30 січня 2017 року справа № 823/1508/16
м. Черкаси
11 год. 00 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мишенка В.В.,
при секретарі - Гордієнку Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства “Колос Чигиринщини” до Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області, Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області, головного територіального управління юстиції у Черкаській області, треті особи - ОСОБА_1, ТОВ СП “Нібулон” про визнання протиправним та скасування рішення,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося з позовом приватне підприємство “Колос Чигиринщини”, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області від 23.03.2016, індексний номер 28889150 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 1.7520га, в адміністративних межах Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, кадастровий номер 7125487000:01:002:0090.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в період дії договору оренди землі від 30.05.2011 укладеного між позивачем та фізичною особою ОСОБА_1 відповідачем проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки (номер запису про інше речове право 13827542 від 15.03.2016, індексний номер 28889150 від 23.03.2016) за товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством “Нібулон” на підставі договору оренди землі від 25.02.2010 та договору про внесення змін до договору оренди землі від 01.06.2016, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ СП “Нібулон” цієї ж земельної ділянки, що на думку позивача свідчить про подвійну реєстрацію речових прав, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Представник позивача у судове засідання не прибув, направив на адресу суду заяву, якою просив здійснювати розгляд справи без його участі та про підтримання позовних вимог у повному обсязі.
Інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явились, явку своїх представників не забезпечили, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Однак, представник ТОВ СП “Нібулон” щодо задоволення адміністративного позову заперечував з підстав викладених в письмових запереченнях, з огляду на те, що на виконання постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.06.2011 по справі №2а-4126/11/1470 державним реєстратором 15.03.2016 було здійснено державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку за товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Нібулон”, оскільки вказаним рішенням був встановлений пріоритет факту набуття права оренди на спірну земельну ділянку саме за ТОВ СП “Нібулон”.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,7520га, кадастровий номер 7125487000:01:002:0090, (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №622985, виданий Чигиринською районною державною адміністрацією).
30 травня 2011 року між ОСОБА_1 (Орендодавець) та приватним підприємством “Колос Чигиринщини” (Орендар) укладено договір оренди землі № 55, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області 20.04.2012.
Крім того, між ОСОБА_1 (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Нібулон” укладено договір оренди землі № б/н від 25.02.2010 та договір про внесення змін до договору оренди землі № б/н від 01.06.2016.
Судом також встановлено, що відповідно до деталізованої інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно 25.02.2016 на підставі додаткової угоди від 31.07.2015 до договору оренди землі № 55 за ПП “Колос Чигиринщини” зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер 7125487000:01:002:0090 строком на 10 років з правом пролонгації. Однак, 23.03.2016 державним реєстратором скасовано право оренди за ПП “Колос Чигиринщини” земельної ділянки кадастровий номер 7125487000:01:002:0090 на підставі рішення індексний № 28889027.
Після чого, державним реєстратором Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області прийнято рішення індексний № 28889150 від 23.03.2016 про реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 7125487000:01:002:0090 за товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Нібулон” на підставі поданого договору оренди землі № б/н від 25.02.2010 та договір про внесення змін до договору оренди землі № б/н від 01.06.2016.
Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією на час вчинення відповідачем оскаржуваних дій регулювалися Земельним кодексом України, Законом України “Про оренду землі” від 06.10.1998 № 161-XIV (надалі - Закон №161), Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.2004 № 1952-IV (надалі - Закон №1952).
У відповідності до ч. 1 ст. 6 Закону №161, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Право оренди земельної ділянки, як передбачено ч. 5 ст. 6 цього Закону підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Вказана норма повністю кореспондується з приписами п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону №1952.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації згідно з ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Частиною 4 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).
Аналізуючи вищевказані норми суд дійшов висновку, що право особи на оренду земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації відповідного права на підставі договору оренди землі.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 Закону №1952 передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Судом встановлено, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.06.2011 по справі №2а-4126/11/1470 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Нібулон” до відділу Держкомзему в Чигиринському районі про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, адміністративний позов задоволено в повному обсязі, зокрема, зобов'язано відділ Держкомзему в Чигиринському районі Черкаської області скасувати державну реєстрацію договорів оренди землі у тому числі договору № 449 від 20.09.2006 щодо земельної ділянки з кадастровим № 7125487000:01:002:0090; зобов'язано відділ Держкомзему в Чигиринському районі Черкаської області здійснити державну реєстрацію договорів оренди землі, зокрема щодо земельної ділянки з кадастровим № 7125487000:01:002:0090, який уклали ТОВ СП “НІБУЛОН” і власник земельної ділянки - ОСОБА_1. Вказане рішення суду набрало законної сили 04.07.2011, за наслідком перегляду Одеським апеляційним адміністративним судом.
На виконання вказаного рішення суду державним реєстратором 23.03.2016 скасовано право оренди за ПП “Колос Чигиринщини” земельної ділянки кадастровий номер 7125487000:01:002:0090 та 23.03.2016 було здійснено державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку за товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством “Нібулон”.
Крім того, рішенням Верховного Суду України від 08.12.2010 у справі №6-59080св10, яке було доповнено додатковим рішенням Верховного Суду України від 02.03.2011 у справі №6-59080св10 витребувано від приватного підприємства “Колос Чигиринщини” та повернуто належну ОСОБА_1 земельну ділянку.
Зі змісту ч. 3 ст. 10 Закону №1952 вбачається, що державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником; 4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації прав; 7) виготовляє електронні копії документів та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує та веде реєстраційні справи у паперовій формі; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до ст. 18 Закон № 1952 державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
Верховний Суд України у Постанові від 29.09.2015 по справі №21-760а15 акцентував увагу судів, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, державним реєстратором перевірено інформацію із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав для встановлення наявності або відсутності вже зареєстрованих речових прав на об'єкт нерухомого майна, а саме щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7125487000:01:002:0090, та не знайдено наявність речового права оренди на дану земельну ділянку за ПП “Колос Чигиринщини”, тому суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідач здійснив ніби-то повторну реєстрацію договору оренди однієї і тієї самої земельної ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
Оскільки, зареєстрованих речових прав на об'єкт нерухомого майна, а саме щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7125487000:01:002:0090 не було в наявності, у зв'язку з скасуванням 23.03.2016 права оренди землі за ПП «Колос Чигиринщини», тому у державного реєстратора були відсутні підстави для відмови ТОВ СП “Нібулон” у здійсненні 23.03.2016 оскаржуваної державної реєстрації (індексний номер 28889150) договору від 01.06.2016 про внесення змін до договору оренди землі від 25.02.2010, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ СП “Нібулон” цієї ж земельної ділянки.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи до уваги вказані обставини, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Частиною першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись статтями 14, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Мишенко
Повний текст постанови виготовлено 06.02.2017