06 лютого 2017 рокум. Ужгород№ 807/2068/16
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Скраль Т.В.,
при секретарі Стенавській А.М.,
за участю:
позивача: Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області - представник не з'явився,
відповідача: Фізична особа ОСОБА_1 - не з'явилася,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 2288,64 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг по платежу 50 18050400 "Єдиний податок з фізичних осіб" у розмірі 2288,64 грн., який виник внаслідок самостійно поданих останнім заяв про перехід на спрощену систему оподаткування. За період з 20.07.2015 по 11.10.2016 року сума податку залишається не сплаченою в розмірі 2288,64 грн. Також, у відповідності до вимог статті 129 Податкового кодексу України відповідачу нараховану пеню у розмірі 0,24 грн., яка залишається не сплаченою та направлено податкову вимога.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи у відсутності представника інспекції за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідача у судове засідання не з'явився, не забезпечив явку свого уповноваженого представника та не повідомив суд про причини такої неявки, хоча останнім вжито всіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання.
Доказом про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду є наявні в матеріалах справи конверти з поштовим відправленням, які повернулися на адресу суду за закінченням терміну зберігання.
У відповідності до вимог частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до вимог частини 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно вимог частини 1 статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За наведених обставин, враховуючи, що сторони повідомлені належним чином про дату, час та місце судового розгляді, а тому суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно статті 16 Податкового кодексу України, якою передбачені обов'язки платника податків, одним із обов'язків є обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 298.1.1 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-УІ, із змінами та доповненнями (в редакції, чинній на день подання заяви) (далі - ПК України), для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.
Згідно з п.299.1 ст. 299 ПК України, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до вимог п. 293.1 ст. 293 ПК України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (п.293.2 ст.293 ПК України).
Відповідно до п.295.2 ст.295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої та другої груп здійснюється контролюючим органом на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Як вбачається з матеріалів справи, громадянка ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) 19 травня 2015 року зареєстрована, як суб'єкт господарської діяльності без створення юридичної особи, їй присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, перебувала на обліку в Мукачівській ОДПІ як платник податків.
17 травня 2016 року, зареєстровано припинення підприємницької діяльності відповідача за її рішенням, (а.с.8-10).
Згідно зробленого запиту судом у відповідності до ч.3 статті 107 КАС України, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1.
Станом на 11.10.2016 року за відповідачкою рахується податковий борг з Єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 2288,64 грн. в тому числі пені 0,24 грн., що підтверджується довідкою про суми боргу та обліковою карткою платника податку, (а.с.11-12).
Як вбачається зі матеріалів адміністративної справи, відповідач у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обрав ставку податку у розмірі 20% до розміру мінімальної заробітної плати з 01 червня 2015 року, (а.с.13-14).
З врахуванням вищенаведеного ставка єдиного податку становить 20% до розміру мінімальної заробітної плати, встановлено станом на 01 січня 2015 року становить - 243,60грн. (1218 грн. х 20 %, де 1218,00 грн. - розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня 2015 року), станом на 01 січня 2016 року становить - 275,60 грн. (1378 грн. х 20%).
Згідно п.295.1. ст.295 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Відповідачу за 2015-2016 рік нараховано єдиний податок в загальній сумі 2288,64 грн., в тому числі: 243,60 грн. - з терміном сплати до 20.07.2015 року, 243,60 грн. - з терміном сплати до 20.08.2015 року, 243,60 грн. - з терміном сплати до 20.09.2015 року, 243,60 грн. - з терміном сплати до 20.10.2015 року, 243,60 грн.- з терміном сплати до 20.11.2015 року, 243,60 грн. - з терміном сплати до 20.12.2015 року, 275,60 грн. - з терміном сплати до 20.01.2016 року, 275,60 грн. - з терміном сплати до 20.02.2016 року, 275,60 грн.- з терміном сплати до 20.03.2016 року, що підтверджується обліковою карткою платника податку,(а.с.13, 14).
У відповідності до ст.129 Податкового кодексу України, відповідачу по платежу 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» було проведено нарахування пені у розмірі 0,24 грн., яка залишається ним несплаченою.
Відповідно до п.300.1 ст.300 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Приписами статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 даного Кодексу, податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до вищенаведеного, податковий орган виставив відповідачу податкову вимогу від 21 липня 2015 року за № 378-23 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями у розмірі 487,20 грн.. Вищенаведену податкову вимогу направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак даний лист повернуто до податкового органу із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання, (а.с.15).
Відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
На час розгляду справи вказана сума боргу відповідачем несплачена та не оскаржувалась ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, податковий борг підтверджується обліковою карткою платника податку та довідкою про суму заборгованості, а відтак адміністративний позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 17, 71, 86, 160, 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 (п.і. АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) у розмірі 2288,64 грн. (дві тисячі двісті вісімдесят вісім гривень, 64 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
СуддяТ.В. Скраль