ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
02.02.2017Справа №01-23/903/874/16
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»
До 1. Шацького Національного природного парку
2. Державного агентства лісових ресурсів України
Про стягнення 125 988,05 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача: Некряч А.В. за довіреністю № 1011 від 30.12.16.
Від відповідача-1: не з'явився
Від відповідача-2: не з'явився
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (далі - позивач) звернулось з позовом до Шацького Національного природного парку (далі - відповідач-1), Державного агентства лісових ресурсів України (далі - відповідач-2) про стягнення 125 988,05 грн.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 25.11.16. № 01-23/903/874/16 матеріали позовної зави було направлено до Господарського суду міста Києва за виключною підсудністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.16. порушено провадження у справі № 01-23/903/874/16 та призначено її до розгляду на 20.12.16.
За результатами судового засідання 20.12.16. розгляд справи було відкладено на 24.01.17., про що судом було прийнято відповідну ухвалу.
22.12.16. відповідачем-1 через відділ діловодства суду було подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.
23.01.17. відповідачем-2 через відділ діловодства суду було подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує в частині вимог до Державного агентства лісових ресурсів України з підстав, викладених у відзиві та просить суд розгляд справи проводити без участі повноваженого представника відповідача-2
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.17. розгляд справи було відкладено на 02.02.17.
В судовому засіданні 02.02.17. позивачем було подано додаткові докази по справі, а саме, видаткову накладну та акти вконаних робіт, та підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач-1 в судове засідання 02.02.17. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідач-2 в судове засідання 02.02.17. не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Зважаючи на те, що неявка представників відповідачів не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 02-23/903/874/16.
В судовому засіданні 02.02.17. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
28.04.16. між позивачем (Страховиком), Товариством з обмеженою відповідальністю «Хускварна Україна» (Страхувальником, Вигодонабувачем) було укладено Договір № 030312/4100/0000008 добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО CORPORATE» (далі - Договір), відповідно до якого позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки Renault Koleos, д.р.н. НОМЕР_1.
23.06.16. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась на 21 км + 900 м автодороги Т-03-02, автомобіль марки Renault Koleos, д.р.н. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою № 94928221 про ДТП.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм трактора Т-25 д.р.н. НОМЕР_3 з причіпом д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України, що встановлено Шацького районного суду Волинської області від 23.08.16. в адміністративній справі № 170/416/16-п.
Крім того, з постанови Шацького районного суду Волинської області від 20.09.16. в адміністративній справі № 170/415/16-п вбачаться, що крім іншого, вказана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водієм автомобіля марки Renault Koleos, д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3.
Згідно зі звітом № 2016/2945 від 04.07.16. та додаткового звіту № 2016-2945-1 від 04.07.16. вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Renault Koleos, д.р.н. НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження в ДТП, що мало місце 23.06.16. з трактором Т-25 д.р.н. НОМЕР_3 з причіпом д.р.н. НОМЕР_2, становить 124 082,67 грн.
Відповідно до рахунків: № LEX010278 від 14.07.16. на суму 113 536,40 грн., № LEX010609 від 17.08.16. на суму 10 811,95 грн., № LEX0105513 від 29.08.16. на суму 1 639,70 грн., акту виконаних робіт № Лу-К-1880322 від 30.08.16. на суму 113 536,40 грн., видаткової накладної № 012304 від 30.08.16. на суму 10 469,95 грн., акту виконаних робіт № Лу-К-1880789 від 30.08.16. на суму 342,00 грн., акту виконаних робіт № Лу-К-1880930 від 19.09.16. на суму 1 639,70 грн., вартість ремонту автомобіля марки Renault Koleos, д.р.н. НОМЕР_1 склала 125 988,05 грн.
На підставі страхових актів: № 00196484 від 05.08.16. на суму 113 536,40 грн., № 00196484 (ДОП) від 23.08.16. на суму 10 811,95 грн., № 00196484 (доп) від 02.09.16. на суму 1 639,70 грн., позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 125 988,05 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: № 027588 від 09.08.16., № 029462 від 25.08.16. та № 030688 від 05.09.16.
У відповідності до положень ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Судом встановлено та відповідачем підтверджено, що трактор Т-25 д.р.н. НОМЕР_3 з причіпом д.р.н. НОМЕР_2 належить на праві власності відповідачу.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Отже, виходячи з аналізу зазначених норм, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за цими вимогами - до відповідача-1.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина ОСОБА_2, який керував трактором Т-25 д.р.н. НОМЕР_3 з причіпом д.р.н. НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку, а тому не приймаються судом доводи відповідача-1 про те, що він звільняється від відповідальності, оскільки є вина водія автомобіля марки Renault Koleos, д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 та відсутність вини завдавача шкоди - ОСОБА_2, який керував трактором Т-25 д.р.н. НОМЕР_3 з причіпом д.р.н. НОМЕР_2.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Згідно з листом Верховного Суду України від 19.07.11. "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Отже, ні нормами законодавства про страхування, ні договором страхування, укладеним між позивачем та страхувальником, не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування з урахуванням виключно звіту суб'єкта оціночної діяльності, а тому, правомірним є визначення позивачем розміру страхового відшкодування на підставі рахунків: № LEX010278 від 14.07.16. на суму 113 536,40 грн., № LEX010609 від 17.08.16. на суму 10 811,95 грн., № LEX0105513 від 29.08.16. на суму 1 639,70 грн., акту виконаних робіт № Лу-К-1880322 від 30.08.16. на суму 113 536,40 грн., видаткової накладної № 012304 від 30.08.16. на суму 10 469,95 грн., акту виконаних робіт № Лу-К-1880789 від 30.08.16. на суму 342,00 грн., акту виконаних робіт № Лу-К-1880930 від 19.09.16. на суму 1 639,70 грн.
Наведене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постановах від 21.01.14. у справі № 910/11450/13, від 23.08.11. у справі № 42/92, від 15.01.13. у справі № 5011-72/9778-2012, від 30.01.13. у справі №5011-35/11156-2012, від 13.05.13. у справі № 5011-50/17051-2012, від 30.07.13. у справі № 910/3655/13.
Жодних заперечень чи скарг від Страхувальника не надходило, отже сума, визначена позивачем, була прийнята та погоджена Страхувальником.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.12. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи все вищевикладене, з огляду на встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту, відповідач-1 зобов'язаний відшкодувати позивачу страхове відшкодування в розмірі: 62 994,03 грн. (50% суми матеріального збитку (125 988,05 грн. : 2)), внаслідок чого позовні вимоги до відповідача-1 підлягають задоволенню частково.
В частині вимог до відповідача-2 суд відмовляє в позові в повному обсязі за відсутності правових підстав для відповідальності Державного агентства лісових ресурсів України в межах даного позову.
Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача-1 та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Шацького Національного природного парку (44021, Волинська обл., Шацький район, с. Світязь, вул. Жовтнева, б. 61; ідентифікаційний код 02139363) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, б. 70-А; ідентифікаційний код 20033533) 62 994,03 коп. - страхового відшкодування та 944 (дев'ятсот сорок чотири) грн. 16 коп. - судового збору.
3. В іншій частині в позові до Шацького Національного природного парку відмовити.
4. В позові до Державного агентства лісових ресурсів України відмовити повністю.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 07.02.17.
Суддя Т.М. Ващенко