ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________
"10" травня 2007 р.
Справа № 9/295-06-8552
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого Ліпчанської Н.В.
Суддів: Андрєєвої Е.І.
Мацюри П.Ф.
При секретарі Юзьковій І.В.
за участю представників від:
прокуратури -Форманюк О.М. за посвідченням № 867 від 25.09.06р.
позивача -Семіног Л.В. за дов. № 222/исх.-гс від 05.05.06р.
відповідача ОСОБА_1 паспорт серія ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.10.03р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
на рішення господарського суду Одеської області від "20" листопада 2006 р.
зі справи № 9/295-06-8552
за позовом Заступника прокурора Суворовського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради
до СПД ОСОБА_1
про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки
В серпні 2006 року заступник прокурора Суворовського району м.Одеси звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах Одеської міської ради з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи приватного підприємця ОСОБА_1 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, заступник прокурора посилається на порушення вимог ст.ст.116 ч.2, 125 Земельного Кодексу України, які були встановлені під час перевірки додержання суб'єктами господарювання діючого земельного законодавства на території Комунального підприємства «Гідропарк «Лузанівка». Перевіркою встановлено, що СПД ОСОБА_1 самовільно займає земельну ділянку площею 120 кв.м. на території КП «Гідропарк «Лузанівка» та використовує її під бар з літнім майданчиком «Поплавок».
Відповідач СПД ОСОБА_1 позовні вимоги не визнає.
Рішенням господарського суду Одеської області від 20 листопада 2006 року (суддя Бакланова Н.В.) позовні вимоги задоволені.
Суд зобов'язав СПД ОСОБА_1 привести земельну ділянку загальною площею 120 кв.м., що розташована на території КП «Гідропарк «Лузанівка» у придатний для використання стан шляхом її звільнення від павільйону «Поплавок», та зобов'язав знести за власні кошти існуючі на земельній ділянці споруди та покриття.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою в якій просить його скасувати, вважаючи що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, посилаючись на те, що павільйон «Поплавок» збудовано на законних підставах, доказом того є правовстановлюючі документи, договір купівлі-продажу, засвідчений нотаріально та договори щодо поставки води, електроенергії та ін.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Одеської області слід залишити без змін, а скаргу без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, 10.04.2003р. СПД ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу придбав у гр. ОСОБА_2 павільйон площею 12 кв.м. На момент перевірки, проведеної прокуратурою Суворовського району м. Одеси сумісно з Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області, встановлено, що відповідач без будь-яких дозвільних документів зайняв та огородив приблизно 120 кв.м. земельної ділянки та використовував її під бар з літнім майданчиком «Поплавок», про що був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10.05.2006р.(а.с.10)
Статтею 212 Земельного Кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власником землі або землекористувачам без відшкодування затрат понесених на час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду.
Відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. 29 ГПК України, ст.ст. 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурор, або його заступник вправі звертатися до суду з позовами про захист прав, свобод та інтересів держави та інших осіб.
При поданні позову прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах -орган державної влади або орган місцевого самоврядування.
Щодо посилання відповідача на те, що судом першої інстанції не роз'яснено чи має право КП «Гідропарк «Лузанівка» укладати договори оренди на земельні ділянки, що розташовані на його території, то суд першої інстанції надав обґрунтовану відповідь. Згідно ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування -на землі комунальної власності.
Статтею 83 Земельного Кодексу України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності. Таким чином, землі Комунального підприємства «Гідропарк «Лузанівка» є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси, власником та розпорядником якої є Одеська міська рада.
Оскільки право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів, кожне порушення закону щодо безпідставного заволодіння комунальною власністю є порушенням державних інтересів.
Крім того, у п. 12 Прикінцевих положень Земельного Кодексу України зазначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.
Згідно ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Згідно із ст. 50 Закону України «Про власність» та ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
В даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Одеська міська рада, оскільки згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад відноситься вирішення питань регулювання земельних відносин.
Самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки без оформлення права на її використання порушує права територіальної громади в особі Одеської міської ради, передбачені ст. 12 Земельного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про власність», оскільки тільки власник має право розпоряджатися своїм майном.
Враховуючи, що самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки суттєво порушує право власності на землю Одеської міської ради, може привести до невідворотних наслідків щодо самовільної забудови узбережжя Чорного моря м. Одеси та порушення прав громадян України на відпочинок, прокуратура Суворовського району м. Одеси має право на звернення з даним позовом до суду з метою захисту інтересів держави у порядку ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру».
Що стосується посилання відповідача на те, що павільйон «Поплавок» збудовано на законних підставах, про що свідчать надані документи, то з цього приводу слід зазначити, що предметом спору в даній справі виступає земельна ділянка. Відповідно до ст. 126. Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону. У відповідача дані документи на право користування земельною ділянкою відсутні.
Таким чином, судова колегія вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом були повно з'ясовані обставини справи, правильно застосовано норми як процесуального, так і матеріального права, а тому підстав для скасування чи зміни рішення суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99,101,103-105 ГПК України суд
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 20 листопада 2006р. по справі № 9/295-06-8552 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Н.В.Ліпчанська
Суддя Е.І.Андрєєва
Суддя П.Ф.Мацюра