02 лютого 2017 рокусправа № 804/8377/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,
представників сторін:
позивача : - ОСОБА_2, ОСОБА_3 (дов.від 02.12.2016 року)
відповідача: - ОСОБА_4 (дов.від 03.01.2017 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу ОСОБА_2
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 р. у справі № 804/8377/16
за позовом ОСОБА_2
до Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області
про скасування наказу про звільнення ,поновлення на посаді,стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
29 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства України в Дніпропетровській області, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправними дії начальника Головного управління МВС України в Дніпропетровській області по виданню наказу від 06.11.2015 року № 485 о/с в частині звільнення позивача за ст. 64 п. «г» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ»; визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області № 485 о/с від 06.11.2015 р. в частині звільнення позивача з посади державтоінспектора відділу автомобільно-технічної інспекції управління ДАІ з 06 листопада 2015 року; поновити позивача на займаній посаді та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також відшкодувати моральну шкоду в сумі 20 000 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 р. у справі № 804/8377/16 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства України в Дніпропетровській області, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування наказу про звільнення ,поновлення на посаді,стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - залишено без розгляду.
Ухвалу суду мотивовано пропуском строку звернення до суду. Судом встановлено, що зі спірним наказом про звільнення позивач ознайомлений в листопаді 2015 року, в той час я до суду звернувся лише через рік. Клопотання про поновлення строку звернення до суду не містить посилання на наявність обставин, що перешкодили зверненню до суду.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 р. у справі № 804/8377/16, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що зі спірним наказом позивач ознайомився лише в листопаді 2016 року, а в 2015 році позивач отримав лише трудову книжку,в якій містилось посилання на спірний наказ.
Позивачем та представником відповідача надано ґрунтовні пояснення щодо обставин справи та підтримано позиції викладені в апеляційній скарзі та запереченнях до неї.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Відповідно до пояснено позивача, 10.11.2015 року відповідачем ОСОБА_2 особисто під підпис видано трудову книжку, в якій міститься запис про те, що позивач звільнений з органів внутрішніх справ. В листопаді 2015 року ОСОБА_2 звертався до Дніпропетровської обласної профспілкової організації профспілки працівників державних установ України, від якої в грудні 2015 року отримав роз'ярення щодо законодавства з питань звільнення. До травня 2016 року позивачем здійснювались дії щодо отримання повного розрахунку при звільненні. В подальшому ОСОБА_2 з вересня по листопад 2016 року здійснював догляд за хворим батьком. В листопаді 2016 року позивач ознайомився з приписами спірного наказу про звільнення та звернувся до Дніпропетровського обласного об'єднання профспілок за отриманням безоплатної правової допомоги.
29.11.2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, встановлений ч. 3 ст. 99 КАС України.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Спірні правовідносини виникли у сфері проходження позивачем публічної служби.
Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Колегія суддів зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
В клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач посилався на те що не мав можливості звернутись до суду раніше, крім того зазначає, що зі спірним наказом ознайомився лише в листопаді 2016 року, й відразу звернувся до суду.
Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
В даному випадку будь-яких поважних причин які б унеможливили звернення до суду протягом строку визначеного законом позивачем не наведено.
Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду не містить жодного пояснення щодо наявності обставин , які унеможливили звернення до суду в період часу між звільненням та зверненням ОСОБА_2 до Ленінського районного суду м. Дніпропетровську в травні 2016 року.
Доводи скаржника щодо дотримання строків звернення до суду в світлі дати ознайомлення зі спірним наказом, колегія суддів відхиляє з врахуванням приписів п.13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», якими передбачено, що у справах про звільнення з публічної служби громадянин може звернутись з заявою про вирішення спору у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Крім того, з огляду на те, що предметом спору по суті є правомірність звільнення позивача та можливість поновлення на службі, то визначальним є час ознайомлення особи з самим фактом звільнення.
Пояснення позивача, матеріали справи підтверджують, що про звільнення позивач дізнався 10.11.2015 року. До суду ОСОБА_2 звернувся 29.11.2016 року, тобто з пропуском передбаченого законом строку.
За таких обставин, колегія суддів повністю погоджується з доводами суду першої інстанції, що позивачем позовну заяву подано з пропуском строку звернення до суду, підстави для його поновлення та визнання поважними причин пропуску строку звернення - відсутні, а тому ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 р. у справі № 804/8377/16 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 р. у справі № 804/8377/16 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко