Справа № 761/34661/16-к
Провадження № 1-кп/761/566/2017
07 лютого 2017 року
Суддя Шевченківського районного суду м.Києва
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12016100100010836 від 31.08.2016,-
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження, внесене 31.08.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12016100100010836, по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 13 грудня 2016 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 до 10 лютого 2017 року включно.
В судовому засіданні судом з урахуванням положень Кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинуваченого до спливу вказаного строку поставлене питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою відповідно до ст.331 КПК України.
Прокурор вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися та не змінилися.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник вважають недоцільним продовження тримання під вартою та необхідним застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, з урахуванням особи обвинуваченого, який має сімейні, соціальні зв'язки, постійне місце проживання.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про таке.
Як убачається з обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного корисливого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до шести років.
Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При продовженні запобіжного заходу судом враховані ризики, що не зменшилися та не змінилися, а саме: що обвинувачений зможе переховуватись від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення із огляду на тяжкість кримінального правопорушення та покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винним, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше судимий, не працює, суспільно корисною працею не займається, не має постійного джерела доходу.
На час розгляду в суді питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою суд дійшов висновків, що раніше встановлені ризики перешкоджання кримінальному провадженню не зменшилися та не змінилися. Також суд враховує вік, стан здоров'я обвинуваченого, його спосіб життя, відсутність належних гарантій та підтверджених соціальних зв'язків, які б переважали наявні ризики ухилення від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Доводи сторони захисту про можливість застосування іншого, більш м*якого запобіжного заходу з огляду на дані про особу обвинуваченого, його репутацію, необґрунтовані і судом не встановлені підстави для зміни ОСОБА_5 запобіжного заходу на інший, більш м'який, оскільки такий більш м'який запобіжний захід на переконання суду не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Таким чином, виходячи з принципу судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та судового розгляду, застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню.
Крім того, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України. Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи заставу у даному випадку, слідчий суддя враховує конкретні обставини кримінального провадження, майновий, сімейний стан та інші дані про обвинуваченого, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наявність яких встановлено при розгляді клопотання.
Таким чином, виходячи з принципу судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та судового розгляду, застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 199, ч.3 ст.331 КПК України, суд -
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 до 06 квітня 2017 року включно.
Визначити ОСОБА_5 розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 32 000 (тридцять дві тисячі) гривень, яка може бути внесена як самими підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Києва для внесення застави (код ЄДРПОУ - 02896710 , банк - одержувач - УДКС у Шевченківському районі м. Києва, МФО 820019, рахунок № 37315001004146, отримувач - Шевченківський районний суд м. Києва, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, такі обов'язки строком на два місяці: прибувати за кожною вимогою до суду, а в разі неможливості з'явитися з поважних причин - заздалегідь про це повідомляти посадовій особі чи органу, який здійснив виклик; не відлучатися із населеного пункту, де проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Шевченківського районного суду м. Києва, повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де підозрюваний утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно і письмово прокурора ОСОБА_3 , суддю Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .
У разі внесення застави і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв'язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.
Ухвала оскарженню не підлягає та є обов'язковою для негайного виконання.
Суддя ОСОБА_1