2 лютого 2017 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Лященко Н.П.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 липня 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Дніпроводоканал» про зобов'язання вчинити певні дії,
28 січня 2017 року (згідно з поштовим штемпелем на конверті) ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 липня 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 серпня 2016 року з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України підстави щодо неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Подана ОСОБА_1 заява підлягає залишенню без розгляду з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 356 ЦПК України заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.
Частиною четвертою статті 356 ЦПК України визначено, що у разі пропущення строку, встановленого частинами першою - третьою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк у межах одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.
Встановлено, що ухвала суду касаційної інстанції, про перегляд якої подано заяву, постановлена 9 серпня 2016 року.
Судові рішення, надані заявником на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, ухвалені 13 липня 2011 року та 13 квітня 2016 року.
Таким чином строк подання указаної заяви (з урахування дати постановлення інших судових рішень суду касаційної інстанції) закінчився 9 листопада 2016 року.
Клопотання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судових рішень ОСОБА_1 не заявлено.
Відповідно до статті 72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
Оскільки заява про перегляд судових рішень подана після спливу трьох місяців з дня ухвалення судового рішення суду касаційної інстанції; клопотання щодо поновлення строку для подання заяви про перегляд судових рішень не заявлено, а тому зазначена заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтею 72, частинами першою, четвертою статті 356 ЦПК України, суддя Верховного Суду України
Заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 липня 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 серпня 2016 року залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України Н.П. Лященко