ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
07 лютого 2017 року справа № 813/4385/16
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.,
при секретарі Новак Л.М.
за участю:
прокурора - Топій Т.В.
представника відповідача - Дудича І.С.
представника третьої особи - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області до Грушівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, -
Встановив:
Заступник керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області звернувся з адміністративним позовом до Грушівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що рішення про надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 13,7 га, яка розташована в с. Грушів Дрогобицького району під садівництво для передачі в оренду прийнято Грушівською сільською радою в порушення вимог Земельного кодексу України, а саме поза конкурсними засадами. ОСОБА_3 із заявою про затвердження вказаного проекту відведення земельної ділянки під садівництво на даний час до сільської ради не звертався, відповідно рішення Грушівською сільською радою про затвердження останнього не приймалось, договір оренди не укладався. Позивач вважає рішення сільської ради незаконним та просить його скасувати.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечив, надав суду письмові заперечення. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог заявляє, що оскаржуване рішення №92 від 26.08.2016 р. «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під садівництво гр. ОСОБА_3» не означає позитивного рішення про надання її у користування (оренду) даної земельної ділянки і відповідно не порушує жодних прав позивача. Відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення не мав підстав для відмови в його прийнятті. Зазначає, що підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації,, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 19 січня 2016 року №21-3690а15, аналогічний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, однак рішення органу місцевого самоврядування щодо отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування (оренду). В задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 проти позову заперечив, мотивуючи тим, що при винесенні оскаржуваного рішення №92 від 26.08.2016 р. Грушівська сільська не мала підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту відведення. Передача в оренду спірної земельної ділянки ОСОБА_3 має здійснюватись без аукціону, оскільки Рішенням Грушівської сільської ради від 29.11.2006 року №53 «Про надання згоди на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки під розміщення саду (багаторічні насадження) та складення проекту відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 в с. Грушів Дрогобицького району» надано дозвіл ОСОБА_3 на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки площею 13,7 га та надано дозвіл на виготовлення матеріалів попереднього погодження і складання проекту відведення земельної ділянки під розміщення саду. В задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.
Заслухавши думку сторін, з'ясувавши обставини, на які представники посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з такого.
Згідно з частиною першою статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до частини 2 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з частиною 1 статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частиною 2 вказаної статті передбачено випадки коли земельні ділянки державної або комунальної власності не підлягають продажу на конкурентних засадах.
Згідно з абзацом З пункту 1 Перехідних положень Земельного кодексу України у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).
Згідно з довідкою Грушівської сільської ради від 20.11.2006 р. №2041 сад (багаторічні насадження) належить ТзОВ «Україна» і знаходиться в с. Грушів по вул. 24 серпня, 6а.
Дана юридична адреса також відображена в договорі купівлі-продажу від 24.11.2006 року, що підтверджує, що даний об'єкт ідентифікується самостійною юридичною адресою.
24.11.2006 року ОСОБА_3 уклав з СГ ТзОВ «Україна» договір купівлі-продажу саду (багаторічних насаджень).
Згідно оціночної відомості та акту прийому-передачі ОСОБА_3 отримав у власність 1250 яблунь віком 50 років.
За вказаний сад 22.11.2006 року покупцем сплачено повну суму в розмірі 10700,00 грн.
На даний час договір купівлі-продажу саду (багаторічних насаджень) від 24.11.2006 р. діючий, сторонами не розірваний і не визнаний недійсним в судовому порядку.
Для обліку технічних характеристик саду Дрогобицьким Державним комунальним міжміським бюро інвентаризації та експертної оцінки виготовлено Схему розташування фруктових дерев в с. Грушів.
Рішенням Грушівської сільської ради від 29.11.2006 року №53 «Про надання згоди на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки під розміщення саду (багаторічні насадження) та складення проекту відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 в с. Грушів Дрогобицького району» надано дозвіл ОСОБА_3 на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки площею 13,7 га та надано дозвіл на виготовлення матеріалів попереднього погодження і складання проекту відведення земельної ділянки під розміщення саду.
19.08.2016 на адресу Грушівської сільської ради із письмовою заявою звернувся житель с. Грушів ОСОБА_3 про надання останньому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 13,7 га, яка знаходиться в межах села Грушів для ведення садівництва на умовах оренди.
Рішенням Грушівської сільської ради №92 від 26.08.2016 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під садівництво гр.ОСОБА_3" надано дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 13,7 га, яка розташована в с. Грушів Дрогобицького району під садівництво для передачі в оренду.
Згідно з інформацією управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі та Грушівської сільської ради вказана земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту с. Грушів Дрогобицького району.
Відповідно до 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною З статті 123 Земельного Кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і лає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно з пунктом 1 Перехідних положень Земельного кодексу України у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з частиною третьою вищенаведеної статті КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (ч. 3 ст. 5 ЦК України).
У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
На момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення діяло Рішення Грушівської сільської ради від 29.11.2006 року №53 «Про надання згоди на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки під розміщення саду (багаторічні насадження) та складення проекту відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 в с. Грушів Дрогобицького району». Доказів того, що вказане рішення було визнано незаконним чи скасовано суду не надано.
Конституційний Суд України у рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).
Вирішуючи спір по суті, суд також не залишає поза увагою той факт, що у власності ОСОБА_3 перебувають багаторічні насадження (1250 яблунь).
Верховний Суд України у постанові від 25.02.2015 (справа № 6-14цс15) зазначив наступне: «враховуючи викладене, у правовідносинах, що склалися між реорганізованим сільськогосподарським підприємством та громадянином, багаторічні насадження не можуть розглядатися, як окремий об'єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться, оскільки є складовою частиною земельної ділянки».
Одним із основних принципів адміністративного судочинства є принцип законності, закріпленій у статті 9 КАС України, яким передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Судові витрати відповідно до приписів ст. 94 КАС України відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Постановив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано 08.02.2017 року.
Суддя Р.М. Брильовський