"15" травня 2007 р.
Справа № 16/65-1493
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
Розглянув матеріали справи
За позовом Госпрозрахункова адміністративно-технічна інспекція Тернопільської міської ради вул. Коперніка, 1/305, м.Тернопіль
до відповідача Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 АДРЕСА_1
За участю представників сторін:
Позивача: Процяк А.І.- юрисконсульт , довіреність б/н від 23.04.07 р
Відповідача: не з'явився.
Суть справи:
Ухвалою суду від 24.04.2007р розгляд справи було відкладено у відповідності до п.п.1,2,3 ч. 1 ст.77 ГПК України на 15.05.07р на 09 год. 30 хв.
Госпрозрахункова адміністративно-технічна інспекція Тернопільської міської ради, вул. Коперніка, 1/305, м. Тернопіль звернулася з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення 2076 грн. 17 коп. боргу згідно договору НОМЕР_1 на тимчасове користування місцем розташування спеціальної конструкції, укладеного між сторонами 14.11.2002р.
Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є несвоєчасне виконання відповідачем умов вищезазначеного договору на тимчасове користування місцем розташування спеціальної конструкції.
В судовому засіданні 15.05.2007р. позивач повідомив, що відповідачем в добровільному порядку повністю сплачено суму заборгованості.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано ухвалу про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні ( повідомлення про вручення 11.04.2007р. рекомендованого листа, відправленого 04.04.2007р. відповідачу знаходиться в матеріалах справи). Крім того, відповідач будь-яких додаткових документів суду не надав, а тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Учаснику судового процесу роз'яснено його права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України. Також роз'яснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу відповідно до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд прийшов до висновку, що провадження у справі підлягає припиненню, виходячи з наступного.
У відповідності до Закону України «Про рекламу»№ 270/96-ВР від 03.11.1996р. з подальшими змінами, зовнішньою рекламою є реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Згідно п.3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1511 від 23.09.1998р., діючих на момент укладення договору між сторонами, які втратили чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003р.), порядок розміщення зовнішньої реклами встановлюється відповідними місцевими органами виконавчої влади в межах їх компетенції ( без втручання у форму і зміст реклами) на підставі цих Правил з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища тощо.
Згідно п.25 вищезазначених Типових розміщення зовнішньої реклами плата за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій здійснюється на договірних засадах у порядку, що встановлюється місцевим органом виконавчої влади (виконавчим органом ради).
14 листопада 2002 року між Госпрозрахунковою адміністративно-технічною інспекцією в особі начальника інспекції Срібного Р.Б., що діє на підставі Положення Госпрозрахункової адміністративно-технічної інспекції Тернопільської міської ради та Приватним підприємцем ОСОБА_1, що діяла на підставі Свідоцтва, укладено договір НОМЕР_1 на тимчасове користування місцем розташування спеціальної конструкції, згідно якого ІНСПЕКЦІЯ (позивач у справі) на правах власника надає РОЗПОВСЮДЖУВАЧУ (відповідачу у справі) в тимчасове користування місця для розташування спеціальних конструкцій для розміщення зовнішньої реклами за адресою визначеною даним договором: по АДРЕСА_2, з відкладною умовою отримання дозволу, а РОЗПОВСЮДЖУВАЧ -бере в тимчасове користування місце для розташування своїх спеціальних конструкцій і сплачує ІНСПЕКЦІЇ плату за надане йому місце до 10-го числа, кожного місяця, в сумі 12,00 грн. без ПДВ. Термін дії договору -1 рік.
З 10.04.2003р. плату за надане місце розташування спеціальної конструкції для розміщення реклами збільшено до 159,12 грн., даний розмір плати розраховано на підставі рішення виконавчого комітету «Про затвердження «Положення про порядок визначення розміру плати за тимчасове користування місцями, що знаходження у комунальній власності для розташування спеціальних рекламних конструкцій у м. Тернополі»№ 360 від 09.04.2003р.
Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004 року, Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 року, застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Договір НОМЕР_1 від 14.11.2002р. пролонговано у відповідності до п.2.3 договору ще на шість місяців, тобто до 14.05.2004р., а тому до правовідносин що виникли між сторонами застосовуються правила Цивільного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору найму, згідно якого в силу статті 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до вимог ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач стверджує, що надав відповідачу в користування місце для розташування спеціальної конструкції, а відповідач користувався даним місцем для розміщення реклами.
Позивач стверджує, що станом на день подання позову до господарського суду відповідач своїх зобов'язань по оплаті за користування місцем для розміщення реклами, згідно умов договору, своєчасно і в повному обсязі не виконував і його заборгованість перед Інспекцією, станом на 29.03.2007р. становила 2076,17 грн.
Однак, як повідомив в судовому засіданні 15.05.2007р. повноважний представник позивача, відповідачем 08.05.2007р. повністю сплачено заборгованість перед позивачем в сумі 2076,44 грн., що виникла згідно договору НОМЕР_1 на тимчасове користування місцем розташування спеціальної конструкції від 14.11.2002р., надавши як доказ виписку банківського рахунку, що належить позивачу за 08.05.2007р., яка свідчить про перерахунок СПД ОСОБА_1 2076,17 грн.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані додатково документи, заслухавши думку представника позивача, суд встановив, що провадження у справі підлягає припиненню згідно ч.1 пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір між сторонами станом на день розгляду судом справи, відсутній.
Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідачем повністю сплачено суму боргу після порушення судом провадження у справі № 16/65-1493, а саме 08.05.2007р., відтак, з вини відповідача справу доведено до судового розгляду, тому згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд стягує з відповідача у справі на користь позивача в повернення сплачених ним судових витрат.
З огляду на наведене, керуючись ст. 43, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, господарський суд
Ухвалив:
1. Провадження у справі припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1,АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 грн.00 коп. в повернення сплачених судових витрат.
Видати наказ.
Суддя С.О. Хома