номер провадження справи 13/102/15
31.01.2017 Справа № 908/2373/15-г
Суддя Дроздова С.С., розглянувши скаргу Концерну “Міські теплові мережі” щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/2373/15-г
За позовом: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ
до відповідача: Концерну “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя
про стягнення 237 682 835 грн. 54 коп.
за участю Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Представники сторін:
Від заявника (відповідач у справі): ОСОБА_1, дов. № 226/20-19 від 11.07.2016 р.;
ОСОБА_2,дов. № 228/20-19 від 11.07.2016 р .
Від позивача: не з'явився
Від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України: не з'явився
Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.06.2015 р. у справі № 908/2373/15-г (суддя Серкіз В.Г.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”; стягнуто з Концерну “Міські теплові мережі” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 164 018 297 (сто шістдесят чотири мільйона вісімнадцять тисяч двісті дев'яносто сім) грн. 64 коп. основного боргу, 47 974 252 (сорок сім мільйонів дев'ятсот сімдесят чотири тисячі двісті п'ятдесят дві) грн. 10 коп. інфляційних втрат, 8564096 (вісім мільйонів п'ятсот шістдесят чотири тисячі дев'яносто шість) грн. 76 коп. 3 % річних, 9126189 (дев'ять мільйонів сто двадцять шість тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн. 04 коп. пені та 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору, частково задоволено, виконання рішення суду відстрочено на 3 (три) місяці.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.09.2015 р. у справі № 908/2373/15-г, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2015 р., рішення господарського суду Запорізької області від 18.06.2015 р. у справі № 908/2373/15-г частково скасовано; викладено п. 2 резолютивної частини рішення у наступній редакції: “Стягнути з Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) на користь Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 164 018 297 (сто шістдесят чотири мільйона вісімнадцять тисяч двісті дев'яносто сім) грн. 64 коп. основного боргу, 47797205 (сорок сім мільйонів сімсот дев'яносто сім тисяч двісті п'ять) грн. 27 коп. інфляційних втрат, 8 555 322 (вісім мільйонів п'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч триста двадцять дві) грн. 97 коп. 3% річних, 9 104 380 (дев'ять мільйонів сто чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 03 коп. пені”. В іншій частині рішення залишено без змін. Стягнуто за подання апеляційної скарги з Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь Концерну "Міські теплові мережі" 62,95 грн. Стягнуто за подання позовної заяви з Концерну "Міські теплові мережі" на користь Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 70556,41 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.01.2016 р. у справі № 908/2373/15-г (суддя Серкіз В.Г.), яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2016 р. (залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2016 р.), відстрочено виконання рішення господарського суду Запорізької області 18.06.2015 р. та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 09.09.2015 р. по справі № 908/2373/15-г до 01.07.2016 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.03.2016 р. у справі № 908/2373/15-г (колегія суддів: головуючий суддя - Сушко Л.М., судді - Смірнов О.Г., Топчій О.А.) залишено без задоволення заяву Концерну “Міські теплові мережі” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 18.06.2015 р. по справі № 908/2373/15-г; рішення господарського суду Запорізької області від 18.06.2015 р. по справі № 908/2373/15-г за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Концерну “Міські теплові мережі” про стягнення заборгованості залишено без змін.
29.08.2016 р. на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2015 р., постанови Донецького апеляційного господарського суду від 09.09.2015 р. та постанови Вищого господарського суду України від 09.12.2015 р. у справі № 908/2373/15-г видано відповідні накази.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.06.2016 р. у справі № 908/2373/15-г (суддя Серкіз В.Г.) розстрочено виконання рішення господарського суду Запорізької області від 18.06.2015 р. по справі № 908/2373/15-г строком на 54 (п'ятдесят чотири) місяці починаючи з 01.07.2016 р. по 01.01.2021 р.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.2016 р. ухвала господарського суду Запорізької області від 29.06.2016 р. у справі № 908/2373/15-г частково скасована; розстрочено виконання рішення господарського суду Запорізької області від 18.06.2015 р. у справі № 908/2373/15-г на 24 місяці з 01.09.2016 р. по 31.08.2018 р. рівними частинами по 9 231 351,86 грн. щомісячно та 9231351,93 грн. в останній місяць. Стягнуто з Концерну “Міські теплові мережі” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 689,00 грн.
14.09.2016 р., у зв'язку з надходженням касаційної скарги Концерну “Міські теплові мережі” на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.2016 р. у справі № 908/2373/15-г, матеріали справи (5 та 6 томи, які містять матеріали за ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.06.2016 р.) направлені до Донецького апеляційного господарського суду.
Згідно з даними інформаційної системи “Діловодство спеціалізованого суду” 20.09.2016 р. зазначені матеріали справи № 908/2373/15-г направлені до Вищого господарського суду України.
01.11.2016 р. до господарського суду Запорізької області від Концерну “Міські теплові мережі” надійшла скарга від 27.10.2016 р. вих. № 5891/20 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області в справі № 908/2873/15-г.
Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Запорізької області від 01.11.2016 р. № П-1061/16, у зв'язку зі звільненням судді Серкіза В.Г., призначений повторний автоматизований розподіл судової справи № 908/2373/15-г. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2016 р., скаргу в справі № 908/2373/15-г передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 02.11.2016 р. вирішення питання про прийняття скарги від 27.10.2016 р. вих. № 5891/20 Концерну “Міські теплові мережі” на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/2373/15-г відкладено до повернення матеріалів зазначеної справи до господарського суду Запорізької області.
29.11.2016 р. справа № 908/2373/15-г повернулася до господарського суду Запорізької області.
Ухвалою суду від 30.11.2016 р. скаргу Концерну “Міські теплові мережі” прийнято до розгляду суддею Дроздовою С.С. та призначено судове засідання на 12.12.2016 р.
Ухвалою суду від 12.12.2016 р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд скарги Концерну “Міські теплові мережі” щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/2373/15-г відкладено на 12.01.2017 р.
У засіданні суду 12.01.2017 р. судом оголошувалась перерва до 23.01.2017 р. для необхідності надання сторонами додаткових доказів та документів, які необхідні для повного, всебічного та об'єктивного розгляду скарги по суті.
Ухвалою суду від 23.01.2017 р. у зв'язку з надходженням на спецлінію “102” телефонного повідомлення про мінування господарського суду Запорізької області, та проведення на час судового засідання обстеження приміщень господарського суду Запорізької області необхідними службами (кінологами, вибухотехніками, слідчо-оперативною групою), розгляд скарги було перенесено на 31.01.2017 р.
31.01.2017 р. продовжено розгляд скарги у справі № 908/2373/15-г.
31.01.2017 р. до початку розгляду скарги представник заявника (відповідач у справі), заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації розгляду скарги.
Представник заявника (відповідач у справі) в судовому засіданні 31.01.2017 р. підтримав заяву, надіслану до канцелярії суду 16.12.2016 р. щодо уточнення скарги на дії державного виконавця. 24.01.2017 р. надав до канцелярії суду заяву про наведення додаткових доводів до скарги на дії державного виконавця (міститься в матеріалах справи) та просить суд задовольнити викладені в уточненнях від 16.12.2016 р. вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог, викладених у скарзі, заявник посилається на те, що 05.10.2016 р. набув чинності Закон України “Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-УШ
Відповідно до ст. 11 ОСОБА_3 строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.
Виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. по справі № 908/2373/15-г було відкрито державним виконавцем Думанською А.Л. 07.10.2016 р. , тобто після набуття чинності зазначеним ОСОБА_3.
На думку заявника державний виконавець повинен був вчиняти виконавчі дії, у т. ч. щодо винесення постанов и про відкриття виконавчого провадження відповідно до порядку та вимог ОСОБА_3.
Наказ на виконання рішення господарського суду по справі виданий 29.08.2016 р., який зазначено у постанові від 07.10.2016 р., як підставу для відкриття виконавчого провадження, не є остаточним рішенням по справі, оскільки порядок виконання зазначеного рішення було змінено ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.06.2016 р. та встановлена щомісячна розстрочка, строки якої були змінені постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.2016 р. щомісячно, рівними платежами по 31.08.2018 р. Також зазначеними рішеннями була встановлена загальна сума заборгованості Концерну “'МТМ” по даній справі 221 552 444 грн. 71 коп.
При винесенні Постанови “Про відкриття виконавчого провадження” від 07.10.2016 р. строки виконання рішення по справі не були враховані, чим порушено приписи зазначеної статті.
Про зазначені обставини державному виконавцю Думанський А.Л. було відомо з клопотання направленого до відділу примусового виконання рішень від 17.10.2016 р. № 5647/20, до якого були надані докази про самостійне, добровільне виконання боржником ухвали господарського суду Запорізької області від 29.06.2016 р. та постанови ДАГС від 10.08.2016 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.06.2016 року розстрочено виконання рішення суду на 54 місяці з 01.07.2016 р. по 01.01.2021 р. шляхом здійснення платежу в сумі 4 102 823 грн. 00 коп. в строк до останнього дня кожного місяця починаючи з липня 2016 року.
26.07.2016 року боржник сплатив на користь стягувана 4 102 823 грн. 00 коп. (платіжне доручення №10429 на загальну суму 7 874 451 грн. 34 коп., лист про розшифрування призначення платежу від 26.07.2016 р. № 3973/1);
05.08.2016 року боржник сплатив на користь стягувана 4 102 823 грн. 00 коп. (платіжні доручення № 10879, № 10873, № 10872, № 10955), крім того, того ж дня боржник сплатив також судовий збір сумі 2 610 грн. 00 коп.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.2016 року ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.06.2016 р. у справі № 908/2373/15-г частково скасовано та розстрочено виконання рішення на 24 місяці з 01.09.2016 р. по 31.08.2018 р. рівним частинами по 9 231 351 грн. 86 коп. щомісячно.
15.09.2016 року боржник сплатив на користь стягувана 9 231 351 грн. 86 коп. (платіжні доручення № 12352, № 12350, № 12353, № 12349). Крім того, 27.09.2016 року боржник сплатив також судовий збір в сумі 68 63 грн. 41 коп.
17.10.2016 року боржник сплатив на користь стягувача 9 231 351 грн. 86 коп. (платіжні доручення № 13619, № 13626) (копії платіжних доручень містяться в матеріалах справи).
Про вказані обставини було засвідчено заступником директора департаменту - начальником відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби МЮУ у “Постанові про зняття арешту з коштів" від 18.10.2016 р.
Після подання скарги до суду боржник продовжує належним чином виконувати вищезазначені рішення суду, та 15.11.2016 р. боржник сплатив на користь стягувача 9 231 351 грн. 86 коп. платіжним дорученням від 15.11.2016 р. № 15078; 26.12.2016 р. боржник сплатив на користь стягувача 5 748 600 грн. 00 коп. платіжним дорученням від 26.12.2016 р. № 16324; 27.12.2016 р. боржник сплатив на користь стягувача 3 482 751 грн. 86 коп. платіжним дорученням від 27.12.2016 р. № 1634 (копії платіжних доручень містяться в матеріалах справи).
У Постановах від 07.10.2016 р. Державним виконавцем зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 22 947 520 грн. 59 коп.
Заявник звертає увагу, що Державним виконавцем було винесено одночасно дві постанови від 07.10.2016 р. про відкриття виконавчого провадження № 52568100 з одних і тих же підстав але різні за своїм змістом: в одній передбачено стягнення виконавчого збору з боржника, у другій не передбачено стягнення виконавчого збору.
На підтвердження цих обставин у справу наданий скріншот з ЄДРВП за заданими параметрами доступу та копії постанов додані до матеріалів справи.
Факт винесення державним виконавцем двох різним за змістом постанов про відкриття виконавчого провадження не узгоджується з приписами ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Окрім того, у зазначеній постанові про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем неправильно вирахувана сума виконавчого збору - 22 947 520 грн. 59 коп. за примусове виконання рішення суду, в розмірі значно більшому, чим загальна сума заборгованості, що існувала у боржника на момент відкриття виконавчого провадження - Встановлена судом сума заборгованості складала - 221 552 444 грн. 71 коп., що не відповідає розміру суми виконавчого збору, встановленого ОСОБА_3.
Отже, при винесені постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем була значно збільшена сума виконавчого збору, яку він визначив до стягнення з боржника, чим порушив вимоги ОСОБА_3 - щодо розміру виконавчого збору.
Виконавчий збір відповідно до ОСОБА_3 стягується тільки за примусове виконання рішення суду. У даному випадку ніякого примусового виконання рішення суду не відбувалося. Факт невиконання рішення суду боржником був відсутній на момент винесення постанови і відсутній до теперішнього часу. На підтвердження самостійного, належного виконання ухвали суду від 29.06.2016 р. та постанови ДАГС від 10.08.2016 р. у порядку та строки встановлені цими судовими рішеннями у справу надані платіжні доручення. Рішення суду по справі № 908/2373/15-г виконується боржником у спосіб встановлений судом, а саме - згідно графіку розстрочення.
Враховуючи, що до теперішнього часу боржник належним чином виконував та виконує надану судом розстрочку виконання рішення (ухвалу від 29.06.2016 р. та постанову від 10.08.2016 р.) та приписи діючого законодавства про те, що виконавче провадження відкривається в частині, за якою сплинув строк сплати, підстав для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення по справі №908/2373/15-г не було.
Зазначені обставини свідчать про порушення державним виконавцем ч. 1, 2. ст. 27 закону України “Про виконавче провадження”.
Окрім того, положеннями ч. 9 ст. 27 зазначеного закону передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим ОСОБА_3. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
Пунктом 6 ст. 27 встановлено, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до ОСОБА_3 України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” від 03.11.2016 р. № 1730, а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим ОСОБА_3.
ОСОБА_3 встановлено, що врегулюванню підлягає заборгованість не погашена станом на набрання чинності даним законом, яка склалася на 01.07.2016 р. Рішеннями по даній справі встановлено, що зазначена заборгованість виникла у період з січня 2013 р. по грудень 2013 року за договором купівлі - продажу природного газу від 18.03.2013 р.
З урахуванням вищезазначених приписів та наданих у справу доказів на підтвердження належного виконання рішення суду щодо стягнення періодичних платежів, для стягнення виконавчого збору в даному випадку відсутні правові підстави, оскільки суми, за якою сплинув строк оплати, не існувало на момент відкриття виконавчого провадження та не існує на сьогоднішній день.
Крім того, заявник звертає увагу суду на те, що постанова про арешт на кошти боржника від 07.10.2016 р. не була направлена на адресу боржника про накладення арешту на кошти боржника в межах суми 252 422 726 грн. 50 коп. Концерн “МТМ” дізнався від одного з банків, в якому відкритий рахунок Концерну “.Міські теплові мережі”.
Відповідно до частини 2 ст. 13 ОСОБА_3 арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього ОСОБА_3.
Відповідно до інструкції, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. року № 512/5 (в редакції наказу Мін'юсту України від 29.09.2016 р. № 2832/5, зареєстрованої в Мін'юсті України 30.09.2016 р. за № 1302/294432 вказано, що інструкція розроблена відповідно до ОСОБА_3 України від 02.06.2016 р. № 1404 “Про виконавче провадження” і визначає окремі питання організації виконання судових рішень.
Відповідно до п. 6 Розділу 3 зазначеної вище Інструкції з організації примусового виконання рішень у разі пред'явлення до виконання виконавчого документа, за яким надана розстрочка виконання, виконавче провадження відкривається в частині, за якою сплинув строк сплати. Виконавчий збір та основна винагорода приватного виконавця стягуються із сум (суми), за якими (якою) сплинув строк сплати.
Обов'язковість виконання зазначених положень не тільки не заперечується а і підтверджується виконавчою службою у запереченнях. Наявність у реєстрі Єдиному виконавчого провадження двох постанов, винесених з одних і тих же підстав але різних за змістом вже свідчить про порушення державним виконавцем Закону України “Про виконавче провадження” та про незаконність таких дій.
Натомість зазначена постанова була винесена за відсутності факту невиконання боржником рішення суду. Отже законні підстави для накладення арешту на кошти боржника відсутні.
Як зазначено заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби МЮУ у постанові “Про зняття арешту з коштів” від 18.10.2016 р. з посиланням на п. 6 Розділу 3 у разі пред'явлення до виконання виконавчого документа, за яким надана розстрочка виконання, виконавче провадження відкривається в частині, за якою сплинув строк сплати. Виконавчий збір та основна винагорода приватного виконавця стягуються із сум (суми), за якими (якою) сплинув строк сплати та зроблений висновок; отже божником не порушено графіку розстрочки наданої судом та виконавче провадження повинно бути відкрито тільки в частині, за якою сплинув строк сплати: державним виконавцем Думанською А.Л. при накладенні арештів на кошти та майно боржника порушено
порядок накладення арештів на кошти та майно боржника
За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 59 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження», якщо виявлено порушення порядку накладення арешту встановленого цим ОСОБА_3, арешт з майна боржника знімається та вирішується питання про скасування постанов про накладення арешту на майно та кошти боржника, згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Отже, державною виконавчою службою визнані порушення при винесені постанов про арешт коштів та майна боржника.
Арешт на майно боржника, накладається у разі відсутності коштів на рахунку боржника. Але всупереч ст. 52 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» державним виконавцем всі спірні постанови від 07.10.2016 р. були винесені одночасно, без з'ясування будь - який обставин та вчинення дій, що передбачені ОСОБА_3 України “Про виконавче провадження”.
На відміну від зняття державним виконавцем арешту з коштів, арешт з майна боржника державним виконавцем знято не було, не зважаючи на відсутність підстав для його накладення та порушення державнимм виконавцем порядку накладення арешту, про що зазначено самим державним виконавцем в постанові про зняття арешту з коштів.
Крім того, при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 07.10.2016 р. державним виконавцем зазначено, що загальна сума заборгованості становить 525 422 726 грн. 50 коп., що не відповідає рішенням суду по справі та фактичним обставинам. і підтверджуються наданими у справу доказами. Такої заборгованості у боржника не існувало в загалі по справі № 908/2373/15-г.
Враховуючи, що Боржник вважає незаконними дії державного виконавця щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника, незаконною мас бути визнана судом й постанова про арешт майна боржника та заборону його відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника юридичної особи.
Згідно ч. 4 ст. 4 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.
В редакції, що містить вказані приписи Закон України «Про виконавче провадження» набув чинності 05.10.2016 року. Постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена 07.10.2016 року. Тобто виконавчі дії державним виконавцем розпочаті після набуття чинності зазначеним ОСОБА_3.
Ті самі положення містяться у п. 4 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 ОСОБА_3, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа.
Отже, на думку заявника, стягувач зобов'язаний був надати до своєї заяви про примусове виконання рішення квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати. Стягувач такої квитанції не надав.
З цих підстав державний виконавець не мав законних підстав приймати виконавчий документ до виконання та виносити постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про арешт майна боржника, постанову про арешт коштів боржника, та виставляти платіжні вимоги на банки, в яких у боржника відкриті рахунки та звертати стягнення на кошти боржника. Відповідно до ст. 37 виконавчий документ повинен бути повернутий стягувану.
В запереченнях на скаргу від 12.01.2017 щодо несплати авансового внеску стягувачем державна виконавча служба зазначає, що наказ господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. по справі № 908/2373/15-г надійшов до ВПВР ДДВС МЮУ 03.10.2016 р. під час дії ОСОБА_3 України “Про виконавче провадження'" від 21.04.1999 р. № 606-ХІУ, що діяв до набрання чинності цим ОСОБА_3 та держаний виконавець здійснив виконавці дії відповідно до закону. При цьому не вказує які саме ви виконавчі дії були вчинені державним виконавцем.
За таких обставин, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зобов'язаний був в ній зазначити про надання боржнику строку для добровільного виконання рішення суду і тим більш не мав права вказувати у постанові про стягнення виконавчого збору з боржника. Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 25 у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. передбачених цим ОСОБА_3. З урахуванням зазначеного постанова про відкриття виконавчого провадження не відповідає приписам закону, оскільки винесена з порушенням, відтак є незаконною.
Виконавче провадження по даний справі було відкрито 07.10.2016 р., тобто під час дії ОСОБА_3 № 1404.
Відповідно до ч. 3 ст. 52 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим ОСОБА_3, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
Це порушення ст. 19-1 ОСОБА_3 «України «Про теплопостачання», якою встановлено, що на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями гарантованого постачальника, теплогенеруючих, теплопостачальних та теплотранспортуючих організацій. Операції на поточних рахунках із спеціальним режимом використання не підлягають зупиненню.
Є порушенням ч. 2 ст. 34 ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» якою передбачено, що страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України, отже такий рахунок має спеціальний режим використання - виключно для цілей встановлених цим законом.
З урахуванням зазначеного держаний виконавець при винесення Постанов від 07.10.2016 р. “Про відкриття виконавчого провадження”, “Про арешт коштів боржника”, “Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження” припустився порушень ОСОБА_3 щодо строків, порядку, визначення суми виконавчого збору та не врахував порядок виконання рішення суду по справі № 908/2373/15-г.
Отже, при відкритті виконавчого провадження за спірними постановами Державним виконавцем були порушені ст. ст. 4, 13. 27. 32. 37, 48, 52, 56, 59 ОСОБА_3 України “.Про виконавче провадження”.. Дії державного виконавця, вчинені з порушенням приписів ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень та постанови, винесені з порушенням норм законодавства, що регулює правовідносини на стадії виконавчого провадження є незаконними, у зв'язку з чим, заявник просить:
- визнати незаконними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 щодо: винесення постанов від 07.10.2016 року про відкриття виконавчого провадження; про арешт коштів боржника; про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ВП№ 2568100); стягнення виконавчого збору в сумі 22 947 520 грн. 59 коп. (ВП № 2568100); списання коштів в сумі 3 507 грн. 71 коп. з рахунку боржника (ВП № 2568100).
- визнати недійсними постанову від 07.10.2016 року про відкриття виконавчого провадження № 52568100 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 по справі №908/2373/15-г; постанову від 07.10.2016 р. року про арешт коштів боржника (виконавче провадження № 52568100) з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. по справі № 908/2373/15-г; постанову від 07.10.2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (виконавче провадження № 52568100) з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. по справі № 908/2373/1 5-г.
Крім того, заявник підтримав заяву про відновлення строку подання скарги на дії органів державної виконавчої служб, заявлену 01.11.2016 р., при звернені до суду зі скаргою на дії щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/2373/15-г, обґрунтовуючи її тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження (ВП № 52568100), якою з боржника стягнуто виконавчий збір в розмірі 22 947 520 грн.59коп. до боржника не надходила, ідентифікатор доступу боржнику не відомий, про яку боржник дізнався з постанови про арешт коштів боржника від 07.10.2016 року (ВП №52568100), яка надійшла на адресу боржника лише 18.10.2016 року.
Враховуючи поважність вище зазначених причин, з метою недопущення порушення права боржника на захист свого порушеного права просить відновити строк на оскарження дій державного виконавця щодо винесення останнім постанов про відкриття виконавчого провадження та арешту коштів боржника від 07.10.2016 року (ВП №52568100).
Відповідно до статті 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня. коли дія мала бути вчинена.
У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зазначено, що судам необхідне враховувати, що в тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, ст.26, ч. 4 ст.57 ОСОБА_3 N 606-ХІУ,ст. 121-2 ГПК України), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за загальними правилами ст. 248-22 ЦПК України. Скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено в порядку передбаченому статтями 85,89 ЦПК, залишається без розгляду. Відповідно до ст. 53 ГПК Україна у разі відмови у відновленні пропущеного строку постановляється ухвала.
У підпункті 9.7 пункту 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що встановлений у частині першій статті 1212 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання; скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 1212 ГПК України судом без виклику сторін виноситься ухвала; якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду.
Згідно із ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала.
Розглянувши заяву Концерну “Міські теплові мережі” про відновлення строку подання скарги на дії органів державної виконавчої служб, суд вважає причини пропуску встановленого процесуального строку подання скарги поважною та відновляє пропущений десятиденний строк для подання скарги, в порядку ст. 121-2 ГПК України.
Представник позивача, у судове засідання 31.01.2017 р. не з'явився, про час та місце розгляду скарги у справі був попереджений належним чином. В засіданні суду, яке відбулося 12.01.2017 р. повідомив суд про те, що боржник рішення суду у даній справі виконує у спосіб встановлений судом, а саме згідно графіку розстрочення, який встановлено ухвалою суду від 29.06.2016 р. Боржник належним чином виконує надану судом розстрочку виконання судового рішення, грошові кошти на рахунок стягувача надходять вчасно згідно встановленого графіку.
Представник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у засідання суду 31.01.2017 р. не з'явився, про час та місце розгляду скарги у справі був попереджений належним чином.
В матеріалах справи міститься письмовий відзив на скаргу концерну у даній справі, з якого вбачається, що віділ виконавчої служби вважає, що державний виконавець при здійсненні виконавчих дій з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. № 908/2373/15-г, діяв в межах і у відповідності до вимог ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження».
Пояснив суду, що 03.10.2016 до відділу ПВР ДДВС МЮУ надійшов на виконання наказу господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. № 908/2373/15-г про стягнення з Концерну «МТМ» на користь Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - ПАТ «НАК «Нафтогаз України») 164 018 297,64 грн. основного боргу, 47 797 205,27 грн. інфляційних втрат, 8 555 322,97 грн. З % річних, 9 104 380,03 грн. пені.
На підставі вказаного наказу, 07.10.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52568100 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. № 908/2373/15-г. В постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 22 947 520,59 грн.
07.10.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми 252 422 726,50 грн. (з урахуванням суми виконавчого збору).
07.10.2016 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах суми 252 422 726,50 грн. (з урахуванням суми виконавчого збору).
21.10.2016 р. до державного виконавця надійшла заява представника Концерну «МТМ» від 18.10.2016 р. № 5665/20, згідно якої встановлено, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.2016 р. по справі № 908/2373/15-г надано розстрочку виконання рішення суду від 29.06.2006 р. у справі на 24 місяці з 01.09.2016 р. по 31.08.2018 р., рівними частинами по 9 231 351,86 грн. щомісячно та 9 231 351,93 грн. в останній місяць.; та про частково сплачену заборгованість за жовтень (4 105 433,00 грн. та 5 125 918,86 грн.).
Також, до державного виконавця надійшло клопотання представника Концерну «МТМ» від 17.10.2016 р. № 5647/20 про зняття арешту з коштів та майна боржника.
10.10.2016 р. державним виконавцем були вставлені платіжні вимоги про списання з Концерну «МТМ» коштів.
18.10.2016 держаним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з коштів .
19.10.2016 до банківський установ державним виконавцем направлені листи про повернення платіжних вимог від 10.10.2016 р. без виконання.
01.12.2016 до державного виконавця надійшла заява представника Концерну «МТМ» від 25.11.2016 р. № 6480/20 згідно якої 15.11.2016 р. боржником здійснено перерахування грошових коштів в сумі 9 231 351,86 грн. за листопад 2016 року.
Відповідно до ч. 6 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2832/5 (далі - Інструкція), у разі пред'явлення до виконання виконавчого документа, за яким надана розстрочка виконання, виконавче провадження відкривається в частині, за якою сплинув строк сплати. Виконавчий збір та основна винагорода приватного виконавця стягуються із сум (суми), за якими (якою) сплинув строк сплати.
Частиною 4 ст. 59 ОСОБА_3 № 1404-VІІІ, визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.
Представник виконавчої служби вважає, що на теперішній час у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника.
Відповідно до приписів ст. 27 ОСОБА_3 № 1404-VІІІ, виконавчий збір стягується з фактичної стягуваної суми (на даний час примусове списання коштів не здійснюється).
З приводу наведеної скаржником судової практики щодо стягнення з боржників виконавчого збору, держаний представник ДВС зазначає, що вона стосується випадків щодо стягнення виконавчого збору з боржників відповідно до старої редакції ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІУ, яка діяла до 05.10.2016 року. Але також, зазначає, що згідно ч. 2 ст. 28 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІУ (зі змінами від в редакції ОСОБА_3 N 191-VIII (191-19) від 12.02.2015, виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим ОСОБА_3.
На час відкриття виконавчого провадження ВП № 52568100, у державного виконавця знаходився на виконанні наказ господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. № 908/2373/15-г про стягнення з Концерну «МТМ» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» 164 018 297, 64 грн. основного боргу, 47 797 205, 27 грн. інфляційних втрат, 8 555 322, 97 грн. З % річних, 9 104 380, 03 грн. пені, за яким розстрочка виконання не було передбачена. Стягувачем при пред'явленні на виконання наказу не було повідомлено про розстрочку виконання рішення суду. Державний виконавець не повинен пересвідчуватися за кожним рішенням чи виконавчим документом щодо наявності чи відсутності розстрочки виконання. Отже, державним виконавцем правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Щодо несплати стягувачем авансового внеску, представник ДВС пояснив, що ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІУ (зі змінами та доповненнями) не було передбачено сплату авансового внеску при пред'явленні виконавчого документу до виконання.
Наказ господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. № 908/2373/15-г від ПАТ «НАК «Нафтогаз України» надійшов до ВПВР ДДВС МЮУ 03.10.2016 р., тобто під час дії ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІУ (зі змінами та доповненнями) та був переданий до виконання 06.10.2016 р. (зазначено на обкладинці виконавчого провадження № 52568100.
Отже, представник ДВС вважає, що державний виконавець при здійснені виконавчих дій з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. № 908/2373/15-г діяв в межах і у відповідності до вимог ОСОБА_3 України “Про виконавче провадження”, тому просить суд відмовити заявнику у задоволенні скарги.
Розглянувши скаргу Концерну “Міські теплові мережі” щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/2373/15-г суд дійшов висновку, щодо її задоволення, виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ОСОБА_3 України “Про виконавче провадження”.
Згідно з ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому ОСОБА_3, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим ОСОБА_3, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього ОСОБА_3 та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього ОСОБА_3 підлягають примусовому виконанню (ст.1 ОСОБА_3 України “Про виконавче провадження”).
Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.06.2015 р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Концерну "Міські теплові мережі" частково задоволено
З Концерну “Міські теплові мережі” (69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) стягнуто 164 018 297 (сто шістдесят чотири мільйона вісімнадцять тисяч двісті дев'яносто сім) грн. 64 коп. основного боргу, 47 974 252 (сорок сім мільйонів дев'ятсот сімдесят чотири тисячі двісті п'ятдесят дві) грн. 10 коп. інфляційних втрат, 8 564 096 (вісім мільйонів п'ятсот шістдесят чотири тисячі дев'яносто шість) грн. 76 коп. 3 % річних, 9 126 189 (дев'ять мільйонів сто двадцять шість тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн. 04 коп. пені та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору. Виконання рішення суду відстрочено на три місяці.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду рішення господарського суду Запорізької області частково скасовано, п.2 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції:
Стягнути з Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) на користь Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 164 018 297 (сто шістдесят чотири мільйона вісімнадцять тисяч двісті дев'яносто сім) грн. 64 коп. основного боргу, 47 797 205 (сорок сім мільйонів сімсот дев'яносто сім тисяч двісті п'ять) грн. 27 коп. інфляційних втрат, 8 555 322 (вісім мільйонів п'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч триста двадцять дві) грн. 97 коп. 3 % річних, 9 104 380 (дев'ять мільйонів сто чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 03 коп. пені. В іншій частині рішення - залишити без змін.
Стягнути за подання апеляційної скарги з Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) - 62, 95 грн.
Стягнути за подання позовної заяви з Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) на користь Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) - 70 556, 41 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2015 р. постанову Донецького апеляційного господарського суду залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.01.2016 р., залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2016 р. та постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2016 р., заяву про відстрочку виконання рішення задоволено, а виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 18.06.2015 р. у справі № 908/2373/15-г відстрочено до 01.07.2016 р.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.06.2016 у справі № 908/2373/15-г заяву Концерну «МТМ» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 18.06.2015 у справі № 908/2373/15-г на 54 місяці з 01.07.2016 по 01.01.2021 рівними частинами по 4 102 823, 00 грн. та 4 102 825, 71 грн. в останній місяць задоволено повністю.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.2016 року ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.06.2016 у справі № 908/2373/15-г частково скасовано. Прийнято рішення розстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 18.06.2015 р. у справі № 908/2373/15-г на 24 місяці з 01.09.2016 р. по 31.08.2018 р. рівними частинами по 9 231 351, 86 грн. щомісячно та 9 231 351, 93 грн. в останній місяць та стягнути з Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 689,00 грн.
29.08.2016 р. на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2015 р., постанови Донецького апеляційного господарського суду від 09.09.2015 р. та постанови Вищого господарського суду України від 09.12.2015 р. видано відповідні накази.
03.10.2016 р. до відділу ПВР ДДВС МЮУ надійшов на виконання наказ господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. № 908/2373/15-г про стягнення з Концерну «МТМ» на користь Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 164 018 297,64 грн. основного боргу, 47 797 205,27 грн. інфляційних втрат, 8 555 322,97 грн. З % річних, 9 104 380,03 грн. пені.
07.10.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52568100 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. № 908/2373/15-г. В постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 22 947 520,59 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 28 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу. повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення (ч.1 ст. 28 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ст. 18 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених ОСОБА_3 заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно, надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження.
Всупереч вказаним приписам ОСОБА_3 постанова про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем на адресу боржника направлена не була. Вказана постанова про відкриття виконавчого провадження отримана боржником була лише 26.10.2016 р. з супровідним листом від 07.10.2016 р. № 20.15/51З/Зб, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції (копії містяться в матеріалах справи) після звернення боржника до суду зі скаргою. Таким чином вимоги ст. 28 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» державним виконавцем порушені та не виконані обов'язки щодо приписів передбачених ч.1, 2, 4 ст. 18 ОСОБА_3, що призвело до неможливості реалізації своїх прав боржником передбачених ст. 19 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження».
Крім того, згідно п. 7.8 Пленуму Вищого господарського суду № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» господарському суду необхідно мати на увазі, якщо виконавче провадження відкривається після винесення ухвали господарського суду про відстрочку чи розстрочку виконання судового рішення, то таке виконання має здійснюватися на підставі та з урахуванням як раніше виданого судом наказу, так і відповідної ухвали.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ОСОБА_3 строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до ч.2 ст. 12 ОСОБА_3 строки пред'явлення виконавчих документів до виконання передбачено, що строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з насипного дня після його прийняття.
Частиною ч. 1 ст. 33 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» щодо порядку виконання рішення передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба стороні виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо) сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою пре відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та строки, встановлені цим рішенням.
Також, відповідно до ст. 26 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» стягувач має право зазначити суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, а державний виконавець повинен був вживати заходи щодо здійснення заходів примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом.(ст. 18 ОСОБА_3).
Відповідно до ст. 27 ОСОБА_3 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
Враховуючи, що до теперішнього часу боржник належним чином виконував та виконує надану судом розстрочку виконання рішення (ухвалу від 29.06.2016 р. та постанову від 10.08.2016 р.) та приписи діючого законодавства про те, що виконавче провадження відкривається в частині, за якою сплинув строк сплати, підстав для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення по справі №908/2373/15-г не було.
Зазначені обставини свідчать порушення державним виконавцем ч. 1, 2. ст. 27 ОСОБА_3 України “Про виконавче провадження”.
Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» зазначено, що судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» порядку.
Докази надані до матеріалів справи свідчать, що з визначених ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» заходів з примусового виконання рішення передбачених ст. 10 ОСОБА_3 державним виконавцем не вчинялось жодних, адже рішення суду виконується боржником самостійно в порядку, визначеному постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.2016 року про розстрочення судового рішення.
Для того, щоб виникли в примусовому порядку підстави для стягнення виконавчого збору, державний виконавець повинен фактично виконати рішення. Якщо ж боржник виконав рішення самостійно навіть після спливу строку, встановленого для добровільного його виконання або ж заходи з примусового виконання рішень державним виконавцем не вчинялись, виконавчий збір не стягується. Така позиція, зокрема викладена постанові Верховного суду України від 28.01.2015 р. у справі № 3-217гс14 про перегляд Постанови ВГС України від 19.06.2014 у справі № 924/205/13-г.
Окрім того, положеннями ч. 9 ст. 27 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим ОСОБА_3. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
Пунктом 6 ст. 27 встановлено, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до ОСОБА_3 України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” від 03.11.2016 р. № 1730, а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим ОСОБА_3.
ОСОБА_3 встановлено, що врегулюванню підлягає заборгованість не погашена станом на набрання чинності даним законом, яка склалася на 01.07.2016 р. Рішеннями по даній справі встановлено, що зазначена заборгованість виникла у період з січня 2013 р. по грудень 2013 року за договором купівлі - продажу природного газу від 18.03.2013 р.
З урахуванням вищезазначених приписів та наданих у справу доказів на підтвердження належного виконання рішення суду щодо стягнення періодичних платежів, для стягнення виконавчого збору в даному випадку відсутні правові підстави, оскільки суми, за якою сплинув строк оплати, не існувало на момент відкриття виконавчого провадження та не існує на сьогоднішній день.
07.10.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми 252 422 726,50 грн. (з урахуванням суми виконавчого збору) та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах суми 252 422 726, 50 грн. (з урахуванням суми виконавчого збору).
Заявник звернув увагу суду на те, що постанова про арешт на кошти боржника від 07.10.2016 р. не була направлена на адресу боржника Про накладення арешту на кошти боржника в межах суми 252 422 726 грн. 50 коп. Концерн “МТМ” дізнався від одного з банків, в якому відкритий рахунок Концерну “.Міські теплові мережі”.
Постанова про арешт коштів боржника від 07.10.2016 року на адресу боржника надійшла18.10.2016 року в межах суми 252 422 726,50 грн. Вказаною постановою накладено арешт на кошти, що містяться на всіх рахунках відкритих у: МФО 313399, Філія «Запорізьке регіональне управління Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (рахунок для зарахування страхових коштів); МФО 320478, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (інвестиційний рахунок); МФО 313957, Філія - Запорізьке обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (рахунок зі спеціальним режимом використання, інвестиційний рахунок, рахунок для зарахування страхових коштів); МФО 313849, Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» (рахунок для зарахування страхових коштів); МФО 322001, Публічне акціонерне товариство «Універсал банк».
Серед вказаних рахунків, на які було накладено арешт, є рахунки зі спеціальним режимом використання, спеціальні рахунки (інвестиційний, рахунок для зарахування страхових коштів), звернення стягнення на які заборонено законом, що є порушенням ряду нормативних приписів, а саме:
Відповідно до ч. 3 ст. 52 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим ОСОБА_3, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову державного виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Відповідно до ст. 19-1 ОСОБА_3 «України «Про теплопостачання» на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями гарантованого постачальника, теплогенеруючих, теплопостачальних та теплотранспортуючих організацій. Операції на поточних рахунках із спеціальним режимом використання не підлягають зупиненню.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.
Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.
Відповідно до ч. 6 ст. 26-1 ОСОБА_3 України «Про теплопостачання» суб'єкти господарювання у сфері теплопостачання - власники спеціальних рахунків зобов'язані використовувати кошти, що перебувають на таких рахунках, виключно для виконання інвестиційних програм. Використання зазначених коштів у будь-яких інших цілях забороняється.
Винесення постанови про арешт коштів боржника від 07.10.2016 року (ВП №52568100) не узгоджується з приписами чинного законодавства, а отже, такі дії державного виконавця є незаконними.
Відповідно до частини 2 ст. 13 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього ОСОБА_3.
Відповідно до інструкції, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. року № 512/5 (в редакції наказу Мін'юсту України від 29.09.2016 р. № 2832/5, зареєстрованої в Мін'юсті України 30.09.2016 р. за № 1302/294432 вказано, що інструкція розроблена відповідно до ОСОБА_3 України від 02.06.2016 р. № 1404 “Про виконавче провадження” і визначає окремі питання організації виконання судових рішень.
Обов'язковість виконання зазначених положень не тільки не заперечується а і підтверджується виконавчою службою у запереченнях. Наявність у реєстрі Єдиному виконавчого провадження двох постанов, винесених з одних і тих же підстав але різних за змістом вже свідчить про порушення державним виконавцем Закону України “Про виконавче провадження” та про незаконність таких дій.
Натомість зазначена постанова була винесена за відсутності факту невиконання боржником рішення суду. Отже законні підстави для накладення арешту на кошти боржника відсутні.
Ст. 26 ОСОБА_3 України “Про виконавче провадження” встановлено, що державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього ОСОБА_3: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом...
До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
При цьому суд відзначає, що відповідно до ст. 18 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим ОСОБА_3 заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (п. 1).
Відповідно до п. 2. ст. 18 Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим ОСОБА_3; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим ОСОБА_3; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Під час здійснення виконавчого провадження, згідно п. 3 ст. 18 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» виконавець має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього ОСОБА_3; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення... накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим ОСОБА_3, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим ОСОБА_3.
Відповідно до п. 5 ст. 26 ОСОБА_3 України “Про виконавче провадження” Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього ОСОБА_3.
Статтею 28 ОСОБА_3 передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Документи виконавчого провадження державним органам, органам місцевого самоврядування, банкам, іншим фінансовим установам, підприємствам, установам, організаціям, посадовим чи службовим особам можуть надсилатися у формі електронних документів.
За умови авансування стягувачем у порядку, передбаченому цим ОСОБА_3, витрат виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися його учасникам рекомендованими листами.
У разі якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою.
На підставі письмової заяви учасника виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв'язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку.
Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, вважаються врученими, за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.
Виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі - підприємцю під розписку.
В наданих суду письмових запереченнях представник ВПВР вказує, що державний виконавець при здійсненні виконавчих дій з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. № 908/2373/15-г, а саме при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови арешт коштів боржника, діяв в межах і у відповідності до вимог ОСОБА_3 України “Про виконавче провадження”, тому в задоволенні скарги необхідно відмовити.
За твердженням заявника (боржника), постанова про відкриття виконавчого провадження на адресу підприємства у встановленому законом порядку та строки державним виконавцем не надсилалася, у зв'язку з чим підприємство було позбавлено права бути обізнаним про наявність відносно нього відкритого виконавчого провадження,
Постанова від 07.10.2016 року про відкриття виконавчого провадження; про арешт коштів боржника; про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ВП№ 2568100); стягнення виконавчого збору в сумі 22 947 520.-59 грн. (ВП № 2568100); списання коштів в сумі 3 507.71 грн. з рахунку боржника (ВП № 2568100) відділом примусового виконання рішень винесені без встановлення обставин отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження. Отже, примусові заходи виконання рішення, вчинені державним виконавцем, які полягають у винесенні вищевказаних постанов стали наслідком неправомірних дій ВПВР.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, передбаченим Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1212 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку що при відкритті виконавчого провадження за спірними постановами держвиконавцем були порушені ст. ст. 4,13,27,32,37,48,52,56,59 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження». Дії державного виконавця Думанської А.Л. вчинені з порушенням приписів ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень та постанови, винесені з порушенням норм законодавства, що регулює правовідносини на стадії виконавчого провадження.
За таких обставин, господарський суд Запорізької області вважає за необхідне задовольнити скаргу Концерну «Міські теплові мережі дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Керуючись ст.ст. 22,53, 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд:
1. Відновити строк подання скарги на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, щодо винесення постанов щодо виконання рішення суду у справі № 908/2373/15-г
2. Скаргу Концерну “Міські теплові мережі” на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/2373/15-г задовольнити.
Визнати незаконними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 щодо винесення постанов від 07.10.2016 року про відкриття виконавчого провадження; про арешт коштів боржника; про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ВП№ 2568100); стягнення виконавчого збору в сумі 22 947 520 грн. 59 коп. (ВП № 2568100); списання коштів в сумі 3 507 грн. 71 коп. з рахунку боржника (ВП № 2568100).
Визнати недійсними: постанову від 07.10.2016 року про відкриття виконавчого провадження № 52568100 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 по справі № 908/2373/15-г; постанову від 07.10.2016 року про арешт коштів боржника (виконавче провадження № 52568100) з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. по справі №908/2373/15-г; постанову від 07.10.2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (виконавче провадження № 52568100) з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. по справі № 908/2373/15-г.
Суддя С.С. Дроздова