ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
Вн. № 1/304
м. Київ
18 жовтня 2011 року 17:37 № 2а-13814/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкової Н.В. при секретарі судового засідання Пошелюзному О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Реєстраційної палати Чернігівської міської ради, Виконавчого комітету Чернігівської міської ради
про визнання протиправною відмови № К-3877-2 від 02.09.2011 р.,
за участю представників сторін:
представник позивача ОСОБА_2;
представник відповідача ОСОБА_3, довіреність № 3-15/705 від 26.07.11;
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
28 вересня 2011 року ОСОБА_1 (далі -позивач, ОСОБА_1М.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до реєстраційної палати Чергігівської міської ради (далі -відповідач-1, реєстраційна палата ЧМР), виконавчого комітету Чернігівської міської ради (далі -відповідач-2, виконавчий комітет ЧМР) про визнання протиправною відмови № К-3877-2 від 02.09.2011 р. Позовні матеріали передані на розгляд судді 29 вересня 2011 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-13814/11/2670.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2011 року закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 2а-9957/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
02 вересня 2011 року позивач звернувся із скаргою до реєстраційної палати ЧМР та виконавчого комітету ЧМР про скасування державної реєстрації змін до установчих документів приватного виробничо-торгового підприємства “Жаквін” (приватного підприємства “Жаквін”) щодо збільшення статутного капіталу та зміни найменування юридичної особи у 2006 р., викладеного у статуті в редакції від 27.09.2006 р.
02 вересня 2011 року позивач отримав відмову виконавчого комітету ЧМР за № К-3877-2, у якій зазначено, що реєстрація змін до установчих документів приватного виробничо-торгового підприємства “Жаквін” проведена у відповідності до вимог статті 29 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, оскільки рішенням власника ОСОБА_1 від 06.09.2005 р. про зміну найменування приватного виробничо-торгового підприємства “Жаквін” на приватне підприємство “Жаквін”, збільшено розмір статутного капіталу підприємства на 200 грн.
Позивач вважає вищевказану відмову незаконною та необґрунтованою.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1, виходячи з наступних мотивів.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), Закону України від 15.05.2003 № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” (далі -Закон № 755-IV); Закону України від 02.09.1993 № 3425-ХІІ “Про нотаріат” (далі -Закон № 3425-ХІІ).
Судом встановлено, що згідно рішення власника приватного виробничо-торгового підприємства “Жаквін” ОСОБА_1 від 06.09.2006 р. було збільшено розмір статутного капіталу приватного виробничо-торгового підприємства “Жаквін” на 200,00 грн. за рахунок грошових коштів власника, встановлено статутний капітал приватного виробничо-торгового підприємства “Жаквін” в розмірі 200,00 грн., затверджено статут приватного виробничо-торгового підприємства “Жаквін” в новій редакції з урахуванням збільшення розміру статутного капіталу підприємства.
Разом з тим, статут в новій редакції, який був зареєстрований 27.09.2006 р. за № 10641050001003344 на підставі даного рішення власника був статутом не приватного виробничо-торгового підприємства “Жаквін”, а приватного підприємства “Жаквін”, де був створений статутний капітал у розмірі 200,00 грн.
Відтак, відповідачем-1 фактично проведено реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, які не були ініційовані рішенням власника, оскільки, як вбачається з статуту в новій редакції від 27.09.2006 р., найменування юридичної особи приватне підприємство “Жаквін”, де статутний капітал становить 200,00 грн., суперечить рішенню власника приватного виробничо-торгового підприємства “Жаквін” від 06.09.2006 р., де статутний капітал у розмірі 200,00 грн. створювався саме у приватному виробничо-торговому підприємстві “Жаквін” і було затверджено статут приватного виробничо-торгового підприємства “Жаквін” в новій редакції з урахуванням збільшення розміру статутного капіталу підприємства.
Згідно пункту 6.2 статуту приватного виробничо-торгового підприємства “Жаквін” в редакції від 15.11.2001 р., на підставі якого приймалося рішення власника від 06.09.2006 р., до компетенції Засновника відноситься внесення змін та доповнень до Статуту Підприємства.
Відповідно до частини 1 статті 29 Закону № 755-IV в редакції від 30.01.2006 р. для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи засновники (учасники) або уповноважений ними орган чи особа повинні подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; нотаріально посвідчену копію рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, яким затверджено зміни до установчих документів; оригінал установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію; два примірники змін до установчих документів юридичної особи та два примірники установчих документів у новій редакції, або два примірники установчих документів у новій редакції; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів.
В даному випадку згідно статуту приватного підприємства “Жаквін” (нова редакція) як установчого документа, до якого було внесено зміни, зазначено, що його затверджено власником приватного підприємства “Жаквін” 06 вересня 2006 року, а не 06 вересня 2005 року, на яке посилається відповідач-1.
При цьому чинне законодавство вимагає подання до державного реєстратора саме рішення засновника (учасника), яким затверджено зміни до установчих документів, а не будь-якого рішення.
В даному випадку державний реєстратор як суб'єкт владних повноважень в даній ситуації повинен був керуватися частиною 11 статті 29 Закону № 755-IV в редакції від 30.01.2006 р., відповідно до якої державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо документи подані не у повному обсязі.
Згідно статті 30 Закону № 755-IV в редакції від 30.01.2006 р. державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи за наявності підстав, встановлених частиною першою статті 27 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 755-IV в редакції від 30.01.2006 р. підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема: наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону; наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; використання у найменуванні юридичної особи повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Єдиним рішенням власника від 06.09.2006 р. є наявне в матеріалах справи рішення власника приватного виробничо-торгового підприємства “Жаквін”, де статутний капітал у розмірі 200,00 грн. створювався саме у приватному виробничо-торговому підприємстві “Жаквін” і було затверджено статут приватного виробничо-торгового підприємства “Жаквін” в новій редакції з урахуванням збільшення розміру статутного капіталу підприємства. Судом встановлено, що змін найменування підприємства не було ініційовано.
Крім цього, чинне законодавство вимагає подання до державного реєстратора нотаріально посвідченої копії рішення засновника юридичної особи, яким затверджено зміни до установчих документів. А в даному випадку відповідач-1 посилається не на нотаріально засвідчену копію рішення власника, а зазначає у відмові, що справжність підпису власника ОСОБА_1 на рішенні засвідчена нотаріально (тобто посилається на оригінал документа).
Відповідно до статті 34 Закону № 3425-ХІІ нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: 10) засвідчують вірність копій (фотокопій документів і виписок з них); 11) засвідчують справжність підпису на документах.
Відтак, засвідчення вірності копій документів та засвідчення справжності підпису на документах є різними видами нотаріальних дій і державний реєстратор повинен був вимагати нотаріально засвічену копію рішення власника, а не рішення власника, де нотаріально засвідчено справжність його підпису.
Рішення власника, на яке посилається відповідач-1, датоване 06 вересня 2005 року, а справжність підпису позивача засвідчено приватним нотаріусом лише 13 вересня 2006 року. При цьому у вказаному документі зазначається, що приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 засвідчує справжність підпису гр. ОСОБА_1, який зроблено у його присутності.
Згідно частини 3 статті 78 Закону № 3425-ХІІ нотаріуси, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчують факти, викладені у документі, а лише підтверджують, що підпис зроблено певною особою.
В даному випадку фактично підпис був зроблений на рішенні власника від 06 вересня 2005 року лише 13 вересня 2006 року, тому документ фактично міг виникнути лише 13 вересня 2006 р.
Відтак, рішення від 06 вересня 2005 року, на яке посилається відповідач-1, не є документом, на підставі якого вносились зміни до статуту приватного підприємства “Жаквін” в 2006 році, державна реєстрація яких проведена 27.09.2006 р., оскільки це суперечить статуту приватного підприємства “Жаквін” та законодавству України, чинному на момент реєстрації вказаних змін.
У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, cуд дійшов висновку, що при поданні у вересні 2006 року документів для реєстрації змін до статуту приватного виробничо-торгового підприємства “Жаквін” (приватного підприємства “Жаквін”) державний реєстратор не мав права здійснювати державну реєстрацію таких змін. Він повинен був керуватися статтями 27, 29 30 Закону № 755-IV в редакції від 30.01.2006 р. та залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації змін до статуту, або відмовити у проведенні державної реєстрації таких змін.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-72, 86, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати незаконною відмову від 02.09.2011 р. (№ К-3877-2) реєстраційної палати Чернігівської міської ради та виконавчого комітету Чернігівської міської ради в скасуванні державної реєстрації змін до установчих документів приватного виробничо-торгового підприємства "Жаквін" (приватного підприємства "Жаквін") щодо збільшення статутного капіталу та зміни найменування юридичної особи у 2006 р., викладеній у статуті в редакції від 27.09.2006 р.
3. Скасувати запис державного реєстратора реєстраційної палати при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради про реєстрацію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зміни до установчих документів приватного виробничо-торгового підприємства "Жаквін" (приватного підприємства "Жаквін") щодо збільшення статутного капіталу та зміни найменування юридичної особи від 27.09.2006 р. за № 10641050001003344.
4. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок місцевого бюджету.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.В. Клочкова