про закриття провадження у справі
м. Черкаси
27 січня 2017 року справа № 823/1892/16
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Орленко В.І.,
за участю секретаря - Дудки Г.О.,
позивача ОСОБА_1 - особисто,
представника відповідача ОСОБА_2 - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказів,
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1, в якому просить: визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-3126/14-16-СГ та №23-3125/14-16-СГ про затвердження проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площею 8,0 га та 13,0 га для ведення фермерського господарства, розташованих в адміністративних межах Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області.
18 січня 2017 року до суду надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі, у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства .
В судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлене клопотання та пояснив, що оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки, має вирішуватись в порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне. Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області у даних правовідносинах виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як сторона договору, тому характер правовідносин не є публічно-правовим.
Позивач заперечував проти закриття провадження у справі з тих підстав, що згідно вимог КАС України першочергово вирішуються клопотання позивача, в судовому засіданні позивач заявляє усне клопотання про відкликання позовної заяви та залишення її без розгляду.
Відповідно до ст. 133 КАС України клопотання осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом негайно після того, як буде заслухана думка інших присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню протягом судового розгляду справи.
При цьому, законом не встановлено черговості заявлення клопотань.
18 січня 2017 року в судовому засіданні судом відкладено вирішення клопотання відповідача про закриття провадження у справі та зобов'язано відповідача повторно надати документи на ухвалу суду від 26.12.2016.
З огляду на те, що клопотання відповідача про закриття провадження у справі надійшло до суду раніше ніж клопотання позивача про залишення позовної заяви без розгляду, та не було вирішено негайно, суд вважає за потрібно спочатку вирішити клопотання відповідача.
Вирішуючи клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Спір у справі, що розглядається, стосується визнання незаконним та скасування наказу про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду.
У постанові Верховного Суду України від 26.04.2016 у справі №823/1604/14 колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки, має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
У постанові Верховного Суду України від 16.12.2014 у справі № 21-544а14, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України також дійшла висновку, що спір щодо захисту цивільних прав, що виникають із земельних відносин, має не публічний, а приватно-правовий характер, а тому вирішення таких спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Враховуючи зазначені висновки Верховного Суду України, та беручи до уваги, що спір у справі за своїм характером пов'язаний із спором про право на користування земельною ділянкою, суд дійшов висновку, що такий спір не може бути розглянутим у порядку адміністративного судочинства.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 157, 158, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі №823/1892/16 задовольнити.
2. Закрити провадження в адміністративній справі № 823/1892/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказів.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття ухвали у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.І. Орленко
Повний текст ухвали виготовлений 01.02.2017.