29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"07" травня 2007 р.
Справа № 11/1581
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Салют» м. Рівне
до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Ізяслав
про стягнення 34 918, 59 грн.
Суддя Д.І.Радченя
за участю представників сторін:
Від позивача: Горшкова В.В. -представник за довіреністю №04-101 від 01.01.2007р.
Від відповідача: не з'явився
Позивач -ТОВ підприємство «Салют» звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з ПП ОСОБА_1, заборгованості в розмірі 60 255, 46 грн., що утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами 26.05.2006р. договору купівлі-продажу товарів за НОМЕР_1, з яких 44 917, 94 грн. сума основного боргу, 2 436, 38 грн. пені за неналежне виконання договірних зобов'язань, 8 983, 59 грн. - штрафу за несвоєчасну оплату товару, суму індексу інфляції в розмірі 1 377, 50 грн. та 18 % річних від простроченої суми в розмірі 2 540, 05 грн.
Ухвалою господарського суду від 07.03.2007 року порушено провадження у справі № 11/1581.
Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження по справі сторонам направленні рекомендованими листами.
В процесі розгляду справи позивачем зменшено позовні вимоги в зв'язку з проведенням відповідачем проплати суми боргу.
В судовому засіданні 07 травня 2007 року представником позивача подано суду клопотання про зменшення позовних вимог в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу, яка станом на 04.05.2007р. становить 16 318, 50 грн., а також 2 436, 38 грн. пені за неналежне виконання договірних зобов'язань, 8 983, 59 грн. - штрафу за несвоєчасну оплату товару, суму індексу інфляції в розмірі 1 377, 50 грн. та 18 % річних від простроченої суми в розмірі 2 540, 05 грн. Загальна сума заборгованості відповідача становить 31 656, 02 грн.
Дане клопотання судом розглянуте та приймається.
Предметом спору необхідно визначити стягнення 31 656, 02 грн.
В судове засідання 19.04.2007р. повноважні представник відповідача не з'явився, витребуваних судом документів не подав та позовні вимоги не оспорив.
Однак як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків підписаного представниками та скріпленого печатками обох сторін, станом на 27.04.2007р. заборгованість відповідача становить 16 318, 50 грн.
Неявка в судове засідання господарського суду представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідачів суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.
Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
26 травня 2006 року між ТОВ підприємство «Салют» (продавець) та ПП ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу товарів за НОМЕР_1, у відповідності до умов якого підприємство позивача зобов'язалося поставити та передати у власність покупця товар згідно заявки, а підприємство відповідача прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
Відповідно до п. 1.2 договору, кількість, асортимент, ціна товару, а також сума кожної партії вказується в накладних, які є невід'ємною частиною договору.
Згідно розділу 5 договору, ціни на товар встановлюються продавцем в прайс-листі та зазначаються в накладних. Загальну суму договору складає вартість усього поставленого товару, зазначена в накладній.
Відповідно до п. 5.4 договору, покупець оплачує товар в наступному порядку: протягом 7 (семи) банківських днів з дати виписки видаткової накладної.
Позивачем на виконання умов даного договору передано, а відповідачем прийнято по видаткових накладних НОМЕР_2 від 06.10.2006 року, НОМЕР_3 від 14.10.2006 року, НОМЕР_4 від 20.10.2006 року, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7 від 28.10.2006 року, НОМЕР_8 від 04.11.2006 року, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11 від 24.11.2006 року, НОМЕР_12 від 30.11.2006 року, НОМЕР_13 від 09.12.2006 року та НОМЕР_14 від 16.12.2006 року товар на загальну суму 60 059 грн. 70 коп.
Свої зобов'язання відповідач виконав частково, і станом на момент звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права за ним рахувалася заборгованість в сумі 44 917, 94 грн.
В процесі розгляду справи в суді відповідачем перераховано на рахунок позивача частинами, а саме 20.02.2007р., 06.03.2007р., 07.03.2007р., 23.03.2007р., 13.04.2007р., 16.04.2007р., 20.04.2007р., та 23.04.2007р., грошові кошти і станом на 04.05.2007р. за ним рахується заборгованість перед позивачем в розмірі 16 318, 50 грн.
Відповідно до п.6.3. договору та ст. 625 ЦК України, покупець, який прострочив оплату товару, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 18% процентів річних від простроченої суми.
На підставі цього позивачем нараховано відповідачу до сплати інфляційні в сумі 1377 грн. 50 коп. та 18% річних в сумі 2 540 грн. 05 коп.,
Як передбачено сторонами умовами договору, а саме п. 6.2, крім відшкодування збитків, у випадку порушення терміну оплати за товар, передбаченому п. 5.4 договору, покупець несе відповідальність шляхом сплати продавцю: пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки та штрафу в розмірі 20% від суми поставленого та неоплаченого товару. Штраф обчислюється із суми заборгованості яка склалася на наступний день після закінчення строку оплати товару.
Враховуючи це позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 20% від суми поставленого і неоплаченого товару, що складає -8 983 грн. 59 коп. та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати товару, що складає -2 436 грн.38 коп.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належним доказами і підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст.. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору купівлі-продажу товарів за НОМЕР_1 від 26.05.2007р., за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
У відповідності до ст.. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.
Пунктом 6.3. договору сторонами обумовлено, що покупець, який прострочив оплату товару, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 18% процентів річних від простроченої суми.
Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Беручи до уваги норми даного Закону, нарахована позивачем сума пені задоволенню підлягає частково, а саме в сумі 2 414, 45 грн.
Слід зауважити, що на відміну від пені, законодавцем обмеження штрафу не передбачено, а тому нарахована до стягнення з відповідача сума штрафу в розмірі 8 983 грн. 59 коп., є правомірною та підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ підприємства «Салют» підлягають задоволенню частково, з віднесенням судових витрат, згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, -
вирішив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Салют» м. Рівне до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Ізяслав про стягнення 31 656, 02 грн. задоволити частково.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (код НОМЕР_15) на користь товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Салют» м. Рівне, вул. Фабрична, 12 (код 22573529) 31 634, 09 грн. заборгованості (з яких 16 318, 50 грн. сума основного боргу, 2 414, 45 грн. пені за неналежне виконання договірних зобов'язань, 8 983, 59 грн. - штрафу за несвоєчасну оплату товару, суму індексу інфляції в розмірі 1 377, 50 грн. та 18% річних від простроченої суми в розмірі 2 540, 05 грн.), а також витрати по оплаті державного мита в розмірі 316, 34 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В задоволенні решти суми позову відмовити.
Суддя