06 лютого 2017 рокум. Ужгород№ 807/2094/16
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Скраль Т.В.,
при секретарі Стенавській А.М.,
за участю:
позивача: Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області, представник - не з'явився,
відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 1440,30 грн., -
06 грудня 2016 року, позивач - Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), яким просила: стягнути податковий борг перед бюджетом з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (податковий номер - НОМЕР_1, АДРЕСА_1) в розмірі 1440,30 грн.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що Відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності та стоїть на обліку, як платник податків і зборів в Державній податковій інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області. 25.07.2012 року ФОП ОСОБА_1 подано до ДПІ у Тячівському районі заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та обрано II групу із ставкою єдиного податку в розмірі 20 % до розміру мінімальної заробітної плати (станом на 01.01.2013р. - 1147грн. х20%=229,40гри., на 01.01.2014р. - 1218,00 грн. х20%=243,60грн). ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській відносно відповідача винесено податкове повідомлення-рішення від 23.09.2016 року № 0015121301, яким на підставі ст.122 ПК України за порушення строків сплати авансових внесків єдиного податку застосовано штраф в розмірі 1440,30 грн.
Станом на день звернення до суду відповідачем не вжито заходів для добровільно, своєчасного та повного погашення податкової заборгованості перед державним бюджетом та у зв'язку з чим, на підставі статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий орган звернувся до адміністративного суду для стягнення суми податкового боргу в примусовому порядку.
У відповідності до вимог частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак надав суду письмове клопотання про розгляд даної адміністративної справи у відсутності представника інспекції за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідач у судове засідання не з'явився, письмових заперечень проти адміністративного позову не подав, не забезпечив явки свого уповноваженого представника, не повідомив суд про причини такої неявки, хоча судом вжито всіх заходів для належного повідомлення останнього про дату, час та місце судового засідання. Доказам про належне повідомлення останнього слугують наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення адресату, а також конвертами з поштовим відправленням, які повернулися на адресу суду з відміткою про отримання таких, (а.с.24,26,32).
У відповідності до вимог частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) - відповідач по даній справі, зареєстрований Тячівською районною державною адміністрацією 18.07.2012р. за № 2 319 000 0000 008933; взятий на податковий облік в ДПІ у Тячівському районі 19.07.2012р. за №13100. Державною податковою адміністрацією України присвоєно податковий номер НОМЕР_1, із місцем реєстрації: АДРЕСА_2, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ, (а.с. 6)
Положенням частини 1 статті 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Станом на день розгляду даної адміністративної справи за ФОП ОСОБА_1 рахується податковий борг, який податковим органом не був заявлений до стягнення за попередні періоди на загальну суму 1440,30 грн., який виник на підстав, наступного.
Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, 25.07.2012 року ФОП ОСОБА_1 подано до ДПІ у Тячівському районі заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та обрано II групу із ставкою єдиного податку в розмірі 20 % до розміру мінімальної заробітної плати (станом на 01.01.2013р. -1147грн. х20%=229,40гри., на 01.01.2014р. - 1218,00 грн. х20%=243,60грн), (а.с. 7-8).
Згідно пункту 291.3 статті 291 Податкового Кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
У відповідності до п.295.1. ст.295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Згідно п.300.1. ст.300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до п.122.1.ст.122 ПК України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.
Враховуючи норми вищевикладених статей, ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській відносно відповідача винесено податкове повідомлення-рішення від 23.09.2016 року № 0015121301, яким на підставі ст.122 ПК України за порушення строків сплати авансових внесків єдиного податку застосовано штраф в розмірі 1440,30 грн. (а.с. 11).
24 вересня 2016 року, відповідач ОСОБА_1 отримав податкове-повідомлення рішення № 0015121301.
Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У відповідності до пп. 59.1 статті 59 ПКУ відповідачу 20 листопада 2014 року вручено податкову вимогу форми "Ф" від 17 листопада 2014 року №3401-25 на суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями по єдиному податку з фізичних осіб, (а.с. 13).
Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги на час розгляду справи відповідачем не надано та судом такі обставини не встановалені.
Відповідно до картки особового рахунку платника, сума грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 1440,30 грн. відповідачем не сплачена, (а.с. 12).
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку -фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи вищенаведене та той факт, що станом на день розгляду адміністративної справи по суті, відповідачем не вжито достатніх заходів, щодо погашення в добровільному порядку заборгованості по узгодженому податковому зобов'язанню із платежу, який зазначений у довідці про суми податкового боргу, що слугує підставою для задоволення адміністративного позову у повному обсязі та стягненню з відповідача податкового боргу в розмірі 1440,30 грн. в примусовому порядку.
Керуючись ст.ст. 17, 71, 86, 160, 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
2.Стягнути податковий борг перед бюджетом з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (податковий номер - НОМЕР_1, АДРЕСА_2) в розмірі 1440,30 грн. (одна тисяча чотириста сорок гривень, 30 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
СуддяТ.В. Скраль