30 січня 2017 року Справа № 922/1671/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКролевець О.А.,
суддівЄвсікова О.О., Самусенко С.С.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4
на рішення та постановугосподарського суду Харківської області від 26.07.2016 Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2016
у справі№922/1671/16 Господарського суду Харківської області
за позовомОСОБА_5
до за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-11. Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю, 2. ОСОБА_6, 3. ОСОБА_7, 4. ОСОБА_4, 5. ОСОБА_8 1. Департаменту реєстрації Харківської міської ради, 2. ОСОБА_9, 3. ОСОБА_10, 4. ОСОБА_11
про визнання недійсним рішення зборів учасників та змін до установчих документів
за участю представників
від позивача:не з'явився,
від відповідача-1: від відповідача-2: від відповідача-3: від відповідача-4: від відповідача-5: від третьої особи-1: від третьої особи-2: від третьої особи-3: від третьої особи-4:не з'явився, не з'явився, не з'явився, не з'явився, не з'явився, не з'явився, не з'явився, не з'явився, не з'явився,
ОСОБА_5 звернулася до Господарського суду Харківської області з позовними вимогами до Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - СМНП "Стройсвязь", Товариство), ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про: 1) визнання недійсним рішення загальних зборів учасників СМНП "Стройсвязь" від 14.04.2016, викладеного у формі протоколу; 2) визнання недійсними змін до установчих документів СМНП "Стройсвязь", внесених на підставі рішення загальних зборів учасників від 14.04.2016; 3) переведення на ОСОБА_5 прав та обов'язків покупця частки учасника СМНП "Стройсвязь" ОСОБА_6 у розмірі 25% від загального розміру статутного капіталу за ціною 12500 грн. та перерахування ОСОБА_6 з депозитного рахунку господарського суду Харківської області 12500 грн.; 4) переведення на ОСОБА_5 прав та обов'язків покупця частки учасника СМНП "Стройсвязь" ОСОБА_7 у розмірі 15% від загального розміру статутного капіталу за ціною 7500 грн. та перерахування ОСОБА_7 з депозитного рахунку господарського суду Харківської області 7500 грн.; 5) зобов'язання відповідача-1 внести відповідні зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.07.2016 (суддя Пономаренко Т.О.) в позові відмовлено частково. Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників СМНП "Стройсвязь" від 14.04.2016, викладені у формі протоколу. Визнано недійсними зміни до установчих документів Товариства, внесені на підставі рішення загальних зборів учасників від 14.04.2016. Переведено на ОСОБА_5 (61103, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) права та обов'язки покупця частки учасника СМНП "Стройсвязь" ОСОБА_6 (61002, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) у розмірі 25% від загального розміру статутного капіталу за ціною 12500 (дванадцять тисяч п'ятсот) грн. Перераховано ОСОБА_6 (61002, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) з депозитного рахунку Господарського суду Харківської області 12500 (дванадцять тисяч п'ятсот) грн. Переведено на ОСОБА_5 (61103, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) права та обов'язки покупця частки учасника СМНП "Стройсвязь" ОСОБА_7 (61109, АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) у розмірі 15% від загального розміру статутного капіталу за ціною 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн. Перераховано ОСОБА_7 (61109, АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) з депозитного рахунку господарського суду Харківської області 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн. В частині позовних вимог про зобов'язання відповідача-1 внести відповідні зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 (колегія суддів у складі: Слободін М.М., Барбашова С.В., Гребенюк Н.В.) рішення скасовано з підстав порушення місцевим господарським судом норм процесуального права шляхом незалучення до участі у справі покупців часток у статутному капіталі Товариства ОСОБА_4 та ОСОБА_8 в якості відповідачів. Прийнято нове рішення про відмову в позові частково. Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників СМНП "Стройсвязь" від 14.04.2016, викладені у формі протоколу. Визнано недійсними зміни до установчих документів СМНП "Стройсвязь", внесені на підставі рішення загальних зборів учасників від 14.04.2016. Переведено на ОСОБА_5 (61103, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) права та обов'язки покупця частки учасника СМНП "Стройсвязь" ОСОБА_6 (61002, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) у розмірі 25% від загального розміру статутного капіталу за ціною 12500 (дванадцять тисяч п'ятсот) грн. Перераховано ОСОБА_6 (61002, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) з депозитного рахунку Господарського суду Харківської області 12500 (дванадцять тисяч п'ятсот) грн. Переведено на ОСОБА_5 (61103, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) права та обов'язки покупця частки учасника СМНП "Стройсвязь" ОСОБА_7 (61109, АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) у розмірі 15% від загального розміру статутного капіталу за ціною 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн. Перераховано ОСОБА_7 (61109, АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) з депозитного рахунку господарського суду Харківської області 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн. В частині позовних вимог про зобов'язання відповідача-1 внести відповідні зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відмовлено.
Не погоджуючись з вказаними рішенням та постановою, відповідач-4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 27.12.2016 у зв'язку з перебуванням судді Малетича М.М. на лікарняному призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №922/1671/16.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.12.2016 у справі №922/1671/16 визначено наступний склад колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий, Євсіков О.О., Самусенко С.С.
Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, у якому просить постанову залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Сторони та треті особи у справі згідно з приписами ст.1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак, не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, відповідно до п.1.2 Статуту СМНП "Стройсвязь" (надалі - Статут), в редакції, чинній на дату прийняття оспорюваного рішення, затвердженого загальними зборами учасників (Протокол зборів №1 від 25.07.2011р.) та зареєстрованого 12.08.2011р. Виконавчим комітетом Харківської міської ради (номер запису №14801050009007040), учасниками Товариства є: ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_9; ОСОБА_5; ОСОБА_10; ОСОБА_11.
Згідно п.4.1 Статуту учасники Товариства мають право: брати участь в управлінні справами Товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законодавством; брати участь у розподілі прибутку Товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з Товариства; одержувати інформацію про діяльність Товариства; здійснити відчуження часток у статутному капіталі Товариства у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п.5.2 Статуту до виключної компетенції зборів Товариства належить, зокрема, внесення змін до статуту Товариства зміна розміру його статутного капіталу; виключення учасників з Товариства.
Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів (п.5.4 Статуту).
Як зазначено в п.5.10 Статуту, про проведення загальних зборів Товариства учасники повідомляються письмово з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.
У відповідності до п.8.3 Статуту учасники мають у статутному капіталі Товариства наступні частки:
- ОСОБА_6 - 12500 грн. - 25% статутного капіталу;
- ОСОБА_7 - 7500 грн. - 15% статутного капіталу;
- ОСОБА_9 - 2500 грн. - 5% статутного капіталу;
- ОСОБА_5 (позивач у справі) - 12500,00 грн. 25% статутного капіталу;
- ОСОБА_10 - 2500 грн. - 5% статутного капіталу;
- ОСОБА_11 - 12500 грн. - 25% статутного капіталу.
Пунктом 9.5 Статуту передбачено, що учасника Товариства, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей Товариства, може бути виключено з Товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.
14 квітня 2016 року було проведено загальні збори учасників з порядком денним:
1) Вихід учасників. Виключення учасників. Вхід нових учасників. Перерозподіл часток у статутному капіталі Товариства.
2) Про зміну адреси місцезнаходження Товариства.
3) Про затвердження статуту Товариства у новій редакції.
Як вбачається з протоколу загальних зборів учасників СМНП "Стройсвязь" від 14.04.2016, на загальних зборах були присутні учасники: ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_15 (від імені якої діє ОСОБА_16 за довіреністю від 21.01.2016), яким належить 70% статутного капіталу. Також були запрошені ОСОБА_8 та ОСОБА_4. На вказаних зборах прийнято наступні рішення, зокрема:
1) Затверджено вихід ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_17 зі складу учасників Товариства та відчуження належних учасникам корпоративних прав у розмірі 70% статутного капіталу Товариства, що у грошовому вигляді складає 35000 грн. на користь ОСОБА_8 та ОСОБА_4 згідно договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 14.04.2016.
2) Затверджено виключення ОСОБА_10 та ОСОБА_5 зі складу учасників Товариства. Належні учасникам частки у статутному капіталі, частину прибутку та вартість частини майна, згідно ст.54 Закону України "Про господарські товариства", пропорційні часткам учасників у статутному капіталі, виплатити грошовими коштами протягом року з дня затвердження річного балансу.
3) ОСОБА_4 довнести частки виключених учасників за рахунок власних коштів.
4) Частки у статутному капіталі Товариства перерозподілити наступним чином: ОСОБА_8 - 25000 грн., що складає 50% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_4 - 25000 грн., що складає 50% статутного капіталу Товариства.
В матеріалах справи містяться заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 14.04.2016, відповідно до яких вони вийшли зі складу учасників СМНП "Стройсвязь" та відступили належні їм частки в статутному капіталі Товариства третім особам.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що, за змістом протоколу загальних зборів від 14.04.2016р., відчуження часток відбулося до проведення зборів, тобто до моменту виключення позивачки з Товариства.
Так, за умовами договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі учасника СМНП "Стройсвязь" від 14.04.2016 ОСОБА_7 (Продавець) передав у власність ОСОБА_4 (Покупець) частку, а саме 15% в статутному капіталі СМНП "Стройсвязь", вартість якої становить 7500 грн.
Крім того, за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі учасника СМНП "Стройсвязь" від 14.04.2016 ОСОБА_6 (Продавець) передав у власність ОСОБА_8 (Покупець) частку, а саме 25% в статутному капіталі СМНП "Стройсвязь", вартість якої становить 12500 грн.
Предметом даного спору є вимоги ОСОБА_5 про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників СМНП "Стройсвязь" від 14.04.2016 про затвердження виходу ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_17 зі складу учасників СМНП "Стройсвязь" та відчуження належних учасникам корпоративних прав у розмірі 70% статутного капіталу Товариства, що у грошовому виразі складає 35000 грн., на користь ОСОБА_8 та ОСОБА_4 згідно договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 14.04.2016, а також про переведення на неї прав та обов'язків покупця часток учасників СМНП "Стройсвязь" ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у розмірі 25% і 15% від загального розміру статутного капіталу Товариства відповідно з перерахуванням продавцям вартості відчужених часток у загальній сумі 20000 грн. з депозитного рахунку господарського суду Харківської області.
Обґрунтовуючи підстави позову, ОСОБА_5 посилається на невідповідність вимогам законодавства рішень загальних зборів СМНП "Стройсвязь" від 14.04.2016 у зв'язку з неповідомленням позивача про їх проведення, а також на його виключення зі складу учасників відповідача-1 з порушенням вимог ст.64 Закону України "Про господарські товариства".
Відмовляючи у позові частково, суд першої інстанції виходив як з недоведеності належними доказами факту повідомлення позивача про дату проведення загальних зборів товариства, що відбулися 14.04.2016р., та інформацію щодо їх порядку денного, так і з недоведеності обставин (неналежне виконання, систематичне невиконання обов'язків учасника господарського товариства або перешкоджання його діяльності), з наявністю яких закон пов'язує підстави для виключення позивача зі складу учасників СМНП "Стройсвязь". При цьому, неповідомлення позивача про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили з учасників Товариства, є безумовним порушенням прав, передбачених ст.10 Закону України "Про господарські товариства", що свідчить про наявність підстав для визнання недійсними оспорюваного рішення від 14.04.2016 та змін до установчих документів відповідача-1, внесених на підставі цього рішення. Суд також зазначив про порушення встановленого законом переважного права позивача на купівлю часток учасників СМНП "Стройсвязь" ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у розмірі 25% і 15% від загального розміру статутного капіталу відповідно, які (частки) за договорами купівлі-продажу від 14.04.2016, укладеними до прийняття спірних рішень, були відчужені на користь третіх осіб (ОСОБА_4 та ОСОБА_8, які на той час ще не були учасниками Товариства) без надання продавцями доказів на підтвердження факту повідомлення інших учасників про продаж часток у вигляді нотаріально посвідчених заяв цих учасників про відмову від здійснення права переважної купівлі частки, та, як наслідок, про обумовлену цими обставинами необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом переведення на нього прав та обов'язків покупців за вищевказаними договорами.
Скасовуючи первісне рішення та приймаючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції, в свою чергу, дійшов висновку про те, що переведення прав покупця безпосередньо впливає на права і обов'язки покупців - ОСОБА_4 та ОСОБА_8, оскільки передбачає позбавлення їх права власності на придбані частки, але місцевий господарський суд при розгляді даної справи не залучив ОСОБА_4 та ОСОБА_8 до участі у справі в якості відповідачів, що згідно з п.3 ч.3 ст.103 ГПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду.
Касаційна інстанція погоджується з безумовним скасуванням апеляційним судом рішення суду першої інстанції як такого, що прийняте про права та обов'язки ОСОБА_4 і ОСОБА_8 як покупців часток у статутному капіталі СМНП "Стройсвязь" за договорами купівлі-продажу від 14.04.2016, без їх залучення в якості відповідачів до участі у справі.
Проте, колегія суддів вважає передчасними висновки місцевого та апеляційного господарських судів щодо часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Згідно імперативних вимог ч.3 ст.101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З врахуванням ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 19.09.2016, якою ОСОБА_4 та ОСОБА_8 були залучені до участі у даній справі в якості 4-го та 5-го відповідачів, та змісту оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції в порушення ч.3 ст.101 ГПК України прийняв та розглянув по суті позовні вимоги до цих відповідачів, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Окрім того, відповідно до ч.3 ст.24 ГПК України в разі залучення іншого відповідача розгляд справи починається заново, в той час як норма ч.1 ст.101 цього Кодексу наділяє апеляційний господарський суд повноваженнями розглядати справу за наявними та додатково поданими доказами повторно, що не слід ототожнювати з розглядом справи місцевим господарським судом заново.
Наведене переконливо свідчить про наявність достатніх підстав для скасування оскаржуваних рішення та постанови повністю, як таких, що прийняті внаслідок істотних порушень судами норм процесуального права, та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції з урахуванням належного суб'єктного складу сторін у справі.
При цьому, колегія суддів враховує, що згідно імперативних вимог ч.3 ст.1117 ГПК України у касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Водночас, стосовно застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити наступне.
Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. При цьому рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом, наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили (п.п.1,4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення").
Відповідно до ст.ст.32,33,43 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до п.п.7,8 ч.2 ст.105 ГПК України у постанові мають бути зазначені: обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів; у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.
Перевіривши в межах, встановлених ст.1117 ГПК України, в касаційному порядку рішення і постанову в даній справі щодо застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, касаційна інстанція дійшла висновку, що судами не у повному обсязі дотримано наведених вище вимог, які ставляться до судового рішення.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.147 ЦК України учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.
Аналогічні приписи містить ч.3 ст.53 Закону України "Про господарські товариства".
Згідно з п.8.6 Статуту СМНП "Стройсвязь" учасник Товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам Товариства, а також третім особам за згодою решти Учасників Товариства. Учасники Товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному капіталі Товариства або в іншому погодженому ними розмірі. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася третім особам. Якщо учасники Товариства не скористалися своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом Товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.
Отже, чинним законодавством встановлено переважне право учасників товариства з обмеженою відповідальністю на придбання частки вибулого учасника в пропорційному співвідношенні з розміром часток, належних тим учасникам, які залишаються в товаристві.
При цьому, Статутом Товариства передбачено можливість відступу від принципу пропорційної купівлі частки у статутному капіталі Товариства (в порядку реалізації переважного права), але за наявності згоди учасників на інший розподіл розміру відчужуваних часток.
В порушення вимог ст.ст.43,84,101,105 ГПК України судами попередніх інстанцій належним чином не відхилено доводи відповідачів щодо невідповідності чинному законодавству обраного позивачем способу захисту в частині переведення на ОСОБА_5 прав покупця за договорами купівлі-продажу від 14.04.2016, а саме прав покупця часток, які загалом становлять 40% статутного капіталу Товариства, що, вочевидь, не є пропорційним належній на той час позивачу частці у 25% статутного капіталу Товариства.
Апеляційний суд безпідставно не застосував до спірних правовідносин норми п.2 ч.2 ст.147 ЦК України та ч.3 ст.53 Закону України "Про господарські товариства", посилаючись на те, що норма про реалізацію переважного права купівлі частки реалізується в пропорційному порядку тільки в тому випадку, коли є конкуренція правовласників, тобто множинність суб'єктів, які бажають скористатися правом переважного придбання часток, а в даному спорі намір придбати частки у розмірі 25% та 15% статутного капіталу Товариства виявила одна особа (позивач).
Вказаний висновок суду суперечить змісту зазначених вище правових норм та ґрунтується на їх помилковому розширеному тлумаченні.
Адже, в даному випадку передчасно вести мову про відсутність конкуренції інших учасників, бажаючих, окрім позивача, скористатися переважним правом на придбання двох часток, за умов достеменного встановлення судами обставин відсутності письмового повідомлення продавцями (ОСОБА_6 та ОСОБА_7.). усіх інших учасників про відчуження спірних часток.
З огляду на те, пунктом 8.6 Статуту СМНП "Стройсвязь" передбачено можливість визначення за згодою учасників іншого розміру часток, які викуповуються в порядку реалізації переважного права, ніж розрахованого за принципом пропорційної купівлі частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, передбаченим п.2 ч.2 ст.147 ЦК України, судами також не досліджено тих істотних обставин, чи приймалися усіма іншими учасниками (в т.ч. й виключеними зі складу Товариства) рішення про погодження відчуження на користь позивача часток продавців у сукупному розмірі 40% статутного капіталу Товариства.
Колегія суддів зауважує, що рішення, оформлені протоколом загальних зборів СМНП "Стройсвязь" від 14.04.2016, не можуть вважатися наданням відповідної згоди в розумінні п.8.6 Статуту СМНП "Стройсвязь", оскільки прийняті без участі ОСОБА_5 та ОСОБА_10
Натомість судами першої та апеляційної інстанцій не з'ясовано, яким чином рішення загальних зборів СМНП "Стройсвязь" від 14.04.2016 про затвердження виходу ОСОБА_9 та ОСОБА_15 та про відчуження належних їм часток у статутному капіталі Товариства (5% та 25% відповідно) за договорами купівлі-продажу від 14.04.2016 (а.с.67-68, 71-72 том 2), які (рішення) також було визнано недійсними, можуть порушувати права позивача, який у позовній заяві навіть не просить перевести на нього права та обов'язки покупця вказаних часток, обмежуючись в цій частині позовних вимог лише частками, що були продані ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Отже, право на звернення до господарського суду виникає у особи у разі порушення або оспорювання саме її прав і охоронюваних законом інтересів.
Як роз'яснено в абзаці 1 п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства.
Всупереч приписів ст.1 ГПК України місцевий та апеляційний господарські суди за результатами вирішення даного спору визнали недійсними всі рішення, оформлені протоколом загальних зборів СМНП "Стройсвязь" від 14.04.2016, в тому числі й рішення про виключення ОСОБА_10 зі складу Товариства, оскільки вказане рішення не порушує прав позивача, який в цій частині звернувся з позовом в інтересах захисту іншого учасника господарського товариства поза відносинами представництва.
Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставним висновок суду апеляційної інстанції про те, що на підтвердження факту повідомлення продавцем інших учасників товариства про намір продати свою частку подаються їх заяви про відмову від здійснення права переважної купівлі частки за аналогією з продажем частки у нерухомому майні (п.54 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5), з огляду на таке.
В п.4.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" №4 від 25.02.2016 роз'яснено, що згідно з ч.4 ст.362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Наведена норма застосовується за аналогією до випадків порушення переважного права учасника ТОВ (ТДВ) на купівлю частки у статутному капіталі. При цьому судам слід мати на увазі, що ця норма застосовується до відповідних позовів учасників товариства лише з обмеженнями, передбаченими нею.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.362 ЦК України продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.
Таким чином, ця норма вказує лише на обов'язок продавця письмово повідомити інших співвласників про намір продати частку із зазначенням ціни та інших умов її продажу, чим спростовується необхідність додаткового підтвердження факту вчинення продавцем письмового повідомлення заявою учасників товариства про відмову від здійснення права переважної купівлі частки.
З нормою п.1 ч.2 ст.362 ЦК України цілком узгоджується вміщений в оскаржуваній постанові висновок суду про ненадання продавцями (відповідачами-2,3) доказів повідомлення інших учасників про продаж своїх часток у статутному капіталі Товариства.
Крім того, п.54 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5, помилково застосовано апеляційним судом до спірних корпоративних правовідносин, які виникли 14.04.2016р., оскільки, по-перше, цей пункт міститься в Розділі 2 (Посвідчення правочинів щодо розпорядження часткою нерухомого майна в спільній власності), тобто стосується відносин нотаріального посвідчення правочинів купівлі-продажу частки у спільному нерухомому майні, в той час як договори купівлі-продажу частки у статутному капіталі СМНП "Стройсвязь" від 14.04.2016 до таких правочинів не відносяться. По-друге, на момент прийняття оспорюваних рішень зазначена Інструкція вже не діяла у зв'язку з втратою нею чинності з 07.03.2012р. згідно з наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5.
Відповідно до п.3 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Зважаючи на те, що вищезгадані процесуальні порушення (ст.ст.24,101,103 ГПК України), які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів вбачає правові підстави для задоволення скарги шляхом скасування рішення та постанови і передачі справи на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Вказані процесуальні порушення неможливо усунути на стадії касаційного перегляду справи в силу недопустимості виходу за межі перегляду справи в касаційній інстанції, оскільки відповідно до імперативних приписів ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Керуючись ст.ст.1115,1117,1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 у справі №922/1671/16 скасувати.
Справу №922/1671/16 передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя О.Кролевець
Судді О.Євсіков
С. Самусенко