про повернення позовної заяви
06 лютого 2017 р. Справа № 902/142/17
Суддя господарського суду Банасько О.О., розглянувши матеріали
за позовом: Державної фінансової інспекції у Вінницькій області, м. Вінниця
до: Гайсинської міської ради, м. Гайсин, Вінницька область
про визнання права власності
Державна фінансова інспекція у Вінницькій області повторно звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Гайсинської міської ради про визнання права власності на будівлю гаражу, загальною площею 18,3 кв.м., що розташований за адресою вул. 1-го Травня, 40, м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область.
Розглянувши позовну заяву суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню виходячи з наступного.
Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів визначені ст.ст.54, 56, 57 ГПК України. Невиконання більшості з вимог зазначених норм тягне за собою в якості негативного наслідку повернення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ст.57 ГПК України встановлено перелік документів, що додаються до позовної заяви, серед яких документи, які підтверджують зокрема сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі тощо.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
У пункті 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" наголошено на тому, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Розмір судового збору, який справляється з позовної заяви, визначений Законом в залежності від виду спору.
Згідно із п.2.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК); з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (стаття 38, пункт 4 статті 65 ГПК), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.
Виходячи з підпунктів 2.1, 2.2 ч.2 ст.4 Закону за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовних заяв немайнового характеру - 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1 600,00 грн.
Як вбачається із документів доданих до позовної заяви остання здана на відправку до Господарського суду Вінницької області 31.01.2017 року, що вбачається з відтиску штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті в якому остання надійшла до суду.
Виходячи з наведеного днем подання позовної заяви в даному випадку слід вважати 31.01.2017 року з огляду на що, позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі і порядку, визначених Законом України "Про судовий збір" із врахуванням приписів ст.7 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік".
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру - (визнання права власності на будівлю гаражу), а тому розмір судового збору який мав бути сплачений позивачем з урахуванням викладеного вище, мав би складати 1 600 грн, виходячи із вартості майна, яке є предметом позову, зазначеної у інвентарній картці №304 обліку основних засобів в бюджетних установах.
Натомість позивачем сплачено лише 1 378,00 грн судового збору, що вбачається із платіжного доручення № 1270 від 20.12.2016 р. долученого до позовної заяви (тобто сума недоплаченого судового збору становить 222,00 грн).
Згідно п.4 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
На підставі викладеного вище позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.
При цьому слід зауважити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення процесуальних недоліків, що зумовили її повернення (надання належних доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі).
При прийнятті даної ухвали судом враховано положення норм чинного законодавства щодо повернення позивачу з Державного бюджету України сплаченого судового збору.
Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" в разі повернення заяви або скарги сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Таким чином, для повернення сплаченого судового збору позивачу необхідно подати до суду відповідне клопотання.
Принагідно суд зауважує, що при повторному поданні позовної заяви не забороняється використання раніше поданого платіжного документа.
На підставі викладеного та керуючись п.4 ч.1 ст.63, ст.ст.86, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву вих. №02-10-28-14/5299 від 20.12.2016 р. (вх. № 147/17 від 02.02.2017 р.) на 4-х аркушах разом з матеріалами на 16-ти ти аркушах та конверт повернути позивачу.
2. Копію позовної заяви вих. №02-10-28-14/5299 від 20.12.2016 р. (вх. № 147/17 від 02.02.2017 р.) та платіжного доручення № 1270 від 20.12.2016 р. долучити до примірника ухвали, яка залишається в справі.
3. Копію ухвали надіслати сторонам у справі (позивачу разом з матеріалами на 20-ти аркушах) рекомендованим листом.
Суддя Банасько О.О.
віддрук. 3 прим.:
1 - до справи.
2 - позивачу - вул. Хмельницьке шосе,, 7, м. Вінниця, 21100.
3 - відповідачу - вул. 1-го Травня, м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область, 23700.