"31" січня 2017 р. Справа № 920/496/16
Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Лакізи В.В., судді Шутенко І.А.,
при секретарі Євтушенко Є.В.,
за участю представників сторін:
від позивача - Калина О.В. - за довіреністю від 16.01.2017р. №02-30/61;
від відповідача - ОСОБА_2 - особисто; ОСОБА_3 - на підставі договору про надання правової допомоги від 17.10.2016р. та посвідчення адвоката 19.12.2011р. №182;
(повноваження представників позивача та відповідача перевірені у залі судового засідання господарського суду Сумської області секретарем судового засідання Леоновою Л.Л.);
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Кролевець, Сумська область
на рішення господарського суду Сумської області від 08.11.2016р.
у справі № 920/496/16
за позовом Кролевецької міської ради Сумської області, м. Кролевець, Сумська область
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Кролевець, Сумська область
про стягнення 66158,16грн.
Рішенням господарського суду Сумської області від 08.11.2016р. у справі №920/496/16 (суддя Коваленко О.В.) позов задоволено частково; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Кролевецької міської ради Сумської області 56694 грн. 80 коп. заборгованості з орендної плати, 7288 грн. 27 коп. пені та 1332 грн. 66 коп. судового збору; в іншій частині в позові відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду з посиланням на статті 2,12, 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статті 525, 526, 530, 628, 632, 759 ЦК України, статтю 193 ГК України мотивоване доведеністю матеріалами справи факту виконання позивачем умов договору оренди майна територіальної громади міста Кролевець від 25.06.2015р. №93 та порушенням ФОП ОСОБА_2 своїх зобов'язань щодо сплати орендних платежів, наявністю заборгованості у розмірі 56694,80грн. і обґрунтованістю нарахування пені у розмірі 7288,27грн. з урахуванням встановленого розміру заборгованості та приписів частини 6 статті 232 ГК України, статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (а.с.129-133).
В частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення 1998,08грн. основної суми заборгованості рішення суду мотивоване тим, що позивачем здійснено невірний розрахунок суми орендної плати з урахуванням величин індексів інфляції у 2016 році.
Відмовляючи у стягненні 177,01грн. пені, місцевий господарський суд зазначив про помилковість їх нарахування позивачем у зв'язку з невірним визначенням суми боргу.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 08.11.2016р. у справі №920/496/16 та відмовити у задоволенні позову за необґрунтованістю та безпідставністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що судом невірно визначений розмір заборгованості з орендної плати, оскільки не враховано здійснених оплат відповідачем згідно платіжних доручень від 07.10.2015р. та від 31.03.2016р., та не взято до уваги приписи Бюджетного кодексу України, якими встановлено мораторій на застосування індексу інфляції до нарахованої суми орендної плати у 2016році. Крім того, на думку скаржника, судом безпідставно стягнуто на користь позивача орендну плату за березень 2016 року, яка не була заявлена позивачем до стягнення у позовній заяві. Також, скаржник вважає безпідставним повернення зустрічного позову про зобов'язання здійснити перерахунок орендної плати, який взаємопов'язаний з первісним (а.с.144-149).
Відзивом від 23.12.2016р. Кролевецька міська рада Сумської області заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить рішення господарського суду Сумської області від 08.11.2016р. у справі №920/496/16 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення. При цьому зазначає, що відповідачем систематично порушуються умови п.3.2 договору оренди майна територіальної громади міста Кролевець від 25.06.2015р. №93, а саме: відповідачем не сплачено орендну плату за вересень 2015року - березень 2016року у сумі 58692,88грн. Також вказує на те, що: по-перше, згідно п.7.1 договору оренди від 25.06.2015р. №93 об'єкт оренди передано 25.06.2015р. на строк до 25.06.2015р., а отже за червень 2015року відповідач має сплатити орендну плату за шість днів у розмірі 1823,60грн.; по-друге, відповідачем безпідставно не включено до розміру заборгованості орендної плати суму боргу за березень 2016року, яка була заявлена до стягнення, що вбачається з розрахунку позовних вимог; по-третє, при розрахунку орендної плати, відповідно до п.3.2 договору оренди, слід враховувати лише індекс інфляції, без урахування дефляції (а.с.184-186).
Судове засідання, 17.01.2017р., з розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відбулося за участю представників сторін в режимі відеоконференції на підставі ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2017р., якою задоволено клопотання сторін про їх участь в режимі відеоконференції (а.с.212-214).
В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач та його представник підтримали вимоги апеляційної скарги і просили скасувати рішення господарського суду Сумської області від 08.11.2016р. у справі №920/496/16 та відмовити у задоволенні позову за необґрунтованістю та безпідставністю.
Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив рішення господарського суду Сумської області від 08.11.2016р. у справі №920/496/16 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
27.05.2015р. Кролевецькою міською радою Сумської області прийнято рішення надати ФОП ОСОБА_2 частину нежитлового приміщення, що розташоване по АДРЕСА_1 загальною площею 255,5кв.м в оренду строком на 2 роки 11 місяців для розміщення торгівельного об'єкту з продажу продовольчих товарів, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи (т.1,а.с.11).
25.06.2015р. між Кролевецькою міською радою (орендодавцем) та Фізичною особою-підприємцем (орендарем) укладений договір оренди майна територіальної громади міста Кролевець відповідно до рішення п'ятдесят сьомої сесії шостого скликання Кролевецьвої міської ради від 27.05.2015р. «Про оренду частини нежитлового приміщення», пунктом 1.1 якого встановлено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно територіальної громади міста Кролевець, - частину нежитлового приміщення загальною площею 255,5кв.м, розташованого за адресою: Сумська область, Кролевецькоий район, АДРЕСА_1 для розміщення торгового об'єкту з продажу продовольчих товарів, що здійснює продаж товарів підакцизної групи - надалі «майно» або «об'єкт оренди» (т.1,а.с.8-10).
Відповідно до п.2.1 даного договору об'єкт оренди повинен бути переданий орендодавцем та прийнятий орендарем протягом п'яти днів з моменту підписання даного договору за актом приймання-передачі, підписання якого свідчить про фактичне передання об'єкта оренди.
Згідно із п.3.1 цього договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Кролевець та пропозиції її розподілу, затвердженої рішенням Кролевецької міської ради від 22.06.2012р., місячний розмір якої згідно розрахунком орендної плати від 25.06.2015р., що є невід'ємною частиною цього договору, на дату підписання становить 9384,42грн. на місяць.
Пунктом 3.2 цього договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції, і яка визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. У разі несплати орендної плати в зазначений строк, виникає борг орендаря перед орендодавцем по сплаті орендної плати. Наявність такої заборгованості протягом дії договору, навіть за умови сплати боргу та пені за несвоєчасну сплату орендної плати до закінчення дії договору, є підставою для відмови в укладенні договору на новий строк.
Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики розрахунку та розмірів орендних ставок, зміни експертної (незалежної) оцінки комунального майна, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п.3.3 цього договору).
Відповідно до п.3.5 даного договору за несвоєчасну сплату орендної плати орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5 відсотків від розміру несплачених орендних платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру встановленого законодавством України.
Договір діє з 25.06.2015р. до 25.05.2018р., строк якого складає 2роки 11місяців з дати його укладення (п.7.1 договору оренди).
Згідно розрахунку орендної плати частини нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 орендна плата за місяць становить 9384,42грн. (а.с.12).
На виконання умов договору 25.06.2015р. між тими ж сторонами складений акт приймання-передачі, за яким Кролевецька міська рада Сумської області передала, а ФОП ОСОБА_2 прийняв частину нежитлового приміщення загальною площею 255,5кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення торгового об'єкта з продажу продовольчих товарів, що здійснює продаж товарів підакцизної групи (а.с.13).
За користування орендованим майном платіжним дорученням від 07.10.2015р. №1 відповідачем здійснено оплату орендних платежів за вересень у сумі 10000грн., також згідно квитанцій від 31.08.2015р. та від 08.02.2016р. здійснено оплату у сумі 20000грн. (а.с.65,66).
Листом від 05.01.2016р. позивач просив відповідача у строк до 15.01.2016р. погасити наявну заборгованість за серпень-грудень 2015року у сумі 49682,04грн. (а.с.15).
У листі від 02.03.2016р. позивач просив відповідача терміново погасити заборгованість з орендної плати за вересень-грудень 2015року та за січень 2016року у розмірі 39098,52грн. (а.с. 16).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди майна територіальної громади м. Кролевець від 25.06.2015р. позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 58692,88грн. та пені у сумі 7465,28грн. (а.с.3,4).
08.11.2016р. місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення з підстав, зазначених вище (а.с.129-133).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка утворилась у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань, які виникли на підставі договору оренди від 25.06.2015р., та пені.
Спірні правовідносини регулюються умовами договору, нормами ЦК і ГК України з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Згідно з пунктом 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з частиною першою статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За приписами статті 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.
На виконання умов п.2.5 договору оренди від 25.06.2015р. №93 на підставі акту приймання-передачі від 25.06.2015р. Кролевецька міська рада Сумської області передала орендарю- ФОП ОСОБА_2 частину нежитлового приміщення загальною площею 255,5кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення торгового об'єкта з продажу продовольчих товарів, що здійснює продаж товарів підакцизної групи (а.с.13).
Таким чином, орендодавцем належним чином виконано прийняте на себе зобов'язання та передано ФОП ОСОБА_2 у користування нерухоме майно, визначене умовами договору від 25.06.2015р. №93.
Згідно з частинами 1, 6 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що істотною умовою договору оренди є, зокрема, термін на який укладається договір оренди та орендна плата з урахуванням індексації. Укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Автономної республіки Крим та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Статтею 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Згідно із п.3.1 договору оренди від 25.06.2015.р №93 за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Кролевець та пропозиції її розподілу, затвердженої рішенням Кролевецької міської ради від 22.06.2012р., місячний розмір якої згідно розрахунком орендної плати від 25.06.2015р., що є невід'ємною частиною цього договору, на дату підписання становить 9384,42грн.
Відповідно до п.7.1 договору оренди він діє з 25.06.2015р. до 25.05.2018р.
Пунктами 7.1,7.4 Положення про оренду майна територіальної громади міста Кролевець, затвердженого рішенням Кролевецької міської ради Сумської області шостого скликання від 22.06.2012р., встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Нарахування та внесення орендної плати розпочинається з моменту укладання договору оренди та прийняття об'єкт оренди за відповідним актом.
Орендар вносить орендну плату до міського бюджету міста Кролевець відповідно до укладеного договору оренди не пізніше 5 (п'ятого) числа наступного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції, і яка визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць ( п.7.2 Положення про оренду майна територіальної громади міста Кролевець).
У пункті 1.1 цього Положення встановлено, що базова орендна плата - це економічний кількісний показник, обрахований без врахування інфляційних впливів за користування майном, яке передане в оренду на конкурсних засадах.
Відповідно до пункту 4 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Кролевець та пропозиції її розподілу, яка є додатком до рішення Кролевецької міської ради Сумської області шостого скликання від 22.06.2012р. (далі - Методика), орендна плата за цією Методикою розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати. На основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку орендної плати - останній місяць, за який визначено індекс інфляції, яка фіксується у договорі оренди. З урахуванням розміру орендної плати за базовий місяць оренди розраховується розмір орендної плати за перший та наступні місяці оренди.
З матеріалів справи вбачається, що розмір орендної плати за базовий місяць становить 9384,42грн.
У пунктах 10,11 вказаної вище Методики встановлено, що розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Також у пункті 4 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 04.10.1995р. №786, встановлено, що орендна плата за цією Методикою розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати. На основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку орендної плати - останній місяць, за який визначено індекс інфляції, яка фіксується у договорі оренди. З урахуванням розміру орендної плати за базовий місяць оренди розраховується розмір орендної плати за перший та наступні місяці оренди.
Пунктами 12, 13 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 04.10.1995р. №786 визначено, що розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Виходячи з аналізу умов договору та приписів чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки сторони при укладенні договору оренди від 25.06.2015р. №93 дійшли згоди, що він діє з 25.06.2015р. та цього ж дня фактично передано майно в оренду, що вбачається з акту приймання-передачі, а п.7.4 Положення про оренду майна територіальної громади міста Кролевець, затвердженого рішенням Кролевецької міської ради Сумської області шостого скликання від 22.06.2012р. встановлено, що нарахування та внесення орендної плати розпочинається з моменту укладання договору оренди та прийняття оренди за відповідним актом, то, відповідно, перебіг строку дії договору, а отже і нарахування орендної плати починається з 25.06.2015р., розмір якої визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць оренди згідно з п.10 Методики, що помилково не прийнято до уваги судом першої інстанції при прийнятті рішення у даній справі.
Таким чином, розмір орендної плати перший місяць оренди - червень місяць 2015року слід розраховувати виходячи з кількості фактичних днів користування майном у цьому місяці (6 днів) та з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.
Здійснивши відповідний розрахунок розміру орендної плати за червень 2015 року (9384,42грн. х 100,4% : 30дн. х 6дн.), суд апеляційної інстанції встановив, що він стновить 1884, 39грн.
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пункту 2 Методики розрахунку базового індексу інфляції, затвердженої наказом Держкомстату від 27.07.2007р. №265, інфляція - це зростання загального рівня цін на товари і послуги протягом певного періоду часу, а дефляція - зниження загального рівня цін на товари і послуги протягом певного періоду часу.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру. Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об'єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням індексації.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Згідно Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Кролевець та пропозиції її розподілу, яка є додатком до рішення Кролевецької міської ради шостого скликання від 22.06.2012р., Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786, та умов договору оренди від 25.06.2015р. розмір орендної плати за кожен місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, а отже розмір орендної плати змінюється лише за наявності інфляції, а при дефляції розмір орендної плати залишається на рівні попереднього місяця, оскільки: по-перше, умовами договору та чинним законодавством не передбачена можливість коригування розміру орендної плати за умови дефляції; по-друге, не може розмір орендної плати становити менше ніж розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку (що відбувається за умови дефляції протягом декількох місяців та її врахуванні при визначенні розміру орендної плати).
Отже, місцевий господарський суд при прийнятті рішення у даній справі невірно здійснив розрахунок орендної плати за спірний період із застосуванням показника дефляції, визнаючи, зокрема, за серпень, вересень, листопад 2015року орендну плату у розмірі, відповідно, 9327,74грн., 9253,12грн., 9342,88грн., тобто менше ніж розмір орендної плати за базовий місяць (9384,42грн.).
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що на виконання пункту 9 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет на України на 2016рік» Кролевецькою міською радою сьомого скликання прийнято рішення «Про індексацію орендної плати за оренду комунального майна», пунктом 1 якого встановлено, що у 2016році для діючих на 31.12.2015р. договорів оренди комунального майна встановлюється місячна орендна плата на рівні грудня 2015року (а.с.193), а тому доводи скаржника про те, що при розрахунку орендної плати за січень, лютий та березень не застосовується індекс інфляції є обґрунтованими і не заперечуються позивачем.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору оренди, відповідачем за весь час користування майном сплачено 30000грн. орендних платежів, що підтверджується квитанцією від 31.08.2015р. на суму 10000грн., платіжним дорученням від 07.01.2015р. №1 на суму 10000грн., у якому вказано призначення платежу: «орендна плата за вересень» та квитанцією від 08.02.2016р. на суму 10000грн., що підтверджено представниками сторін в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Відповідно частини 1 статті 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
У пункті 2.5 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що у застосуванні статті 35 ГПК України господарським судам необхідно враховувати таке. Визнання обставин може здійснюватися учасниками судового процесу: в письмовій формі шляхом зазначення про таке визнання у позовній заяві, відзиві на позовну заяву, поданих суду заяві, клопотанні, листі тощо; в усній формі під час надання суду усних заяв, клопотань і пояснень; у такому разі про визнання обставин зазначається у протоколі судового засідання. За необхідності суд може зажадати від учасника судового процесу подання відповідної заяви, клопотання, пояснення в письмовій формі. Про визнання обставин може свідчити й зміст поданих суду письмових документів: претензій та відповідей на них, листів та інших письмових звернень учасників судового процесу один до одного (наприклад, лист, надісланий у відповідь на претензію, в якому зазначається про повне або часткове визнання заявленої до стягнення заборгованості).
З урахуванням викладеного, обставини щодо здійсненої оплати орендних платежів у розмірі 30000грн. в силу приписів статті 35 ГПК України є преюдиціальними, а отже не підлягають доказуванню.
У відповідності із частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар, зокрема, зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Отже, у зв'язку з неналежним виконанням орендарем своїх зобов'язань із сплати орендних платежів за періоді з вересня 2015року по березень 2016року, позивач визначив заборгованість у сумі 58692,88грн., розмір якої розраховано з урахуванням індексу інфляції не за поточний місяць оренди, а за наступний, що не відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору від 25.06.2015р., при цьому розмір орендної плати за січень-березень 2016року здійснив без урахування індексу інфляції, що вбачається з його розрахунку (а.с.14). Проте, здійснивши розрахунок орендної плати у відповідності до умов договору та приписів чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлена у позовній заяві сума до стягнення не перевищує розміру наявної заборгованості, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 58692,88грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач не надав будь-яких належних доказів в розумінні статті 34 ГПК України, які б підтверджували його доводи про те, що сума боргу зі сплати орендних платежів менша ніж та, що визначена позивачем у позовній заяві, у зв'язку з чим твердження скаржника щодо здійснених ним платежів є безпідставними.
Щодо обґрунтованості нарахування та стягнення з відповідача пені суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 2 статті 217ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з вимогами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.
Пунктом 3.2 договору оренди від 25.06.2015р. №93 встановлено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції, і яка визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Відповідно до пункту 3.5 даного договору за несвоєчасну сплату орендної плати орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5 відсотків від розміру несплачених орендних платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
Частина 2 статті 343 Господарського кодексу України передбачає, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
За приписами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки (п.2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду від України від 17.12.2013р. N14).
Враховуючи викладене в сукупності, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, перевіривши розрахунок пені, з урахуванням приписів Цивільного та Господарського кодексів, сум боргу, фактичних дат погашення заборгованості з орендної плати по кожному місяцю спірного періоду, умов договору
оренди від 25.06.2015р. №93, дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені за прострочення сплати орендної плати за серпень 2015року за період з 06.09.2015р. по 06.03.2016р.; за вересень 2015року - за 06.10.2015р., оскільки згідно платіжного доручення від 07.10.2015р. №1 відповідачем сплачено орендну плату у сумі 10000грн. саме за вересень; за жовтень 2015року - з 06.11.2015р. по 06.05.2016р.; за листопад 2015року - з 06.12.2015р. по 06.06.2016р.; за грудень 2015року - з 06.01.2016р. по 18.04.2016р. та, відповідно, за січень, лютий і березень 2016року - по 18.04.2016р., з урахуванням здійснених оплат 31.08.2015р. на суму 10000грн. та 08.02.2016р. на суму 10000грн., у загальному розмірі 7465,25грн.
Враховуючи ту обставину, що місцевим господарським судом неправильно визначено розмір орендної плати за кожен місяць, та, відповідно, суму боргу щодо кожного з місяців прострочення сплати орендної плати і зважаючи на те, що мотивувальна частина рішення не містить жодних обґрунтувань порядку нарахування пені, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасуванню рішення місцевого господарського суду в частині відмови у стягненні пені у розмірі 176,80грн. з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позову.
Доводи скаржника про безпідставне стягнення орендної плати за березень 2016року, оскільки вона не була заявлена до стягнення у позовній заяві, не приймаються судом апеляційної інстанції з тих підстав, що: по-перше, позовна заява не містить розрахунку як суми боргу орендних платежів так і пені; по-друге, розрахунок заборгованості по орендній платі та пені за порушення строків грошових зобов'язань наданий до позовної заяви (а.с.14), у якому визначено розмір заборгованості за вересень 2015року - березень 2016року та пеню за період з 06.09.2015р. по 18.04.2016р.
Також не приймаються до уваги доводи скаржника про безпідставність повернення його зустрічного позову про зобов'язання здійснити перерахунок орендної плати, який, на його думку, пов'язаний з первісним, оскільки: по-перше, відповідно до статті 60 ГПК України подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів та відповідно до статті 106 ГПК України ухвала про повернення зустрічної позовної заяви може бути оскаржена окремо від рішення. Однак, ухвала місцевого господарського суду від 07.11.2016р. не була оскаржена в апеляційному порядку, а отже набрала законної сили; по-друге, місцевий господарський суд з дотриманням норм чинного законодавства повернув зустрічну позовну заяву, доказів, які б підтверджували протилежне, скаржником не надано; по-третє, повернення зустрічної позовної заяви не вплинуло на правомірність розгляду первісного позову; по-четверте, вимоги, визначені апелянтом у зустрічній позовній заяві, були предметом розгляду у справі №920/1094/16.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для справи.
За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 08.11.2016р. у справі №920/496/16 прийнято з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ФОП ОСОБА_2 не підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позову. Резолютивну частину рішення від 08.11.2016р. у справі №920/496/16 слід викласти в наступній редакції: « 1.Позов Кролевецької міської ради Сумської області задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Кролевецької міської ради Сумської області (41300, Сумська область, м. Кролевець, вул. Грушевського, 19, код 34135352) основний борг в сумі 58692,88 грн., пеню у сумі 7465,28грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1378 грн.».
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2
Керуючись ст.49, ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Сумської області від 08.11.2016р. у справі №920/496/16 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
3. Резолютивну частину рішення від 08.11.2016р. у справі №920/496/16 викласти в наступній редакції:
« 1.Позов Кролевецької міської ради Сумської області задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Кролевецької міської ради Сумської області (41300, Сумська область, м. Кролевець, вул. Грушевського, 19, код 34135352) основний борг в сумі 58692,88 грн., пеню у сумі 7465,28грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1378 грн.».
4.В решті рішення господарського суду Сумської області залишити без змін.
Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складений 06.02.2017р.
Головуючий суддя Л.І. Бородіна
Суддя В.В. Лакіза
Суддя І.А. Шутенко