Копія
Справа № 822/32/17
01 лютого 2017 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіДанилюк У.Т.
при секретаріМазій І.В.
за участі:представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області до квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького про стягнення податкового боргу, -
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького 116463,50 грн. із рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок належної йому готівки.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у відповідача склалась заборгованість із сплати земельного податку з юридичних осіб, що підтверджується відповідними деклараціями.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представник квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький в задоволенні позовних вимог просив відмовити, про що ним були подані письмові заперечення. Вважає, що податковий борг повинен стягуватись із Міністерства оборони України, до сфери управління якого належить позивач. Крім того, відповідно до ст.14 Закону України "Про Збройні сили України" КЕВ звільняється від сплати цього податку. Також вказує на те, що у КЕВ м. Хмельницький на 2017 рік не передбачено по загальному фонду бюджетних асигнувань на оплату земельного податку
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницького (ідентифікаційний код 07928461) зареєстрований як юридична особа.
У КЕВ м. Хмельницького наявний борг по земельному податку в розмірі 116463,50, зокрема:
1) по Яворовецькій с/р в розмірі 442,12 грн., який виник на підставі податкової декларації з плати за землю від 01.03.2016 за №9026194035 (за жовтень 2016 р. в розмірі 5702,59 грн., враховуючи часткову сплату);
2) по Кузьминській с/р - в розмірі 116021,38 грн, який виник на підставі податкових декларацій з плати за землю від 01.03.2016 за №9026228447 (за вересень-жовтень 2016 р. в розмірі 91087,85 грн. за кожний місяць; враховуючи часткову сплату, за вересень 2016 до стягнення заявлено 23074,53 грн.); від 19.02.2016 за №9020911478 (за жовтень 2016 р. в розмірі 1859 грн.).
Згідно з пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 54.1 ст.54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Однак у встановлені ПК України строки визначені у податкових деклараціях суми сплачені не були.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Позивачем було надіслано квартирно-експлуатаційному відділу м. Хмельницького податкову вимогу №6366-17 від 16.09.2016 року на суму 76087,30 грн.
Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Згідно з п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до п. 95.3-95-4 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Наявність заборгованості відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових декларацій, картками особового рахунку, розрахунком суми позовних вимог. Доказів про сплату відповідачем заборгованості суду не подано.
Суд не погоджується з посиланням КЕВ м. Хмельницького на те, що саме Міністерство оборони України несе відповідальність за податковими зобов'язаннями КЕВ м. Хмельницького, оскільки КЕВ є окремою юридичною особою, користувачем земельних ділянок, а тому і платником цього податку, який і подавав відповідні декларації з плати за землю. Окрім доводів про відсутність (недостатність) фінансування, судом не встановлено та не підтверджено належними доказами підстав для відмови у задоволенні позову про стягнення податкового боргу. Проте відсутність або обмежене фінансування не є підставою для звільнення платника від обов'язку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Також відповідач посилається на ст.14 Закону України "Про Збройні Сили України" №1934-XII, згідно якої земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування.
Суд зазначає, що ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1 ст.1 ПК України).
Відповідно до п.4.4 ст.4 ПК України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами та радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
При цьому, згідно п.5.2 ст.5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
Статтею 282 ПК України (у редакції, що була чинною до 01.01.2015) були передбачені пільги щодо сплати податку для юридичних осіб, зокрема, від сплати податку звільнялись військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Водночас, відповідно до п. 12.3 ст.12 ПКУ, сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
До місцевих податків належить, зокрема, податок на майно (ст.10 ПК України), що згідно ст. 265 ПКУ складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати за землю.
Згідно п. 284.1 ст. 284 ПК України передбачено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Однак судом не встановлено, а відповідач, зокрема, також не вказує на наявність відповідного рішення, яким була б встановлена податкова пільга зі сплати земельного податку, який поширював би свою дію на КЕВ м.Хмельницького.
Отже, відповідач відповідно до вимог ПК України (норми якого є пріоритетними у спірних правовідносинах) не є звільненим від обов'язку сплати земельного податку та не має відповідних пільг щодо його сплати.
Таким чином, КЕВ м.Хмельницького самостійно подавав контролюючому органу декларації з земельного податку, є самостійною платоспроможною юридичною особою, що не ліквідована (не оголошена банкрутом), а тому зобов'язаний виконувати взяті на себе податкові зобов'язання.
З врахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького (ідентифікаційний код 07928461) податковий борг в сумі 116463 (сто шістнадцять тисяч чотириста шістдесят три) грн. 50 коп. з розрахункових рахунків такого платника податків, відкритих у банківських установах, та за рахунок готівки, яка йому належить.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 03 лютого 2017 року
Суддя/підпис/У.Т. Данилюк
"Згідно з оригіналом" Суддя У.Т. Данилюк