Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
06 лютого 2017 р. Справа № 820/4756/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,
при секретареві судового засідання - Принцевській Ю.В.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Ільметової В.О.,
представника третьої особи ( ВАТ "Державний ощадний банк України") - Скворцової І.І.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні заяву позивача про зміну позовних вимог у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова, треті особи - Червонозаводський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Харківської обласної філії про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова, треті особи - Червонозаводський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Харківської обласної філії, в якому просить суд:
- визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду Україні в Червонозаводському районі м. Харкова щодо здійснення відрахувань із пенсії ОСОБА_1;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду Україні в Червонозаводському районі м. Харкова здійснити виплату ОСОБА_1 грошових сум, які незаконно були відраховані з його пенсії, з урахуванням індексу інфляції.
У судовому засіданні позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, в якій останній, керуючись правом, наданим ст.ст. 51, 137 КАС України, заявив про зміну позовних вимог та просив вважати такі наступними: скасувати незаконні постанови від 28.04.2016 та від 01.07.2013 Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції; зобов'язати Червонозаводський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції та Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова повернути кошти, які були незаконно утримані з його пенсії, з урахуванням індексу інфляції.
Судом поставлено на обговорення питання про прийняття до розгляду зазначеної заяви про зміну позовних вимог, вирішення чого було віднесено на розсуд суду представником відповідача та представником третьої особи - ВАТ "Державний ощадний банк України".
Представник третьої особи - Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції у судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без його присутності.
Суд, на підставі ст. 128 КАС України, вважає можливим вирішити питання щодо прийняття заяви про зміну позовних вимог без участі зазначеного представника.
З'ясувавши думку представника відповідача та представника третьої особи - ВАТ "Державний ощадний банк України", дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 137 КАС України, позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.
Як вбачається з положень статті 137 КАС України, при подачі особою заяви про зміну позовних вимог суд може або прийняти її або повернути, прийняття будь-яких інших рішень, залишення без руху тощо , вимоги ст. 137 КАС України не передбачають.
При цьому, суд зауважує, що позивачу надано право змінити або предмет або підставу адміністративного позову.
У даному випадку, предметом первинного позову є правовідносини, з приводу відрахувань з пенсії позивача, відновлення яких останній вбачає шляхом повернення йому коштів, що, на його думку, незаконно були утримані пенсійним органом .
Водночас, у поданій позивачем заяві про зміну позовних вимог, останній, додатково пред'являє вимоги про скасування постанов від 28.04.2016 та від 01.07.2013 Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.
При вирішенні питання про можливість прийняття заяви про зміну позовних вимог суд зауважує, що вказана зміна відбулась не у межах спірних правовідносин та є за своєю суттю поданням до суду іншого позову.
Отже, щодо спірних правовідносин в частині позовних вимог, пред'явлених до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, позивач повинен пред'явити новий позов, який буде розглядатись у провадженні по новозаведеній справі.
Враховуючи викладене, суд зазначає, заява про зміну позовних вимог не підпадає під критерії ст. 137 КАС України, оскільки за своєю суттю є поданням до суду іншого позову.
За таких обставин, вказана заява підлягає поверненню.
При цьому, суд звертає увагу позивача на наступне.
За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справою адміністративною юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 7 ст. 3 КАС України, до суб'єктів владних повноважень віднесено органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Суд зазначає, що вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч.1 ст. 3 КАС).
Частиною 1 ст. 181 КАС передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Таким чином, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
Відповідно до положень ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
У відповідності до ч. 2 ст. 384 ЦПК України, скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Згідно з ч.1 ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються ( ч.1 ст. 386 ЦПК України).
Таким чином, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про оскарження дій органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень, винесених в порядку ЦПК України.
З матеріалів справи встановлено, що постанови від 28.04.2016 та від 01.07.2013 Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції були винесені в межах виконавчого провадження № 18110105 з виконання виконавчого листа № 2-296/09, виданого 19.02.2010 Червонозаводським районним судом м. Харкова за результатами розгляду цивільної справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, по якому позивач є боржником.
Отже, позовні вимоги до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, які пред'явлені в рамках заяви про зміну позовних вимог, що підлягає поверненню позивачу з підстав, викладених вище, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 30.06.2015 року по справі № 825/2566/14.
Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Отже, суд, повертаючи позивачу заяву про зміну позовних вимог, одночасно роз'яснює, що викладені у ній вимоги до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, мають розглядатись відповідним місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 128, 137, 160, 165 КАС України, суд -
Заяву позивача про зміну позовних вимог у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова, треті особи - Червонозаводський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Харківської обласної філії про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути.
Роз'яснити позивачу, що розгляд і вирішення таких справ віднесено до юрисдикції цивільного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 07 лютого 2017.
Суддя Мар'єнко Л.М.