31 січня 2017 р. Справа № 903/63/17
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО УКРАЇНА"
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження Волині"
про стягнення 166 525,87 грн.
Суддя Шум М. С.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довір. №10 від 11.01.2017р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "АМАКО УКРАЇНА" звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження Волині" про стягнення 166 525,87 грн., в т.ч. 138 771,56 грн. боргу, 27 754,31 грн. штрафу, а також витрат по сплаті судового збору в сумі 2 497,89 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем зобов'язань, згідно договору №6460/016966 від 15.01.2013р. про надання поворотної фінансової допомоги.
Ухвала суду про порушення провадження у справі, яка була направлена на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження Волині": 45125, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Уховецьк, вул. Центральна, 16, повернута суду поштовим відділенням з відміткою "за зазначеною адресою не проживає". Вказана адреса зазначена в договорі №6460/016966 від 15.01.2013р. про надання поворотної фінансової допомоги, а також позивачем в позовній заяві.
Згідно пошуку відомостей в ЄДР місцезнаходження відповідача: 45125, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Уховецьк, вул. Центральна, 16.
Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
З огляду на вищевикладене обов'язок суду щодо повідомлення відповідача про дату та час судового засідання є виконаним.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду на розгляд справи за наявними в ній матеріалами, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом докази відповідачем не подано.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-
встановив:
15.01.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "АМАКО УКРАЇНА" (позикодавець - згідно договору) та товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження Волині" (одержувач - згідно договору) укладено договір №6460/016966 від 15.01.2013р. про надання поворотної фінансової допомоги, згідно якого (п.1.1 договору) позикодавець передав у користування одержувачу грошові кошти у розмірі 150 000 грн. (п.2.1. договору), а одержувач зобов'язався повернути допомогу в строк до 31.12.2013р. включно (п.4.1 договору).
Договором від 16.12.2013р. про внесення змін до договору про надання поворотної фінансової допомоги №6460/016966 від 15.01.2013р. сторони визначили, що строк користуванням допомогою розпочинається з моменту її надання позикодавцем і закінчується 31.10.2015р. включно.
Договором від 15.12.2015р. про внесення змін до договору про надання поворотної фінансової допомоги №6460/016966 від 15.01.2013р. сторони визначили, що строк користуванням допомогою розпочинається з моменту її надання позикодавцем і закінчується 30.09.2016р. включно.
Пунктом 5.1 договору сторони визначили, що одержувач зобов'язався повернути позикодавцеві допомогу в останній день строку або до закінчення такого строку, тобто до 30.09.2016р.
На виконання взятих на себе зобов'язань згідно договору ТзОВ "АМАКО УКРАЇНА" надало ОСОБА_2" поворотну фінансову допомогу в сумі 138 771,56 грн., що підтверджується випискою по рахунках (а.с.12).
06.12.2016р. ТзОВ "АМАКО УКРАЇНА" направило ОСОБА_2" повідомлення-вимогу вих.193юр від 02.12.2016р. з вимогою негайно повернути товариству з обмеженою відповідальністю "АМАКО УКРАЇНА" поворотну фінансову допомогу в сумі 138 771,56 грн., а у разі незадоволення цієї вимоги позивач буде змушений звернутись до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, штрафу та судового збору.
Однак, ТзОВ "АМАКО УКРАЇНА" в відповіді на повідомлення-вимогу не надало, заборгованість не оплатило.
Тобто, неоплаченим залишився борг в сумі 138 771,56 грн., що також підтвердив присутній в судовому засіданні представник позивача.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
З огляду на викладене, враховуючи надання позивачем фінансової допомоги відповідачу, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позову в стягненні суми основної заборгованості у розмірі 138 771,56 грн.
Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що за порушення строків повернення позикодавцеві допомоги одержувач зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 20% від суми порушеного зобов'язання.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Згідно п.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Згідно розрахунку позивача ним нараховано штраф за період прострочення платежів в сумі 27 754,31 грн.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, судові витрати в сумі 2 497,89 грн. в порядку ст.ст. 44, 49 ГПК України слід покласти на останнього.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 526, 527, 629, Цивільного кодексу, ст.231 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
вирішив:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження Волині" (45125, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Уховецьк, вул. Центральна, 16,) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО УКРАЇНА" (08322, Київська обл. Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, 2, код 21665011 ) 166 525,87 грн., в т.ч. 138 771,56 грн. боргу, 27 754,31 грн. штрафу, а також витрати по судовому збору в сумі 2 497,89 грн.
Повний текст рішення складено
06.02.2017
Суддя М. С. Шум