про повернення позовної заяви
06 лютого 2017 р. Справа № 902/145/17
Суддя господарського суду Банасько О.О. , розглянувши матеріали
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Тростянецький м'ясокомбінат", м. Івано-Франківськ
до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт Тростянець, Вінницька область
про стягнення 109 082,75 грн
Публічне акціонерне товариство "Тростянецький м'ясокомбінат" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 109 082,75 грн, з яких 58 560,00 грн боргу, 38 636,20 грн пені, 2 739,03 грн 3 % річних, 9 130,45 грн інфляційних втрат у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором від 02.04.2015 р. № 02/04-15.
Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню виходячи з наступного.
Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів визначені ст.ст.54, 56, 57 ГПК України. Невиконання більшості з вимог зазначених норм тягне за собою в якості негативного наслідку повернення позовної заяви без розгляду.
У пункті 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" наголошено на тому, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Натомість, всупереч наведеній вище процесуальній нормі подана до суду позовна заява взагалі не містить підпису уповноваженої особи.
Приписами ч.1 ст.56 ГПК України (з урахуванням внесених змін відповідно до Закону України від 19.05.2011 р. № 3382-VI) встановлено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
При цьому, вказана правова норма не ставить обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів в залежність від того чи є у відповідача в наявності ці документи, а містить імперативну норму щодо обов'язковості надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.42, 43 ГПК кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Позивачем в порушення наведених вище законодавчих приписів не надано належних доказів надіслання відповідачеві всіх доданих до позовної заяви документів.
Так, позивачем якості доказу надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів долучено до позовної заяви опис вкладення від 01.02.2017 р., однак останній не може вважатися належним доказом відправлення копії позовної заяви та доданих до позовної заяви документів відповідачу із врахуванням діючої редакції ч.1 ст.56 ГПК України, оскільки в ньому не вказано всіх документів які додані до позовної заяви в якості додатків.
Як вбачається із позовної заяви № 24 від 30.01.2017 р. до неї долучено 490 документів в якості додатків, в той час як в описі вкладення від 01.02.2017 р. відсутній додаток до позовної заяви за номером 490 (платіжне доручення про сплату судового збору № 23 від 26.01.2017 р.).
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
При цьому слід зауважити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення процесуальних недоліків, що зумовили її повернення (надання підписаної позовної заяви та доказів надіслання всіх доданих до позовної заяви документів іншій стороні).
При прийнятті даної ухвали судом враховано положення норм чинного законодавства щодо повернення позивачу з Державного бюджету України сплаченого судового збору.
Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" в разі повернення заяви або скарги сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Таким чином, для повернення сплаченого судового збору позивачу необхідно подати до суду відповідне клопотання.
Принагідно суд зауважує, що при повторному поданні позовної заяви не забороняється використання раніше поданого платіжного документа.
На підставі викладеного та керуючись п.п.1, 6 ч.1 ст.63, ст.ст.86, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовну заяву № 24 від 30.01.2017 р. на 25 аркушах разом з доданими матеріалами повернути позивачу.
2. Копію позовної заяви № 24 від 30.01.2017 р., опису вкладення від 01.02.2017 р. долучити до примірника ухвали, який залишається в суді.
3. Копію ухвали надіслати сторонам рекомендованим листом.
Суддя Банасько О.О.
віддрук. 3 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу - вул. Симона, Петлюри, 10, м. Івано-Франківськ, 76005.
3 - відповідачу - АДРЕСА_1.