ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
Вн. № 1/296
м. Київ
18 жовтня 2011 року 11:32 № 2а-13860/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Клочкової Н.В., суддів Саніна Б.В. , Скочок Т.О. при секретарі судового засідання Пошелюзному О.В. вирішив адміністративну справу
за позовом Державного підприємства "Харківське агрегатне конструкторське бюро"
до Державної служби експортного контролю України
проскасування постанови № 229 від 14.09.2011 р.,
за участю представників сторін:
представник позивача ОСОБА_1;
представник позивача ОСОБА_2;
представник відповідача ОСОБА_3,
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
29 вересня 2011 року державне підприємство "Харківське агрегатне конструкторське бюро" (далі -позивач, ДП “ХАКБ”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної служби експортного контролю України (далі -відповідач, ДСЕК України) про скасування постанови № 229 від 14.09.2011 р. Позовні матеріали передані на розгляд судді 30 вересня 2011 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-13860/11/2670.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2011 року закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 2а-13860/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
14 вересня 2011 року позивач отримав винесену ДСЕК України постанову № 229 від 14.09.2011 р. про накладення штрафних санкцій у розмірі 1 700,00 грн.
Дана постанова винесена на підставі складеного ДСЕК України протоколу про порушення юридичною особою вимог законодавства в галузі державного експортного контролю від 01.07.2011 р. № 229, в якому зазначено, що позивачем не надано документів, які вимагалися відповідачем для здійснення ним повноважень в галузі державного експортного контролю, а саме позивач не надав висновок попередньої ідентифікації робіт по заміні прохідників 1804.048 на плунжерних насосах НП114 №№ 79110100254, 79110100259, 79110100265 та прохідника 1804.150 на плунжерному насосі НП114 № 79108100248 й перевірки їх герметичності в об'ємі ТУ (технічних умов).
Разом з тим, позивач вважає, що оскаржувана постанова № 229 від 14.09.2011 р. винесена з порушенням вимог чинного законодавства, порушує вимоги, які встановлені Законом України від 20.02.2003 № 549-IV "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання", оскільки позивачем взагалі не надавалися послуги військового призначення, які б підлягали ідентифікації. Крім цього, позивач зазначив, що оскаржувана постанова винесена відповідачем з порушенням встановлених законодавством строків.
Позивач вважає, що з його боку мало місце не надання послуг відкритому акціонерному товариству “ПРОТОН-Пермські мотори” (далі -ВАТ “ПРОТОН-Пермські мотори”) з ремонту товарів військового призначення та подвійного використання, які б підлягали державному експортному контролю, а мало місце виконання умов договору № 716 (10935/09) від 20.11.2009 р. в частині усунення допущених з вини позивача недоліків якості поставленої ВАТ “ПРОТОН-Пермські мотори” продукції - насосів плунжерних НП-114.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України); Закону України від 20.02.2003 № 549-IV "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" (далі -Закон № 549-IV); Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ “Про зовнішньоекономічну діяльність” (далі -Закон № 959-ХІІ); Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі -Закон № 996-XIV).
Судом встановлено, що на підставі договору № 716 (10935/09) від 20.11.2009 р. позивачем на адресу ВАТ “ПРОТОН-Пермські мотори” поставлені насоси плунжерні НП114, у тому числі:
- НП114 № 79108100248, відвантажений за вантажно-митною декларацією (далі -ВМД) № 807070003/2010/221707 від 31.08.2010 р.;
- НП114 №№ 79110100254, 79110100259, 79110100265, відвантажені за ВМД № 807070003/2010/222858 від 29.10.2010 р.
ДСЕК України було надано позивачу дозвіл № 27145900 від 19.03.2010 р. на експортування вищевказаних насосів плунжерних НП114.
30.09.2010 р. та 10.11.2010 р. ВАТ “ПРОТОН-Пермські мотори” на вхідному контролі були виявлені якісні невідповідності в поставлених насосах плунжерних НП114, що підтверджується рекламаційними актами № 1304 від 15.10. 2010 р. та № 1305 від 16.11. 2010 р.
У зв'язку з невідповідністю товару вимогам ТУ ВАТ “ПРОТОН-Пермські мотори” відмовилося від їх прийняття, на своєму складі їх не оприбутковувало. В подальшому спеціалістами позивача на території Російської Федерації за власний рахунок в порядку, передбаченому пунктом 2.7 договору № 716 (10935/09) від 20.11.2009 р., були усунуті допущені з його вини недоліки якості поставленої продукції. Даний факт підтверджено актами задоволення рекламації № 1304 від 15.10.2010 р. та № 1305 від 16.11.2010 р., складеними відповідно 13.01.2011 р. та 19.01.2011 р.
Насоси плунжерні НП114 №№ 79110100254, 79110100259, НОМЕР_1, 79108100248 не були оприбутковані на склад ВАТ “ПРОТОН-Пермські мотори”, про що свідчить лист ВАТ “ПРОТОН-Пермські мотори” від 12.05.2011 р. № 461/03.
Згідно з отриманою відповідачем інформацією від Служби безпеки України (лист від 30.03.11 № 2/3/3-14913) позивачем у листопаді 2010 року виконано роботи з дефектації та ремонту плунжерних насосів НП114 (№ 79108100248, № 79110100265, № 79110100259, № 79110100254, № 79110100251), які позивач раніше експортував до Російської Федерації для потреб ВАТ “ПРОТОН-Пермські мотори”.
З метою визначення відповідності виконаних позивачем робіт з дефектації та ремонту зазначених вище виробів найменуванню та опису товарів, внесених до списків товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, ДСЕК України листами від 22.04.11 № 1270/31-11 та від 27.05.11 № 1604/31-11 було запропоновано позивачеві надати інформацію та документи, пов'язані з проведенням дефектації та ремонтом (усуненням несправностей) зазначених вище насосів.
Законом № 549-IV визначено, що послуги військового призначення - це надання іноземним юридичним чи фізичним особам в Україні або за її межами послуг, у тому числі посередницьких (брокерських), у сфері розроблення, виробництва, будівництва, складання, випробування, ремонту, технічного обслуговування, модифікації, модернізації, експлуатації, управління, демілітаризації, знищення, збуту, зберігання, виявлення, ідентифікації, придбання або використання виробів чи технологій військового призначення, а також надання зазначеним юридичним особам іноземної держави чи її представникам або іноземцям послуг з фінансування таких робіт.
Згідно статті 1 Закону № 959-ХІІ:
зовнішньоекономічний договір (контракт) -це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності;
товар - будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).
Відповідно до частини 2 та 3 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Статтею 1 Закону № 996-XIV визначено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Судом встановлено, що при здійсненні позивачем дій з усунення недоліків, які мали місце з вини позивача, ніяких змін в структурі активів та зобов'язань чи власного капіталу ДП “ХАКБ” не відбувалося, оскільки така операція не була предметом продажу послуг.
З урахуванням визначення “послуги військового призначення”, наведеного в Законі № 549-IV, положень Закону № 959-ХІІ та Закону № 996-XIV суд дійшов висновку, що ДП “ХАКБ” не надавало послуги військового призначення ВАТ “ПРОТОН-Пермські мотори”, за актом приймання-передачі такі послуги не передавались і не експортувались, активи, зобов'язання чи власний капітал не змінювались, а мало місце лише усунення підприємством недоліків з якості у відвантаженій ним продукції, що сталося з вини підприємства.
Відповідно до вимог статті 7 Закону № 549-IV ДСЕК України листами від 22.04.2011 р. № 1270/31-11 та від 27.05.2011 р. № 1604/31-11 для здійснення повноважень в галузі державного експортного контролю були витребувані у позивача відповідні документи.
Судом встановлено, що позивачем з супровідними листами № 225-8/857 від 04.05.2011 р., № 225-8/1025 від 31.05.2011 р. та № 225-8/1485 від 10.08.2011 р. були надані витребувані відповідачем документи, але не в повному обсязі, тобто частково виконано вимогу ДСЕК України про надання документів щодо попередньої ідентифікації робіт з дефектації і ремонту плунжерних насосів НП114. Висновку про результати попередньої ідентифікації робіт по заміні прохідників 1804.048 (1804.150) та перевірки їх герметичності в об'ємі ТУ на чотирьох плунжерних насосах НП114 № 79110100254, № 79110100259, № 79110100265, № 79108100248 позивачем не було надано.
Позивач листом від 31.05.11 № 225-8/1025 повідомив відповідача про неможливість надання деяких документів через відсутність факту надання послуг і неможливість підвести виконані роботи з усунення недоліків власної продукції під визначення “товар”.
Листом від 10.08.11 № 225-8/1485 (вх. № 7363/11 від 11.08.11) позивач надіслав до ДСЕК України довідку щодо попередньої ідентифікації робіт; анотований опис робіт з відновлення пошкодженого контирування та видалення нальоту окислу на зовнішніх деталях насосів плунжерних НП114; довідку щодо неналежності робіт до матеріальних носіїв секретної інформації (матеріальних носіїв інформації, що містять державну таємницю) та ступеня секретності цієї інформації.
Судом встановлено, що внаслідок відсутності висновку попередньої ідентифікації робіт по заміні прохідників 1804.048 на плунжерних насосах НП114 № 79110100254, № 79110100259, № 79110100265 та прохідника 1804.150 на плунжерному насосі № 79108100248 й перевірки їх герметичності в об'ємі ТУ у документах, наданих позивачем, відповідачем складено протокол № 229 від 01.07.2011 р. про порушення юридичною особою вимог законодавства в галузі державного експертного контролю та винесено постанову № 229 від 14.09.2011 р. про накладання на юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експертного контролю.
Розділом IV Закону № 549-IV на ДСЕК України покладено обов'язки з проведення розслідувань, пов'язаних з порушеннями законодавства в галузі державного експортного контролю та накладення штрафів за порушення юридичними особами - суб'єктами здійснення міжнародних передач товарів вимог законодавства в галузі державного експортного контролю.
Право ДСЕК України на отримання вказаної інформації і документів встановлене частиною 1 статті 7 Закону № 549-IV.
При цьому, відповідно до статті 12 зазначеного Закону здійснення попередньої ідентифікації товарів є обов'язком позивача.
Згідно статті 26 Закону № 549-IV накладання штрафів за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю від імені спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю накладаються керівником спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю чи його заступником. Про вчинення правопорушень, зазначених у законі, уповноваженою посадовою особою спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю, що його виявила, складається протокол, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надається посадовим особам, зазначеним у частині першій цієї статті. Керівник чи заступник керівника спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю приймає рішення про накладення штрафу протягом десяти днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач зобов'язаний був надати на запит відповідача інформацію (документи), необхідні для здійснення відповідачем заходів в галузі державного експортного контролю.
Відтак, позивач необгрунтовано не подав документи, які вимагались ДСЕК України для здійснення ним повноважень в галузі державного експортного контролю, що є правопорушенням в галузі державного експортного контролю, визначеним абзацом 10 статті 24 Закону № 549-IV, а саме безпідставна відмова в наданні інформації та документів, які вимагаються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань державного експортного контролю або іншим державним органом, що здійснює державний експортний контроль у межах своїх повноважень, їх навмисне викривлення або приховування.
Крім цього, суд критично ставиться до посилання позивача на порушення строку винесення постанови № 229 від 14.09.2011 р., виходячи з наступного.
Судом встановлено, що після отримання 11.08.2011 р. від позивача вищевказаних документів та належного опрацювання усіх зібраних в ході проведеного розслідування документів, 05.09.2011 р. їх було передано Першому заступнику Голови ДСЕК України, яким в межах строку, визначеного частиною 3 статті 26 Закону № 549-IV, винесено рішення про накладення штрафу.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо скасування постанови № 229 від 14.09.2011 р. про накладення на позивача штрафних санкцій у розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1 700,00 грн., не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувана постанова № 229 від 14.09.2011 р. прийнята відповідачем у межах його повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.
Керуючись ст.ст. 2, 69-72, 86, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов державного підприємства "Харківське агрегатне конструкторське бюро" залишити без задоволення.
2. Судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий Суддя Н.В. Клочкова
Судді Б.В. Санін
ОСОБА_4