"03" лютого 2017 р. Справа № 922/3633/16
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Россолов В.В.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду: (1) апеляційну скаргу відповідача (вх. №3316 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 17.11.2016 та (2) апеляційну скаргу третьої особи (вх. №64 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 17.11.2016 року у справі
за позовом ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", м. Маріуполь,
до Регіонального відділення фонду Державного майна України по Донецькій області, м. Харків,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, м. Київ,
про визнання права оренди
Рішенням господарського суду Харківської області від 17.11.2016 року (суддя Аріт К.В.) позовні вимоги ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" задоволені повністю.
Визнано за ПРАТ «ММК ОСОБА_3» право оренди цілісного майнового комплексу ДЕРЖАВНОГО НАУКОВО-ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА «УКРМЕХАНОБР», шляхом продовження Договору оренди від 14.07.2005р. № 240 в редакції станом на 31.07.2016р. на новий термін до 17.08.2027р.
Зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області укласти Договір № 5 про внесення змін до Договору оренди від 14.07.2005р. № 240 цілісного майнового комплексу державного науково-виробничого підприємства «Укрмеханобр» в наступній редакції:
«ДОГОВІР № 5
про внесення змін до Договору оренди від 14.07.2005р. №240 цілісного майнового комплексу державного науково-виробничого підприємства «Укрмеханобр»
м. Харків « 29» вересня 2016 року
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, код ЄДРПОУ 13511245, місцезнаходження якого: 61024, м.Харків, майдан Театральний, 1 (далі - Орендодавець), в особі першого заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області ОСОБА_4, що діє на підставі Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, затвердженого Головою Фонду державного майна України 16.07.2012р. та зареєстрованого в реєстрі 20.08.2012р. за № 12661050009009927, наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області від 11.01.2016р. № 5-к «Про тимчасове підпорядкування підрозділів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області та розподіл функціональних обов'язків між заступниками начальника відділення», з однієї сторони, та ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ОСОБА_5», код ЄДРПОУ 00191129, місцезнаходження якого: 87504, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Левченка, 1 (далі - Орендар), в особі фінансового директора ОСОБА_6, який діє на підставі наказу № 235-К від 01.07.2014р. та довіреності № 203 від 12.05.2016р., з другої сторони (далі - Сторони), дійшли згоди про укладання даного Договору про внесення змін до договору оренди від14.07.2005р. №240 цілісного майнового комплексу державного науково-виробничого підприємства «Укрмеханобр», що належить до державної власності, (далі - Договір оренди) про наведене нижче:
1. Пункт 10.1 розділу 10 «Строк чинності, умови зміни та припинення Договору» оренди, доповнити абзацом наступного змісту:
10.1. Цей Договір діє до 17.08.2027 року»;
2. Інші умови Договору оренди, не змінені цим Договором № 5 про внесення змін до Договору оренди, залишаються чинними у тій редакції, у якій вони викладені Сторонами раніше, і Сторони підтверджують їх обов'язковість для себе.
3. Договір № 5 про внесення змін до Договору оренди набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін, є невід'ємною частиною Договору оренди та укладений в чотирьох примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу: по два для Орендодавця та Орендаря.
Сторони встановили, що відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, умови пункту 1 Договору №5 про внесення змін до Договору оренди застосовуються до правовідносин між Сторонами, які виникли до укладення Договору № 5 про внесення змін до Договору оренди, а саме з 01.08.2016 року.
Орендодавець:
Регіональне відділення Фонду
державного майна України по Донецькій області
Перший заступник начальника
Регіонального відділення Фонду
державного майна України по Донецькій області
Орендар:
ТОВАРИСТВО «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ
МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ОСОБА_5»
Фінансовий директор."
Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (код 13511245, 61057, м.Харків, майдан Театральний,1) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" (код 00191129, 87504, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Левченко,1) 2756,00 гривень судового збору.
Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Третя особа також із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодилась, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Враховуючи те, що апеляційна скарга третьої особи та апеляційна скарга відповідача подані на одне рішення місцевого господарського суду, з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин, що мають значення для справи, розгляд апеляційних скарг відповідача та третьої особи об'єднано в одне апеляційне провадження.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
Частиною 1 статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p. У ній сформульовано основні права і свободи людини, зокрема право при визначенні її громадянських прав і обов'язків, висуненні проти неї кримінального обвинувачення на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
З огляду на викладене та зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а також те, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо), подальше відкладення розгляду справи суперечитиме вищезгаданому принципу розгляду справи впродовж розумного строку.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
ПАТ «ММК ОСОБА_3» (з 05.05.2016р. - ПРАТ «ММК ОСОБА_3») є орендарем державного майна цілісного майнового комплексу Державного науково-виробничого підприємства «Укрмеханобр» відповідно до Договору оренди від 14.07.2005р. № 240. Строк дії Договору оренди № 240 від 14.07.2005р. додатковими угодами встановлювався до 31.07.2016р.
ФДМУ листом № 10-16-1679 від 04.02.2015р. запросив у ПРАТ «ММК ОСОБА_3» інформацію щодо подальшого використання орендованого цілісного майнового комплексу Державного науково-виробничого підприємства «Укрмеханобр».
ПРАТ «ММК ОСОБА_3» листом № 09/422 від 10.02.2015р. повідомило ФДМУ про намір подальшого використання орендованого державного майна та продовження строку дії договору оренди № 240 від 14.07.2005р. на 5 років - до 14.07.2020р.
Листом № 10-16-9642 від 22.05.2015р. ФДМУ надано ПРАТ «ММК ОСОБА_3» копію листа № 3242-06/15217-03 від 13.05.2015р. Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про погодження останнім передачі в оренду цілісного майнового комплексу Державного науково-виробничого підприємства «Укрмеханобр» строком на 5 років без права викупу та передачі в суборенду за умови відсутності на момент здачі в оренду податкової застави на це майно та за умови, що це майно не перебуває під судовими арештами.
Згідно з додатковим договором № 207 від 09.07.2015р. до Договору оренди від 14.07.2005р. № 240 з 09.07.2015р. орендодавцем по договору оренди № 240 від 14.07.2005р. є РВ ФДМУ по Донецькій області.
РВ ФДМУ по Донецькій області як орендодавцем зазначеного державного майна листом від 14.07.2015р. № 11-06-07-03270 повідомлено ПРАТ «ММК ОСОБА_3» про необхідність проведення комплексу заходів щодо пролонгації договору оренди ЦМК ДНВП «Укрмеханобр» станом на 31.07.2015 р., включаючи інвентаризацію, обов'язковий аудит і експертну оцінку.
На виконання зазначеного листа та наказу № 00622 від 30.07.2015р. «Про оцінку об'єкта оренди - Державного науково-виробничого підприємства «Укрмеханобр» ФДМУ ПРАТ «ММК ОСОБА_3» було проведено відповідні роботи та надано необхідні матеріали інвентаризації майна станом на 31.07.2015 р., укладено відповідні договори на проведення аудиту та експертної оцінки, проведено оплату виконаних робот з аудиту у повному обсязі.
Листом від 18.11.2015 р. №11-06-02-06410 РВ ФДМУ по Донецькій області повідомило ПРАТ «ММК ОСОБА_3» про необхідність повторного проведення комплексу заходів щодо пролонгації договору оренди ЦМК ДНВП «Укрмеханобр» станом на 30.11.2015 р., включаючи інвентаризацію, обов'язковий аудит і експертну оцінку, на підставі негативної рецензії РВ ФДМУ по Харківській області від 21.10.2015р. щодо наданого експертного висновку, який «не в повній мірі відповідає стандартам і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, у разі усунення зазначених недоліків».
На виконання зазначеного листа та наказу № 01016 від 27.11.2015р. «Про оцінку об'єкта оренди - Державного науково-виробничого підприємства «Укрмеханобр» ФДМУ ПРАТ «ММК ОСОБА_3» було вдруге проведено інвентаризацію станом на 30.11.2015 р., по-друге укладено договори на проведення аудиту та експертної оцінки, по-друге проведено оплату виконаних робот з аудиту у повному обсязі.
Листом від 24.02.2016 р. № 11-04-01029 РВ ФДМУ по Донецькій області повідомило ПРАТ «ММК ОСОБА_3» про необхідність проведення у третій раз комплексу заходів щодо пролонгації договору оренди ЦМК ДНВП «Укрмеханобр» станом на 31.03.2016 р., включаючи інвентаризацію, обов'язковий аудит і експертну оцінку на підставі негативної рецензії РВ ФДМУ по Харківській області від 15.02.2016р. щодо наданого експертного висновку, який «не в повній мірі відповідає стандартам і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, у разі усунення зазначених недоліків».
ПРАТ «ММК ОСОБА_3» було надано до матеріалів справи рецензію Донецького НДІ судових експертиз на Звіт ТОВ «Експертно-консультаційний центр» від 31.11.2015р. «Про незалежну оцінку індивідуально визначеного майна - основних засобів, довгострокових біологічних активів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів та оборотних матеріальних засобів цілісного майнового комплексу державного науково - виробничого підприємства «Укрмеханобр», розташованих за адресою: 50074, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Демиденко, д. 2, що стоять на балансі ПАТ «ММК ім. Ілліча».
У висновку комплексного будівельно-технічного, економічного, товарознавчого та автотоварознавчого експертного дослідження №1628/1629/1689/1690 від 15.11.2016 р. розглянуто наступне питання :« 1. Чи відповідає вимогам нормативних та законодавчих актів з оцінки майна Звіт про незалежну оцінку індивідуально визначеного майна - основних засобів, довгострокових біологічних активів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів та оборотних матеріальних активів та оборотних матеріальних засобів цілісного майнового комплексу державного науково-виробничого підприємства "Укрмеханобр", розташованого за адресою: 50074, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул.Демиденко, б.2, що знаходяться на балансі ПАТ «ММК ОСОБА_3, станом на 30.11.2015 року?».
Експерт надав наступний висновок: "Звіт про неналежну оцінку індивідуально визначеного майна - основних засобів, довгострокових біологічних активів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів та оборотних матеріальних засобів цілісного майнового комплексу державного науково-виробничого підприємства «Укрмеханобр», розташованого за адресою: 50074, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вулиця Демиденко, б.2, що знаходиться на балансі ПАТ «ММК імені ОСОБА_5», з датою оцінки 30.11.2015р., виконаний оцінювачами ОСОБА_7М та ОСОБА_8 суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Експертно-консультаційний центр» класифікується за ознаками, встановленими пунктом 67 Національного стандарту №1 - у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що в цілому не вплинули на достовірність оцінки.
Виявлені зауваження до Звіту перелічені в дослідницькій частині висновку. Всі ці зауваження не впливають на кінцеве значення вартості оцінюваного майна.
Звіт може бути віднесений до категорії таких, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що в цілому не вплинули на достовірність оцінки."
Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин вищезазначений висновок є належним та допустимим доказом у даній справі, а заперечення відповідача та доводи апеляційних скарг про те, що таких висновок не є належним доказом у справі через те, що ініціатором проведення експертизи є сторона у справі, а не господарський суд протирічать положенням ГПК України, зокрема ст.22 ГПК України, відповідно до якої сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.
Колегія суддів зазначає, що фактично, доводи апеляційних скарг у цій частині зводяться до того, що оскільки означений висновок надано не в рамках призначеної судом експертизи - він не є доказом у справі, проте, проведення експертного дослідження. Проте, такі доводи відповідача спростовуються положеннями статті 32 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
На виконання зазначеного листа та наказу РВ ФДМУ по Донецькій області №00220 від 18.03.2016р. «Про оцінку об'єкта оренди - Державного науково-виробничого підприємства «Укрмеханобр», ПРАТ «ММК ОСОБА_3» було розпочато проведення інвентаризації станом на 31.03.2016р., та повторно укладено договір на проведення аудиту.
20.04.2016р. ПРАТ «ММК ОСОБА_3» було отримано листа № 3242-10/10473-07 від 11.04.2016р. Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про недоцільність пролонгації договору оренди № 240 від 14.07.2005р.
ПРАТ «ММК ОСОБА_3» листом № 09/1242 від 05.05.2016р. надано на адресу РВ ФДМУ по Донецькій області результати інвентаризації майна цілісного майнового комплексу Державного науково-виробничого підприємства «Укрмеханобр» станом на 31.03.2016р.
12.05.2016р. відбулося засідання Комісії з оцінки вартості майна цілісного майнового комплексу Державного науково-виробничого підприємства «Укрмеханобр», протоколом №1 якого було взято до відома результати інвентаризації зазначеного державного майна станом на 31.03.2016р. та висновки аудиторського звіту ТОВ «АК «ПАРТНЕР-АУДИТ»; затверджено перелік майна, що входить до складу цілісного майнового комплексу, для його надання суб'єкту оціночної діяльності для здійснення незалежної оцінки.
Згідно з листом № 11-04-02211 від 19.04.2016р. РВ ФДМУ по Донецькій області між ПРАТ «ММК ОСОБА_3», малим приватним підприємством «Виробнича Фірма «НАУКТЕХПРОЕКТ» та РВ ФДМУ по Донецькій області укладено договір № 47 від 18.05.2016р. про надання послуг з оцінки необоротних активів.
Відповідно до умов Договору № 47 від 18.05.2016р. про надання послуг з оцінки необоротних активів та листа № 11-08-02756 від 19.05.2016р. РВ ФДМУ по Донецькій області ПРАТ «ММК ОСОБА_3» надано Малому приватному підприємству «Виробнича Фірма «НАУКТЕХПРОЕКТ» необхідну інформацію щодо державного майна цілісного майнового комплексу Державного науково-виробничого підприємства «Укрмеханобр» для здійснення його незалежної оцінки.
31.05.2016 р. ПРАТ «ММК ОСОБА_3» отримало листа № 11-04-02836 від 26.05.2016р. від першого заступника РВ ФДМУ по Донецькій області ОСОБА_4 про планування робіт по поверненню зазначеного державного майна із оренди до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, що фактично унеможливлює виконання ПРАТ «ММК ОСОБА_3» наказу РВ ФДМУ по Донецькій області від 18.03.2016р. №00220.
Листом № 09/1602 від 02.06.2016р. ПРАТ «ММК ОСОБА_3» звернулося до РВ ФДМУ по Донецькій області про надання роз'яснень щодо листа № 11-04-02836 від 26.05.2016р. та подальших дій ПРАТ «ММК ОСОБА_3» для виконання наказу РВ ФДМУ по Донецькій області від 18.03.2016р. № 00220.
Листом № 3241-12/21866-07 від 15.07.2016р. (отримано 25.07.2016р.) Міністерство економічного розвитку і торгівлі України повідомило ПРАТ «ММК ОСОБА_3» про незмінність своєї позиції щодо розірвання Договору оренди № 240 від 14.07.2005р.
Листом № 11-04-ПІ-19 від 10.08.2016р. РВ ФДМУ по Донецькій області підтвердило факт відсутності будь-якого розпорядчого документу ФДМУ та/або Міністерства економічного розвитку і торгівлі України відносно відмови ПРАТ «ММК ОСОБА_3» у пролонгації Договору оренди № 240 від 14.07.2005р. ЦМК ДНВП «УКРМЕХАНОБР».
11.08.2016р. ПРАТ «ММК ОСОБА_3» одержав Заяву про припинення дії договору оренди РВ ФДМУ по Донецькій області (лист № 11-04-04450), якою регіональне відділення повідомило про те що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, що є органом, уповноваженим управляти зазначеним державним майном, листом від 11.04.2016р. № 3242-09/10474-03 повідомило РВ ФДМУ по Донецькій області, що не погоджує продовження зазначеного Договору оренди, оскільки має намір використовувати майно ЦМК для власних потреб.
Підставою відмови РВ ФДМУ по Донецькій області від письмового оформлення продовження дії Договору оренди № 240 від 14.07.2005р. ЦМК ДНВП «УКРМЕХАНОБР» є лист №3242-10/10473-07 від 11.04.2016р. Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
Підставами для направлення листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №3242-10/10473-07 від 11.04.2016р., були незабезпечення збереження (псування та знищення) ПРАТ «ММК ОСОБА_3» орендованого майна та намір Міністерства економічного розвитку і торгівлі України використовувати майно для власних потреб.
Судом встановлено, що ПРАТ «ММК ОСОБА_3» не вчиняв жодних дій, що призвели до псування та знищення орендованого майна ЦМК ДНВП «Укрмеханобр», а висновки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України не підтверджуються жодними доказами.
У діяльності ПРАТ «ММК ОСОБА_3» мав місце лише об'єктивний та неминучий фізичний знос частини орендованого майна, який відбувається в результаті його використання, що не суперечить п. 5.10. Договору оренди від 14.07.2005р. № 240 та положенням законодавства України
Фізичне зношування основних фондів полягає у поступовій втраті основними фондами своєї споживчої вартості у процесі їх активного виробничого використання і під впливом несприятливих умов та сил природи, що пов'язаний зі зниженням його вартості в результаті втрати своїх фізичних властивостей (міцність, зовнішній вигляд і т.п.) шляхом природного фізичного старіння в процесі будь-якого виробничого використання даного об'єкта майна.
Щодо доводів апеляційних скарг про намір Міністерства економічного розвитку і торгівлі України використовувати для власних потреб орендоване ПРАТ «ММК ОСОБА_3» майно, колегія суддів погоджується із посиланням місцевого господарського суду на ч.3 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відповідно до положень якої, після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
Як вірно зазначає місцевий господарський суд - лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3242-10/10473-07 від 11.04.2016р. не містить належного обґрунтування мети використання майна, цілі та способу його використання, що прямо суперечить положенням ч.3 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Колегія суддів не погоджується із доводами апеляційних скарг про те, що положення частини 3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не зобов'язують власника надавати будь-які пояснення з приводу обставин обґрунтування мети використання майна.
Відповідно до положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, котра з сторін посилається на юридичні факти, які обґрунтовують її вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Так, відповідно до пункту 4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" зазначено, що вирішуючи такі спори, господарські суди мають з'ясовувати наявність у орендаря переважного права на укладення договору оренди на новий строк з урахуванням наявності чи відсутності обставин, з якими закон пов'язує виникнення такого права, а також вчинення кожним з учасників спірних правовідносин певних дій на виконання вимог закону. При цьому судам слід також з'ясовувати, чи належним чином орендар виконував зобов'язання за договором.
Окремої уваги заслуговують положення останнього абзацу пункту 4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, згідно з якими, судом також мають досліджуватися обставини, пов'язані з наміром власника використовувати для власних потреб майно, стосовно якого виник спір, в тому числі наявність доказів, які однозначно свідчать про відповідний намір.
В матеріалах справи відсутні докази, які однозначно свідчать про намір Міністерства економічного розвитку і торгівлі України використовувати орендоване майно для власних потреб, а тому - доводи апеляційної скарги в цій частині відхиляються колегією суддів.
Крім того, лист Першого заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі України №3242-10/10473-07 від 11.04.2016р. не можна вважати нормативно-правовим актом індивідуальної дії (рішенням центрального органу держаної влади).
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що заява Регіонального відділення ФДМУ по Донецькій області від 11.08.2016р. (лист № 11-04-04450) про припинення дії Договору оренди № 240 від 14.07.2005р. є безпідставною та суперечить положенням Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до п.1 Договору № 3 від 16.03.2016р. про внесення змін до Договору оренди від 14.07.2005р. № 240 цілісного майнового комплексу Державного науково-виробничого підприємства «Укрмеханобр»: Пункт 10.1. розділу 10 «Строк чинності, умови зміни та припинення Договору» Договору оренди, доповнити абзацом наступного змісту: «За взаємною згодою сторін, вираженою шляхом підписання Договору №3 про внесення змін до Договору оренди від 14.07.2005 №240 цілісного майнового комплексу державної науково-виробничого підприємства «Укрмеханобр» строк дії Договору оренди продовжено до 31.07.2016р.».
Як вбачається з матеріалів справи, ПРАТ «ММК ОСОБА_3», як орендар державного майна, сумлінно виконував умови Договору оренди № 240 від 14.07.2005р.: своєчасно і в повному обсязі сплачується орендна плата; своєчасно проводяться капітальні та поточні ремонти орендованого державного майна; здійснюються його невід'ємні поліпшення; забезпечується збереження цілісного майнового комплексу та його страхування у весь період строку дії договору оренди; виконуються соціальні гарантії перед трудовим колективом, передбачені чинним законодавством. Після 31.07.2016р. (закінчення договору оренди) ПРАТ «ММК ОСОБА_3» продовжує користуватись орендованим майном і своєчасно сплачувати за нього орендну плату (копії платіжних доручень додаються).
Щодо доводів апеляційних скарг стосовно строку договору, колегія суддів зазначає наступне.
Зі змісту статей 759, 763 і 764 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.291 ГК України, ч.2 ст.17 та ч.2 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
30.08.2016р. ПРАТ «ММК ОСОБА_3» направлено на адресу РВ ФДМУ по Донецькій області лист № 09/2440, яким було повідомлено про факт пролонгації Договору оренди № 240 від 14.07.2005 р. на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, тобто на 5 років - до 31.07.2021р., в зв'язку з продовженням використання ПРАТ «ММК ОСОБА_3» орендованого майна протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору оренди та відсутністю належних та законних заперечень РВ ФДМУ по Донецькій області, як орендодавця.
20.09.2016 року ПРАТ «ММК ОСОБА_3» надійшла відповідь РВ ФДМУ по Донецькій області (вих.№11-04-04958 від 13.09.2016р.), згідно з якою РВ ФДМУ по Донецькій області повідомив про незмінність своєї позиції відносно орендованого майна, вказаний лист не містить жодного додаткового обґрунтування заяви про припинення відносин оренди, а тому фактично РВ ФДМУ по Донецькій області впродовж місяця з дня закінчення строку дії Договору оренди № 240 від 14.07.2005р. у спосіб та на підставах передбачених Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не вчинило жодних юридично значимих дії, спрямованих на повернення майна з оренди, а тому Договір оренди № 240 від 14.07.2005р. є продовженим на такий самий строк.
Термін дії Договору оренди № 240 від 14.07.2005 р., з урахуванням його неодноразового продовження, становив 11 років та 17 днів (з 14.07.2005 р. по 31.07.2016 р.). Враховуючи приписи ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Договір оренди № 240 від 14.07.2005р. було продовжено до 17.08.2027 р.
В зв'язку з необхідністю врегулювання договірних взаємовідносин з відповідачем, на адресу останнього 29.09.2016 р. ПРАТ «ММК ОСОБА_3» було направлено для підписання проект Договору № 5 від 29.09.2016 р. про внесення змін до договору оренди № 240 від 14.07.2005 р. цілісного майнового комплексу державного науково-виробничого підприємства «Укрмеханобр».
Згідно з зазначеним Договором №5, РВ ФДМУ по Донецькій області запропоновано викласти п.10.1 «Строк чинності, умови зміни та припинення Договору» в новій редакції: «Строк дії Договору оренди продовжено до 17.08.2027р.».
РВ ФДМУ по Донецькій області ухилилося від приведення тексту Договору оренди № 240 від 14.07.2005р. у відповідність до фактичних обставин та відносин між сторонами зазначеного Договору оренди, що склалися у зв'язку з його продовженням на такий самий строк.
Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Окремої уваги заслуговує Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до ст.13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Так, згідно з ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Необхідно зазначити, що крім традиційної для України концепції власності (рухоме і нерухоме майно) та прав, що пов'язані з відносинами власності між особами (акції, інтелектуальна власність тощо), власністю в розумінні ст.1 Першого Протоколу до Конвенції є оренда майна. Так, у справі «Меллахер та Інші проти Австрії» (1989р.) Європейський Суд з прав людини вказав, що право на укладення договору оренди є частиною права власності (право володіння та користування) і тому дане право є одним із аспектів права власності.
Крім цього, власністю в розумінні ст.1 Першого Протоколу є і «законні сподівання» на отримання на підставі закону майна для забезпечення своєї діяльності (справа Компанія ПайнВеллідевелопментс ЛТД проти Ірландії (1991р.), а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» (2003 р.) майном у значенні статті 1 Першого протоколу вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.
Згідно з ч.1 ст.284 ГК України, ч.1 ст.10 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.
Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною сьомою статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Частиною 1 статті 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч.2 ст.181 ГК України). У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України (ч.8 ст.181 ГК України).
Відповідно до статті 84 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Відповідно до пункту 9.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року (зі змінами) №6 «Про судове рішення» у рішенні про спонукання укласти договір господарські суди повинні зазначати умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору, наприклад: «Вважати договір (найменування договору) укладеним на умовах поданого (найменування позивача) проекту цього договору», а в разі необхідності - з викладенням у рішенні умов (пунктів) договору повністю або в певній частині.
Колегія суддів зазначає, що Європейський Суд з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги вищенаведені приклади практики Європейського суду з прав людини, а також означені вище положення чинного законодавства України, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому - апеляційні скарги відповідача та третьої особи задоволенню не підлягають, оскільки означені в них доводи неправомірності рішення місцевого господарського суду - не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи.
Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається, а апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,
Апеляційну скаргу Регіонального відділення фонду Державного майна України по Донецькій області залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 17.11.2016 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 03.02.2017 року
Головуючий суддя Сіверін В. І.
Суддя Терещенко О.І.
Суддя Россолов В.В.