31.01.2017 Справа № 904/11210/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ
до Комунального підприємства "МАРГАНЕЦЬТЕПЛОМЕРЕЖА", м. Марганець, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості
Суддя Мартинюк С.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов. № 14-127 від 13.05.2014 року, представник;
від відповідача: не з'явився;
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "МАРГАНЕЦЬТЕПЛОМЕРЕЖА", м. Марганець, Дніпропетровська область про стягнення заборгованості в розмірі 7 538 509,71 грн., 3% річних в розмірі 264 726,94 грн., пеню в розмірі 2 477 486,41 грн. та інфляційні в розмірі 1 685 583,03грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №1154/15-БО-3 купівлі-продажу природного газу від 08.12.2014 року в частині повного та своєчасного розрахунку.
Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання, призначене для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням.
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.
Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 31.01.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд, -
Між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач, продавець) та Комунальним підприємством "МАРГАНЕЦЬТЕПЛОМЕРЕЖА" (далі - відповідач, покупець) був укладений договір купівлі-продажу природного газу №1154/15-БО-3 від 08.12.2014 року, відповідно до п. 1.1 якого, продавець зобов'язується передати у власність покупця у 2015 році природний газ ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати цей природній газ (далі - газ) на умовах договору.
Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2015 року, а в частині розрахунків - до повного їх здійснення (п.11.1 договору).
Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (п.1.2. договору).
Кількість природного газу, який продавець передає покупцю з 01.01.2015р. по 31.12.2015р., у розрізі місяців та кварталів щодо кожного року визначена п. 2.1. договору.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що продавець передає покупцеві з 01.01.2015року по 31.12.2015 року газ обсягом до 3874,726 тис. куб. м.
Сторонами договору погоджені умови щодо ціни природного газу та послуг з його транспортування (розділ 5 договору).
Пунктом 5.2. договору, в редакції додаткової угоди №9 від 22.10.2015року, визначено, що ціна 1 000 куб. м природного газу становить 6469,63 грн., без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 7288,12грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 8745,74грн.
Відповідно до п. 3.3. договору приймання - передача газу, переданого продавцем покупцю у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу.
Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4. договору).
Позивач передав відповідачу природний газ відповідно до підписаних представниками позивача, відповідача та газорозподільної організації актів приймання-передачі природного газу, які містяться у матеріалах справи (а.с.31-36).
Згідно з п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключного грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Однак, відповідач не розрахувався з позивачем в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 7 538 509.71грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 199 Господарського кодексу України передбачає, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до п. 7.2. Договору, у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. Договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору, він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Пунктом 9.3. договору сторони погодили, що строк позовної давності для стягнення основного боргу, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних встановлюється тривалістю у 5 років.
Враховуючи вищевикладені обставини, позивачем було нараховано відповідачу відповідно до п. 7.2. договору пеню за прострочення оплати у розмірі 2477486.41рн. за загальний період з 15.02.2015 року по 12.10.2016 року, позовні вимоги в частині стягнення якої підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 1685583,03грн. за період з січня 2015 року по грудень 2015року та 3% річних у сумі 264726,94грн.
Перевіривши розрахунок інфляційних судом встановлено, що вірною є сума інфляційних 1407447,80грн., оскільки позивачем при здійсненні нарахувань інфляційних позивачем за зобов'язаннями за січень 2015 року, зазначено період нарахування з 15.02.2016 року по 31.05.2016 року, фактично нарахування здійснено з березня 2015 року по червень 2015 року включно, в той час як має бути розраховано по травень 2015 включно, так само здійснено нарахування і по іншим місяцям.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 7538509,71 грн., 3 % річних в розмірі 264726,94 грн., пені в розмірі 2477486,41 грн. та інфляційних в розмірі 1407447,80 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з комунального підприємства "Марганецьтепломережа" (53400, м. Марганець, вул. Лесі Українки, 4-А, код ЄДРПОУ 02128112) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія"Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 7538509,71грн. основного боргу, 3 % річних в розмірі 264726,94 грн., пені в розмірі 2477486,41 грн. та інфляційних в розмірі 1407447,80 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 175 322,56грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 06.02.2017 року.
Суддя ОСОБА_2