Справа № 459/3480/16-а
Провадження № 2-а/459/24/2017
"03" лютого 2017 р. Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Грабовського В.В.,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,
позивача ОСОБА_2,
представника позивача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у м. Львові, інспектора взводу ОДДЗ батальйону 2 роти ІПП у м. Львові ДПП ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та скасування постанови серії АР №353440 від 07.12.2016 року,
У грудні 2016 року позивач звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправними дії інспектора взводу ОДДЗ батальйону 2 роти ІПП у м.Львові ДПП ОСОБА_4 та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 353440 від 07.12.2016 року, згідно з якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 425,00 грн. та закрити провадження у справі. На обґрунтування позову послалася на те, що оскаржуваною постановою її безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності. Вважає дану постанову необґрунтованою та незаконною, оскільки у день події вона рухалася на автодорозі Р-15 Ковель-Жовква у напрямку м.Великі-Мости, на АЗС «WOG» у с.Сілець Львівської області. Коли вона вийшла з автомобіля, до неї підійшов інспектор і пояснив, що вона під час керування транспортним засобом користувалась засобами зв'язку, тримаючи їх у руці, і склав протокол. Вона пояснила, що керувала транспортним засобом з дотриманням Правил дорожнього руху та написала коротке пояснення.
12.01.2017 року представник Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції подав письмове заперечення проти позову, у якому просив у задоволенні позову відмовити. Суть заперечення зводиться лише до того, що дії інспектора, який виніс оскаржувану постанову, були правомірними.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги уточнили, просили лише скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 353440 від 07.12.2016 року, згідно з якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Уточнені позовні вимоги підтримали з підстав, вказаних у позовній заяві.
Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Представник Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції у своєму запереченні просив справу розглядати за його відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача та її представника, з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.
Судом установлено, що 07.12.2016 року інспектором взводу ОДДЗ батальйону 2 роти ІПП у м.Львові ДПП ОСОБА_4 стосовно позивача було винесено постанову серії АР №353440 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, з накладенням штрафу у сумі 425,00 грн.
Як зазначено у фабулі оспорюваної постанови, позивач 07.12.2016 року, о 12:00 год., на а/д Р-15 Ковель-Жовква 128+900 м. користувалася засобами зв'язку (моб. телефоном), тримаючи його у руках, чим порушила п. 2.9 Правил дорожнього руху України.
З такими рішенням інспектора поліції суд не може погодитися, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративні правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1, п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхній посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Усупереч наведеному жодних доказів на обґрунтування правомірності прийняття оспорюваного рішення стороною відповідача суду не подано. Суд звертає увагу й на те, що відповідачі під час судового розгляду справи не забезпечили участі свого представника (представників), який у судовому засіданні міг би надати пояснення з приводу заперечення позовних вимог, дати згоду на свій допит як свідка та бути допитаним у такому статусі згідно з другим реченням ч. 1 ст. 76 КАС України, чим вжити заходів щодо доведення правомірності винесення оспорюваної постанови.
За таких обставин для повного захисту прав та інтересів позивача, на підставі другого речення ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС, суд дійшов висновку про визнання протиправною оспорюваної постанови та її скасування.
Тому оспорювану постанову необхідно визнати протиправною і скасувати.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 159-163 КАС України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправною і скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 353440 від 07.12.2016 року, згідно з якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Головуючий В. В. Грабовський