ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.01.2017№910/21013/16
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/21013/16
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ,
до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, м. Київ,
про стягнення 72 362,12 грн.,
за участю представників:
позивача - Гусакова Є.І. (довіреність від 01.01.2017 №17);
відповідача - Багана Т.Г. (довіреність від 10.01.2017 №32/9).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі - Концерн) за прострочення оплати електричної енергії за договором від 28.09.2012 №5 про постачання електричної енергії (далі - Договір): 691,15 грн. пені; 65 902,23 грн. втрат від інфляції; 5 768,74 грн. 3% річних, а всього 72 362,12 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2016 порушено провадження у справі.
Відповідач 05.12.2016 подав суду відзив на позовну заяву, в якому вказав таке: м. Луганськ входить до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085; рахунки за вказаний позивачем період повинні були оплачуватись у банк в м. Луганськ, що в умовах бойових дій на сході країни є неможливим та неприпустимим; те, що позивач і відповідач у даному разі підпали під дію обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), не заперечується і самим позивачем; умовами Договору не передбачено надання якихось сертифікатів, а лише необхідно повідомити іншу сторону, що не міг зробити Концерн, оскільки позивач як юридична особа знаходить у м. Луганську; не розуміючи специфіку діяльності Концерну, а також мету споживання електроенергії (основна частина електроенергії, що споживається Концерном, спрямовується на розповсюдження теле- та радіосигналу) позивач необґрунтовано зазначає, що у Концерну не було перешкод в оплаті за спожиту електроенергію, хоча загальновідомо, що вказана РРС-РТС Старобільськ є ретрансляторною станцією, тобто здійснює ретрансляцію сигналу, що надходить з окупованого Луганська.
Позивач 19.12.2016 подав суду заперечення на відзив, в яких зазначив, що: відповідачем виконувались перерахування коштів на користь постачальника на оплату спожитої електричної енергії у квітні, листопаді і грудні 2014 року та у травні, жовтні, листопаді і грудні 2015 року, тобто вже в період проведення антитерористичної операції; на законодавчому рівні було заборонено відключати об'єкти відповідача від електропостачання, а тому є необґрунтованими посилання відповідача на зловживання позивачем своїм монопольним становищем та порушення позивачем антимонопольного законодавства у разі невідключення його об'єктів електропостачання за несплату спожитої електричної енергії; відносно проведення нарахувань позивач зазначає, що при розрахунку втрат від інфляції брався повний місяць прострочення платежу, а при розрахунку 3% річних і пені за перший день прострочення оплати брався наступний день після останнього дня строку оплати та день оплати при визначення строку прострочення в розрахунках не враховувався.
Представник позивача судовому засіданні 30.01.2017 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача надав пояснення по суті спору.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва
28.09.2012 Товариством (постачальник) і Концерном (споживач) укладено Договір, за умовами якого:
- постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною дозволеною потужністю 141,2 кВт, величини якої за кожним об'єктом зазначені у додатку до Договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємною частиною (розділ 1 Договору);
- споживач зобов'язується:
• для визначення величини спожитої електричної енергії щомісячно 25 числа згідно з додатком «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії»: знімати покази розрахункових засобів обліку, встановлених у споживача та інших суб'єктів господарювання, електроустановки яких приєднані до його технологічних електричних мереж (субспоживачів, електропередавальної організації); оформляти результати відповідно до додатку «Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії», та направляти уповноваженого представника до Старобільських МЕМ за адресою: Луганська обл., м. Старобільськ, вул. Горького, 123, для подання акта про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та інших платежів, передбачених Договором; одночасно з рахунками постачальник надає споживачу під розписку два екземпляри підписаного зі свого боку акта про використану електричну енергію, який складається за формою, наведеною у додатку «Форма «Акт про використану електричну енергію»; споживач повертає один екземпляр підписаного зі свого боку акта про використану електричну енергію разом з актом про зняття показів розрахункових засобів обліку за наступний розрахунковий період (підпункт 2.3.3 пункту 2.3 Договору);
• оплачувати постачальнику вартість електричної енергії за діючими роздрібними тарифами, встановленими відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та здійснювати інші платежі згідно з умовами додатку «Порядок розрахунків» (підпункт 2.3.4 пункту 2.3 Договору);
- постачальник має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію за діючими роздрібними тарифами, встановленими відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інших платежів, обумовлених Договором (підпункт 3.1.1 пункту 3.1 Договору);
- у разі порушення споживачем строку розрахунку за активну електричну енергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за необліковану електричну енергію та на відшкодування збитків споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення; на суму нарахованої пені, 3% річних та втрат від інфляції споживачу надаються окремі рахунки (підпункт 4.4.1 пункту 4.4 Договору);
- сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за Договором, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили, що перешкоджають виконанню договірних зобов'язань у цілому або частково, захист від яких не передбачений в проектній або іншій документації, дію яких неможливо попередити застосуванням високопрофесійної практики персоналу; до обставин непереборної сили належать: виняткові погодні умови і стихійні лиха (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту); непередбачені ситуації, викликані діями сторони, що не є стороною Договору (страйк, локаут, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух); умови регламентовані відповідними органами виконавчої влади, а також пов'язані з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченими ситуаціями (підпункт 4.5.1 пункту 4.5 Договору);
- сторона, для якої виконання зобов'язань стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили, має не пізніше ніж через п'ять календарних днів письмово повідомити іншу сторону про початок, тривалість та вірогідну дату припинення дії обставин непереборної сили (підпункт 4.5.2 пункту 4.5 Договору);
- розрахунки за електричну енергію та інші платежі здійснюються споживачем у порядку, передбаченому додатком «Порядок розрахунків» (пункт 7.9 Договору);
- Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 01.01.2013; Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 9.3 Договору).
Додатком «Порядок розрахунків» до Договору встановлено таке:
- споживач здійснює розрахунки за електричну енергію за діючими роздрібними тарифами, встановленими відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та згідно з тарифними групами та класами напруги кожного приєднання; за електричну енергію, що обліковується на окремій площадці вимірювання, розрахунки здійснюються за одним тарифом; розрахунковим вважається період, який починається з 25 числа поточного місяця та триває до 25 числа (включно) наступного (поточного, наступного) місяця (пункт 1 Додатку «Порядок розрахунків» до Договору);
- оплата за перетікання реактивної енергії, сум на відшкодування збитків, пені, 3% річних та втрат від інфляції за порушення термінів розрахунків, інші платежі здійснюються споживачем на поточний рахунок постачальника (пункт 6 Додатку «Порядок розрахунків» до Договору);
- оплата спожитої в розрахунковому періоді активної електроенергії здійснюється плановими платежами (наростаючим підсумком), у такому порядку: до 10 числа поточного місяця не менше 100% від вартості обсягу електроенергії, постачання якого на даний розрахунковий період (договірна величина споживання електричної енергії) обумовлене Договором; у випадках, коли останній плановий платіж припадає на вихідні та святкові дні, він здійснюється не пізніше, чим за 3 банківських дні до кінця розрахункового місяця (пункт 7 Додатку «Порядок розрахунків» до Договору);
- остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електричної енергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та втрат від інфляції за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 10 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання (пункт 9 Додатку «Порядок розрахунків» до Договору).
Частиною першою статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Так, судом встановлено, що відповідачем було сплачено вартість поставленої позивачем електричної енергії у сумі 1 385 848,24 грн. та послуги з перетікань реактивної електроенергії у сумі 2 516,12 грн., а всього 1 388 364,36 грн., з порушенням строків оплати, визначених умовами Договору.
У зв'язку з простроченням сплати відповідачем вказаних платежів позивач просить стягнути з відповідача 5 768,74 грн. 3% річних і 65 902,23 грн. втрат від інфляції.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У пункті 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, яка внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.
Згідно з пунктом 7 Додатку «Порядок розрахунків» до Договору оплата спожитої в розрахунковому періоді активної електроенергії здійснюється плановими платежами (наростаючим підсумком), у такому порядку: до 10 числа поточного місяця не менше 100% від вартості обсягу електроенергії, постачання якого на даний розрахунковий період (договірна величина споживання електричної енергії) обумовлене Договором; у випадках, коли останній плановий платіж припадає на вихідні та святкові дні, він здійснюється не пізніше, чим за 3 банківських дні до кінця розрахункового місяця.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки суми 3% річних і втрат від інфляції за прострочення оплати за активну електроенергію та періоди їх нарахування, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що вони неправильні.
Отже, за перерахунком суду суми 3% річних і втрат від інфляції за прострочення оплати за активну електроенергію та періоди їх нарахування становлять:
з 11.04.2014 (оскільки 10.04.2014 останній день оплати 37 222,15 грн. заборгованості за березень 2014 року) по 13.04.2014 (оскільки 14.04.2014 відповідачем оплачено заборгованість за березень 2014 року) сума 3% річних становить 9,18 грн.;
з 15.05.2014 (дата, визначена позивачем у розрахунку; нарахованих на 52 957,16 грн. заборгованості за квітень 2014 року) по 25.05.2014 (дата, визначена позивачем у розрахунку; оскільки 24.05.2014 відповідачем оплачено заборгованість за квітень 2014 року у сумі 52 721,60 грн.) сума 3% річних становить 47,88 грн.;
з 26.05.2014 (оскільки 26.05.2014 відповідачем частково оплачено заборгованість за квітень 2014 року) по 25.11.2014 (дата, визначена позивачем у розрахунку; оскільки 26.11.2014 відповідачем оплачено заборгованість за квітень 2014 року у сумі 235,56 грн.) сума 3% річних становить 3,56 грн.; втрат від інфляції - 22,97 грн.;
з 11.06.2014 (оскільки 10.06.2014 останній день оплати 53 888,80 грн. заборгованості за травень 2014 року) по 05.11.2014 (дата, визначена позивачем у розрахунку; оскільки 06.11.2014 відповідачем оплачено заборгованість за травень 2014 року) сума 3% річних становить 655,52 грн.; втрат від інфляції - 4 151,48 грн.;
з 11.07.2014 (оскільки 10.07.2014 останній день оплати 55 044,95 грн. заборгованості за червень 2014 року) по 05.11.2014 (дата, визначена позивачем у розрахунку; оскільки 06.11.2014 відповідачем оплачено заборгованість за червень 2014 року) сума 3% річних становить 533,86 грн.; втрат від інфляції - 3 653,56 грн.;
з 27.08.2014 (оскільки 10.08.2014 вихідний день, тому платіж мав бути здійснений за 3 банківських дні до кінця розрахункового місяця, тобто 26.08.2014 останній день оплати 56 352,08 грн. заборгованості за липень 2014 року) по 06.11.2014 (дата, визначена позивачем у розрахунку; оскільки 05.11.2014 відповідачем оплачено заборгованість за липень 2014 року) сума 3% річних становить 333,48 грн.; втрат від інфляції - 3 025,88 грн.;
з 12.09.2014 (дата, визначена позивачем у розрахунку; нарахованих на 58 316,27 грн. заборгованості за серпень 2014 року) по 17.11.2014 (дата, визначена позивачем у розрахунку; оскільки 18.11.2014 відповідачем оплачено заборгованість за серпень 2014 року) сума 3% річних становить 321,14 грн.; втрат від інфляції - 4 298,86 грн.;
з 11.10.2014 (оскільки 10.10.2014 останній день оплати відповідачем 59 169,52 грн. заборгованості за вересень 2014 року) по 17.11.2014 (дата, визначена позивачем у розрахунку; оскільки 18.11.2014 відповідачем оплачено заборгованість за вересень 2014 року) сума 3% річних становить 184,80 грн.;
з 11.11.2014 (оскільки 10.11.2014 останній день оплати відповідачем 59 113,27 грн. заборгованості за жовтень 2014 року) по 20.11.2014 (дата, визначена позивачем у розрахунку; оскільки 21.11.2014 відповідачем оплачено заборгованість за жовтень 2014 року) сума 3% річних становить 48,59 грн.;
з 11.12.2014 (оскільки 10.12.2014 останній день оплати відповідачем 64 900,85 грн. заборгованості за листопад 2014 року) по 18.12.2014 (дата, визначена позивачем у розрахунку; оскільки 19.12.2014 відповідачем оплачено заборгованість за листопад 2014 року) сума 3% річних становить 42,67 грн.;
з 28.01.2015 (оскільки 10.01.2015 вихідний день, тому платіж мав бути здійснений за 3 банківських дні до кінця розрахункового місяця, тобто 27.01.2015 останній день оплати 66 346,90 грн. заборгованості за грудень 2014 року) по 12.05.2015 (дата, визначена позивачем у розрахунку; оскільки 13.05.2015 відповідачем оплачено заборгованість за грудень 2014 року) сума 3% річних становить 572,58 грн.; втрат від інфляції - 21 898,81 грн.;
з 11.02.2015 (оскільки 10.02.2015 останній день оплати відповідачем 75 575,38 грн. заборгованості за січень 2015 року) по 13.05.2015 (дата, визначена позивачем у розрахунку; оскільки 14.05.2015 відповідачем оплачено заборгованість за січень 2015 року) сума 3% річних становить 571,47 грн.; втрат від інфляції - 24 944,82 грн.;
з 12.03.2015 (дата, визначена позивачем у розрахунку; нарахованих на 75 142,58 грн. заборгованості за лютий 2015 року) по 13.05.2015 (дата, визначена позивачем у розрахунку; оскільки 14.05.2015 відповідачем оплачено заборгованість за лютий 2015 року) сума 3% річних становить 389,09 грн.; втрат від інфляції - 19 771,52 грн.;
з 11.04.2015 (оскільки 10.04.2015 останній день оплати відповідачем 65 446,99 грн. заборгованості за березень 2015 року) по 14.05.2015 (дата, визначена позивачем у розрахунку; оскільки 15.05.2015 відповідачем оплачено заборгованість за березень 2015 року) сума 3% річних становить 182,89 грн.;
з 11.06.2015 (оскільки 10.06.2015 останній день оплати відповідачем 69 473,27 грн. заборгованості за травень 2015 року) по 30.09.2015 (дата, визначена позивачем у розрахунку; оскільки 01.10.2015 відповідачем оплачено заборгованість за травень 2015 року) сума 3% річних становить 639,53 грн.; втрат від інфляції - 603,48 грн.;
з 11.07.2015 (оскільки 10.07.2015 останній день оплати відповідачем 75 224,84 грн. заборгованості за червень 2015 року) по 30.09.2015 (дата, визначена позивачем у розрахунку; оскільки 01.10.2015 відповідачем оплачено заборгованість за червень 2015 року) сума 3% річних становить 506,99 грн.; втрат від інфляції - 351,14 грн.;
з 11.08.2015 (оскільки 10.08.2015 останній день оплати відповідачем 75 001,46 грн. заборгованості за липень 2015 року) по 30.09.2015 (дата, визначена позивачем у розрахунку; оскільки 01.10.2015 відповідачем оплачено заборгованість за липень 2015 року) сума 3% річних становить 314,39 грн.; втрат від інфляції - 1 111,22 грн.;
з 11.09.2015 (оскільки 10.09.2015 останній день оплати відповідачем 73 855,14 грн. заборгованості за серпень 2015 року) по 12.10.2015 (дата, визначена позивачем у розрахунку; оскільки 13.10.2015 відповідачем оплачено заборгованість за серпень 2015 року) сума 3% річних становить 194,25 грн.;
з 11.11.2015 (оскільки 10.11.2015 останній день оплати відповідачем 80 936,98 грн. заборгованості за жовтень 2015 року) по 15.11.2015 (дата, визначена позивачем у розрахунку; оскільки 16.11.2015 відповідачем оплачено заборгованість за жовтень 2015 року) сума 3% річних становить 33,26 грн.
Що ж до нарахованих сум 3% річних за квітень і вересень 2015 року, то слід зазначити, що позивачем при розрахунку вказаних сум не було враховано пункт 7 Додатку «Порядок розрахунків», яким встановлено, що у випадках, коли останній плановий платіж припадає на вихідні та святкові дні, він здійснюється не пізніше, ніж за 3 банківських дні до кінця розрахункового місяця.
Оскільки 10.05.2015 і 10.10.2015 були вихідними днями, то платіж мав бути зроблений відповідачем відповідно 26.05.2015 і 27.10.2015.
Слід також зазначити, що за листопад 2015 року відповідач розрахувався 11.12.2015, а останнім днем оплати заборгованості за листопад 2015 року було 10.12.2015.
Таким чином, за перерахунком суду сума 3% річних становить 5 585,13 грн., а втрат від інфляції - 83 833,74 грн., нарахованих за прострочення оплати за активну електроенергію.
Так, позивач просить стягнути з відповідача 4,24 грн. 3% річних і 20,45 втрат від інфляції за прострочення оплати за реактивну електроенергію.
Судом перевірено здійснені позивачем розрахунки суми 3% річних і втрат від інфляції за прострочення оплати за реактивну електроенергію та періоди їх нарахування, та встановлено таке:
- відповідно до пункту 9 Додатку «Порядок розрахунків» до Договору остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електричної енергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та втрат від інфляції за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 10 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання;
- позивачем при розрахунку періодів нарахування 3% річних і втрат від інфляції за прострочення оплати за реактивну електроенергію не враховано вказаний пункт, тому визначено початками періодів дати пізніші, ніж були б встановлені з врахуванням вказаного пункту Додатку «Порядок розрахунків» до Договору;
- отже, при врахуванні пункту 9 Додатку «Порядок розрахунків» до Договору датами початку нарахування 3% річних і втрат від інфляції є: за липень 2014 року - 05.08.2014; за серпень 2014 року - 09.09.2014; за вересень 2014 року - 07.10.2014; за листопад 2014 року - 06.12.2014; за грудень 2014 року - 05.01.2015; за січень 2015 року - 06.02.2015;
- разом з тим, суд не може виходити за межі встановлених позивачем строків без відповідного клопотання позивача, а такого клопотання позивачем подано не було, тому суд погоджується з визначеними позивачем періодами.
За перерахунком суду суми 3% річних і втрат від інфляції за прострочення оплати за реактивну електроенергію та періоди їх нарахування становлять:
з 09.08.2014 по 10.11.2014 (дата, визначена позивачем у розрахунку; оскільки 11.11.2014 відповідачем оплачено 244,43 грн. заборгованості за липень 2014 року) сума 3% річних становить 1,89 грн.; втрат від інфляції - 15,19 грн.;
з 12.09.2014 по 10.11.2014 (дата, визначена позивачем у розрахунку; оскільки 11.11.2014 відповідачем оплачено 305,28 грн. заборгованості за серпень 2014 року) сума 3% річних становить 1,51 грн.; втрат від інфляції - 16,39 грн.;
з 10.10.2014 по 10.11.2014 (дата, визначена позивачем у розрахунку; оскільки 11.11.2014 відповідачем оплачено 230,56 грн. заборгованості за вересень 2014 року) сума 3% річних становить 0,61 грн.;
з 10.12.2014 по 15.12.2014 (дата, визначена позивачем у розрахунку; оскільки 16.12.2014 відповідачем доплачено 118,19 грн. заборгованості за листопад 2014 року) сума 3% річних становить 0,06 грн.;
з 09.01.2015 по 13.01.2015 (дата, визначена позивачем у розрахунку; оскільки 14.01.2015 відповідачем оплачено 120,61 грн. заборгованості за грудень 2014 року) сума 3% річних становить 0,05 грн.;
з 10.02.2015 по 19.02.2015 (дата, визначена позивачем у розрахунку; оскільки 20.02.2015 відповідачем оплачено 163,07 грн. заборгованості за січень 2015 року) сума 3% річних становить 0,13 грн.
Таким чином, за перерахунком суду сума 3% річних становить 4,25 грн., а втрат від інфляції - 31,58 грн., нарахованих за прострочення оплати за реактивну електроенергію.
Отже, за перерахунком суду стягненню з відповідача підлягає 5 589,38 грн. 3% річних і 83 865,32 грн. втрат від інфляції.
Проте, пунктом 2 частини першої статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Враховуючи викладене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником позивача не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення втрат від інфляції, а тому стягненню з відповідача підлягає 65 902,23 грн. втрат від інфляції за розрахунком позивача; у стягненні ж 179,36 грн. 3% річних слід відмовити.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 691,15 грн. пені за такі періоди:
з 10.11.2015 по 15.11.2015 (оскільки 16.11.2015 відповідачем оплачено 80 936,98 грн. заборгованості за жовтень 2015 року) 585,41 грн.;
з 10.12.2015 по 10.12.2015 (оскільки 11.12.2015 відповідачем оплачено 87 720,35 грн. заборгованості за листопад 2015 року).
У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Згідно із пунктом 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.
Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок суми пені і періоди її нарахування та встановлено, що він неправильний.
За перерахунком суду сума пені та період її нарахування за прострочення відповідачем оплати за жовтень 2015 року становлять: 487,84 грн. з 11.11.2015 (оскільки 10.11.2015 останній день оплати відповідачем заборгованості за жовтень 2015 року) по 15.11.2015 (оскільки 16.11.2015 відповідачем сплатив заборгованість за жовтень 2015 року).
Що ж до заборгованості за листопад 2015 року, то у відповідача щодо цього платежу не відбулося прострочення, оскільки 10.12.2015 було останнім днем оплати активної електроенергії за листопад 2015 року, а 11.12.2015 відповідач здійснив оплату 87 720,35 грн.
Концерн у відзиві на позовну заяву вказує, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо нарахованої за період з 10.11.2015 по 15.11.15 суми пені на 80 936,98 грн. заборгованості за жовтень 2015 року.
Відповідно до частини другої статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Так, позовна заява Товариства підписана 10.11.2016, згідно із штемпелем відділення поштового зв'язку надіслана до суду 11.11.2016 (початок періоду прострочення оплати за жовтень 2015 року), а надійшла до суду 17.11.2016 (штамп відділу діловодства на першому аркуші позовної заяви).
Таким чином, Товариство звернулося до суду в останній день строку позовної давності для нарахування пені за жовтень 2015 року.
Отже, стягненню з відповідача підлягає 487,84 грн. пені, у стягненні ж решти суми пені (203,31 грн.) слід відмовити.
Що ж до доводів Концерну щодо неможливості своєчасного внесення оплати за отриману електроенергію, то слід зазначити таке.
За умовами Договору Товариство постачало електричну енергію на об'єкт відповідача - РРТ, Луганська область, Старобілький район, с. Підгорівка. Однак, вказаний населений пункт не було визнано територією, непідконтрольною Україні, та знаходився під контролем державної влади. Вказані обставини підтверджуються переліком населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р.
Водночас, відповідно до пунктів 6.3 та 6.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, та Порядку розрахунків оплата вартості електричної енергії мала бути здійснена Концерном на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, а оплата за перетікання реактивної електроенергії - на поточний рахунок позивача. Поточний рахунок Товариства було відкрито в АТ «Райффайзен Банк Аваль» міста Києва, а рахунок із спеціальним режимом - у Луганському обласному управлінні АТ «Ощадбанк», яке знаходилось у місті Сєвєродонецьку Луганської області. Вказані рахунки відкриті у банках, які знаходяться на підконтрольній українській владі території.
До того ж, норми статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначають, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Однак відповідного сертифікату відповідачем не було надано суду.
Слід також зазначити, що відсутність податкових накладних, на яку також посилається відповідач, не звільняє останнього від договірного обов'язку своєчасного внесення вартості отриманої електричної енергії.
Крім того, відповідач не був позбавлений скористатись правом наданим йому підпунктом 4.5.2 пункту 4.5 Договору, який визначено, що сторона, для якої виконання зобов'язань стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили, має не пізніше ніж через п'ять календарних днів письмово повідомити іншу сторону про початок, тривалість та вірогідну дату припинення дії обставин непереборної сили.
За приписами статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 10; ідентифікаційний код 01190043) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (91021, Луганська обл., м. Луганськ, квартал Гайового, буд. 35 А; адреса для листування: 92702, Луганська обл., м. Старобільськ, вул. Горького, 123; ідентифікаційний код 31443937): 5 589 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 38 коп. 3% річних; 65 902 (шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот дві) грн. 23 коп. втрат від інфляції; 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 84 коп. пені і 1 370 (одну тисячу триста сімдесят) грн. 71 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 07.02.2017.
Суддя О. Марченко