31.01.2017 Справа № 904/166/14
За позовом ОСОБА_1, м. Київ
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім СЕВЕКО", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення вартості частки у статутному капіталі в розмірі 5 495 600,00 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 5 511 485,00грн. та трьох відсотків річних у розмірі 666 626, 30 грн.
Головуючий колегії ОСОБА_2
Суддя Петрова В.І.
Суддя Золотарьова Я.С.
Представники:
від позивача:ОСОБА_1, паспорт серії АМ №226996 виданий 18.12.2000
ОСОБА_3, дов. №83 від 19.03.2014;
від відповідача: ОСОБА_4 дов. від 15.02.14;
cудові експерти: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім СЕВЕКО" (далі - Відповідач) вартості частки у статутному капіталі в розмірі 6 000 000,00 грн. До позовної заяви додано клопотання про зменшення розміру судового збору.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.12.2011 ОСОБА_1 подала нотаріально посвідчену заяву про свій вихід зі складу учасників товариства, в якій вказувала на необхідність сплатити їй вартість частини майна у статутному капітал. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Торговий дім СЕВЕКО» від 12.12.2011 Позивача виключено зі складу учасників товариства та проведено державну реєстрацію змін до установчих документів товариства. В зв'язку з тим, що Відповідач не здійснив виплату вартості частки у статутному капіталі товариства, Позивач вимагає стягнення відповідної сими в судовому порядку.
Ухвалою суду від 13.01.2014 порушено провадження у справі 904/166/14, відстрочено сплату судового збору в частині суми 71 253,00 грн. до початку слухання справи - 06.02.2014 року. Позивача зобов'язано надати суду докази в підтвердження свого майнового становища.
06.02.14 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області відстрочено Позивачу сплату судового збору в частині суми 71 253,00 грн. до прийняття рішення у даній справі.
Відповідач проти заявлених вимог заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначив, що Позивач скористався своїм правом на вихід з товариства у спосіб, передбачений законом, а Відповідач схвалив відповідне рішення учасника, прийняв рішення про виплату йому вартості належної частки у статутному капіталі у розмірі 5 495 617,32 грн., та здійснив її фактичну виплату, що підтверджується доданими у справу видатковим касовим ордером № 62 від 03.12.2012 року.
20.03.14 до суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, за змістом якої ОСОБА_1 просила стягнути з Відповідача 5 495 600,00 грн. вартості частини майна товариства, пропорційно її частці в статутному капіталі ТОВ "Торговий дім СЕВЕКО".
Заперечуючи факт здійснення виплати вартості частки в майні товариства, Позивач заявив клопотання про призначення судової експертизи, на вирішення якої запропонував поставити п'ять питань, в тому числі щодо технічної експертизи документа (ордеру № 62 від 03.12.2012 року), на який посилається Відповідач в обґрунтування своїх заперечень, та економічної експертизи. Проведення експертизи, Позивач просив доручити Київському експертно-дослідному центру.
З метою встановлення наявності або відсутності ознак монтажу при виготовленні ордера № 62 від 03.12.2012 року, ухвалою суду від 25.03.2014 року у справі було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судової експертизи ім. Заслуженого професора ОСОБА_10. На час проведення експертизи, провадження у справі було зупинено.
Ухвалою суду від 31.07.2014 року призначено розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.
01.08.2014 року, визначений автоматизованою системою документообігу суду склад колегії (головуючий суддя Ліпинський О.В., судді Петрова В.І., Мартинюк С.В.) прийняв справу до провадження.
В судовому засіданні 22.09.2014 року було заслухано судового експерта, який пояснив, що встановлені в результаті дослідження обставини впливу механізмів проявлення та закріплення зображень електрофотографічного друкувального (копіювального) пристрою (пристроїв), як до виконання цифрового рукописного запису і підписів на досліджуваному касовому ордері, так і після їхнього виконання, не дають підстав для однозначного висновку щодо наявності в документі ознак монтажу, але і не виключають їх існування.
25.09.2014 року Позивач подав клопотання про призначення судової експертизи з метою визначення абсолютного часу виконання штрихів рукопису записів у документах, проведення якої просить суд доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та поставити на вирішення експерта наступні питання:
Чи виконаний фрагмент документа - ордера №62 від 03.12.2012 року (підпис касира ОСОБА_11М.) та сам документ у різний час? Чи відповідає дата виконання підпису касира ОСОБА_11 даті складання ордеру №62 від 03.12.2012 року? В який саме період часу був зроблений такий запис в ордері №62 від 03.12.2012 року?
Під час обговорення в судовому засіданні клопотання про призначення судової експертизи із зазначених вище питань, представник Відповідача просив доручити її проведення Харківському науково-дослідному інституту судової експертизи ім. Заслуженого професора ОСОБА_10, та зауважив на наявності в нього заперечень щодо проведення технічної експертизи документів руйнівним методом.
Розглянувши висновок судової експертизи Харківського науково-дослідного інституту судової експертизи ім. Заслуженого професора ОСОБА_10, заслухавши пояснення судового експерта, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки застосовані експертом методи дослідження не надали можливість однозначно встановити ознаки монтажу при виготовленні ордера № 62 від 03.12.2012 року, при цьому, експерт не виключив можливість друкування нового зображення після виконання рукописного запису та підписів на вказаному видатковому касовому ордері, для підтвердження чи спростування факту здійснення виплати на користь Позивача вартості частки в майні товариства за вказаним вище видатковим касовим ордером, у справі необхідно призначити нову судову експертизу.
Ухвалою суду від 25.09.2014 року, у справі призначено проведення комплексної судової експертизи, на вирішення якої поставлено наступні питання:
1. Чи виконаний фрагмент видаткового касового ордера №62 від 03.12.2012 року (підпис касира ОСОБА_11М.) та сам документ у різний час?
2. Чи відповідає дата виконання підпису касира ОСОБА_11 даті складання видаткового касового ордера № 62 від 03.12.2012 року?
3. В який саме період часу був зроблений такий запис у видатковому касовому ордері № 62 від 03.12.2012 року?
4. Чи підтверджується документально та нормативно факт видача Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім СЕВЕКО" готівкових котів в сумі 5 495 617 грн. 32 коп. на користь ОСОБА_1 за видатковим касовим ордером № 62 від 03.12.2012 року?
На час проведення експертизи, провадження у справі було зупинено з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України.
17.11.2014 року матеріали справи були повернуті до суду з клопотання № 14201/14202/14-34, в якому експерт повідомив, що проведення експертизи в частині питання зі встановлення часу виконання рукописних записів та підписів у досліджуваному видатковому касовому ордері № 62 від 03.12.2012 (т. 1 а.с. 217), потребує вирізання близько 40 мм штрихів, як у досліджуваному документі, так і в порівняльних зразках документів. Тому, відповідно до п. 4.12. Інструкції, необхідно надати письмовий дозвіл судді на вирізання штрихів рукописних записів та підписів у всіх наданих (досліджуваному та порівняльних) документах.
Крім того, експерт просив суд надати докази необхідні для проведення судової експертизи, а саме: порівняльні зразки документів - оригінали датованих документів, в яких, у період з грудня 2012 року до березня 2014 року, рукописно виконано записи та підписи чорною пастою кулькової ручки (такою ж за кольором і відтінком, як і у записах та підписах досліджуваного видаткового касового ордера №62 від 03.12.2012 (том 1, а.с. 217), у кількості не менше п'яти зразків із різними датами складання за кожен рік досліджуваного періоду.
Ухвалою суду від 18.11.2014 року сторін зобов'язано надати письмові погодження або заперечення стосовно вирізання штрихів рукописних записів та підписів у всіх наданих (досліджуваному та порівняльних) документах та докази необхідні для проведення судової експертизи, а саме: оригінали датованих документів, в яких, у період з грудня 2012 року до березня 2014 року, рукописно виконано записи та підписи чорною пастою кулькової ручки у кількості не менше п'яти зразків із різними датами складання за кожен рік досліджуваного періоду.
28.11.2014 року Позивач надав пояснення, за змістом яких не заперечував проти вирізання штрихів рукописних записів та підписів у всіх наданих (досліджуваних та порівняльних) документах.
28.11.2014 року Відповідач надав заперечення стосовно пошкодження або знищення видаткового касового ордера № 62 від 03.12.2012 року, в тому числі, посилаючись на неможливість в подальшому проведення додаткового або повторного дослідження документа. Крім того, щодо доказів необхідних для проведення судової експертизи, Відповідач зазначив про неможливість їх надання оскільки останній заперечує проти проведення експертизи руйнівними методами дослідження.
Ухвалою суду від 11.12.2014 року матеріали справи направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з метою проведення судової експертизи в частині проведення судово-економічного дослідження.
11.02.2015 року по справі № 904/166/14 отримано висновок за результатами проведення судово-економічної експертизи № 14396/14-45.
Ухвалою суду від 16.02.2015 року провадження у справі поновлено.
Розглянувши в судовому засіданні 11.03.2015 року, висновок судово-економічної експертизи та клопотання експерта від листопада 2014 року, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів ухвалила надати судовому експерту дозвіл на вирізання штрихів рукописних записів та підписів в усіх наданих (досліджуваному та порівняльних) документах, включаючи оригінал видаткового касового ордера № 62 від 03.12.2012 (т. 1 а.с. 217), та направити матеріали справи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з метою проведення дослідження в частині судово-технічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 25.09.2014 року. На час проведення експертизи, провадження у справі було зупинено.
Не погодившись з зазначеною вище ухвалою в частині зупинення провадження у справі, Відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. За результатами розгляду апеляційної скарги, постановою суду апеляційної інстанції від 20.04.2015 року, ухвалу суду першої інстанції від 11.03.2015 року залишено без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Торговий дім Севеко" залишено без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2015 року, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 року у справі № 904/166/14 скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Скасовуючи ухвал та постанову судів першої і другої інстанцій, Вищій господарський суд України вказав на відсутність в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, що залишено поза увагою судом апеляційної інстанції, належного обґрунтування мотивів зупинення провадження у даній справі, а також мотивів необхідності та доцільності призначення судової експертизи, пов'язаної зі знищенням чи пошкодженням відповідного доказу, який одночасно є доказом у кримінальній справі.
З огляду на зміст постанови суду касаційної інстанції, 12.08.2015 року колегія суддів повторно розглянула клопотання експерта, та надала дозвіл на вирізання штрихів рукописних записів та підписів в усіх наданих (досліджуваному та порівняльних) документах, включаючи оригінал видаткового касового ордера № 62 від 03.12.2012 (т. 1 а.с. 217), та зупинила провадження у справі до проведення експертизи, з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України.
Ухвалою суду від 26.10.16 поновлено провадження у справі, в зв'язку з проведення судово-технічної експертизи (висновок № 15885-15888/15 від 18.10.2016).
Відповідач подав письмові пояснення на висновок судово-технічної експертизи, за змістом яких висловив наступні зауваження: висновки експертів не відповідають дійсним обставинам та не ґрунтуються на матеріалах справи; висновок є неповним та неясним; експертами не враховано, що експериментальні зразки мають ряд недоліків, які виключають їх достовірність та придатність для проведення дослідження; висновки викладені у п. 4, 6 висновку експертизи суперечать поясненням самої Позивачки щодо походження досліджуваного документа, та спростовують їх; висновки щодо давності виконання рукописних записів не є категоричними, а є лише ймовірним припущенням експертів, на якому не може ґрунтуватися доказування та з'ясування обставин справи.
Крім того, за змістом наданих суду пояснень Відповідач просив викликати до судового засідання одного з експертів Київського НДІСЕ, що надавали висновок № 15885-15888/15 від 18.10.2016 для його роз'яснення та відповіді на питання суду і сторін у справі. Також, Відповідач просив витребувати від експертної установи наглядові експертні провадження, складені в ході проведення судової експертизи документів.
13.12.2016 року Відповідачем подано клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи на предмет виконання ОСОБА_1 (Позивач) рукописного тексту « 03.12» на видатковому касовому ордері № 62 від 03.12.2012 року. Необхідність призначення зазначеної експертизи, Відповідач мотивував тим, що в процесі вирішення спору ОСОБА_12 не заперечувала справжність та належність їй цифрового запису « 03.02.2012» та підпису на видатковому касовому ордері, однак, позивачка може змінити свою позицію та ставлення до даних обставин, в зв'язку з чим, вказана обставина має бути встановлена шляхом проведення відповідної судової експертизи, яка підлягає призначенню судом.
Позивач проти клопотання Відповідача стосовно призначення почеркознавчої експертизи заперечував.
Ухвалою суду від 13.12.2016 року, задоволено клопотання відповідача, в судове засідання викликано експертів Київського НДІСЕ для дачі пояснень стосовно висновку судово-технічної експертизи документа № 15885-15888/15 від 18.10.2016. Крім того, від експертної установи витребувано експертне наглядове провадження, для його огляду в судовому засіданні. Сторін зобов'язано надати до суду питання для експертів.
27.12.2016 року до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, за змістом якої Позивач просив стягнути з Відповідача, окрім раніше заявленої суми 5 495 600,00 грн., додатково інфляційні нарахування в розмірі 5 511 485,00 грн., та три проценти річних в розмірі 666 626,30 грн.
Ухвалою суду від 28.12.2017 року Позивачу надано відстрочку сплати судового збору в частині суми 91 293,67 грн. за подачу заяви про збільшення позовних вимог, до прийняття рішення у справі.
30.01.2016 року надійшли письмові пояснення експертів (237-242), які надані з урахуванням поданих сторонами питань (том 3, а.с. 195-197, 215).
В судовому засіданні 31.01.2017 року, в режимі відеоконференції, взяли участь судові експерти Київського НДІСЕ, що надавали висновок № 15885-15888/15 від 18.10.2016, які відповіли на запитання представників сторін та суду.
В засіданні суду 31.01.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та інших учасників судового процесу, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Будучи учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Севеко» з часткою, яка становить 50% від загального розміру статутного капіталу, 09.12.2011 року ОСОБА_1, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», склала заяву про вихід зі складу учасників товариства. Справжність підпису ОСОБА_1 на зазначеній заяві посвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13, за реєстровим № 4069 від 09.12.2011 року.
12.12.2011 року, під час проведення загальних зборів учасників ТОВ «Торговий дім Севеко» (протокол № 14 від 12.12.2011), ОСОБА_1 подала заяву про вихід з товариства, яку датовано 09.12.2011 року.
За результатами проведення зазначених зборів учасників товариства, прийнято рішення, в тому числі про виведення ОСОБА_1 зі складу учасників, та проведення відповідних реєстраційних дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 ЦК України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.
Згідно правовій позиції, яка викладена в п. 28 Постанови № 13 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», учасник ТОВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.
З урахуванням наведених вище обставин, та враховуючи правові висновки Верховного Суду України щодо визначення моменту виходу учасника з ТОВ, в тому числі викладені в постанові від 14.03.2011 у справі № 3-12гс11, моментом виходу ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ «Торговий дім Севеко», слід вважати дату подачі відповідної заяви загальним зборам учасників товариства, тобто 12.12.2011 року.
Частиною 1 ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.
Зважаючи на те, що Відповідачем у визначений законом річний строк не було здійснено виплату належної Позивачеві в зв'язку із виходом з товариства суми, останній звернувся з даним позовом, та вимагає стягнення відповідної суми в судовому порядку, а також просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України), що і є предметом даного спору.
Заперечуючи проти заявленого позову, Відповідач зазначив, що 10.01.2012 року зборами учасників ТОВ «Торговий дім Севеко» було затверджено звіт про фінансово-господарську діяльність товариства за 2011 рік, та прийнято рішення про виплату на користь ОСОБА_1, належної їй в зв'язку з виходом зі складу учасників товариства суми вартості частини майна у розмірі 5 495 600,00 грн., яка в подальшому виплачена їй готівкою, що підтверджується видатковим касовим ордером № 62 від 03.12.2012 року на суму 5 495 617,32 грн.
Таким чином, Відповідач вважає, що товариство своєчасно та в повному обсязі виконало зобов'язання, передбачене ст. 54 Закону України «Про господарські товариства», в зв'язку з чим, просить суд відмовити в задоволенні заявлених вимог в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення заявлених Позивачем вимог, виходячи з наступного.
Як вище встановлено судом, заперечуючи проти заявлених вимог, Відповідач посилається на те, що належна до сплати Позивачеві вартість частини майна, фактично виплачена 03.12.2012 року, в підтвердження чого надав суду оригінал видаткового касового ордеру № 62 від 03.12.2012 року.
В свою чергу, заперечуючи факт отримання суми вартості частини майна, Позивач наголосив на тому, що наданий Відповідачем касовий ордер не є належним і допустимим доказом з огляду на невідповідність його приписам Закону України «Про бухгалтерський облік» та Положення про ведення касових операцій у національній валюті. Крім того, заперечуючи виплату грошових коштів, Позивач висловив припущення стосовно того, що даний документ міг бути складений на бланку чистого аркушу папері з підписом Позивача, шляхом роздрукування на ньому відповідного тексту ордеру. Також, Позивач наголосив, що документ було підписано посадовими особами відповідача (ОСОБА_11 та ОСОБА_14В.) лише в січні-лютому 2014 року, коли було подано позов до суду.
З метою підтвердження або спростування доводів Позивача стосовно наданих Відповідачем доказів виплати суми вартості частини майна, у справі було призначено три експертизи.
Висновком судово-технічної експертизи документів № 4081 від 25.06.2014 року (том 1, а.с. 210-212), на питання суду: чи наявні на документі ознаки монтажу (частки фарби та/або порошку принтеру, призначеного для нанесення зображення) роздрукування тексту ордеру № 62 від 03.12.2012 року, після проставлення ОСОБА_1 особистого підпису на аркуші паперу, який і було використано для виготовлення цього ордеру, експертом надано відповідь, що аркуш паперу, на якому виготовлено видатковий касовий ордер ТОВ № 62 від 03.12.2012 року піддавався впливу механізмів проявлення та закріплення зображень електрогрофотографічного друкувального (копіювального) пристрою (пристроїв) кілька разів: як до виконання цифрового рукописного запису « 03.12.2012» і підпису від імені ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_14, так і після їхнього виконання, тому встановити послідовність виконання друкованого тексту ордера та цифрового рукописного запису і підписів, не представляється можливим.
В своїх поясненнях стосовно висновку експертного дослідження, експерт зазначив, що встановлені в результаті дослідження ознаки впливу механізмів проявлення та закріплення зображень електрофотографічного друкувального (копіювального) пристрою (пристроїв), як до виконання цифрового рукописного запису і підписів на досліджуваному касовому ордері, так і після їхнього виконання, могли з'явитися як при друкуванні нового зображення (фрагменту тексту) після виконання запису та підписів, так і при пропусканні досліджуваного документа після їх виконання через механізм проявлення та закріплення зображення - так званий «друк чистого аркушу». З огляду на викладене, експерт зазначив, що встановлені ознаки впливу, не дають підстав для однозначного висновку щодо наявності в документі ознак монтажу, але і не виключають їх існування.
Висновком судово-економічної експертизи № 14396/14-45 від 30.01.2015 (том 2, а.с. 121-127), на питання суду чи підтверджується документально та нормативно факт видача Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім СЕВЕКО" готівкових котів в сумі 5 495 617 грн. 32 коп. на користь ОСОБА_1 за видатковим касовим ордером № 62 від 03.12.2012 року, експертом надано наступну відповідь: видатковий касовий ордер № 62 від 03.12.2012 року оформлений в цілому у відповідності до вимог Положення про ведення касових операції у національній валюті в Україні, проте, в графі «Одержав» сума прописом надрукована, а не зазначена фізичною особою з використанням чорнильної або кулькової ручки з чорнилами темного кольору, як це передбачено п. 3.5. вказаного Положення; в графі «Номер кореспондентського рахунку, субрахунку», безпідставно зазначено рахунок 40 «Статутний капітал», по якому зазначена операція не відображена, оскільки у складі статутного капіталу товариства станом на 03.12.2012 була відсутня частка ОСОБА_1
Висновком судово-технічної експертизи документів № 15885-15888/15-34 від 18.10.2016 (том. 3, а.с. 123-137), на поставлені судом питання стосовно відповідності дати виконання фрагментів видаткового касового ордера №62 від 03.12.2012 року (підпис касира ОСОБА_11М.) та самого документа, відповідності дата виконання підпису касира ОСОБА_11 та дати складання видаткового касового ордера, а також встановлення періоду часу, в якій був зроблений такий запис в документі, експертами надано відповідь, що запис дати « 03.12.2012», підписи від імені ОСОБА_11 у графі «ОСОБА_12 касир» та підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Підпис одержувача» у видатковому касовому ордері № 62 від 03.12.2012 року, виконані в один період часу (ймовірно пізніше січня 2014 року).
Оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, до яких в тому числі віднесено висновки судової експертизи, колегія суддів дійшла висновку, що наданий Відповідачем видатковий касовий ордер № 62 від 03.12.2012 року, не може служити належним та допустимим доказом виплати на користь ОСОБА_1 вартості частини майна товариства у розмірі 5 495 617,32 грн., виходячи з наступного.
Як вище встановлено судом, за висновками проведеної судово-технічної експертизи документів (висновок № 4081 від 25.06.2014 року), аркуш паперу, на якому виготовлено видатковий касовий ордер ТОВ № 62 від 03.12.2012 року піддавався впливу механізмів проявлення та закріплення зображень електрогрофотографічного друкувального (копіювального) пристрою (пристроїв) кілька разів: як до виконання цифрового рукописного запису « 03.12.2012» і підпису від імені ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_14, так і після їхнього виконання.
З пояснень судового експерта слідує, що ознаки впливу на аркуш паперу механізмів проявлення та закріплення зображень до виконання цифрового рукописного запису і підписів, та після їхнього виконання, можуть свідчити як про друкуванні нового зображення (фрагменту тексту) після виконання запису та підписів, так і про пропускання досліджуваного документа після їх виконання через механізм проявлення та закріплення зображення - так званий «друк чистого аркушу».
Напевно, маніпуляція з пропускання виготовленого та підписаного документа через механізм проявлення та закріплення друкуючого (копіювального) пристрою (в розумінні терміну - «маніпуляція», як дії під час роботи руками для досягнення певної цілі), могла бути виконана Відповідачем з метою вирівнювання аркушу паперу, про що зокрема, зазначав представник Відповідача в судових засіданням. Водночас, у дослідницькій частині висновку експертизи, поміж іншого встановлено, що штрихи цифрового рукописного запису і підписів від імені ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_14, не перетинаються між стобою і не мають перетинання з штрихами друкованого тексту, тобто усі рукописні записи в даному документі, а це п'ять фрагментів, розміщені таким чином, щоб жоден із них не мав перетину із штрихами друкованого тексту.
В сукупності зазначені обставини викликають у суду пені сумніви щодо послідовності складення видаткового касового ордеру № 62 від 03.12.2012 року у такий спосіб, коли підпис та інші рукописні записи вчиняються на документі, який має заздалегідь надрукований текст, а не на чистому аркуші паперу.
За змістом висновку судово-економічної експертизи (том 2, а.с. 121-127) встановлено, що під час оформлення видаткового касового ордеру № 62 від 03.12.2012 року було порушено вимоги п. 3.5. Положення про ведення касових операції у національній валюті України, згідно якого, в разі видачі фізичним особам готівки, відповідна особа розписується у видатковому касовому ордері про одержання коштів із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилами темного кольору. При цьому, в наданому суду оригіналі касового ордеру, відомості щодо розміру одержаної суми надруковані, а не зазначені прописом одержувачем коштів.
Відсутність у видатковому касовому ордері № 62 обов'язкового реквізиту, який власноруч мав бути заповнений одержувачем (одержана сума прописом), крім того, що вказує на порушення вимог законодавства під час оформлення касових операції, опосередковано підтверджує сумніви, висловлені судом двома абзацами раніше, щодо послідовності та способу складання даного документа, адже отримання чистого аркушу паперу з рукописним текстом певної особи, та із зазначенням необхідної суми, значно ускладнює можливість складання документа, у разі якщо таке відбувається шляхом монтажу.
Крім того, як убачається з дослідницької частини судово-економічної експертизи, під час проведення дослідження встановлено низку невідповідностей у відображенні операції з обліку та виплати ОСОБА_1 вартості частини майна товариства, зокрема, зауважено, що в первинному документі (видатковому касовому ордері) та касовій книзі зазначено різні дані; зазначено недостовірні дані про обсяг зобов'язань підприємства в балансі; відображення в бухгалтерському обліку товариства заборгованості по виплаті частини майна учаснику ОСОБА_1, здійснено з недотриманням методології бухгалтерського обліку, наслідком якого є перекручування даних фінансової звітності (балансу станом на 31.12.2011).
Висновком судово-технічної експертизи документів № 15885-15888/15-34 від 18.10.2016 (том. 3, а.с. 123-137), встановлено, що запис дати « 03.12.2012», підписи від імені ОСОБА_11 у графі «ОСОБА_12 касир» та підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Підпис одержувача» у видатковому касовому ордері № 62 від 03.12.2012 року, виконані в один період часу (ймовірно пізніше січня 2014 року). Тобто, виходячи зі змісту зазначеного висновку, такі реквізити видаткового касового ордеру № 62 від 03.12.2012 року як цифровий рукописний запис, а також підписів від імені одержувача ОСОБА_1 та підпис ОСОБА_11 як касира, вчинені більш ніж через рік після зазначеної в документі дати складання, та вже під час розгляду даного спору в суді.
З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, яке ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, зібрані докази свідчать про те, що ОСОБА_1 не підписувала документ з назвою «видатковий касовий ордер № 62 від 03.12.2012 року», при цьому, матеріалами справи не спростовано, що розміщення її власноручного підпису на документі, могло бути здійснено шляхом друку тексту видаткового касового ордеру, або його фрагментів на аркуші папері з підписом ОСОБА_1, який доречи, виконано в період, що припадає на час розгляду даної справи.
За викладених обставин, колегія суддів не приймає в якості допустимого доказу виплати на користь ОСОБА_1 вартості частини майна товариства, пропорційно її частці в статутному капіталі ТОВ "Торговий дім СЕВЕКО", наданий Відповідачем видатковий касовий ордер № 62 від 03.12.2012 на суму 5 495 617,32 грн. В зв'язку з відсутність будь-яких інших належних та допустимих доказів в підтвердження виплати зазначеної суми, суд вважає вимоги Позивача щодо стягнення кошті у розмірі 5 495 600,00 грн. обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Відповідно до положень зазначеної матеріальної норми, Позивач вимагає стягнення суми боргу з врахуванням 3% річних в розмірі 666 626,30 грн. за період прострочення із 10.12.2012 по 26.12.2016 та 5 511 485,00 грн. інфляційних витрат за період 2013, 2014, 2015, січень-листопад 2016 року.
Як вище встановлено судом, датою виходу Позивача зі складу учасників ТОВ «Торговий дім Севеко», є 12.12.2011 року, а отже, з урахуванням вимог ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» передбачені законом виплати, мали бути проведені товариством в строк до 12.12.2012 року, тому період прострочення для обрахунку трьох відсотків річних, має починатися з 12.12.2012 року. За підрахунками суду, сума відповідних нарахувань за період з 12.12.2012 по 26.12.2016, становить 665 705,74 грн.
Щодо суми інфляційних втрат, їх підрахунок проведено Позивачем вірно з урахуванням фактичних обставин справи, та вимог чинного законодавства.
На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, заявлені Позивачем вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення з Відповідача суми 5 495 600,00 грн. вартості частини майна пропорційно розміру частки позивача в статутному капіталі, 665 705,74 грн. трьох процентів річних, 5 511 485,00 грн. інфляційних втрат, в решті позовних вимог слід відмовити.
Колегія суддів не убачає підстав для задоволення клопотання Відповідача про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи на предмет виконання ОСОБА_1 рукописного тексту « 03.12» на видатковому касовому ордері № 62 від 03.12.2012 року, адже дослідження із запропонованого для роз'яснення експертом питання, не має значення для вирішення даного спору.
Суд відхиляє критичні зауваження Відповідача відносно висновку судово-технічної експертизи № 15885-15888/15 від 18.10.2016, та вважає зазначений висновок, таким, що в цілому відповідає приписам процесуального закону на предмет його повноти та відповідності фактичним обставинам справи. При цьому, суд зауважує, що з питань, які виникли у сторін під час розгляду зазначеного висновку, експертами було надано вичерпні письмові відповіді, а також надано усні пояснення під час участі в судовому засіданні 31.01.2017 року.
Згідно ч. 2 ст. 49 ГПК України, незалежно від результату вирішення даного спору, суд вважає за необхідне покласти витрати у справі на Відповідача, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник даний спір. При цьому, враховуючи п. 3.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», судовий збір, у тій частині в якій Позивачеві надано відстрочку для його сплати (162 546,67 грн.), підлягають стягненню з Відповідача в дохід державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 31, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Севеко» (03026, м. Київ, провулок Охотський, будинок 1-Б, код ЄДРПОУ 33575077) на користь ОСОБА_1 (04212, м. Київ, Оболнський район, садове товариство «Чорнобилець-2001», вул. Друга, буд. 20, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 5 495 600,00 грн. вартості частини майна, 665 705,74 грн. три проценти річних, 5 511 485,00 грн. інфляційних втрат, 3205,00 грн. витрат зі сплати судового збору, 23 971,20 грн. витрат на оплату судової експертизи, видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Севеко» (03026, м. Київ, провулок Охотський, будинок 1-Б, код ЄДРПОУ 33575077) в дохід державного бюджету України 162 546,67 грн. судового збору, видати наказ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 06.02.2017
Головуючий колегії ОСОБА_2
Суддя В.І. Петрова
Суддя Я.С. Золотарьова