"31" січня 2017 р.Справа № 915/898/16
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ліпчанської Н.В.,
суддів: Лисенко В.А., Ярош А.І.,
за участю секретаря судового засідання Молодова В.С.,
та представників сторін:
від прокуратури: Кирющенко А.В. за службовим посвідченням,
від відповідача (Селянська спілка приватних паїв "Куйбишева"): Багдасарян А.Ю. за довіреністю,
інші представники Міністерства освіти і науки України та відповідача Професійно-технічного училища №17 у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Миколаївської області
на рішення господарського суду Миколаївської області від 31.10.2016р.
у справі №915/898/16
за позовом: Керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України;
до відповідачів:
1. Професійно-технічного училища №17;
2. Селянської спілки приватних паїв "Куйбишева";
про визнання недійсним на майбутнє договору, зобов'язання звільнити земельну ділянку,
В серпні 2016 року Керівник Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області звернувся до господарського суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України з позовом до Професійно-технічного училища №17 (далі - ПТУ №17) та Селянської спілки приватних паїв "Куйбишева" (далі - ССПП ім. Куйбишева) про визнання недійсним на майбутнє договору №5 від 27.01.2016р. про спільний обробіток земельної ділянки, укладений між ПТУ №17 та ССПП ім.Куйбишева, та зобов'язання ССПП ім. Куйбишева звільнити земельну ділянку державної форми власності площею 92 га, яку вона займає.
Позов обґрунтований тим, що договір про спільний обробіток земельної ділянки №5 від 27.01.2016 укладено усупереч вимогам чинного законодавства, а саме ст.ст.1,6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", ст.ст.31,92,95 Земельного кодексу України, п.п.3,4 Постанови КМУ №296 від 11.04.2012, та підлягає визнанню недійсним (а.с.3-14, т.1). Також прокуратурою надано додаткові пояснення (а.с.100-103, т.1)
Прокуратура вважає, що ПТУ №17 мало звернутись до Міністерства освіти і науки України щодо погодження укладення договору та узгодження його проекту. Зауважує, що тільки 22.03.2016р. ПТУ №17 звернулось до Міністерства освіти і науки України щодо можливості укладення такого договору, на що отримало мотивовану відмову Міністерства та в порушення законодавства до цього часу заходів до усунення порушень не вжило.
Прокуратура також зазначає, що на її думку, зміст погоджених сторонами спірного договору умов свідчить, що ССПП ім.Куйбишева має право самостійно господарювати на землі, а ПТУ №17 фактично усунулося від права самостійного господарювання на земельній ділянці.
Також прокуратура вважає, що ПТУ №17 за спірним договором розпорядилось земельною ділянкою, якою згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою має право лише користуватися, а отже відбулось розпорядження земельною ділянкою неповноважним суб'єктом (ПТУ №17, замість Міністерства освіти і науки України).
В силу вказаних порушень, прокуратура вважає, що спірний договір має бути визнаний недійсним на підставі ст.ст.203, 215 ЦК України. Крім того, прокуратура вважає, що спірний договір є удаваним, вчиненим сторонами для приховання іншого правочину, а саме - договору оренди, укладання якого суперечить приписам ч.1 ст.92 Земельного кодексу України, тому спірний договір має бути визнаний недійсним у відповідності до ст.235 ЦК України.
Міністерство освіти і науки України надало до суду пояснення, в яких позовні вимоги прокуратури підтримує повністю, вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам законодавства (а.с.67-68, т.1).
У відзиві на позовну заяву ПТУ №17 проти позовних вимог заперечує та зазначає, що на підставі акту на право постійного користування землею училищу треба обробити 213,1 га ріллі, а наявна сільськогосподарська техніка (5 тракторів) значно застаріла та часто виходить із ладу. Також в ПТУ №17 немає учбового господарства, відсутній штатний розпис працівників, які б обробляли землю. 50 га училище обробляє виключно самостійно наявною сільськогосподарською технікою. На придбання паливно-мастильних матеріалів на рік виділяється згідно з кошторисом 37000,00 грн., що вистачає для обробітку тільки 50 га. Тому виникла необхідність у спільній діяльності. Згідно договорів №5 та №6 про спільну діяльність з обробітку землі дає можливість учням ПТУ №17 навчатися на новій сільськогосподарській техніці. Вони також надають місця для працевлаштування та проходження виробничої практики учням за деякими професіями (а.с.56-58, т.1).
У відзиві на позовну заяву ССПП ім.Куйбишева проти позовних вимог заперечує повністю (а.с.104-105, т.1).
ССПП ім.Куйбишева, поміж іншого, вважає посилання позивача на порушення вимог Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та Постанови КМУ №296 від 11.04.2012р. при укладені спірного договору безпідставними, оскільки зазначена Постанова постановлена відповідно до п.п. "л" п.18.ч.2 ст.5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", однак, згідно ч.2 ст.3 вказаного Закону дія цього Закону не поширюється на управління об'єктами власності Українського народу, визначеними ч.1 ст.13 Конституції України, тобто не поширюється на земельні правовідносини;
Також твердження прокуратури щодо незаконності користування ССПП ім.Куйбишева земельною ділянкою через те, що зі змісту глави 15 Земельного кодексу України вбачається, що земельні ділянки можуть бути надані у користування лише на праві оренди, або на праві постійного користування, ССПП ім.Куйбишева також визнає безпідставними, оскільки внеском ПТУ №17 за спірним договором є не самі земельні ділянки, а право доступу до них та їх обробки, у зв'язку із чим право власності на плоди, продукцію та доходи від користування цими земельними ділянками мають обидві сторони;
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 31.10.2016р. у справі №915/898/16 в задоволенні позовних вимог Керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України відмовлено (а.с.267-276, т.1).
Мотивуючи рішення господарський суд прийшов до висновку, що спірний договір за своєю правовою природою не є договором оренди та не містить ознак удаваного правочину, як то зазначає прокуратура.
Не погоджуючись із винесеним рішенням господарського суду Перший заступник прокурора Миколаївської області звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що рішення прийнято з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права та просить його скасувати, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Так, Прокурор вказав, зокрема, що метою укладення договору про спільний обробіток земельної ділянки не може бути проходження учнями закладу виробничого навчання або практики, оскільки законодавством передбачено обов'язковість укладення окремих договорів про навчально-виробничу практику, які і були укладені між ПТУ №17 та ССПП ім.Куйбишева.
Прокуратура також вважає, що ССПП ім.Куйбишева несе повну відповідальність за збитки, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Відповідачі відзивів на апеляційну скаргу до суду не надали.
Неявка представників Міністерства освіти і науки України та відповідача ПТУ №17 не перешкоджає розгляду скарги, оскільки ухвалою суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 05.12.2016р. у даній справі явка представників сторін не визнавалась обов'язковою.
Відтак, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться у справі.
В судовому засіданні 31.01.2017р. було оголошену вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши пояснення представників прокуратури та ССПП ім.Куйбишева, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступних підстав.
ПТУ №17 є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічної та повної загальної середньої освіти. Училище здійснює підготовку робітників високого рівня кваліфікації, як правило, з числа випускників загальноосвітніх навчальних закладів на основі базової чи повної загальної середньої освіти, а також професійно-технічне навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації непрацюючих робітників і незайнятого населення. Училище може здійснювати допрофесійну підготовку учнів загальноосвітніх навчальних закладів, проваджувати діяльність щодо розвитку здібностей молоді та поглиблення знань з окремих навчальних предметів професійного спрямування (п.1.1. Статуту (нова редакція) ПТУ №17; а.с.24-33, т.1).
28 лютого 1996 року розпорядженням Братської районної державної адміністрації Миколаївської області №35-р ПТУ №17 передано в постійне користування для навчальних цілей земельну ділянку площею 213,1 га (кадастровий номер відсутній), яка фактично ними використовується, про що також свідчить Державний акт на право постійного користування землею серії МК №034 від 26.06.1997р. (а.с.42-47, т.1).
Відповідно до ст.92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.
Необхідно також зазначити, що відповідно до п.7.10 Статуту ПТУ №17 до об'єктів права державної власності, переданих Міністерством освіти училищу на праві оперативного управління, віднесені навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, житло, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інше майно училища. Земельна ділянка площею 213,1 га надана державою безпосередньо ПТУ №17 у постійне користування, а не на праві оперативного управління, тому порушення Закону України "Про професійно-технічну освіту", як то стверджує прокуратура, не має місця, віднесення її до підпорядкування Міністерства освіти є безпідставним.
Згідно статті 95 Земельного кодексу України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі (п."а" ч.1).
Право самостійного господарювання на землі означає, що землекористувачі мають право без втручання інших осіб використовувати земельні ділянки в межах їх цільового призначення.
Землекористувачі також мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію (п."б" ч.1 ст.95 Земельного кодексу України).
Дане положення встановлює виняток із загального правила, передбаченого ч.2 ст.189 ЦК України, відповідно до якої продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, 27.01.2016р. між ПТУ №17 та ССПП ім.Куйбишева укладено договір про спільний обробіток земельної ділянки №5 (надалі - Договір №5), предметом якого є спільний обробіток земельної ділянки площею 92 га, яка знаходиться в постійному користуванні ПТУ №17 з метою виробництва сільськогосподарської продукції в процесі виробничого навчання (а.с.199-201, т.1).
Згідно п.п. 1.1, 1.3-1.5 Договору №5 сторони зобов'язались спільно обробляти земельну ділянку, площею 92 га, яка знаходиться в постійному користуванні ПТУ №17, за цільовим призначенням; земельна ділянка надається на умовах спільного обробітку терміном на 5 років з метою якісного проведення виробничого навчання учнів училища. ССПП ім.Куйбишева має право самостійно господарювати на землі, дотримуючись агротехнології та склавши план сівозміни на 5 років з метою раціонального використання земельної ділянки.
Матеріали справи містять Плани сівозмін на 2015 рік та на 2016-2010 роки, які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін (а.с.213-214, т.1).
ПТУ №17 має право на отримання від ССПП ім.Куйбишева своєї частки прибутку за Договором №5, а саме: 25% від зібраної продукції на рік в матеріальній формі від отриманого урожаю, але не менше 1500,00 грн. за 1 га; в грошовій - з розрахунку 1500,00 грн. за 1 га (п.3.1 Договору №5).
Згідно п.2.2 Договору №5 ПТУ №17 має право щорічно вибирати форму оплати та повідомляти про це ССПП ім.Куйбишева за місяць до збирання врожаю.
Сторонами Договору №5 підписано акт звіряння розрахунків за доходами від сумісної діяльності на суму 138.000,00 грн. станом на 01.10.2016р. (а.с.120, т.1).
Пунктом 2.3 Договору №5 передбачено надання ССПП ім.Куйбишева спонсорської допомоги у формі обробітку, посіву та збирання сільгосппродукції на ділянці площею 42 га, що обробляє самостійно училище.
Судова колегія зазначає, що суб'єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб'єктивного права власності на землю та суб'єктивного права оренди. Так, власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками, а постійні користувачі такої можливості позбавлені.
Відтак, у постійного користувача відсутні повноваження на розпорядження земельною ділянкою, у вигляді її продажу або надання її в оренду.
Статтею 1130 ЦК України визначено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Відповідно до ст.1132 ЦК України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.
Також 04.07.2016р. відповідачами укладено Угоду на виконання робіт зі збирання озимого ячменю комбайнами ССПП ім.Куйбишева в якості спонсорської допомоги училищу (а.с.217, т.1).
Спонсорська допомога також надавалась у вигляді закупівлі металопластикових вікон та матеріалів для проведення поточного ремонту та спортивного інвентарю, що підтверджується відповідними накладними (а.с.182,т.1).
Разом з тим, слід зазначити, що положення спірного Договору №5 передбачають, зокрема, здійснення обробки земельної ділянки, її засівання, внесення добрив та виконання інших сільськогосподарських робіт технікою ССПП ім.Куйбишева, спрямованих на вирощування врожаю, а також вжиття заходів щодо збирання врожаю, отриманого в результаті таких дій. В той же час, метою зазначеного договору є не лише отримання прибутку та його розподіл між учасниками договору, але й проведення виробничого навчання учнів на техніці ССПП ім.Куйбишева.
ПТУ №17 здійснює виробниче навчання учнів та отримує частину прибутку від спільної діяльності, при цьому земельна ділянка, яка надана ПТУ №17 на праві постійного користування, залишається у державній власності.
Частини 1, 3 ст.215 ЦК України визначають, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно зі ст.235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Удаваний правочин як неправомірний може бути визнаний недійсним на підставі ч.1 ст.215, ч.3 ст.203 ЦК України, оскільки зовнішнє волевиявлення сторін не збігається з їх внутрішньою волею.
Обов'язковою ознакою удаваного правочину є фактичне встановлення між сторонами правочину інших правовідносин ніж ті, щодо яких його було оформлено.
Метою Договору №5 є спільні дії для досягнення певних господарських цілей. Земельна ділянка за Договором №5 надається на умовах спільного обробітку з метою якісного проведення виробничого навчання учнів училища та отримання обома сторонами прибутку, відтак, право власності на плоди, продукцію та доходи від користування цими земельними ділянками мають обидві сторони, враховуючи умови договору.
Крім того, дії сторін з виконання спірного договору свідчать про те, що їх наміри відповідають меті договору про спільний обробіток земельної ділянки.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, дії сторін по виконанню Договору №5 свідчать про те, що їх наміри відповідають меті договору про спільний обробіток земельної ділянки. Зокрема, доказами здійснення спільної діяльності, у тому числі проведення виробничого навчання учнів училища, є:
- наказ про забезпечення проходження учнями ПТУ №17 виробничої практики та навчання №3 від 27.01.2016р. (а.с.215, т.1);
- план сівозміни на 2016-2020 роки відповідно договору №5 між ПТУ №17 та ССПП ім.Куйбишева (а.с.119, т.1);
- звіт до органу статистики за 2016 рік стосовно сівби та збирання врожаю сільськогосподарських культур, проведення інших польових робіт на 01.09.2016р. (а.с.122, т.1);
- наказ про направлення на виробничу практику учнів групи "Бджоляр, тракторист" №01-06/7 від 18.01.2016р., список учнів, договір про навчально-виробничу практику від 18.01.2016р., перелік робіт виробничої практики на підприємстві (а.с.129-134, т.1);
- наказ про направлення на виробничу практику учнів групи "Кухар" №01-06/30 від 09.03.2016р., список учнів, договір про навчально-виробничу практику від 09.03.2016р., робоча навчальна програма з виробничої практики, перелік робіт на виробничу практику (а.с.135-141, т.1);
- наказ про направлення на виробничу практику учнів групи "Тракторист-машиніст с/г виробництва, слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування" №01-06/47/1 від 28.04.2016р., список учнів, договір про навчально-виробничу практику від 28.04.2016р., програма робіт виробничої практики (а.с.142-146, т.1);
- наказ про направлення на виробничу практику учнів групи "Електрогазозварник, електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах" №01-06/71 від 01.09.2016р., список учнів, договір про навчально-виробничу практику від 01.09.2016р., програма робіт виробничої практики на підприємстві (а.с.147-150, т.1);
- наказ про направлення на виробничу практику учнів групи "Бджоляр, тракторист" №01-06/94 від 13.09.2016р., список учнів, договір про навчально-виробничу практику від 13.09.2016р., перелік робіт виробничої практики на підприємстві (а.с.151-155, т.1);
- наказ про направлення на виробничу практику учнів групи "Тракторист-машиніст с/г виробництва, слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування" №01-06/104 від 29.09.2016р., список учнів, договір про навчально-виробничу практику від 29.09.2016р., програма виробничої практики на підприємстві (а.с.156-159, т.1);
- докази спонсорської допомоги: накладна №47 від 17.06.2016р., накладна №49 від 23.06.2016р. та угода на виконання робіт від 04.07.2016р. (а.с.182-183);
- акт виконаних робіт (збирання озимої пшениці) від 14.07.2016р. та акт виконаних робіт (оранка) від 26.07.2016р. (а.с.211-212, т.1);
- щоденник обліку виконання робіт на виробничій практиці учня ПТУ №17 (а.с.228-232, т.1).
Крім того, як встановив місцевий господарський суд, у 2015 році між відповідачами було укладено аналогічний договір про спільну діяльність №4 від 27.01.2015р. (а.с.115-117, т.1), на виконання якого учні ПТУ №17 також проходили у 2015 році виробничу практику на базі ССПП ім.Куйбишева, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт, які свідчать про участь учнів ПТУ №17 у роботах, які здійснювали на полях ПТУ №17 на техніці ССПП ім.Куйбишева (а.с. 92-99, 203-210, т.1); погодженим сторонами планом сівозмін на 2015 рік (а.с.118, т.1); наказами ПТУ №17 про направлення на виробничу практику учнів груми "Тракторист-машиніст с/г виробництва…" (а.с.162,163,166,167,170,171,174,175, т.1); договорами про навчально-виробничу практику від 11.03.2015р. (а.с.164,165,168,169,172,173,176-178, т.1); щоденниками проходження виробничої практики (а.а.222-227, 233-262, т.1).
Вказане спростовує твердження апелянта про удаваність Договру №5, оскільки укладаючи його сторони мали на меті здійснення спільної діяльності для якісного проведення виробничого навчання учнів та отримання прибутку, та дії сторін підтверджують спрямованість сторін на досягнення саме цієї мети як у 2015 році, так і у 2016 році.
Поміж іншого, положеннями статей 92, 95 Земельного кодексу України жодної заборони щодо здійснення на земельній ділянці, переданій в постійне користування, спільної діяльності не визначено, оскільки у такому випадку здійснюється самостійне господарювання ПТУ №17 на земельній ділянці, наданій йому у постійне користування, і передання земельної ділянки у користування іншої особи не відбувається.
З огляду на те, що внеском ПТУ №17 за спірним договором є не самі земельні ділянки, а саме право доступу до них та їх обробки, то право власності на плоди, продукцію та доходи від користування цими земельними ділянками мають обидві сторони, враховуючи умови договору.
Виходячи зі змісту вищенаведених норм та матеріалів справи, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірний договір за своєю правовою природою не є договором оренди та не містить ознак удаваного правочину.
Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що рішення господарського суду від 31.10.2016р. винесено при повному з'ясуванні та дослідженні всіх обставин справи з правомірним застосуванням норм діючого законодавства, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України суд
1. Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Миколаївської області залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 31.10.2016р. у справі №915/898/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий Н.В. Ліпчанська
Суддя В.А. Лисенко
Cуддя А.І. Ярош