30 січня 2017 року справа № 712/9251/16-а
П/823/52/16
м. Черкаси
16 год. 02 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Каліновської А.В.,
суддів: Гараня С.М., Тимошенко В.П.,
при секретарі судового засідання - Поштаренко О.І.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови,-
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить скасувати постанову управління Укртрансбезпеки у Черкаській області від 08.08.2016 №СА020975.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що постановою управління Укртрансбезпеки у Черкаській області від 08.08.2016 №СА 020975 до ОСОБА_3 протиправно застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 1700 грн. за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: без протоколу повірки та адаптації тахографа, тахокарт за 28 відпрацьованих днів та за поточний день, оскільки в оскаржуваній постанові відповідачем не зазначено право та порядок її оскарження. Крім того, представник позивача зазначив, що акт перевірки на підставі якого винесено оскаржувану постанову складений працівниками відповідача без участі понятих, а строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності сплинув, що на думку представника позивача є підставою для задоволення адміністративного позову в повному обсязі. Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених вище.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, надавши суду письмове заперечення, в якому посилається на те, що постановою управління Укртрансбезпеки у Черкаській області від 08.08.2016 №СА 020975 до ОСОБА_3 правомірно застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 1700 грн. за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Таким чином, на думку відповідача, оскаржувана постанова скасуванню не підлягає.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САС №049700, за позивачем зареєстрований вантажний транспортний засіб марки MAN 19.364, повна маса 18000 кг, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2000 року випуску. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САС №049699, за позивачем зареєстрований причіп бортовий марки ПР ORTHAUS FAHRZEUGWERK, повна маса 18000 кг, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1992 року випуску.
Матеріалами справи встановлено, що працівниками відповідача 20.07.2016 о 10 год. 00 хв. на 103+500 автодороги Бориспіль-Запоріжжя був зупинений вантажний транспортний засіб марки MAN 19.364, реєстраційний номер НОМЕР_1 разом із причіпом бортовим марки ПР ORTHAUS FAHRZEUGWERK, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3
При здійсненні перевірки було встановлено, зокрема, що у водія ОСОБА_3 відсутні документи, а саме: протоколу повірки та адаптації тахографа, тахокарт за 28 відпрацьованих днів, чим порушено вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Результати перевірки оформлені актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.07.2016 №СА094344.
На підставі встановлених в акті перевірки порушень, керуючись абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» уповноваженою особою управління Укртрансбезпеки у Черкаській області винесена оскаржувана постанова від 08.08.2016 №СА020975 про застосування до ОСОБА_3 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700 грн.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344).
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Статтею 3 цього Закону встановлено, що він регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху. При проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну проведення перевірки не інформується.
Стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає документи, на підставі яких суб'єктом господарювання (автомобільним перевізником), водієм здійснюються вантажні перевезення на договірних умовах, у відповідності з вимогами передбаченими законодавством України.
Так, у відповідності до положень ст. 48 Закону №2344, документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: - для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; - для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 затверджено «Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», пунктом 6.1 розділу VI якого визначено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км., вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
У відповідності до п. 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка затверджена наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 24.06.2010 №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: - забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; - своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; - використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; - має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу вищевказаних положень законів та підзаконних нормативно-правових актів України вбачається, що для водіїв що для водіїв вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонн обов'язковими є: документ, що підтверджує ведення обліку робочого часу водія - протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу та заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР.
Отже, з урахуванням встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_3 здійснював 20.07.2016 перевезення вантажів автомобілем з повною масою понад 3,5 тонн, тому обов'язковим документом для позивача в даному випадку є протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, а встановлення контролюючим органом їх відсутності у позивача під час здійснення вантажних перевезень - є правовою підставою для застосування відповідного адміністративного-господарського штрафу.
Відповідно до п. 20 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, за результатами планової або позапланової перевірки за місцезнаходженням суб'єкта господарювання складається акт за формою згідно з додатком 2. Акт складається у двох примірниках, кожен з яких підписується посадовими особами, що провели перевірку, та посадовою особою суб'єкта господарювання або фізичною особою - суб'єктом господарювання (далі - уповноважена особа суб'єкта господарювання). Один примірник акта передається уповноваженій особі суб'єкта господарювання, щодо якого було проведено перевірку, інший - до органу державного контролю. Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Таким чином, твердження позивача про те, що акт перевірки на підставі якого винесено оскаржувану постанову складений працівниками відповідача без участі понятих - не приймається судом до уваги, з огляду на вищевикладене.
Згідно положень п. 27 Порядку №1567, за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Як встановлено судом, затверджена додатком 5 до вищезгаданого Порядку №1567 форма постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу не передбачає в собі зазначення в ній прав та порядку її оскарження, тому судом не береться до уваги посилання представника позивача на те, що в оскаржуваній постанові відповідачем не зазначено право та порядок її оскарження.
Відповідно до положень п. 25 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
З матеріалів справи судом встановлено, що порушення позивач вимог законодавства про автомобільний транспорт виявлено відповідачем 20.07.2016, про що складено акт перевірки №СА094344, оскаржувану постанову винесено 08.08.2016, тобто в межах двомісячного строку з дня виявлення відповідачем порушення, тому посилання представника позивача щодо спливу строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, з огляду на вищевикладене.
Враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова управління Укртрансбезпеки у Черкаській області від 08.08.2016 №СА020975 є правомірною та скасуванню не підлягає.
Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому в силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представник Державної служби України з безпеки на транспорті в суді обґрунтував свою позицію з посиланням на норми законодавства України.
Натомість представник позивача вмотивованих доводів на підтвердження позову не навів.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволені адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя А.В. Каліновська
Судді: С.М. Гарань
ОСОБА_4
Повний текст рішення виготовлено 03.02.2017.