01 лютого 2017 року Справа № 917/1269/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі),
Короткевича О.Є.,
Погребняка В.Я.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Будресурси", м. Полтава
на ухвалувід 25.08.2016 господарського суду Полтавської області
та постановувід 26.10.2016 Харківського апеляційного господарського суду
у справі№ 917/1269/16 господарського суду Полтавської області
про банкрутствотовариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Будресурси"
кредитортовариство з обмеженою відповідальністю "Бурова компанія Укрбурсервіс", м. Полтава
розпорядник майнаБоровик Р.Л., м. Полтава
в судовому засіданні взяли участь представники:
ТОВ "Союз-Будресурси" ТОВ "Бурова компанія Укрбурсервіс"Соковець І.О., довір.; Чічіль А.В., довір.;
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.08.2016 (суддя Паламарчук В.В.) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова компанія Укрбурсервіс" (далі - ТОВ "Бурова компанія Укрбурсервіс", ініціюючий кредитор) порушено справу № 917/1269/16 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Будресурси" (далі - ТОВ "Союз-Будресурси", боржник, скаржник) у порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
У вересні 2016 року боржник звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу від 25.08.2016, посилаючись на порушення місцевим господарським судом приписів ст. ст. 10, 16 Закону про банкрутство, оскільки судом не надано належну оцінку стану виконавчого провадження, як доказу неплатоспроможності боржника.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 (судді: Тарасова І.В. - головуючий, Пуль О.А., Фоміна В.О.) апеляційну скаргу ТОВ "Союз-Будресурси" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.08.2016 залишено без змін. Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтоване наявністю у ініціюючого кредитора безспірних грошових вимог до боржника, які становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, що не були задоволені боржником протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, боржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ініціюючому кредитору у задоволенні заяви про порушення провадження у справі про банкрутство. Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст. ст. 10, 16 Закону про банкрутство, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Скаржник, посилається на неналежне дослідження судами попередніх інстанцій доказів щодо примусового стягнення за грошовими вимогами ініціюючого кредитора у порядку виконавчого провадження.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно зі ст. 16 Закону про банкрутство завдання підготовчого засідання суду полягає в з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності правових підстав для порушення справи про банкрутство. Якщо справа порушується за заявою кредитора (кредиторів), господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
Підставою для порушення провадження у справі про банкрутство є встановлення факту неплатоспроможності боржника. Частиною 3 статті 10 Закону про банкрутство чітко встановлені ознаки неплатоспроможності боржника, а саме: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Зазначена стаття також визначає критерії, що підтверджують безспірний характер вимог кредитора, а саме: безспірними є грошові вимоги, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
При цьому частина 1 статті 15 Закону про банкрутство в якості однієї з підстав для повернення без розгляду заяви про порушення справи про банкрутство передбачає не подання заявником-кредитором доказів неспроможності боржника виконати грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному ч. 3 ст. 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.
Отже, системний аналіз ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство свідчить, що за загальним правилом правовими підставами для порушення справи про банкрутство є наявність у ініціюючого кредитора (кредиторів) безспірних грошових вимог до боржника, які сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати та не були задоволені боржником протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "Бурова компанія Укрбурсервіс" до боржника підтверджуються рішенням господарського суду Полтавської області від 12.11.2015 у справі № 917/1858/15 про стягнення з ТОВ "Союз-Будресурси" 5 752 006,19 грн. основного боргу, 4 233 263,73 грн. інфляційних нарахувань, 268 054,92 грн. 3% річних, 73 080 грн. витрат по сплаті судового збору.
01.03.2016 на виконання вищезазначеного рішення господарським судом Полтавської області видано відповідний наказ № 917/1858/15. Постановою від 28.03.2016 ВП № 50639616 відкрито виконавче провадження за вказаним судовим рішенням.
Що стосується заперечень скаржника з приводу зупинення виконання рішення суду Полтавської області від 12.11.2015 у справі № 917/1858/15, та настання строку для його виконання не з моменту винесення постанови від 28.03.2016 ВП № 50639616 про відкриття виконавчого провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ухвали Вищого господарського суду України від 28.03.2016 у справі № 917/1858/15 було зупинено виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 року у цій справі, якою залишено без змін рішення від 12.11.2015 до закінчення касаційного провадження. Між тим касаційне провадження у цій справі було закінчене 14.04.2016, шляхом винесення постанови.
Відтак, виконання рішення від 12.11.2015 було зупинене Вищим господарським судом України на 17 днів, у зв'язку з чим строк невиконання боржником своїх грошових зобов'язань перед ініціюючим кредитором на момент звернення з заявою про порушення провадження у справі складав 117 календарних днів (з вирахуванням 17 днів зупинення), тобто більше трьох місяців.
Отже, незважаючи на зупинення виконання рішення про стягнення з боржника на користь ініціюючого кредитора заборгованості, строк перебування наказу місцевого господарського суду на стадії виконавчого провадження становить більше трьох місяців і заборгованість боржника перед ініціюючими кредиторами в загальній сумі 10 326 404,84 грн. у межах виконавчого провадження не погашена (лист № 20-1.399/17 від 03.08.2016).
Відтак судами попередніх інстанцій правильно визначено, що грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника в загальній сумі 10 326 404,84 грн. основного боргу є безспірними, оскільки не були задоволені боржником протягом більше трьох місяців у виконавчому провадженні та перевищують 300 мінімальних заробітних плат. У зв'язку з чим такі вимоги відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство є достатньою підставою для порушення справи про банкрутство.
З урахуванням вищезазначеного, доводи скаржника, що викладені в касаційній скарзі про необхідність подання ініціюючим кредитором до господарського суду разом з іншими документами відповідний документ, який би свідчив про стан виконавчого провадження саме на день звернення з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство не спростовують обставин справи.
У зв'язку з чим суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявності необхідних підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Союз-Будресурси", оскільки у підготовчому засіданні суду було встановлено факт неплатоспроможності боржника в розумінні приписів ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство.
Враховуючи, що судами попередніх інстанції було встановлено наявність усіх визначених Законом про банкрутство ознак неплатоспроможності боржника, оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як законні та обґрунтовані.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 15, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Будресурси" залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.08.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 у справі № 917/1269/16 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді О.Є. Короткевич
В.Я. Погребняк