ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.01.2017№910/20931/16
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/20931/16
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД», м. Івано-Франківськ,
до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни, м. Київ,
про визнання протиправними та скасування рішень про нікчемність правочину від 23.09.2016 №11/1-47251, 23.09.2016 №11/2-47226 та від 23.09.2016 №11/2-47225,
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - Загрійчука С.С. (довіреність від 05.08.2016 №03/2/790).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про:
- визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі - Банк) Славкіної Марини Анатоліївни (далі - Уповноважена особа), викладене у формі повідомлення від 23.09.2016 №11/2-47225, про нікчемність правочину (щодо погашення заборгованості за кредитним договором від 31.08.2010 №010/05-10/161 (далі - Кредитний договір), укладеним Банком і Товариством за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу від 26.09.2012 №1846-НВ (далі - Договір №1846-НВ), укладеним Банком і товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатська нафтова компанія» (далі - Нафтова компанія));
- визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи, викладене у формі повідомлення від 23.09.2016 №11/2-47226, про нікчемність правочину (щодо погашення заборгованості за Кредитним договором за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу від 09.10.2012 №1878-НВ (далі - Договір №1878-НВ), укладеним Банком і товариством з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» (далі - Торгова компанія));
- визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи, викладене у формі повідомлення від 23.09.2016 №11/1-47251, про нікчемність правочину (щодо переведення заборгованості за Кредитним договором з іноземної валюти в національну валюту України та погашення заборгованості за зазначеним Кредитним договором в іноземній валюті).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2016 порушено провадження у справі.
Уповноважена особа 05.12.2016 подала суду відзив на позовну заяву, в якому вказала, що: за результатами перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) Банком в період з 21.11.2013 по 20.11.2014 комісією з перевірки правочинів було складено акт від 09.02.2015, яким було виявлено ряд правочинів, які містять ознаки, визначені положеннями частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон); нормами Закону не передбачено ніяких дій, які необхідно вчинити Уповноваженій особі, для визнання правочинів нікчемними; правочин є нікчемним сам по собі.
Товариство 16.12.2016 подало суду письмові пояснення, в яких зазначило таке: посилання відповідача на нікчемність правочину є безпідставним, оскільки у даному випадку фактично заставодавцем було здійснено виконання зобов'язання позичальника за Кредитним договором, що жодним чином не може вказувати на надання позивачу будь-яких переваг; вчинення спірного правочину призвело до виконання грошового зобов'язання (задоволення кредиторських вимог), а саме повернення грошових коштів Банку; так, права позивача порушуються тим, що Уповноваженою особою на ліквідацію Банка висунуто вимогу у відповідних повідомленнях про негайне погашення заборгованості за Кредитним договором, яка по суті погашена за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку, за Договором №1846-НВ і Договором №1878-НВ.
Представник відповідача у судовому засіданні 30.01.2017 надав пояснення у справі, проти задоволення позовних вимог заперечив.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дачу, час та місце проведення судового засідання представник Князєв І.В. був повідомлений у судовому засіданні 10.01.2017, що підтверджується протоколом судового засідання від 10.01.2017 та підписом представника позивача у розписці.
У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.
Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 30.01.2017 без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд міста Києва
31.08.2010 Товариством (позичальник) і Банком (кредитор) укладено Кредитний договір, за умовами якого:
- кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 11 664 292,36 євро, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені Кредитним договором, а також виконати інші обов'язки, визначені Кредитним договором (пункт 1.1 Кредитного договору в редакції договору від 13.09.2012 про внесення змін до Кредитного договору);
- процентна ставка за користування кредитом у євро починаючи з 01.11.2014 встановлюється у розмірі 7% річних (пункт 1.2 Кредитного договору в редакції договору від 15.08.2014 про внесення змін до Кредитного договору);
- підписанням Кредитного договору позичальник надає кредитору право без отримання додаткової письмової згоди позичальника у випадку збільшення офіційного курсу євро більше ніж на 10% порівняно з датою укладання договору від 15.04.2014 про внесення змін до Кредитного договору провести переведення суми заборгованості в національну валюту України - гривню за курсом 16,50 грн. за 1 євро; процентна ставка за користування кредитом в цьому випадку становитиме 10% річних, при цьому відбувається зміна строку користування кредитними коштами; зазначене застереження набуває чинності не пізніше ніж через 7 місяців після укладання договору від 15.04.2014 про внесення змін до Кредитного договору (пункт 9.8 Кредитного договору в редакції договору від 15.04.2014 про внесення змін до Кредитного договору);
- Кредитний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до Кредитного договору зобов'язань (пункт 15.4 Кредитного договору в редакції договору від 03.05.2012 про внесення змін до Кредитного договору).
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
30.09.2014 Банком (заставодержатель) і Нафтовою компанією (заставодавець) укладено договір застави майнових прав (далі - Договір застави 1), за умовами якого:
- в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, за яким Банк є кредитором, а Товариство позичальником, з усіма подальшими змінами до нього, згідно з яким позичальнику надано кредит у сумі 11 664 292,36 євро зі сплатою позичальником на користь Банку 8,2% річних, строком користування до 22.04.2015, а також в забезпечення всіх інших виплат та штрафних санкцій, визначених в Кредитному договорі та в Договорі застави 1, заставодавець надає заставодержателю в заставу майнові права, які полягають в праві вимоги на грошові кошти в сумі 52 817 403,60 грн. та станом на дату підписання Договору застави 1 знаходяться на вкладному рахунку, відкритому у Банку, та належать заставодавцю на підставі Договору №1878-НВ, укладеного Банком і заставодавцем (пункт 1.1 Договору застави 1);
- на момент укладення Договору застави 1 розмір майнового права, що передається в заставу, сторони оцінюють в 52 817 403,60 грн. (пункт 1.2 Договору застави 1);
- Договір застави 1 набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором та заставодавцем за Договором застави 1 (пункт 6.1 Договору застави 1).
30.09.2014 Банком (заставодержатель) і Торговою компанією (заставодавець) укладено договір застави майнових прав (далі - Договір застави 2), за умовами якого:
- в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, за яким Банк є кредитором, а Товариство позичальником, з усіма подальшими змінами до нього, згідно з яким позичальнику надано кредит у сумі 11 664 292,36 євро зі сплатою позичальником на користь Банку 8,2% річних, строком користування до 22.04.2015, а також в забезпечення всіх інших виплат та штрафних санкцій, визначених в Кредитному договорі та Договорі застави 2, заставодавець надає заставодержателю в заставу майнові права, які полягають в праві вимоги на грошові кошти в сумі 32 562 877,82 грн. та станом на дату підписання Договору застави 2 знаходяться на вкладному рахунку, відкритому у Банку, та належать заставодавцю на підставі Договору №1878-НВ, укладеного Банком і заставодавцем (пункт 1.1 Договору застави 2);
- на момент укладення Договору застави 2 розмір майнового права, що передається в заставу, сторони оцінюють в 32 562 877,82 грн. (пункт 1.2 Договору застави 2);
- Договір застави 1 набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором та заставодавцем за Договором застави 1 (пункт 6.1 Договору застави 2).
14.11.2014 Банком введено, проведено та списано платіжне доручення від 14.11.2014 №3819026 на суму 32 562 877,82 грн., призначення платежу «Списання на погашення основної заборгованості по кред. дог. 010/05-10/161», та платіжне доручення від 14.11.2014 №4238189 на суму 52 817 403,60 грн., призначення платежу «Списання на погашення кредиту № 010/05 -10/161».
Рішенням правління НБУ від 20.11.2014 №733 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 20.11.2014 №123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк», згідно з яким з 21.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в Банку.
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 20.03.2015 №63 розпочато процедуру ліквідації Банка та призначено Уповноважену особу.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 22.02.2016 №213 продовжено строк здійснення процедури ліквідації Банка та повноваження Уповноваженої особи до 19.03.2018 включно.
23.09.2016 Товариством отримано від Уповноваженої особи повідомлення про нікчемність правочинів згідно з пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме:
- правочину щодо погашення заборгованості за Кредитним договором, укладеним Банком і Товариством за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за Договором №1846-НВ, укладеним Банком і Нафтовою компанією;
- правочину щодо погашення заборгованості за Кредитним договором за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за Договором №1878-НВ, укладеним Банком і Торговою компанією;
- правочину щодо переведення заборгованості за Кредитним договором з іноземної валюти в національну валюту України та погашення заборгованості за зазначеним Кредитним договором в іноземній валюті.
Так, пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Посилання Банка на вказане положення Закону як на підставу нікчемності правочинів з переказу коштів є безпідставними, оскільки переказ коштів був здійснений заставодавцями на виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором на підставі укладених Договорів застави 1,2.
Таким чином, виконання Банком платіжних доручень від 14.11.2014 №3819026 і №4238189, наданих Нафтовою компанією і Торговою компанією, було здійснено на підставі укладених Банком із вказаними юридичними особами договорів, і не може бути розцінено як надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами Банку.
Слід також зазначити, що грошові кошти у сумі 85 380 281,42 грн. Банком не були повернуті ні Нафтовій компанії, ані Торговій компанії.
Що ж до повідомлення Банка щодо визнання правочину щодо переведення заборгованості за Кредитним договором з іноземної валюти в національну валюту України та погашення заборгованості за зазначеним Кредитним договором в іноземній валюті, то слід зазначити таке:
- переведення Банком заборгованості за Кредитним договором з іноземної валюти в національну валюту України було здійснено Банком 14.11.2014 на підставі пункту 2 договору від 15.04.2014 про внесення змін до Кредитного договору, яким встановлено, що не пізніше ніж з 14.11.2014 визначити суму заборгованості за Кредитним договором у національній валюті України у розмірі суми основної заборгованості та процентів за користування кредитними коштами з урахуванням курсу євро, передбаченому пунктом 1 договору від 15.04.2014 про внесення змін до Кредитного договору; встановити процентну ставку за користування кредитом 10% річних та кінцевим терміном погашення кредиту позичальником - 22.04.2020 включно;
- заборгованість було погашено в національній валюті України, як і було передбачено вказаним договором, а не як зазначає Банк у повідомленні - в іноземній валюті.
Отже, повідомлення Банка від 23.09.2016 є протиправними, а тому підлягають скасуванню.
Разом з тим, доводи позивача стосовно того, що Уповноважена особа мала заявити про нікчемність правочинів протягом дії тимчасової адміністрації є безпідставними з огляду на таке.
Згідно з частиною другою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Відповідно до витягу з акта перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) Банком в період з 21.11.2013 по 20.11.2014, наявним в матеріалах справи, перевірка правочинів була здійснена 09.02.2015, тобто в період здійснення тимчасової адміністрації у Банку.
Частиною четвертою статті встановлено, що Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Так, повідомлення про нікчемність правочинів було надіслано Товариству протягом ліквідації Банку, а не тимчасової адміністрації, проти таке надіслання не є порушенням Банком строку повідомлення сторони про нікчемність правочинів.
За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 27 Т; ідентифікаційний код 19017842) Славкіної Марини Анатоліївни, викладене у формі повідомлення від 23.09.2016 №11/2-47225, про нікчемність правочину (щодо погашення заборгованості за кредитним договором від 31.08.2010 №010/05-10/161, укладеним публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» і товариством з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» (76018, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, буд. 29, кв. 20; ідентифікаційний код 32605152) за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу від 26.09.2012 №1846-НВ, укладеним публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» і товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатська нафтова компанія»).
3. Визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 27 Т; ідентифікаційний код 19017842) Славкіної Марини Анатоліївни, викладене у формі повідомлення від 23.09.2016 №11/2-47226, про нікчемність правочину (щодо погашення заборгованості за кредитним договором від 31.08.2010 №010/05-10/161, укладеним публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» і товариством з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» (76018, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, буд. 29, кв. 20; ідентифікаційний код 32605152) за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу від 09.10.2012 №1878-НВ, укладеним публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» і товариством з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія»).
4. Визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 27 Т; ідентифікаційний код 19017842) Славкіної Марини Анатоліївни, викладене у формі повідомлення від 23.09.2016 №11/1-47251, про нікчемність правочину (щодо переведення заборгованості за кредитним договором від 31.08.2010 №010/05-10/161, укладеним публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» і товариством з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» (76018, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, буд. 29, кв. 20; ідентифікаційний код 32605152), з іноземної валюти в національну валюту України та погашення заборгованості за вказаним кредитним договором в іноземній валюті).
5. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 27 Т; ідентифікаційний код 19017842) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс ЛТД» (76018, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, буд. 29, кв. 20; ідентифікаційний код 32605152) 4 134 (чотири тисячі сто тридцять чотири) грн. судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 07.02.2017.
Суддя О. Марченко