Справа № 466/633/17
06 лютого 2017 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
перекладача ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Сирійської Арабської Респубілки, громадянина Сирійської Арабської Республіки, не працюючого, одруженого, має на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_5 , маючи умисел на організацію незаконного перетину кордону України, перебуваючи впродовж тривалого часу на території України, добре розуміючи порядок перетину кордону, вступив в злочинну змову із невстановленими досудовим розслідуванням особам (матеріали стосовно яких виділено в окреме провадження), метою якої було переправлення осіб через державний кордон України.
Реалізуючи спільний із невстановленими досудовим розслідуванням особами умисел, ОСОБА_5 зустрівся в м.Львові із ОСОБА_7 , якій замовив безпосереднє переправлення осіб через державний кордон України, обумовивши в ході зустрічі час та місце прибуття в м.Львів групи нелегальних мігрантів, яких необхідно буде переправити через державний кордон України в напрямку Угорської Республіки, суму грошової винагороди ОСОБА_7 за виконану нею роботу, яка мала становити 8000 доларів США та умови виплати повної суми грошових коштів в разі успішного переправлення через кордон групи нелегальних мігрантів. При цьому, між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було обумовлено прибуття групи нелегальних мігрантів в м.Львов 01.12.2016.
Організувавши в такий спосіб незаконний перетин кордону, ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час зустрівся в м.Києві із громадянами Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , яких близько 19:50 год. 01.12.2016 привіз в м.Львів.
Згідно попередньої домовленості між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , остання у вищевказаний час зустріла їх на залізничному вокзалі станції Львів і всі вищевказані особи на двох автомобілях прослідували на вул. Ак.Кучера, 18/5 в м.Львові.
Продовжуючи реалізацію спільного із невстановленими досудовим розслідуванням особами умислу, спрямованого на незаконний перетин кордону ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 передав ОСОБА_7 в якості завдатку грошові кошти в сумі 1400 гривень, та переконався, що ОСОБА_7 організувала незаконний перетин кордону вказаних осіб шляхом підготовки транспортного засобу та водія, який мав відвезти їх до державного кордону України та в подальшому, незаконно перетнути його поза межами офіційних пунктів пропуску через державний кордон України.
02.12.2016р. о 00:10 год. працівниками прикордонного наряду «Секрет» від ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на напрямку 540 прикордонного знаку на відстані 200 метрів від лінії державного кордону України було затримано ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 при спробі незаконного перетину кордону України.
Тобто, ОСОБА_5 маючи умисел на організацію незаконного перетину кордону України вступив в злочинну змову із невстановленими досудовим розслідуванням особами, метою якої було переправлення осіб через державний кордон України.
Реалізуючи спільний із невстановленими досудовим розслідуванням особами умисел, ОСОБА_5 , в другій декаді листопада 2016 року, зустрівся в м.Львові із ОСОБА_7 , які замовив безпосереднє переправлення осіб через державний кордон України, обумовивши в ході зустрічі час та місце прибуття в м.Львів групи нелегальних мігрантів, яких необхідно буде переправити через державний кордон України суму грошової винагороди ОСОБА_7 за виконану нею роботу, яка мала становити 8000 доларів США та умови виплати повної суми грошових коштів в разі успішного переправлення через кордон групи нелегальних мігрантів.
Організувавши в такий спосіб незаконний перетин кордону, ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час зустрівся в м.Києві із громадянами Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , яких близько 19:50 год. 01.12.2016 привіз в м.Львів, а в подальшому на АДРЕСА_2 .
Продовжуючи реалізацію спільного із невстановленими досудовим розслідуванням особами умислу, перебуваючи 01.12.2016 в АДРЕСА_2 , передав ОСОБА_7 в якості завдатку грошові кошти в сумі 1400 гривень, та переконався, що ОСОБА_7 організувала незаконний перетин кордону вказаних осіб шляхом підготовки транспортного засобу та водія, який мав відвезти їх до державного кордону України та в подальшому, незаконно перетнути його поза межами офіційних пунктів пропуску через державний кордон України.
02.12.2016р. о 00:10 год. працівниками прикордонного наряду «Секрет» від ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на напрямку 540 прикордонного знаку на відстані 200 метрів від лінії державного кордону України було затримано ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 при спробі незаконного перетину кордону України.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.332 КК України.
В підготовчому судовому засіданні в розпорядження суду поступила угода про визнання винуватості від 30.01.2017 року, укладена між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №42016140000000202, з одного боку та обвинуваченим у кримінальному провадженні ОСОБА_5 , з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України у приміщенні Галицького районного суду м. Львова за адресою: м. Львів, вул. Чоловського, 2, за умовами якої сторони погодились про повне визнання ОСОБА_5 своєї винуватості за ч. 2 ст. 332 КК України та призначення ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з конфіскацією транспортних засобів, які були знаряддям вчинення злочину, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Окрім того, сторони погоджуються, що враховуючи ступінь тяжкості ним злочину, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, ОСОБА_5 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням.
При цьому, сторони, враховуючи вимоги ст. 75 КК України, узгодили встановлення іспитового строку для ОСОБА_5 - 2 роки із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтримавши угоду, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України та пояснив, що він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, відтак просить затвердити угоду, так як реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні вважає за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_5 , оскільки вказана угода відповідає вимогам КПК України.
Враховуючи вищенаведене, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, вивчивши обвинувальний акт, перевіривши угоду про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ч. 4 ст. 469, ст. 472 КПК України з'ясувавши у обвинуваченого, що він розуміє викладені в ч. 4 ст. 474 КПК України обставини, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне затвердити угоду про визнання ним винуватості з наступних підстав.
Суд дійшов до висновку, що дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 332 КК України - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою группою осіб.
Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Угода про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру.
У ст. 472 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про визнання винуватості. Згідно вимог ст. 474 КПК України, якщо угоду досягнуто, обвинувальний акт із підписаною між сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язковою участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.
Суд прийшов до переконання, що обвинувачений ОСОБА_5 реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання, встановив, що укладення угоди є добровільним, санкція статті, за якою кваліфіковано злочин, передбачає позбавлення волі.
Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості суд не вбачає.
Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон марки «Samsung» білого кольору та 200 сінгапурських доларів чотирма купюрами номіналом по 50 доларів: 4КЕ474650, 4GD137708, 4НF623912, 4МD686178 - повернути ОСОБА_5 .
Керуючись ст.ст. 314, 472, 474, 475 КК України,-
затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30.01.2017 року між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , з одного боку та обвинуваченим у кримінальному провадженні ОСОБА_5 , з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, за умовами якої сторони погодились про повне визнання ОСОБА_5 своєї винуватості за ч. 2 ст. 332 КК України та призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (пять) років з конфіскацією транспортних засобів, які були знаряддям вчинення злочину, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки. Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого обов'язки періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з конфіскацією транспортних засобів, які були знаряддям вчинення злочину, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого обов'язки періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон марки «Samsung» білого кольору та 200 сінгапурських доларів чотирма купюрами номіналом по 50 доларів: 4КЕ474650, 4GD137708, 4НF623912, 4МD686178 - повернути ОСОБА_5 .
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - скасувати, звільнивши ОСОБА_5 з-під варти з зали суду негайно.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.
Суддя ОСОБА_1