Справа № 464/7131/16-п Головуючий у 1 інстанції: Борачок М.В.
Провадження № 33/783/78/17 Доповідач: Ревер В. В.
07 лютого 2017 року м. Львів
Апеляційний суд Львівської області в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ ОСОБА_1, з участю ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу на постанову судді Сихівського районного суду м.Львова від 05 грудня 2016 року,
встановив:
цією постановою,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_2, що працює водієм ПАТ «ОСОБА_3 і К»,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень в дохід держави.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 275,60 грн. судового збору.
Згідно постанови судді, ОСОБА_2, 08 вересня 2016 року, близько 16 год., на перехресті вулиць Луганська - Професора Буйка у м.Львові, керуючи автомобілем НОМЕР_1, порушуючи вимоги п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, при виборі безпечної швидкості руху не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, спричинивши транспортним засобам технічні пошкодження.
Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
На дану постанову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку та закрити провадження у справі.
Вважає, що оскаржувана постанова прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, постановлена з порушенням вимог чинного законодавства, порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню в повному обсязі.
Не заперечуючи факту ДТП та зіткнення його автомобіля із автомобілем ОСОБА_3, наголошує на тому, що таке відбулося з вини останнього, оскільки такий розвертався у недозволеному місці, чим порушив п.8.5 Правил дорожнього руху України, в наслідок чого відбулась дана дорожньо-транспортна пригода.
За таких обставин суд першої інстанції повинен був призначити транспортно-трасологічну експертизу, яка б довела відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
Крім цього, суд не прийняв до уваги і те, що працівниками патрульної поліції складено лише один протокол про адміністративне правопорушення щодо нього, а щодо ОСОБА_3 ні.
Саме водій ОСОБА_3 створив аварійну обстановку на дорозі, внаслідок чого відбулась дорожньо-транспортна пригода з пошкодженням транспортних засобів. Тому ОСОБА_3 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, А щодо нього провадження закрити.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши наведені доводи та вивчивши матеріали адміністративної справи № 464/7131/16-п, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Беручи до уваги пояснення учасників дорожньої пригоди після події, свідків події, фото таблиці, інші матеріали справи, апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду прийнято законне та обґрунтоване рішення.
Як встановлено судом, ОСОБА_2, 08 вересня 2016 року керуючи автомобілем НОМЕР_1 та рухаючись по вул.Луганській, порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України. Так при виборі безпечної швидкості руху не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, спричинивши транспортним засобам технічні пошкодження.
Відповідно до вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Під час розгляду справи встановлено, що саме ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21013», порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, при виборі безпечної швидкості руху не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2. Даючи пояснення він ствердив, що автомобіль, який рухався спереду його автомобіля, прийнявши вправо об'їхав автомобіль ОСОБА_3, а він вже не зміг, оскільки завадив велосипедист.
Таким чином саме дії ОСОБА_2 знаходяться в причиновому зв'язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Висновок про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення є вірним, такий зроблений на підставі аналізу зібраних по справі доказів.
Доводи скаржника про те, що дана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України є необґрунтованими та не приймаються до уваги, оскільки як видно із схеми місця ДТП (а.с.2), пояснень ОСОБА_3 (а.с.3), ОСОБА_2 (а.с.4) та фото (а.с.37) така відбулась в межах смуги по якій рухався ОСОБА_2 на своєму автомобілі, тобто до перетину ОСОБА_3 суцільної смуги руху, як про це зазначає апелянт у мотивах апеляційної скарги.
Щодо необхідності призначення транспортно-трасологічної експертизи та складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3, то такі міркування скаржника апеляційний суд вважає безпідставними. Експертиза призначається у випадках, коли виникає потреба у спеціальних знаннях, чого по обставинах даного ДТП суд не вважав за потрібне, а складення протоколу на винну особу працівниками поліції вирішується за їх власним переконанням.
По справі всебічно, повно і об'єктивно з'ясовано обставини при яких сталася дана дорожня пригода. Порушень вимог чинного законодавства при розгляді справи суддею місцевого суду, які тягнули б за собою скасування постанови, про що зазначено апеляційній скарзі, не встановлено.
Виходячи з наведеного, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
постановив:
Постанову судді Сихівського районного суду м.Львова від 05 грудня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Львівської області ОСОБА_1