Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
07 лютого 2017 р. № 820/5422/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Зінченка А.В., розглянув в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) грошові кошти в розмірі 25618,00 грн., що еквівалентно 913,50 євро, відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, 02.06.2016 року в дохід Державного бюджету України (р/р 31117193700002 у ГУДКСУ у Полтавській області/м. Полтава/22160100, код ЄДРПОУ 38019510, МФО 831019).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної перевірки зафіксовано порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, на підставі чого посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті проведено Розрахунок № 22 від 02.06.2016 року та нараховано відповідачу плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 913,50 євро. Після отримання вказаного розрахунку плата в розмірі 913,50 євро відповідачем не була внесена, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду.
Відповідач в наданих до суду письмових запереченнях зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки вантажовідправником є ТОВ «Охтирка м'ясопродукт», у зв'язку із чим підприємство здійснило оплату в розмірі 913,50 євро, зазначену в Розрахунку № 22 від 02.06.2016 року, що підтверджується платіжним дорученням № 421 від 30.08.2016 року.
Представник позивача у судове засідання не прибув, про час та місце проведення судових засідань був повідомлений належним чином, але надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час та місце проведення судових засідань був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевикладене, суд відповідно до ст. 128 КАС України ухвалив проводити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до положень ч.1 статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі обставини справи.
Із матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки Камаз, реєстраційний номер НОМЕР_1, та причепу марки Фрухауф, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Так, 02.06.2016 року посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (місце розташування пункту габаритно - вагового контролю: а/д М-03 Київ - Довжанський 207 км+450) здійснено перевірку вищевказаного транспортного засобу і причепу та запропоновано пройти габаритно - ваговий контроль на пересувних автомобільних вагах.
За результатами перевірки відносно ОСОБА_1 посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) складено наступні документи:
- Акт № 22/Л про перевищення транспортним засобом встановлених обмежень загальної маси та (або) осьових навантажень від 02.06.2016 року з зазначенням порушень навантаження на осі та повної маси транспортного засобу;
- довідка результатів здійснення габаритно - вагового контролю на автомобільній дорозі від 02.06.2016 року;
- розрахунок № 22 від 02.06.2016 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування з зазначенням перевищення нормативів: пройдена відстань - 870 км, загальна маса автомобіля 45,15 т., навантаження на здвоєну вісь 26,90 т. - перевищено на 0,65т. (4,1%), навантаження на строєну вісь 23,55 т. - перевищено на 1,55 т. (7,0%), плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів, євро/км - 0,35, яким зобов'язано позивача здійснити плату (переведення в гривні відповідно до курсу обміну НБУ) за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативи на суму 913,50 євро.
Враховуючи, що плата в розмірі 913,50 євро відповідачем не була внесена, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).
Відповідно до п. 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно п.п. 1 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Відповідно до п.п. 15, 27 п. 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
За визначеннями наведеними в статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Також статтею 48 цього Закону встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено п.30 Порядку № 879.
Відповідно до п.3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансінспекцією, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
Згідно п. 18 Порядку № 879 за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.
У відповідності з п. 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Пунктом 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (абз.1 п.28 Порядку №879).
Відповідно до п. 30 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою:
П = (Рзм + Рнв + Рг) х В,
де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.
Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
Пунктом 31 Порядку № 879 встановлено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу.
Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.
Згідно із п.31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:
до 10 відсотків - у подвійному розмірі;
на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі;
більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Отже, нормами чинного законодавства встановлені вимоги щодо здійснення перевезень вантажу великоваговими та великогабаритними транспортними засобами на автомобільних дорогах загального користування.
Так, у розрахунку № 22 від 02.06.2016 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування зазначено перевищення нормативів: пройдена відстань - 870 км, загальна маса автомобіля 45,15 т., навантаження на здвоєну вісь 26,90 т. - перевищено на 0,65т. (4,1%), навантаження на строєну вісь 23,55 т. - перевищено на 1,55 т. (7,0%), плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів, євро/км - 0,35, яким зобов'язано позивача здійснити плату (переведення в гривні відповідно до курсу обміну НБУ) за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативи на суму 913,50 євро.
Із матеріалів справи судом встановлено, що під час здійснення перевірки фахівцями Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) транспортного засобу, що належить ОСОБА_1, під керуванням водія ОСОБА_2, здійснювалось перевезення вантажу згідно товарно-транспортної накладної № 328 від 01.06.2016 року, виписаної ТОВ «Охтирка м'ясопродукт».
Також, судом встановлено, що ТОВ «Охтирка м'ясопродукт» листом № 26/12 від 26.12.2016 року повідомило ОСОБА_1 про здійснення сплати за проїзд в розмірі 26016,48 грн., що еквівалентно 913,50 євро, по розрахунку № 22 від 02.06.2016 року, що підтверджується платіжним дорученням № 421 від 30.08.2016 року, наявним в матеріалах справи.
Таким чином, ТОВ «Охтирка м'ясопродукт» фактично виконано вимоги позивача у частині внесення плати в розмірі 913,50 євро по розрахунку № 22 від 02.06.2016 року, а тому, в даному випадку суд не вбачає підстав для задоволення позовних позивача про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) грошові кошти в розмірі 25618,00 грн., що еквівалентно 913,50 євро.
Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають залишенню без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 71, 94, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Зінченко А.В.