24 січня 2017 рокусправа № 804/15299/15
ОСОБА_1 апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимова Д.В.
за участю представників:
позивача: - ОСОБА_2 дов від 01.09.2016
відповідача-1: - ОСОБА_3 дов від 09.11.2016, ОСОБА_4 дов від 01.09.2016
відповідача-2: - не з'явився
третьої особи: - ОСОБА_5 дов від 28.12.2016
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Гран-Техсервіс»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року
у справі № 804/15299/15
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гран-Техсервіс»
до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 міська рада
про стягнення з місцевого бюджету надмірно сплачених грошових зобов'язань з орендної плати за користування земельною ділянкою,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гран-Техсервіс» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 міська рада, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, яка полягає у невиконанні обов'язку щодо формування погодження та надання відповідному органу державної казначейської служби України висновку про повернення ТОВ «Гран-Техсервіс» помилково сплачених по коду класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» сум грошових зобов'язань з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 42903,08 грн.;
- стягнути з місцевого бюджету м. Дніпропетровська на користь ТОВ «Гран-Техсервіс» помилково сплачені по коду класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» суми грошових зобов'язань з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 42903,08 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у позивача припинено обов'язок сплачувати орендну плату за землю з огляду на відчуження будівель, розташованих на орендованій земельній ділянці, іншому товариству, в зв'язку чим товариство зверталось із заявами до податкового органу про повернення помилково сплачених сум грошових зобов'язань з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 42 903,08 грн., проте, ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська жодним чином не відреагувала на подані заяви.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська щодо ненадання органу державної казначейської служби України висновку про повернення ТОВ «Гран-Техсервіс» помилково сплачених по коду класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» сум грошових зобов'язань з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 10725,77 грн.
Стягнуто з місцевого бюджету м. Дніпропетровська на користь ТОВ «Гран-Техсервіс» помилково сплачені по коду класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» суми грошових зобов'язань з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 10725,77 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що договір оренди земельної ділянки від 28.11.2006, укладений між ТОВ «Гран-Техсервіс» та ОСОБА_1 міською радою, вважається розірваним з дня набрання рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2015 законної сили, тобто з 03.07.2015, відповідно, обов'язок позивача щодо оплати за користування відповідною земельною ділянкою припинився з 03.07.2015, тому сума надміру сплачених коштів з орендної плати за земельну ділянку складає 10725,77 грн., яка була сплачена позивачем 29.07.2015 платіжним дорученням № 72 вже після належного розірвання договору оренди.
При цьому судом встановлено, що відповідачем-1 не вчинено жодних дій, спрямованих на повернення позивачу надмірної сплати відповідно до поданих заяв від 17.08.2015, 27.08.2015, 28.08.2015 та 07.10.2015, чим з боку відповідача-1 допущена протиправна бездіяльність, тому підлягає стягненню з місцевого бюджету надмірно сплачена сума грошових зобов'язань з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 10725,77 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити постанову суду першої інстанції, виклавши резолютивну частину постанови у редакції заявлених позовних вимог.
Позивач зазначає, що помилково сплачені до місцевого бюджету суми плати за землю підлягають стягненню на користь позивача у повному обсязі і не з часу набуття чинності судовим рішенням про розірвання договору оренди, як помилково зазначено судом першої інстанції, а з моменту відчуження позивачем розташованих на земельній ділянці будівлі та, відповідно, припинення користування земельною ділянкою, оскільки аналізовані законодавчі положення свідчать, що обов'язок зі сплати земельного податку виникає у особи в силу фактичного використання земельної ділянки, незалежно від дотримання такою особою вимог земельного та цивільного законодавства щодо порядку оформлення права землекористувача та підстав набуття права користування, а тому з моменту переходу до інших осіб права власності на нерухомі об'єкти, що розташовані на спірній земельній ділянці, обов'язок позивача зі сплати земельного податку за пропорційні частки земельної ділянки припинився. Водночас, податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки як обов'язкової ознаки для кваліфікації відповідної ділянки як такої, що знаходиться у користуванні особи. Враховуючи пріоритетність застосування спеціальних норм Податкового кодексу України перед іншими нормами законодавства у регулюванні податкових правовідносин, недотримання норм земельного законодавства щодо реєстрації права оренди земельних ділянок (припинення цього права) не може викликати права та обов'язку платників у сфері оподаткування, і тому, у зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник - ПП «Гран», та попередній землекористувач (позивач) добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, обов'язок сплати орендної плати за земельну ділянку не може бути покладено на позивача.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представники відповідача-1 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечують, зазначаючи, що з дня набрання рішенням законної сили договір оренди земельної ділянки від 28.11.2006 вважається розірваним, і тому у позивача не було підстав для подання уточнюючого розрахунку до декларації з плати за землю за 2015 рік, в результаті чого виникла переплата з орендних платежів. При цьому відповідач-1 зауважує, що судом першої інстанції невірно визначена сума надміру сплачених платежів у розмірі 10752,77 грн., оскільки платіжним дорученням № 72 від 29.07.2015 товариством сплачені кошти з орендної плати за землю за червень 2015 року, тобто до набрання законної сили судовим рішення (03.07.2015).
Представник третьої особи в судовому засіданні також подав заперечення на апеляційну скаргу, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач-2 повідомлений судом належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ТОВ «Гран-Техсервіс» придбав за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 18.10.2005 об'єкти нерухомості (будівля стоянки, мийка, металева майстерня тощо), розташовані за адресою: вул.Берегова, 210А (Амур-Нижньодніпровський район), зареєструвавши відповідне право власності у визначеному законодавством порядку (а.с.29-33).
28.11.2006 між ОСОБА_1 міською радою (Орендодавець) та ТОВ «Гран-Техсервіс» (Орендар) укладений договір оренди землі, посвідчений нотаріально, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул.Берегова, 210А (Амур-Нижньодніпровський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:01:286:0029; цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.14.2 (автомобільний транспорт) (а. с.16-19).
Згідно п.2.1, 2.2, 3.1, 5.1 Договору оренди від 28.11.2006 в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,6230 га; на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, інші об'єкти інфраструктури, які зазначені в акті приймання-передачі земельної ділянки; договір укладено на п'ятнадцять років (договору); земельна ділянка передається в оренду: по фактичному розміщенню будівлі стоянки.
При цьому у пункті 12.5 Договору оренди від 28.11.2006 зазначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Передача на виконання умов Договору оренди від 28.11.2006 земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:01:286:0029 підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 25.12.2006 (а. с.23).
В подальшому ТОВ «Гран-Техсервіс» продало Приватному підприємству «Гран» за договором купівлі-продажу від 04.03.2015, посвідченим нотаріально, вищевказані об'єкти нерухомого майна (будівлі), розташовані на орендованій товариством земельній ділянці, зі здійсненням відповідної реєстрації права власності за новим власником у визначеному законодавством порядку (а. с.34-36).
Разом з тим, протягом квітня-липня 2015 року позивач сплатив на підставі Договору оренди від 28.11.2006 орендні платежі за користування земельною ділянкою в загальному розмірі 42903,08 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 15.04.2015 № 41 (плата за березень 2015 року у сумі 10725,77 грн.), від 26.05.2015 № 8 (плата за квітень 2015 року у сумі 10725,77 грн.), від 26.06.2015 № 15 (плата за травень 2015 року у сумі 10725,77 грн.) та від 29.07.2015 № 72 (плата за червень 2015 року у сумі 10 725,77 грн.) (а. с.154-157).
Крім того, матеріали справи свідчать, що ТОВ «Гран-Техсервіс» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 міськради про розірвання Договору оренди від 28.11.2006.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2015 у справі №904/2971/15, яке набрало законної сили 03.07.2015, Договір оренди від 28.11.2006 розірвано (а. с.37-40).
Вказаним рішенням господарського суду Дніпропетровської області, зокрема, встановлено, що 10.03.2015 позивач направив на адресу відповідача (міської ради) лист № 10032015/01 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.11.2006 у зв'язку з продажем нежитлового приміщення, що знаходилось на орендованій земельній ділянці. Даний лист отриманий відповідачем 10.03.2015 за вх. № 36/1409, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції відповідача. Звернення позивача міською радою розглянуто, листом від 18.05.2015 № 7/7-620 міська рада повідомила позивача, що згода міської ради на дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки оформлюється відповідним рішенням міської ради, яке приймається на пленарному засіданні міської. Одночасно судом встановлено, що фактичне користування земельною ділянкою і будівлею на ній здійснює її новий власник - ПП «ГРАН».
Наведені обставини, встановлені судом у справі господарського суду №904/2971/15 в силу приписів ч.1 ст.72 КАС України, не підлягають доказуванню при розгляді даної адміністративної справи.
14.08.2015 позивач ТОВ «Гран-Техсервіс» подав до ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за 2015 рік, в якій позивачем зменшено (виключені) грошові зобов'язання з орендної плати за договором оренди від 28.11.2006 за період березень-грудень 2015 року (а.с.41-47). Означена уточнююча податкова декларація податковим органом отримана 18.08.2015, прийнята.
Доказів того, що вказана уточнююча податкова декларація в установленому поряду не визнана відповідачем-1 податковою декларацією або останнім відмовлено у її прийнятті, чи за результатами перевірки цієї уточнюючої декларації виявлено неправомірне заниження позивачем грошових зобов'язань, матеріали справи не містять, сторонами не подані.
Також матеріали справи свідчать, що позивач неодноразово звертався до податкового органу ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська з письмовими зверненнями (листи від 17.08.2015, від 27.08.2015, від 28.08.2015 та від 07.10.2015) стосовно обставин відчуження позивачем вищевказаного нерухомого майна та припинення у зв'язку з цим з 04.03.2015 обов'язку сплачувати орендні платежі за договором оренди від 28.11.2006 (а.с.48-64).
В поданій позивачем заяві від 27.08.2015 № 27082015/01 (а. с.52-59) позивач просив повернути у порядку ст.43 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання з орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 42903,08 грн.
ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська листом від 11.09.2015 № 4789/10/04-61-20.2-37 надано відповідь на вказану заяву від 27.08.2015 № 27082015/01, в якій зазначено, що, оскільки товариство перебуває на обліку як платник податків за неосновним місцем обліку, то у зв'язку з цим направлено запит до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська щодо з'ясування питання відсутності податкового боргу. Фактично по суті поданої позивачем заяви від 07.08.2015 відповідач відповіді не надав, відповідний висновок не сформував.
Як встановлено судом, ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська не було вчинено жодних дій, спрямованих на повернення позивачу надмірної сплати.
Не повернення за таких обставин на рахунок товариства сплачених сум грошових зобов'язань з орендної плати у визначеній сумі 42903,08 грн. визнано позивачем таким, що порушує його законні права та охоронювані законом інтереси, і спричинено протиправною бездіяльністю податкового органу.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд зазначає наступне.
За приписами ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Спірним в межах даної справи є визначена позивачем бездіяльність ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська, яка полягає у невиконанні податковим органом обов'язку щодо формування, погодження та надання відповідному органу ДКСУ висновку про повернення ТОВ «Гран-Техсервіс» помилково сплачених сум грошових зобов'язань з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 42903,08 грн.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем-1 не було вчинено жодних дій, спрямованих на повернення позивачу надмірної плати відповідно до поданих заяв від 17.08.2015, 27.08.2015, 28.08.2015 та 07.10.2015, чим допущена протиправна бездіяльність. При цьому суд першої інстанції самостійно визначив суму надміру сплачених коштів з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 10725,77 грн. і дійшов висновку про стягнення з місцевого бюджету надмірно сплаченої суми грошових зобов'язань з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 10725,77 грн.
Тобто, незважаючи на ту обставину, що податковий орган фактично не розглянув подану позивачем заяву від 27.08.2015 № 27082015/01 про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань в сумі 42903,08 грн. по суті, суд встановив протиправну бездіяльність відповідача-1 з приводу формування, погодження та надання відповідному органу ДКСУ висновку про повернення ТОВ «Гран-Техсервіс» помилково сплачених сум грошових зобов'язань з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 10725,77 грн.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції зроблені висновки, що не відповідають обставинам справи.
За приписами п.п.17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України (в редакції на момент винесення спірних відносин) платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
У п.п.14.1.115 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
За визначенням, наведеним у п.п.14.1.182 п.14.1 ст.14 ПК України, помилково сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов'язань.
Отже, надміру сплачені грошові зобов'язання та помилково сплачені грошові зобов'язання є двома різними поняттями, і з огляду на те, що позивач вважає припиненим орендні взаємовідносини за договором оренди від 28.11.2006, і відповідно, відсутнім у нього обов'язку сплачувати орендні платежі за землю за цим договором, останнім в адміністративному позові визначений статус загальної суми з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 42903,08 грн. саме як помилково сплачених грошових зобов'язань.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені у статті 43 ПК України.
Так, у відповідності до п.п.43.1-43.6 ст.43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
На виконання статті 43 ПК України Міндоходів і зборів України, Мінфінансів України прийнято Наказ від 30.12.2013 № 882/1188, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.01.2014 за № 146/24923, яким затверджений Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (чинний на момент виникнення спірних відносин).
Відповідно до п.5 Порядку № 882/1188 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
В свою чергу за положеннями у п.7 Порядку № 882/1188 орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежам, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи Міндоходів, місцеві фінансові органи, органи Казначейства проводять шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242.
За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за сім робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу.
Місцевий фінансовий орган у строк не пізніше ніж протягом двох робочих днів здійснює погодження отриманих висновків шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, засвідченим печаткою, та повертає їх згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Міндоходів.
Орган Міндоходів не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом, передає його згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Казначейства.
Орган Міндоходів несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання (п.8 Порядку № 882/1188).
Згідно п.п.9, 10 Порядку № 882/1188 висновки реєструються органами Казначейства в Журналі обліку висновків, який ведеться в електронному вигляді за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.
На підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.
Отже, наведені норми свідчать, що існує певна процедура повернення помилково сплачених до бюджету грошових зобов'язань, в якій функція податкового органу полягає у тому, що на підставі поданої платником податків заяви та на підставі даних особових рахунків платників такий податковий орган готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету і подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування цих бюджетних коштів, або надає платнику податків мотивовану відмову у поверненні коштів (у визначених законодавством випадках).
Між тим, отримавши від позивача вищевказану заяву від 27.08.2015 № 27082015/01 про повернення у порядку ст.43 ПК України узгоджених грошових зобов'язань з орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 42903,08 грн., ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська відповідний висновок не склало, а надало відповідь від 11.09.2015 № 4789/10/04-61-20.2-37, яка по суті не є рішенням (відмовою) з поставленого позивачем питання, що свідчить про допущену відповідачем-1 протиправну бездіяльність щодо вирішення питання про формування, погодження та надання відповідного висновку про повернення ТОВ «Гран-Техсервіс» суми помилково сплачених грошових зобов'язань з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 42903,08 грн.
Тому за таких обставин є невірним визначення самостійно судом розміру помилково сплачених сум грошових зобов'язань з орендної плати за користування земельною ділянкою - 10725,77 грн. і визнання протиправною бездіяльністю відповідача-1 ненадання органу державної казначейської служби України висновку про повернення позивачу цієї суми.
Також є невірним висновок суду першої інстанції про стягнення з місцевого бюджету м.Дніпропетровська на користь ТОВ «Гран-Техсервіс» суми грошових зобов'язань з орендної плати за користування земельною ділянкою 10725,77 грн. як помилково сплачених по коду класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб», оскільки наведений вище законодавчо встановлений порядок не передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у спосіб судового стягнення.
Повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про повернення певних сум, зокрема, у випадку, коли податковий орган в установлений строк не виконав свого зобов'язання і не надав органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає поверненню з бюджету.
За таких обставин рішення суду про задоволення позовних вимог про стягнення суми 10725,77 грн. є помилковим з огляду на те, що вимога позивача про стягнення з місцевого бюджету м.Дніпропетровська на користь ТОВ «Гран-Техсервіс» помилково сплачених грошових зобов'язань з орендної плати за користування земельною ділянкою не є правильним способом захисту прав позивача.
Наведене вище свідчить про допущені порушення судом першої інстанції, що призвели до неправильного вирішення справи, і відповідно до ч.1 ст.195 КАС України є підставою для виходу за межі доводів апеляційної скарги позивача.
Також враховуючи встановлені обставини справи та наведені правові норми, апеляційний суд, користуючись правом виходу за межі позовних вимог, наданих ст.11 КАС України, вважає, що з метою повного захисту порушених прав позивача в межах визначених позивачем спірних правовідносин адміністративний позов ТОВ «Гран-техсервіс» підлягає задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська щодо вирішення питання про формування, погодження та надання відповідному органу державної казначейської служби України висновку про повернення ТОВ «Гран-Техсервіс» суми помилково сплачених по коду класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» сум грошових зобов'язань з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 42903,08 грн. на підставі заяви від 27.08.2015 № 27082015/01.
Відповідно до положень ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції у даній справі з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран-Техсервіс» задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016р. у справі № 804/15299/15 скасувати, прийняти нову постанову.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо вирішення питання про формування, погодження та надання відповідному органу державної казначейської служби України висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Гран-Техсервіс» суми помилково сплачених по коду класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» сум грошових зобов'язань з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 42903,08 грн. на підставі заяви ТОВ «Гран-Техсервіс» від 27.08.2015 № 27082015/01.
В решті позову відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко