ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
31.01.2017Справа №910/21415/16
За позовомПриватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод"
доРегіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
простягнення грошових коштів
Суддя Дупляк О. М.
Представники сторін:
від позивача: Писанко О. І. за довіреністю;
від відповідача: Будова Н.М. за довіреністю.
Приватне акціонерне товариство "Київський електровагоноремонтний завод" звернулося до Господарського суду з позовом до Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення грошових коштів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2016 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 13.12.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2016 відкладено розгляд справи на 17.01.2017.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 17.01.2017 продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 31.01.2017.
Через канцелярію господарського суду 24.01.2017 від позивача надійшло клопотання (вих. № 73/ЮВ/17 від 23.01.2017).
В судове засідання 31.01.2017 представники сторін з'явилися та надали суду усні пояснення по суті справи, в яких позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором № 35/2014-ЦЮ на модернізацію моторовагонного рухомого складу від 20.02.2014, в частині вивезення металобрухту, внаслідок чого позивач поніс витрати на зберігання металобрухту відповідача, розмір яких за період з 30.07.2014 по 18.11.2016 загалом склав 300 300, 00 грн.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що: умовами договору № 35/2014-ЦЮ на модернізацію моторовагонного рухомого складу від 20.02.2014 не передбачено відшкодування витрат за зберігання металобрухту; договір № 35/2014-ЦЮ на модернізацію моторвагонного рухомого складу від 20.02.2014 був укладений не з відповідачем, і відповідно відповідач не може нести відповідальність за іншу юридичну особу; понесення позивачем фактичних витрат по зберіганню металобрухту не підтверджено матеріалами справи.
У судовому засіданні 31.01.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач та відповідач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Як підтверджено матеріалами справи, 20.01.2014 між Приватним акціонерним товариством «Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 р.», правонаступником якого є позивач, як виконавцем, Державною адміністрацією залізничного транспорту України, як замовником та Державним територіально - галузевим об'єднанням «Південно - Західна залізниця», правонаступником якого є відповідач, як отримувачем було укладено договір № 35/2014 - ЦЮ на модернізацію моторвагонного рухомого складу (далі за текстом - договір).
Згідно з п. 1.1. договору виконавець приймає на себе зобов'язання щодо надання послуг у 2014-2016 роках з модернізації під час капітального ремонту КРП електростанцій серії ЕР9М,Є згідно ТУ 35.2-01124483-046-2004 «Електропоїзди серії ЕР9М з наднормативним терміном служби. Капітальний ремонт для продовження терміну служби (КРП) Технічні умови» з повідомленням № 105.12.011.11. про зміну № 1 та «Правилами капітального ремонту КР-1, КР - 2 електропоїздів електросекцій ЕР1, ЕР2в/і, ЕР9в/і» ЦТ - 0113.
Загальні обсяги модернізації МВРС визначені протоколом узгодження кількості одиниць та обсягів виконання модернізації МВРС у 2014 - 2016 роках.
Обсяги та ціни з модернізації МВРС на 2014 рік визначені протоколом узгодження договірної ціни, кількості одиниць та обсягів виконання модернізації МВРС у 2014 році.
Обсяги та ціни модернізації МВРС на 2015 - 2016 роки додатково визначаються окремо та оформлюються додатковою угодою до договору. Загальна кількість одиниць МВРС, які підлягають модернізації у 2014 році становить 20 електросекцій.
З них 20 електросекцій, розрахунок за послуги по модернізації яких здійснюється не пізніше 30 календарних днів з дати підписання акту приймання з модернізації моторвагонного рухомого складу, його вузлів та агрегатів за формою згідно з додатком № 7 до договору - «МВРС групи А» та 0 електросекцій, розрахунок за послуги по модернізації яких здійснюється не пізніше 30.12.2016 - «МВРС групи В».
Загальна орієнтовна вартість послуг з капітального ремонту на 2014 рік становить 75 671 340, 00 грн з ПДВ.
Конкретний перелік, обсяги розподіл по групах А та В та вартість модернізацій МВРС визначені протоколом узгодження договірної ціни, кількості одиниць та обсягів виконання модернізації МВРС (додаток № 2).
Загальна кількість МВРС, які підлягають модернізації у 2015 році становить 11 електросекцій на суму 38 772 000, 00 грн з ПДВ та у 2016 році становить 21 елктросекція на суму 75 555 000, 00 грн з ПДВ. Конкретний перелік МВРС на 2015 та 2016 роки узгоджується сторонами шляхом внесення змін до договору.
Виконавець зобов'язується здійснити у встановлений строк послуги з модернізації МВРС, отримувач зобов'язується прийняти їх, відповідно до вимог зазначених в «Положенні про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу», затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 261 від 22.04.2002, а замовник оплатити ці послуги.
Відповідно до п. 3.1. договору ціна модернізації МВРС визначається узгодженими сторонами протоколом узгодження договірної ціни, кількості одиниць та обсягів виконання модернізації МВРС (додаток № 2).
Розрахунок за модернізацію МВРС проводиться замовником шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця після підписання в умовах депо отримувачем та виконавцем акту приймання з модернізації моторвагонного рухомого складу, його вузлів та агрегатів за формою згідно з додатком № 7 до договору (п. 3.3.6. договору).
В п. 3.4. договору сторони погодили, що сума договору на момент його укладення становить 189 998 340, 00 грн з ПДВ та може бути змінена за згодою сторін у зв'язку зі зміною кількості об'єктів МВРС, переданих на ремонт, зміни обсягів видатків, зміни вартості капітального ремонту, тощо.
Договором регулюються, згідно п. 7.1. договору, також відносини між виконавцем та отримувачем, пов'язані з поверненням металобрухту, який утворюється при виконанні виконавцем модернізації МВРС отримувача та не відповідає ознакам зворотних відходів і належить отримувачу.
Згідно з п. 7.2., 7.3. договору виконавець повертає (передає), а отримувач приймає за актом приймання - передачі металобрухт, який фактично утворюється при виконанні модернізацій МВРС отримувача відповідно до укладеного договору на модернізацію МВРС і який не відповідає ознаками зворотних відходів. Виконавець утворює на підприємстві комісії з обліку металобрухту, який фактично утворився при модернізації виконавцем МВРС, вузлів та агрегатів оримувача. Вказані комісії з обліку металобрухту складають акти, в яких зазначаються фактична вага та марка металобрухту, що утворився з матеріалів та комплектуючих виробів, які підлягають поверненню при виконанні модернізацій виконавцем МВРС, вузлів та агрегатів отримувача. На підставі фактичних даних, зазначених в актах комісій з обліку металобрухту, складаються акти приймання - передачі металобрухту між виконавцем та отримувачем. Вищевказані акти комісій (комісій) з обліку металобрухту в обов'язковому порядку додаються до актів приймання - передачі металобрухту між виконавцем та отримувачем. Отримувач має право контролювати фактичне утворення металобрухту при ремонті (модернізації) виконавцем МВРС, вузлів та агрегатів отримувача.
В п. 7.4. договору сторони погодили, що виконавець зобов'язується щомісячно письмово повідомляти отримувача про кількість металобрухту, фактично утвореного при виконанні модернізацій МВРС отримувача. Сторони підписують акти приймання - передачі металобрухту протягом 5 днів після закінчення модернізацій кожної одиниці МВРС.
Виконавець повертає (передає), а отримувач зобов'язується прийняти металобрухт за адресою виконавця та вивезти його протягом строку проведення виконавцем ремонту МВРС, вузлів та агрегатів отримувача, але не пізніше ніж 40 робочих днів з моменту підписання акту приймання - передачі металобрухту (п. 7.5. договору).
За умовами п. 7.7. договору виконавець відповідає за збереження металобрухту перед отримувачем відповідно до норм цивільного законодавства, які регулюють правовідносини сторін при укладанні договору на модернізацію МВРС.
Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.01.2017.
На виконання умов договору позивачем були виконані роботи по модернізації, що підтверджується актами приймання з ремонту моторвагонного рухомого складу, його вузлів та агрегатів від 29.12.2014 (електропоїзду ЕР - 9М № 54801, 02, 04, 05, 06, 07, 08, 09, 10, № 51703), 23.12.2014 (ЕР - 9Е № 66201, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 08, 09, 10), 01.10.2014 (електропоїзду ЕР - 9М № 56701, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 08, 09, 10), 29.07.2014 (електропоїзду ЕР - 9М № 55501, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 09, 10, № 66002) загальною вартістю з ПДВ 75 671 340, 00 грн.
Як вбачається із актів утворення брухту та кольорових металів від 30.07.2014, від 29.09.2014, від 23.03.2015 та від 23.03.2015 при ремонті електропоїздів №548, 662, 567, 555 утворився брухт чорних і кольорових металів загальною вагою 111, 022 тони, який підлягав поверненню відповідачу.
Відповідно до актів прийому - передачі металобрухту підписаних між Державним територіально - галузевим об'єднанням «Південно - Західна залізниця» та позивачем від 01.10.2014 (щодо електропоїзду ЕР - 9м № 555), від 02.10.2014 (щодо електропоїздів ЕД - 9М № 0062, ЕР - 9М № 65109, ЕР - 9М № 400901), від 25.05.2015 (щодо електропоїздів ЕР-9М № 567, ЕР-9є № 662, ЕР - 9 м № 548), від 26.05.2015 (щодо електропоїздів ЕР - 9М № 548, ЕР - 9м № 527, від 08.06.2015 (щодо електропоїзду ЕР - 9м № 555), від 09.06.2015 (щодо електропоїздів ЕР - 9м № 555, ЕР - 9м № 567), від 10.06.2015 (щодо електропоїзду ЕР - 9м № 567), від 03.07.2015 (щодо електропоїздів ЕР - 9м № 555, ЕР - 9м № 567, ЕР - 9е № 662, ЕР - 9м № 548, ЕР - 9 м № 527) від 21.08.2015 (щодо електропоїздів ЕР -9м № 556, ЕР-9м № 590, ЕР - 9м № 546, ЕР - 9м № 550, ЕР - 9м № 631) та один акт підписаний між позивачем та відповідачем від 05.05.2016 (щодо вінців зубчастих та підшипників) частина металобрухту була повернута отримувачу.
За розрахунками позивача, станом на дату подання позову 3, 354 тонни металобрухту залишились у позивача після ремонту електропоїзда ЕР-9м №567, 17,549 тонн - після ремонту електропоїзда ЕР-9с №662, 18,830 тонн - після ремонту електропоїзда ЕР-9м №548 та 1,106 тонни - після ремонту електропоїзда ЕР-9м №555. Загалом за розрахунком позивача на його території після ремонту електропоїздів №548, 662, 567, 555 залишилося 40,839 тонн металобрухту.
За твердженнями позивача він неодноразово звертався до Державного територіально - галузевого об'єднання «Південно - Західна залізниця» із листами щодо вивезення металобрухту, на які останнє не реагувало належним чином. Позивачем надані в матеріали справи відповідні копії таких листів в кількості 18 штук, однак доказів направлення наданих листів та/або доказів отримання їх Державним територіально - галузевим об'єднанням «Південно - Західна залізниця» в матеріали справи надано позивачем не було.
Згідно здійсненого позивачем розрахунку витрат по збереженню металобрухту за добу на території позивача від 10.11.2016 вартість зберігання позивачем металобрухту належного відповідачу, утвореного в результаті проведеного ремонту електропоїздів №548, 662, 567, 555 за одну добу, незалежно від обсягу, становить 97, 50 грн.
Предметом позову у справі є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього вартості зберігання металобрухту належного відповідачу на території позивача в загальній кількості 40,839 тонн за період з 30.07.2014 по 18.11.2016, що становить 300 300, 00 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як установлено судом та підтверджується наявним в матерілах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є правонаступником Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-західна залізниця". судом враховано, що заявений позов позивачем подано до регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", втім, як вбачається з зазначеного вище витягу, регіональна філія є відокремленим підрозділом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", відтак не є юридичною особою, у зв"зку з чим, відповідачем у справі є саме Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір підряду терміном дії до 31.01.2017.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За приписами ст. 840 ЦК України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.
Згідно з положеннями ст. 841 ЦК України підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.
Отже, згідно наведених норм чинного законодавства, в зв'язку з виконанням договору підряду у фактичному володінні підрядника можуть знаходяться майнові цінності, зокрема матеріали, інструменти, устаткування, будівлі, транспортні засоби і механізми, річ яка подається для обробки або переробки. При цьому, підрядник відповідає за схоронність будь-якого майна замовника до якого він має доступ в зв'язку з виконання робіт. За загальним правилом виконання такого обов'язку підрядником здійснюється безоплатно, хоча сторони можуть визначити у договорі вид цього положення і встановити порядок і випадки оплатності таких дій.
Як встановлено судом, в договорі, укладеному між Приватним акціонерним товариством «Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 р.», правонаступником якого є позивач, Державною адміністрацією залізничного транспорту України, та Державним територіально - галузевим об'єднанням «Південно - Західна залізниця», правонаступником якого є відповідач, не передбачено оплати за зберігання виконавцем майна замовника та/або отримувача яке піддається переробці; не було визначено ціну такого зберігання, як не було визначено і компенсації отримувачем та/або замовником витрат, які виникли у підрядника у зв'язку з забезпеченням схоронності такого майна.
Враховуючи, вказане суд погоджується з відповідачем, що позивач безпідставно посилається на положення ст. ст. 904, 936 ЦК України, оскільки між сторонами договору окремого договору зберігання та/або договору про надання послуг не укладалося, а відносини, що виникли між сторонами виникли в результаті укладання між ними саме договору підряду, при цьому визначений умовами договору обов"язок позивача зі збереження майна носить виключно безоплатний характер. Доказів укладення між сторонами додаткових угод до договору, якими б вносилися зміни до редакції спірного договору, сторонами до суду надано не було.
Крім того, суд зазначає, що за умовами договору (п. 7.4 договору) позивач зобов'язаний щомісячно письмово повідомляти отримувача про кількість металобрухту, утвореного в результаті модернізації, проте матеріали справи не містять належних та допустимих доказів виконання вказаного зобов'язання позивачем (докази направлення відповідних повідомлень позивачем відповідачу або докази направлення позивачем відповідачу листів доданих до позовної заяви в матеріалах справи відсутні), відтак факт порушення відповідачем його зобов"язань щодо вивезення металобрухту від позивача у строк, встановлений договором, не доведений. Згідно з ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Так суд погоджується з доводами відповідача про недоведеність позивачем в порядку ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) дійсної вартості зберігання металобрухту відповідача на території позивача. Наданий позивачем до суду розрахунок витрат по збереженню металобрухту за добу не підтверджує вказаних обставин, оскільки містить приблизний перелік можливих витрат позивача по збереженню металобрухту та можливу їх вартість.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд не знаходить підстав для задоволення даного позову.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок позивача (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
В задоволені позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 07.02.2017.
Суддя О. М. Дупляк