Рішення від 30.01.2017 по справі 908/3194/16

номер провадження справи 17/140/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2017 Справа № 908/3194/16

за позовною заявою: публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Запорізької філії публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 133

до відповідача: Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, 71600, Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, бул. Центральний, буд. 6

про стягнення 18 107,67 грн.

суддя Корсун Віталій Леонідович

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 12.12.16 № 1053

від відповідача: не з'явився (в судових засіданнях 11.01.17 та 23.01.17 були присутні представники ОСОБА_2, довіреність від 04.01.17 № 01-09/43, та ОСОБА_3, довіреність від 04.01.17 № 01-09/44)

СУТЬ СПОРУ:

30.11.16 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства “Укртелеком” про стягнення з Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області суми 18 107,67 грн. витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг населенню на пільгових умовах за грудень 2015 року.

30.11.16 автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено вищевказану позовну заяву до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 30.11.16 судом порушено провадження у справі № 908/3194/16, якій присвоєно № провадження 17/140/16. У сторін витребувані документи необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 21.12.16.

На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні, відкритому, 11.01.17, оголошувалася перерва до 23.01.17 та до 30.01.17.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 30.01.17, на підставі ст.ст. 82-1, 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача роз'яснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та наданих суду додаткових письмових поясненнях. Також, у судовому засіданні представником позивача надано довідку від 30.01.17 вих. № 12/43, за підписом посадових осіб Запорізької філії ПАТ «Укртелеком», згідно з якою станом на 30.01.17 заборгованість в сумі 18 107,67 грн. відповідачем не сплачено.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на приписи ст. 63 Закону України “Про телекомунікації”, ст.ст. 48, 89, 102 Бюджетного кодексу України, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.02, ст. ст. 11, 16, 96, 526, 530, 610, 625 ЦК України, ст. ст. 20, 144, 174, 193, 216, 218 ЦК України. При цьому вказує, що грудні 2015 року позивачем надавалися телекомунікаційні послуги споживачам телекомунікаційних послуг, що проживають в Василівському районі, які мають право на відповідні пільги, передбачені чинним законодавством. Перелік споживачів-пільговиків за видами пільг складалися позивачем за формою № 2-пільга, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.07 № 535 «Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг « 2-пільга», та Інструкції про порядок її заповнення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.10.07 за № 1172/14439, та в електронному вигляді направлялися відповідачу щомісячно. Загальна сума компенсації, нарахована за надання пільг з оплати за фактично надані споживачам телекомунікаційні послуги в зазначеному періоді, склала 18 107,67 грн. За доводами позивача, всупереч вимогам чинного законодавства, витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг населенню на пільгових умовах грудні 2015 року відповідачем компенсовані позивачу не були, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість в розмірі 18 107,67 грн. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач свого представника у судове засідання 30.01.17 не направив, про причини неявки суду не повідомив.

Представники відповідача про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені у судовому засіданні 23.01.17, в якому оголошено перерву до 30.01.17.

У судових засіданнях 11.01.17 та 23.01.17 представники відповідача в повному обсязі підтримували доводи, викладені у відзиві на позов.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав зазначивши наступне. Кошторисні призначення на 2015 рік були використані повністю. У грудні 2015 року погашено заборгованість за нараховані пільги у листопаді 2015 року. Разом з тим, позивачем акти звіряння за надані пільги з послуг зв'язку у грудні 2015 року в сумі 18 107,67 грн. надано до Управління 05 січня 2016 року, тобто, після закінчення бюджетного періоду 2015 року. Розрахунки з позивачем відповідачем здійснювались виключно в межах затвердженого обсягу асигнувань. Кошторисні призначення на 2016 рік не були виділені по зазначених пільгах, так як Державним бюджетом України на 2016 рік не були передбачені субвенції на пільги з послуг зв'язку (прийнятий Верховною радою України 18.02.2016 р. Закон України «Про внесення змін до додатків № 3 та № 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», відповідно до якого Запорізькій області передбачалась субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг та компенсацію на пільговий проїзд окремих категорій громадян в обсязі 87,2 млн. грн., був ветований Президентом України), зазначена заборгованість не могла бути зареєстрована у січні 2016 року територіальним органом державної казначейської служби. Отже, відповідач не має можливості задовольнити вимоги позивача до вирішення на державному рівні питання компенсації витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг особам, що мають право на пільги. Просить в позові відмовити.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають право брати участь у господарських засіданнях. Оскільки зміст норми не передбачає обов'язку сторін брати участь в судових засіданнях, нез'явлення повноважних представників сторін в судові засідання є реалізацією процесуального права сторони.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, враховуючи обмеженість розгляду справи визначеним законом процесуальним строком вирішення спору (останній день строку розгляду справи - 30.01.17) та достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача (представників відповідача у судових засіданнях 11.01.17 та 23.01.17), суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» є оператором телекомунікацій і включений до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. Позивач надає телекомунікаційні послуги фізичним особам, в тому числі і тим, що мають визначені законодавством пільги з їх оплати.

Відповідно до п. 3 ст. 63 Закону України “Про телекомунікації”, телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ №295 від 11.04.12 визначено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Таким чином, головним розпорядником коштів місцевого бюджету для відшкодування позивачу пільг, наданих споживачам телекомунікаційних послуг, з оплати цих послуг в Василівському районі є Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області.

Відповідно до ч. 1 п. 8 Порядку № 256, отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. При цьому, Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг (приписи ч. 2 п.8 Порядку № 256).

З матеріалів справи вбачається, що в грудні 2015 року позивачем надавались послуги споживачам телекомунікаційних послуг, що проживають в Василівському районі, які мають право на відповідні пільги.

Переліки споживачів-пільговиків за видами пільг складались позивачем за формою №2-пільга, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.07 N 535 «Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг "2-пільга", та Інструкції про порядок її заповнення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України, направлялись щомісячно Управлінню соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, як головному розпоряднику коштів місцевого бюджету для відшкодування позивачу пільг, наданих споживачам телекомунікаційних послуг (належним чином засвідчені копії надано до матеріалів справи).

Загальна сума компенсації, нарахована за надання пільг з оплати фактично наданих споживачам телекомунікаційних послуг в зазначеному періоді, склала 18 107,67 грн.

15.11.16 позивачем на адресу відповідача направлено лист вих. № 32/2-3-452 з повідомленням про наявність заборгованості на суму 18 107,67 грн. та з вимогою про її сплату протягом 5 робочих днів.

За доводами позивача, всупереч вимогам чинного законодавства, витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг населенню на пільгових умовах за грудень 2015 року відповідачем компенсовані не були, у зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість в розмірі 18 107,67 грн.

Позовна вимога про стягнення з Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області суми 18 107,67 грн. витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг населенню на пільгових умовах за грудень 2015 року, стала предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу”, Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”, Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Закону України “Про статус ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус”, Закону України “Про охорону дитинства”, Закону України “Про прокуратуру” для певних категорій споживачів встановлені пільги з оплати за послуги зв'язку.

Частиною 1 ст. 102 Бюджетного кодексу України встановлено, що видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті “б” пункту 4 частини 1 статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.02 № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету, якими встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету (надалі - Порядок).

Відповідно до п. 3 Порядку № 256, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином, головним розпорядником коштів місцевого бюджету для відшкодування позивачу пільг, наданих споживачам телекомунікаційних послуг, з оплати цих послуг в Василівському районі є Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області.

Відповідно до ч. 1 п. 8 Порядку № 256, отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. При цьому, Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг (ч. 2 п.8 Порядку № 256).

Також суд звертає увагу, що пунктом 5 Порядку № 256 передбачено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами-надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського, Автономної Республіки Крим і обласного значення) до 22 числа місяця, що настає за звітним, в тому числі пільг з послуг зв'язку. Акти звіряння складаються за формою № 3-пільга, встановленою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28 березня 2003 року N 83 «Про затвердження форми № 3-пільга».

Отже, складання актів встановленої форми, надання їх позивачу та надсилання до державних органів для виділення фінансування відноситься відповідно до вимог законодавства до обов'язків відповідача, як головного розпорядника коштів місцевого бюджету, які останній не виконав.

При цьому, згідно наданої до матеріалів справи належним чином засвідченої копії ОСОБА_3 звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, між ЦОА№ 8 м. Василівка та УСЗН Василівської райдержадміністрації станом на 05.01.16 за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 18 107,67 грн.

Згідно з чинним законодавством України, акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили як доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку. Проте, в розумінні ст.ст. 9, 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості та фіксує стан розрахунків між сторонами.

Також, суд приймає до уваги, що згідно наданих представником відповідача у судовому засіданні 23.01.16 письмових пояснень, заявлена до стягнення сума у розмірі 18 107,67 грн., як заборгованість за фактично надані послуги зв'язку за грудень 2015 року, відповідачем не заперечується.

Доводи відповідача щодо відсутності бюджетного фінансування суд вважає безпідставними та зазначає, що законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах.

Частина 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.

Згідно ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Таким чином, відсутність бюджетних коштів у відповідача не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Аналогічна позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.10.05 по справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України”.

Також, у відповідності із п. 5 оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.13 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 15.05.12 у справі № 11/446, від 15.05.12 у справі № 3-28гс12 та постанові Вищого господарського суду України від 23.08.12 у справі № 15/5027/715/2011.

За таких обставин, Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

В даному випадку позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, обґрунтованість позовних вимог.

Відповідачем зобов'язання щодо компенсації позивачу вартості наданих телекомунікаційних послуг за грудень 2015 р. в розмірі 18 107,67 грн. у встановленому законом порядку не виконані, що свідчить про порушення зобов'язання, які виникли із закону.

Оскільки відповідач не надав суду доказів відшкодування позивачем понесених витрат, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення заборгованості в сумі 18 107,67 грн. обґрунтовані, підтверджені доданими матеріалами, тому задовольняються в повному обсязі. та підлягають задоволенню

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача в повному обсязі, в розмірі 1378,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21, 43, 45, 22, 33, 34, 49, 69, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області (71600, Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, бул. Центральний, буд. 6, код ЄДРПОУ 03193117) на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 133, код ЄДРПОУ 21560766, поточний рахунок №26000010194906 в ПАТ “Альфа-Банк” м. Київ, МФО 300346) - 18 107 (вісімнадцять тисяч сто сім) грн. 67 коп. вартості наданих телекомунікаційних послуг.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області (71600, Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, бул. Центральний, буд. 6, код ЄДРПОУ 03193117) на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» (69005, місто Запоріжжя, пр. Соборний, 133, код ЄДРПОУ 21560766, поточний рахунок №26008323058 в АБ “Укргазбанк”, МФО 320478) суму 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 06.02.2017.

Суддя В.Л. Корсун

Попередній документ
64560361
Наступний документ
64560363
Інформація про рішення:
№ рішення: 64560362
№ справи: 908/3194/16
Дата рішення: 30.01.2017
Дата публікації: 10.02.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг