06 лютого 2017 року Чернігів Справа № 825/2247/16
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Житняк Л.О.,
за участі секретаря Стасюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
ДФС у Чернігівській області (далі - Прилуцька ОДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) про стягнення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб, що сплачується за результатом річного декларування у розмірі 3 839,86 грн, мотивуючи тим, що відповідач як платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. При цьому, надав суду заяву, в якій просить розгляд справи провести без участі його представника. Позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач до суду також не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, за адресою реєстрації: АДРЕСА_1, 17500, вказаною у листі Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області від 29.12.2016 №74.01/03-19379 (а.с. 19). До суду передано поштою конверт з повістками, які направлялись відповідачу, з довідкою відділення "за закінченням терміну зберігання".
За таких обставин, враховуючи ч.11 ст.35 та ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (ід.н НОМЕР_1) є платником податку з доходів фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування та перебуває на податковому обліку в Прилуцькій ОДПІ.
В силу пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно враховуючи терміни "податкове зобов'язання" та "податкове повідомлення-рішення", визначені пп.14.1.156 та пп.14.1.157 п.14.1 ст.14 Кодексу, суд зазначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п.109.2 ст.109 Кодексу).
Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача відповідач має податковий борг з доходів фізичних осіб, що сплачується за результатом річного декларування (далі - ПДФО) у розмірі 3 839,86 грн.
Як вбачається з картки обліку платника податків та розрахунку пені по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (а.с.7, 8) даний податковий борг у вигляді пені в сумі 3 839,86 грн виник у зв'язку з тим, що 01.04.2015 за результатами документальної перевірки згідно податкового повідомлення-рішення відповідачу була нарахована узгоджена сума податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 7 525,50 грн, яка не була сплачена ним своєчасно та перейшла до розряду податкового боргу.
В подальшому, на виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.08.2015 у справі №825/2274/15-а про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу по ПДФО у розмірі 7 525,50 грн, виконавчий лист було направлено на виконання до ВДВС Прилуцького МРУЮ. Вищевказана сума боргу по ПДФО 01.09.2016 перерахована до бюджету в повному обсязі, та за період з 02.04.2015 по 31.08.2016 нарахована пеня у розмірі 3 839,86 грн.
При перевірці правильності нарахування відповідачу податкового боргу, необхідно врахувати норми: пп.14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, якими визначено поняття "податкове зобов'язання","грошове зобов'язання платника податків","податковий борг"; норми п.49.1 та пп.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.177.5 ст.175, п.202.1 ст 202 Податкового кодексу України, якими визначено строки подання податкових декларацій та порядок сплати.
З огляду на вимоги пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Кодексу, яким встановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган, суд прийшов до висновку, що позивач, як контролюючий орган діяв в межах наданих повноважень.
При цьому, згідно п.57.3 ст.57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Також слід врахувати порядок на нарахування пені визначений ст.129 Кодексу. Згідно п.129.1 ст.129 Кодексу після закінчення встановлених цим кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання (при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання, при нарахуванні грошового зобов'язання контролюючим органом) на суму податкового боргу нараховується пеня. В даному випадку, нарахування пені відбувається відповідно до абз.1 п.129.4 ст.129 Кодексу, яким визначено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без врахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Відповідно до порядку надіслання податкової вимоги, визначеного п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 14.04.2015 № 506-23 на суму 7 525,50 грн (а.с. 9). Вказана податкова вимога не була отримана відповідачем, поштою повернуто конверт з довідкою "за зазначеною адресою не проживає", а отже податкове зобов'язання визнається узгодженим в силу п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, оскільки було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації.
Пунктом 59.5 ст.59 Кодексу встановлено, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається)
Отже, судом встановлено, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Тобто, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.
З огляду на встановлене, враховуючи норму п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення суми податкового боргу платника податку та згідно п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб, що сплачується за результатом річного декларування у розмірі 3 839,86 грн, такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, і такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 35, 41, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 17500, ід.н НОМЕР_1) податковий борг по податку з доходів фізичних осіб, що сплачується за результатом річного декларування у розмірі 3 839,86 грн (три тисячі вісімсот тридцять дев'ять гривень 86 коп.) та перерахувати на р/р 33115341700006, отримувач Прилуцьке УК/ м.Прилуки/11010500, банк УДК в Чернігівській області, код банку 37984681, МФО 853592.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Л.О. Житняк