергову щорічну відпустку у розмірі 30 календарних днів з 04.07.2016. по 02.08.2016р. з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення(а.с.77).
Відповідно до ч.2 ст.50 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р., який набрав чинності з 01.05.2016р., заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 4) виплати за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; 5) виплати за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою; 6) премії (у разі встановлення).
Таким чином, згідно зазначених приписів Закону України «Про державну службу» з 01.05.2016р. такий вид надбавок державним службовцям як надбавка за високі досягнення у праці не передбачено діючим законодавством, а тому суд вважає помилковим посилання позивача на те що при здійсненні їй перерахунку відпускних за липень 2016 року та грошової допомоги при наданні щорічної основної відпустки не було враховано зазначену надбавку.
Також, судом встановлено, що головою Роздільнянської районної державної адміністрації було прийнято розпорядження №260/А-2016 від 23.05.2016р. «Про преміювання працівників районної державної адміністрації за травень 2016 року», яким ОСОБА_1 було встановлено премію у розмірі 20% у розмірі 344,60грн. (а.с.71-73) та розпорядження №314/А-2016 від 23.06.2016р. «Про преміювання працівників районної державної адміністрації за червень 2016 року», яким ОСОБА_1 було встановлено премію у розмірі 35% у сумі 603,05грн. (а.с.81-83). Зазначені кошти ОСОБА_1 були відповідачем нараховані за окладом встановленим до 01.05.2016р. та виплачені їй.
Так, преміювання провадиться з метою матеріального стимулювання високопродуктивної та ініціативної праці, підвищення її ефективності, якості, зацікавленості в досягненні її кінцевого результату та посилення персональної відповідальності державних службовців за доручену роботу або поставлені завдання.
Разом з цим, відповідно до п.5 та.п.6 ст.52 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. премії виплачуються в межах фонду преміювання залежно від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу. Фонд преміювання державного органу встановлюється у розмірі 20 відсотків загального фонду посадових окладів за рік та економії фонду оплати праці.
Згідно ч.1 ст.51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.
Таким чином, оскільки відповідно до приписів діючого законодавства премії можуть виплачуватися державним службовцям в межах фонду преміювання та фонду заробітної плати, затвердженого для бюджетних установ у кошторисі, змін до якого для Роздільнянської районної державної адміністрації за вказаний період внесено не було, суд вважає необґрунтованими посилання позивача не необхідність перерахунку виплаченої суми премії та у зв'язку із цим перерахунку відпускних за липень 2016 року та грошової допомоги при наданні щорічної основної відпустки.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Роздільнянської районної державної адміністрації на її користь заборгованості по заробітній платі у сумі 3 175,34грн.
Крім того, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Роздільнянської районної державної адміністрації на її користь моральної шкоди у сумі 15 000грн. та компенсації за затримку розрахунку у розмірі середнього заробітку по день фактичного остаточного розрахунку є похідними від позовних вимог про стягнення з Роздільнянської районної державної адміністрації на її користь заборгованості по заробітній платі у сумі 3 175,34грн., підстави для задоволення яких відсутні, суд вважає, що і вказані вимоги задоволенню не підлягають.
За таких обставин, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 158 - 163,167 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.О. Танцюра