06 лютого 2017 року Чернігів Справа № 825/157/17
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Поліщук Л.О., перевіривши матеріали адміністративного позову Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд,
Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась з позовом до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд у розмірі 5912,82 грн.
Ухвалою суду від 25.01.2017 позовну заяву залишено без руху та зобов'язано позивача протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви, надавши суду оригінал документа про сплату судового збору у відповідному розмірі (1600,00 грн.).
На виконання ухвали суду від 25.01.2017, 02.02.2017 до суду надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору до вирішення справи по суті у зв'язку із відсутністю достатніх коштів для сплати судового збору.
Розглянувши дане питання, суд вважає, що підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні, виходячи з наступного.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 10 КАС України.
Згідно частини першої статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З даної норми видно, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.
Доводячи наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, представник позивача зазначає, що на рахунках Укртрансбезпеки відсутні кошти для сплати судового збору на підтвердження чого, додано виписку з рахунків.
В свою чергу, з наданої суду виписки по рахунках від 01.02.2017 не є можливим встановити відсутність коштів для сплати судового збору на рахунку позивача. Натомість, з цього документу видно наявність вхідного залишку.
Крім того, вважає за необхідне зазначити, що згідно із позицією викладеною у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2016 року № 2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору та не є підставою для відстрочення його сплати.
При цьому слід зазначити, що за приписами вищезазначених норм відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами.
З урахуванням викладеного, оскільки позивачем не надано достатніх обґрунтувань та доказів на підтвердження наявності підстав для відстрочення сплати судового збору, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Таким чином, станом на 06.02.2017 вимоги ухвали суду від 25.01.2017 залишились не виконані, недоліки позовної заяви не усунуто.
Згідно пункту 1 частини третьої статті 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Враховуючи викладені обставини, вважаю за необхідне повернути позовну заяву позивачу, що не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 88, 108, 160, 165 КАС України суд
У задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.О. Поліщук