ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
06 лютого 2017 року № 757/39376/15-а
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу:
за позовом ОСОБА_1,
до відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України,
про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Печерського ДАІ ГУ МВС України в м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства включено автомобіль Хонда Аккорд державний номер НОМЕР_1 в базу даних розшуку автомобілів, оскільки за твердженням позивача у Департаменту патрульної поліції Національної поліції України відсутні підстави для внесення саме її автомобіля у вищевказану базу даних.
Представник відповідача надав до суду письмові заперечення зі змісту яких вбачається, що Департамент патрульної поліції Національної поліції України не є правонаступником Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Київській області та Печерського ДАІ ГУ МВС України в м. Києві, а відтак матеріали справ від УДАІ ГУ МВС України в Київській області та від Печерського ДАІ ГУ МВС України в м. Києві не надходило, тобто таким чином в Департаменті відсутні матеріали на підтвердження правової позиції.
За наслідком чого, 24.10.2016 судом скеровано судовий запит на адресу Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України, у відповідь на який отримано інформацію, що 31.10.2015 на підставі листа Печерського ДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 27.10.2015 № 54/4736 з автоматизованої інформаційно-пошукової системи міста Києва вищевказаний контроль було знято.
Керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив продовжити розгляд справи без участі представників сторін у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також з'ясувавши позицію судів вищих інстанцій з приводу вирішення аналогічних спірних правовідносин, Окружний адміністративний суд міста Києва,
21.10.2015 позивач звернулася до Міжрайонної реєстраційно-екземенаційного відділу 12 м. Києва із заявою про зняття автомобіля Хонда Аккорд, 2006 р.в., державний номер НОМЕР_1 з обліку з метою його подальшого продажу, однак ОСОБА_1 відмовили, оскільки її автомобіль значиться в базі контрольних проваджень, як такий, що розшукується по дорожньо-транспортній пригоді на підставі постанови № 54/5367 від 31.10.2013 Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Вважаючи відмову Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві у знятті автомобіля з реєстраційного обліку як такого, що розшукується по дорожньо-транспортній пригоді, позивач звернулася до суду за захистом порушених прав та інтересів.
Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства з приводу даного спору, а також заслухавши пояснення представника відповідача та оглянувши позицію судів вищих інстанцій з приводу аналогічних спорів, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зважаючи на наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Приписами ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.92 Конституції України права і свободи людини і громадянина та їх гарантії, основні обов'язки громадянина визначаються виключно законами України, згідно з ч.6 ст.43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.
Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.
Порядок здійснення відомчої реєстрації та ведення обліку транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України. Для ведення відомчого обліку зареєстрованих транспортних засобів відповідними органами, якими вони зареєстровані, створюються уніфіковані автоматизовані електронно-облікові системи. Відомості відомчого обліку щодо зазначених транспортних засобів є складовою частиною Єдиного державного реєстру.
Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
В той же час, пунктом 40 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів встановлено, що у разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин транспортних засобів, виявлення транспортних засобів, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в уповноважених органах МВС, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами або таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв'язку з незаконним заволодінням, уповноважені особи сервісних центрів МВС оформляють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортних засобів і передають усі відповідні документи та за наявності транспортні засоби до відповідного органу досудового розслідування. Якщо виявлено факт підроблення митних документів, їх ксерокопії з необхідним поясненням надсилаються до органів доходів і зборів, у зоні діяльності яких проживають особи, за якими зареєстровані відповідні транспортні засоби.
Якщо під час проведення перевірки ідентифікаційних номерів складових частин за автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби буде встановлено, що раніше зареєстрований на території України транспортний засіб розшукується правоохоронними органами інших держав, сервісний центр МВС вилучає свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт), оформляє відповідні документи про цей факт і передає їх до відповідного органу досудового розслідування. Сервісні центри МВС видають власникам тимчасові реєстраційні талони строком на один рік, у графу "Особливі відмітки" яких вноситься запис: "Розшукується Інтерполом. Зняття з обліку заборонено до закінчення перевірки". Заміна тимчасових реєстраційних талонів на свідоцтва про реєстрацію з внесенням до них запису "Розшукується Інтерполом. Зняття з обліку дозволено" здійснюється в установленому МВС порядку (з обов'язковим інформуванням ініціатора розшуку) після набрання законної сили виправдувальним вироком за відповідним фактом або винесення постанови (ухвали) про закриття кримінального провадження, крім випадків, коли провадження було закрито за нереабілітуючими обставинами.
Як вбачається із матеріалів справи, Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві у липні 2013 порушена справа про адміністративне правопорушення № 21350 (номер в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 15571).
Згідно даних автоматизованої інформаціно-пошукової системи міста Києва 05.11.2013 на підставі листа Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 31.10.2013 № 54/5367 було накладено контроль за скоєння дорожньо-транспортної пригоди на автомобіль Хонда Аккорд, номерний знак НОМЕР_1, який зареєстровано на гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1
31.10.2015 на підставі листа Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 27.10.2015 № 54/4736 з автоматизованої інформаційно-пошукової системи міста Києва вищевказаний контроль було знято.
Згідно даних Державного підприємства "Національні інформаційні системи" МВС України, автомобіль Хонда Аккорд, номерний знак НОМЕР_1, який зареєстровано на гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 31.10.2015 було знято з обліку для реалізації та 05.11.2015 перереєстровано на нового власника гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2
За змістом ст.6 КАС, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Водночас суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. У деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду по захист порушених прав, свобод або інтересів.
Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.
Посилання позивача на порушення його прав є безпідставними, оскільки як вбачається із матеріалів справи та наданих відповідачем заперечень, відповідно до повідомлення від 31.10.2015, на підставі листа Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 27.10.2015 № 54/4736 з автоматизованої інформаційно-пошукової системи міста Києва вищевказаний контроль було знято.
Разом з тим, згідно даних Державного підприємства "Національні інформаційні системи" МВС України, автомобіль Хонда Аккорд, номерний знак НОМЕР_1, який зареєстровано на гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 31.10.2015 було знято з обліку для реалізації та 05.11.2015 перереєстровано на нового власника гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2
Порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб'єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов'язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи.
Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Таким чином, здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Тож, якщо особа вважає, що її суб'єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов'язок, така особа має право звернутися за судовим захистом.
В разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання щодо наявності порушення суб'єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішити спір.
Зважаючи на наведене в сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з підстав відсутності порушеного права позивача у правовідносинах, що виникли, оскільки відповідно до наданих відповідачем оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм чинного законодавства.
Відповідно до вимог ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Також згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Водночас якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз (ч. 2).
Враховуючи вищенаведене в сукупності та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163, п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська