ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
31 січня 2017 року 13:00 справа №826/9805/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доМіністерства внутрішніх справ України
прозобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України вилучити зі складу інформаційних ресурсів Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України та з підрозділу "Особи, які переховуються від органів влади" розділу "Розшук" офіційного веб-сайту Міністерства внутрішніх справ України та/або будь-якого іншого веб-сайту Міністерства внутрішніх справ України відомості про розшук громадянина України ОСОБА_1 (російською мовою: ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 липня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні 12 жовтня 2016 року представник позивача підтримав позов. Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 12 жовтня 2016 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Між адвокатом Руденком Володимиром Борисовичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.05.2005 НОМЕР_3) (далі по тексту - адвокат Руденко В.Б.) та клієнтом ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги, на підставі якого адвокат за дорученням клієнта веде від імені останнього справи під час здійснення кримінального, господарського, цивільного та адміністративного судочинства в судах загальної юрисдикції з усіма правами, наданими законом позивачу, скаржнику, заявнику, відповідачу, третій та зацікавленій особі, підозрюваному, обвинуваченому, підсудному тощо.
На адвокатський запит адвоката Руденка В.Б. в інтересах ОСОБА_1 про надання інформації щодо визначення Генеральною прокуратурою України підслідності кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України, Генеральна прокуратура України у листі від 14 грудня 2015 року №26/1-р-15 повідомила, що 22 листопада 2012 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне провадження за № 12012130020000132 за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України. Матеріали кримінального провадження для визначення підслідності відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" до Генеральної прокуратури України не надходили. Копія листа від 14 грудня 2015 року №26/1-р-15 наявна в матеріалах справи.
На адвокатський запит адвоката Руденка В.Б. в інтересах ОСОБА_1 щодо надання інформації про хід та результати розслідування обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю останнього, Головне управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у листі від 21 січня 2016 року № 275/100/02-2016 повідомило, що відповідно до відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 листопада 2012 року за матеріалами кримінальної справи №12012043020200, порушеної 15 вересня 2012 року, у Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження за №12012130020000132 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України. 25 листопада 2013 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України. 26 листопада 2013 року досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено на підставі пункту 2 частини першої статті 280 Кримінального процесуального кодексу України (підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме); до теперішнього часу досудове розслідування не відновлене. До Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі матеріали кримінального провадження №12012130020000132 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України, не надходили. У зв'язку з тим, що досудове розслідування кримінального провадження слідчим відділом Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не проводиться, повідомлено про відсутність можливості надати інформацію. Копія листа від 21 січня 2016 року № 275/100/02-2016 наявна в матеріалах справи.
На адвокатський запит адвоката Руденка В.Б. в інтересах ОСОБА_1 щодо надання інформації про хід та результати розслідування обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участі останнього, Головне слідче управління Національної поліції України у листі від 21 січня 2016 року № 24/Р-15аз повідомило про ті самі факти, що зазначені у вищевказаному листі, а також про те, що органами прокуратури здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні іншому органу досудового розслідування не доручалося. Також повідомлено, що Головним слідчим управлінням направлено листа до Генеральної прокуратури України для визначення підслідності зазначеного кримінального провадження та направлено запит до слідчого управління Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, що розташовано в м. Одесі, оскільки розпорядником запитуваної інформації є вказане слідче управління. Копія листа від 21 січня 2016 року № 24/Р-15аз наявна в матеріалах справи.
На адвокатський запит адвоката Руденка В.Б. в інтересах ОСОБА_1 щодо надання інформації про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12012130020000132 від 22 листопада 2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України, Прокуратура Автономної Республіки Крим у листі від 8 лютого 2016 року повідомила про ті самі факти, що зазначені у вищевказаних листах, а також про те, що Прокуратурою Автономної Республіки Крим, яку наказом виконуючого обов'язки Генерального прокурора України від 12 червня 2014 року №33ш передислоковано до м. Києва, процесуальне керівництво у вищевказаному кримінальному провадженні не здійснювалось. Відомості щодо оперативно-розшукової справи ОСОБА_1 у прокуратури відсутні. Копія листа від 8 лютого 2016 року наявна в матеріалах справи.
Адвокат Руденко В.Б. звернувся до Міністра внутрішніх справи України Авакова А.Б. з вимогою від 16 березня 2016 року виключити відомості про розшук ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, як особи, яка переховується від органів досудового розслідування та яка обвинувачується за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України і щодо якої винесено постанову суду про дозвіл на затримання з метою приводу, з розшукових обліків Міністерства внутрішніх справ України (інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України). Зазначена вимога обґрунтована тим, що вказана у вказаних вище листах правоохоронних органів інформація засвідчує об'єктивну неможливість здійснення слідчих дій в рамках досудового розслідування органами поліції, та, відповідно, неможливість органів прокуратури виконувати функції процесуального керівництва через відсутність матеріалів кримінального провадження, які знаходяться на території тимчасово анексованого Російською Федерацією півострова Крим. Триваюче перебуванні інформації про розшук ОСОБА_1 в базі розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, є незаконним та порушує його права. Інформація про ОСОБА_1 в розшукових обліках МВС України осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, порушує його конституційне право, закріплене у статті 33 Конституції України, на вільне пересування територією України та вільний вибір місця проживання. Оскільки у правоохоронних органів відсутні матеріали кримінального провадження, а є тільки відомості, добуті моніторингом Єдиного реєстру досудових розслідувань, то визнання ОСОБА_1 підозрюваним ґрунтується не на належних та допустимих доказах, а на припущеннях про його вину та про правомірність внесеної до зазначеного реєстру інформації щодо кримінального провадження, що є порушенням статті 62 Конституції України.
На звернення адвоката Руденка В.Б. щодо видалення з Єдиного інтегрованого веб-порталу МВС України відомостей про розшук підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України, Головне слідче управління Національної поліції України у листі від 18 квітня 2016 року №8748/24/3/5-2016 повідомило, що матеріали досудового розслідування щодо злочинів, кримінальні провадження щодо яких знаходяться на стадії досудового слідства, повинні бути передані органам досудового слідства, визначеним Генеральною прокуратурою України. Підстав для скасування рішення про оголошення ОСОБА_1 в розшук немає. Головним слідчим управлінням вдруге направлено до Генеральної прокуратури України листа щодо визначення підслідності вказаного кримінального провадження. Копія листа від 18 квітня 2016 року наявна в матеріалах справи.
Позивач вважає, що Міністерство внутрішніх справ України зобов'язано вилучити зі складу інформаційних ресурсів Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України та з підрозділу "Особи, які переховуються від органів влади" розділу "Розшук" офіційного веб-сайту Міністерства внутрішніх справ України та/або будь-якого іншого веб-сайту Міністерства внутрішніх справ України відомості про його розшук.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає таке.
Він є потерпілим в кримінальному провадженні №12012043020200, порушеному 16 вересня 2012 року відділом розслідування ДТП слідчого управління ГУ МВС України в АР Крим за частиною другою статті 268 Кримінального кодексу України, що, на його думку, випливає з постанови слідчого відділу розслідувань ДТП СУ ГУМВС України в АР Крим від 23 жовтня 2012 року про визнання і залучення до кримінальної справи №12012043020200 речових доказів.
Відповідно до обставин кримінальної справи №12012043020200 ДТП ОСОБА_5, керуючи автомобілем "КІА CERATO", державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по автодорозі Херсон-Красноперекопськ-Джанкой-Керч з боку м. Красноперекопськ в напрямку м. Армянськ. На шляху слідування не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, де спричинив зіткнення з зустрічним автомобілем "ВАЗ-21140-120-20, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6 У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_6 від отриманих травм помер , пасажирці ОСОБА_7 нанесені різні тілесні ушкодження, пасажиру автомобіля "КІА CERATO", державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 нанесені різні тілесні ушкодження, з приводу яких він був госпіталізований до травматологічного відділення Красноперекопської ЦМЛ.
Разом з тим на офіційному веб-сайті Міністерства внутрішніх справ України в розділі "Розшук" "Особи, які переховуються від органів влади" розміщена інформація про ОСОБА_1 як про особу, яка переховується від органів досудового розслідування та яка обвинувачується за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України і щодо якої винесено постанову суду про дозвіл на затримання з метою приводу.
Оскільки здійснення слідчих дій в рамках досудового розслідування органами поліції, та, відповідно, здійснення функцій процесуального керівництва органами прокуратури неможлива через відсутність матеріалів кримінального провадження, які знаходяться на території тимчасово анексованого Російською Федерацією півострова Крим, то інформація про розшук ОСОБА_1 підлягає виключенню із офіційного веб-сайту Міністерства внутрішніх справ України в розділі "Розшук" "Особи, які переховуються від органів влади".
Триваюче перебуванні інформації про розшук ОСОБА_1 в базі розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, є незаконним та порушує його права.
Інформація про ОСОБА_1 в розшукових обліках МВС України осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, порушує його конституційне право, закріплене у статті 33 Конституції України, на вільне пересування територією України та вільний вибір місця проживання.
Визнання ОСОБА_1 підозрюваним ґрунтується не на належних та допустимих доказах, а на припущеннях про його вину та про правомірність внесеної до зазначеного реєстру інформації щодо кримінального провадження, що є порушенням статті 62 Конституції України.
Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, виходить з наступного.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Частиною другою статті 214 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 1.2 пункту 1 розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України від 17 серпня 2012 №69 за погодженням з Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України та Головою Державної податкової служби України (далі по тексту - Положення №69), Реєстр - це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 2.1 цього Положення, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру.
Відповідно до підпункту 1.3 пункту 1 розділу І Положення №69 Реєстр утворено та ведеться відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України з метою забезпечення:
- єдиного обліку кримінальних правопорушень та прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження;
- оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування;
- аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі.
Підпунктом 1.10 пункту 1 розділу І Положення №69 визначено, що реєстраторами Реєстру є:
- прокурори;
- слідчі - органів прокуратури, внутрішніх справ, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів державного бюро розслідувань (з моменту створення).
Підпунктом 2.1 пункту 2 Порядку№69 визначено, що до Реєстру вносяться визначені в цій нормі відомості, в т.ч. про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; час та дату повідомлення про підозру, відомості про особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; зупинення та відновлення досудового розслідування; оголошення розшуку підозрюваного.
Згідно з пунктом 2.4 пункту 2 Порядку №69 після внесення відомостей до Реєстру реєстратором проводиться накладення електронного цифрового підпису. Використання електронного підпису здійснюється відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Підпунктом 1.1 пункту 1 розділу ІІ Порядку №69 визначено, що формування Реєстру розпочинається із внесення до нього слідчим, прокурором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених в заяві чи повідомленні про його вчинення або виявлених ними самостійно з будь-якого джерела. Усні заяви заносяться слідчим або прокурором до протоколу, який підписується заявником.
Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 розділу ІІ Порядку №69 облік кримінальних проваджень під час досудового розслідування здійснюється шляхом внесення до Реєстру відомостей щодо руху кримінальних проваджень про, зокрема, кримінальне правопорушення та номер кримінального провадження (підпункт "а"); закінчення досудового розслідування (ч. 2 ст. 283 КПК України) (підпункт "е"); зупинення досудового розслідування (ст. 280 КПК України) (підпункт "ж"); продовження строку досудового розслідування (ст. ст. 219, 294 КПК України) (підпункт "з"); відновлення досудового розслідування (підпункт "к").
Підпунктом 3.3.5. підпункту 3.3 пункту 3 розділу ІІ Порядку №69 передбачено, що за всіма прийнятими рішеннями слідчі вносять інформацію до Реєстру про кримінальне провадження згідно з цим Положенням.
Згідно з підпунктом 5.1 пункту 5 розділу ІІ Кримінального процесуального кодексу України облік осіб, яких повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, здійснюється прокурором або слідчим шляхом внесення відомостей до Реєстру після:
- складання повідомлення про підозру (ст. 277 КПК України);
- вручення (дата та час) повідомлення про підозру (ст. 278 КПК України).
Наведені норми законодавства свідчать, що Єдиний реєстр досудових розслідувань це електронна база даних, з моменту внесення до якої відповідних відомостей розпочинається досудове розслідування. Реєстраторами Реєстру є прокурори та слідчі органів прокуратури, внутрішніх справ, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів державного бюро розслідувань (з моменту створення). Відповідно до цієї бази даних здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 2.1 цього Положення, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру.
Враховуючи наведене, внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформація щодо: кримінального провадження за №12012130020000132 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України; складання повідомлення від 25 листопада 2013 року про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України; зупинення 26 листопада 2013 року досудового розслідування у кримінальному провадженні на підставі пункту 2 частини першої статті 280 Кримінального процесуального кодексу України (підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме), є достовірною доки не будо доведено зворотного.
Така інформація є фактичними даними, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, тобто доказами у розумінні частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зазначені докази є допустимими, оскільки одержані з дотриманням закону та підтверджують обставини щодо: кримінального провадження за №12012130020000132 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України; складання повідомлення від 25 листопада 2013 року про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України; зупинення 26 листопада 2013 року досудового розслідування у кримінальному провадженні на підставі пункту 2 частини першої статті 280 Кримінального процесуального кодексу України (підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме).
Позивачем не доведено, що внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформація є недостовірною.
Враховуючи наведене, факти порушення кримінального провадження за №12012130020000132 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України, складення 25 листопада 2013 року повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України, зупинення 26 листопада 2013 року на підставі пункту 2 частини першої статті 280 Кримінального процесуального кодексу України (підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме) досудового розслідування у кримінальному провадженні є доведеними.
Відповідно до підпункту 1.3 пункту 1 Положення про Інтегровану інформаційно-пошукову систему органів внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 жовтня 2009 року №436 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2009 року за №1256/17272, Інтегрована інформаційно-пошукова система органів внутрішніх справ України (далі - ІІПС) (далі по тексту - Положення №436) - це сукупність організаційно-розпорядчих заходів, програмно-технічних та інформаційно-телекомунікаційних засобів, що забезпечують формування та ведення довідково-інформаційних, оперативно-розшукових обліків, авторизований доступ до інформаційних ресурсів ІІПС.
Підпунктами 2.1, 2.2 пункту 2 Положення №436 метою створення ІІПС є об'єднання існуючих в органах та підрозділах внутрішніх справ України (далі - ОВС) інформаційних ресурсів в єдиний інформаційно-аналітичний комплекс із використанням сучасних інформаційних технологій, комп'ютерного та телекомунікаційного обладнання для підтримки оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ, суттєвого зміцнення їх спроможності протидії та профілактики злочинності. Призначення ІІПС - інформаційно-аналітичне та організаційно-технологічне забезпечення службової діяльності структурних підрозділів районних, міських, лінійних управлінь (відділів) головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях (далі - ГУМВС, УМВС), центрального апарату МВС.
Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 Положення №436 інформаційними ресурсами (об'єктами обліку) ІІПС є об'єктивно поєднаний набір відомостей, що безпосередньо стосується осіб, кримінальних та адміністративних правопорушень, а також інших подій, який накопичується в процесі службової діяльності ОВС в обсязі, структурі й порядку, що визначаються завданнями, покладеними на ОВС, відповідно до чинного законодавства. До складу інформаційних ресурсів належать відомості, зокрема, щодо: осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання, пропали безвісти, та в інших випадках, передбачених законами України.
Відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 Положення №436 джерелами формування інформаційних ресурсів ІІПС є, зокрема, зареєстровані в ОВС заяви і повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, кримінальні провадження; рішення органів (посадових осіб), виконання яких покладено на ОВС відповідно до чинного законодавства.
Підпунктом 4.2 пункту 4 Положення №436 визначено, що держателем (власником) ІІПС є Міністерство внутрішніх справ України.
Наявні в Інтегрованій інформаційно-пошуковій системі органів внутрішніх справ України в підрозділі "Особи, які переховуються від органів влади" розділу "Розшук" офіційного веб-сайту Міністерства внутрішніх справ України відомості про розшук ОСОБА_1 відповідають відомостям, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо зупинення кримінального провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 280 Кримінального процесуального кодексу України - підозрюваний переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме. Своєю чергою, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме, то слідчий, прокурор оголошує його розшук відповідно до вимог частини першої статті 281 Кримінального процесуального кодексу України.
Судом не встановлено обставин, які б могли бути підставою для вилучення зазначеної інформації з Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України.
Залишення матеріалів кримінального провадження за №12012130020000132 на тимчасово окупованій території, визначеній у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", не визначення Генеральною прокуратурою України підслідності кримінального правопорушення, вчиненого на тимчасово окупованій території, як того вимагає частина друга статті 12 зазначеного Закону, та відповідно, відсутність факту передачі матеріалів досудового розслідування щодо злочину, кримінальне провадження щодо якого знаходиться на стадії досудового слідства, органам досудового слідства, визначеним Генеральною прокуратурою України, на що вказує позивач в обґрунтування позову, не є підставами для висновку про недостовірність інформації, внесеної до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформація та Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України, та підставою для виключення інформації про розшук позивача із зазначеної інформаційно-пошукової системи.
Посилання позивача на порушення статті 62 Конституції України є безпідставним, оскільки позивач в результаті внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації щодо: кримінального провадження за №12012130020000132 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України; складання повідомлення від 25 листопада 2013 року про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України; зупинення 26 листопада 2013 року досудового розслідування у кримінальному провадженні на підставі пункту 2 частини першої статті 280 Кримінального процесуального кодексу України (підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме), не визнавався винуватим у вчиненні злочину та не був підданий кримінальному покаранню.
Надані позивачем в обґрунтування позовних вимог листи, складені так званим управлінням державної інспекції безпеки дорожнього руху Міністерства внутрішніх справ у Республіці Крим 21 квітня 2016 року за № 3/168200918003, - Прокуратурою Республіки Крим 13 квітня 2016 року та ДБУЗ РК "ЦМЛ м. Красноперекопська" Міністерства охорони здоров'я Республіки Крим 15 квітня 2016 року за № 01-5/1267, не є допустимими доказами.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Згідно з частиною третьою статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено протиправність внесення до Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України та з підрозділу "Особи, які переховуються від органів влади" розділу "Розшук" офіційного веб-сайту Міністерства внутрішніх справ України та/або будь-якого іншого веб-сайту Міністерства внутрішніх справ України відомості про його розшук; тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.А. Кузьменко
Судді Р.О. Арсірій
О.П. Огурцов