ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
Вн. № 1/269
м. Київ
19 жовтня 2011 року 13:33 № 2а-13173/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Пошелюзному О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оміа Україна"
до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва
про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 29.06.2011 року,
за участю представників сторін:
представник позивача ОСОБА_1;
представник відповідача ОСОБА_2;
свідок ОСОБА_3, паспорт серії ЕО № 287538,
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
16 вересня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Оміа Україна" (далі - позивач, ТОВ "Оміа Україна") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва (далі - відповідач, ДПІ у Подільському р-ні м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 29.06.2011 року (далі -ППР № НОМЕР_1). Позовні матеріали передані на розгляд судді 19 вересня 2011 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-13173/11/2670.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2011 року закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 2а-13173/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
29 червня 2011 року ДПІ у Подільському р-ні м. Києва проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток позивача за звітний податковий період - 1 квартал 2011 року.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт № 663/1501/33548855 від 29.06.2011 р. (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення строків сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 253 677,81 грн. На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято ППР № НОМЕР_1, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого податку на прибуток, а саме: 25 367,78 грн.
Після отримання Акту перевірки, відповідно до п. 56.2, п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України позивачем було надіслано на адресу Державної податкової адміністрації м. Києва скаргу за вих. № 0707/11-1 від 07.07.2011 р. на ППР № НОМЕР_1, в якій були викладені заперечення щодо висновків Акту перевірки з посиланням на порушення, допущені відповідачем під час проведення перевірки та складання Акту перевірки.
Рішенням Державної податкової адміністрації м. Києва № 8908/10/25-114 від 06.09.2011 р. про результати розгляду первинної скарги висновки, викладені в Акті перевірки та ППР № НОМЕР_1 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
Позивач вважає ППР № НОМЕР_1 незаконним, необгрунтованим та таким, що прийнято з порушеннями чинного податкового законодавства України, а вказаний Акт перевірки, на підставі якого прийнято ППР, не може бути підставою для прийняття такого повідомлення-рішення, оскільки складений з порушеннями чинного законодавства.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва частково погоджується з позовними вимогами ТОВ "Оміа Україна", виходячи з наступних мотивів.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України); Податкового кодексу України (далі -ПК України).
Судом встановлено, що в Акті перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, визначеного пунктом 57.1 статті 57 та абзацом 2 статті 126 ПК України за затримку до 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 253 677,81 грн., в тому числі:
- сума податку 227 000,00 грн., сплачена 27.05.2011 р. при граничному терміні сплати - 20.05.2011 р. (період затримки - 7 днів);
- сума податку на прибуток 26 677,81 грн., сплачена 10.06.2011 р. при граничному терміні погашення 20.05.2011 р. (період затримки - 21 день).
Згідно пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 6.1 статті 6 ПК України передбачено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 ПК України податок на прибуток підприємств є загальнодержавним податком, який в свою чергу сплачується до державного бюджету України.
Відтак, відповідно до наведених вище положень ПК України, належним виконанням грошового зобов'язання платником податку є сплата коштів до бюджету. А відповідальність, передбачена пунктом 126.1 статті 126 ПК України, може наступати виключно у випадку несплати платником податку грошового зобов'язання до бюджету.
З аналізу вище наведених норм податкового законодавства України вбачається, що обов'язок із сплати податків вважається виконаним з моменту перерахування коштів платником податку до бюджету.
На підставі платіжного доручення № 528 від 11.05.2011 р. судом встановлено, що позивач в межах строків, встановлених законодавством, здійснив перерахування самостійно узгодженого податкового зобов'язання у сумі 227 000,00 грн. до державного бюджету за наступними реквізитами: отримувач - УДК у Подільському районі м. Києва, код 26077939, рахунок № 31113005700008, банк отримувача - ГУДКУ у м. Києві, м. Київ, код банку 820019, призначення платежу: “податок на прибуток за 1 квартал 2011 року”.
Суд звертає увагу, що вказані грошові кошти не були повернуті УДК у Подільському районі м. Києва як безпідставно отримані.
Допитана в якості свідка в судовому засіданні головний бухгалтер ТОВ "Оміа Україна" ОСОБА_3 пояснила, що 24 травня 2011 року (лише через 13 днів після сплати) від посадових осіб ДПІ у Подільському р-ні м. Києва по телефону позивачем отримано інформацію, що дані грошові кошти сплачені не на належний рахунок УДК у Подільському районі м. Києва, та позивачу було запропоновано подати до ДПІ у Подільському р-ні м. Києва заяву з проханням перерахувати кошти з одного рахунку УДК у Подільському районі м. Києва на інший. Для врегулювання даного питання позивачем було надіслано відповідну заяву вих. № 2405-11 від 24.05.2011 р., яка була прийнята та задоволена податковим органом. 27 травня 2011 року податковий орган здійснив зарахування вказаних коштів з бюджетного рахунку № 31113005700008 на інший рахунок № 31115003700008.
Разом з тим, такі обставини були розцінені відповідачем як несвоєчасне погашення податкового зобов'язання, внаслідок чого до позивача було застосовано штраф.
Суд звертає увагу, що і рахунок № 31113005700008, на який позивач перерахував кошти 11 травня 2011 року (у встановлений законодавством термін), так і рахунок № 31115003700008, на який дані кошти були перераховані 27 травня 2011 року самим податковим органом, є рахунками державного бюджету України та належать УДК у Подільському районі м. Києва. Відтак, з даного факту вбачається, що кошти були вчасно перераховані до державного бюджету.
Крім цього, суд звертає увагу, що ПК України не містить правопорушення, яке встановлює відповідальність за перерахування грошових коштів на некоректний рахунок податкового органу. Відтак, суд дійшов висновку, що позивач вчасно здійснив перерахування коштів до відповідного бюджету для погашення податкового зобов'язання.
Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.09.2007 р. у справі № К-24401/06, в якій зазначено, що “приймаючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач сплатив податок у відповідний бюджет, як визначено ст. 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, при цьому закон не визначає, на який рахунок з зазначенням якого коду потрібно зараховувати податок. Податок фактично надійшов до відповідного бюджету у визначений законом строк, а те, що кошти знаходилися на бюджетних рахунках деякий час (5 днів) під іншими, на думку податкового органу, кодами, є формальною обставиною і не може бути підставою для висновків про порушення граничних строків сплати податків і застосування штрафних санкцій.”
В ході дослідження матеріалів справи суд дійшов висновку й про процесуальні порушення з боку посадових осіб відповідача при проведенні перевірки та оформлення її результатів.
Згідно пункту 76.2 статті 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 86.2 пункту 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків.
Підпунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.
Участь керівника відповідного органу державної податкової служби (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.
Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
Суд звертає увагу, що в порушення вище наведених норм Акт камеральної перевірки було складено 29.06.2011 р. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення також прийнято 29.06.2011 р. (тобто в день складання Акту перевірки). Акт перевірки отриманий позивачем одночасно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням. Внаслідок даних порушень податкового органу позивача позбавлено можливості надати заперечення на Акт перевірки, прийняти участь у розгляді заперечень та прийняти участь при прийнятті податкового-повідомлення-рішення.
Крім того, відповідно до пункту 1 розділу 2 Наказу Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 р. “Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” (який, виходячи з пунктів 1 та 2 Наказу, поширюється, в тому числі, і на проведення камеральних перевірок) - акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної частини, загальних положень, описової частини та висновку. До акта додаються інформативні додатки. В розділі 3 цього ж нормативного акту зазначено, що залежно від фінансово-господарської діяльності платника податків та результатів перевірки до інформативних додатків належать: пояснення, зауваження або заперечення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо виявлених порушень або з інших питань, що виникли під час перевірки; інші матеріали, що підтверджують наявність фактів порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Суд звертає увагу, що в порушення вищевказаних приписів закону складання та підписання Акту перевірки здійснювалось без зазначених інформативних додатків, пояснення у посадових осіб позивача не відбирались, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості внести свої зауваження, пояснення щодо виявлених порушень та з інших питань, що виникли під час перевірки.
Враховуючи наведене, висновки ДПІ у Подільському р-ні м. Києва стосовно порушення позивачем граничного строку сплати із затримкою у 7 днів суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 227 000,00 грн., викладені в Акті перевірки, на підставі якого податковим органом було прийнято ППР № НОМЕР_1, суд вважає необґрунтованими та протиправними.
Разом з тим, позивач визнав порушення граничного строку сплати із затримкою в 21 день суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 26 677,81 грн., однак зазначив, що, оскільки дане правопорушення було вчинене в період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р., штраф за дане порушення повинен становити 1 грн., а не 10% від суми боргу.
Суд критично ставиться до вищевказаного твердження позивача з огляду на наступне.
Листом ДПА у м. Києві від 03.02.2010 р. № 2963/7/10-1017/302 “Про застосування штрафних санкцій” визначено, що відповідно до пункту 2 розділу XIX “Прикінцеві положення” ПК України втратив чинність Закон України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон № 2181-ІІІ).
Починаючи з 01.01.2011 р., платники податків несуть відповідальність, передбачену нормами ПК України, зокрема, у разі виявлення за результатами камеральних перевірок порушень.
У випадку порушення платниками податків граничних термінів сплати податкових зобов'язань, передбачених податковим законодавством, з 01.01.2011 р. з урахуванням строку давності застосовується штрафна санкція у розмірах, встановлених статтею 126 ПК України.
Відтак, у разі якщо "платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу."
Крім цього, штрафна санкція, передбачена пунктом 7 підрозділу 10 Розділу XX ПК України, застосовується за порушення податкового законодавства виключно при обчисленні податкових зобов'язань за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р.
ДПА України відкликала лист від 31.12.10 № 29429/7/10-1017/5190 щодо застосування штрафної санкції у розмірі не більше 1 гривні.
У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Оміа Україна" підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Оміа Україна" задовольнити частково.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва № НОМЕР_1 від 29.06.2011 року в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 22 700,00 грн. (двадцять дві тисячі сімсот гривень нуль копійок).
3. В іншій частині податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва № НОМЕР_1 від 29.06.2011 року залишити в силі.
4. Судові витрати в сумі 1,70 грн. присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Оміа Україна" за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.В. Клочкова