Справа № 11-кп/796/731/2017 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Категорія: ст. 314 КПК України Суддя-доповідач ОСОБА_2
01 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 12016100030011242 - прокурора Київської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_9 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 15 грудня 2016 року щодо обвинуваченого за ч. 1 ст. 115 КК України
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в
м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15 грудня 2016 року з підготовчого судового засідання обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016100030011242 від 19 вересня 2016 року відносно ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 115 КК України повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_9 для належного оформлення.
Своє рішення про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України суд першої інстанції обґрунтував тим, що в ньому формулювання обвинувачення тотожне викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, що не узгоджується з вимогами кримінального процесуального законодавства та суперечить положенням п. а ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З обвинувального акта, як зазначив суд, вбачається, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, при цьому обвинувачення сформульовано таким чином, що перший його абзац вказує на вчинення кримінального правопорушення потерпілим ОСОБА_10 , зокрема указано, що ОСОБА_10 розпочав бійку, наніс ОСОБА_8 6 ударів невстановленим тупим предметом у різні ділянки тіла, у результаті чого ОСОБА_8 отримав легкі тілесні ушкодження. Отже викладене в обвинувальному акті формулювання обвинувачення, як уважав суд, свідчить про те, що слідчим не виконані вимоги ст.ст. 91, 291 КПК України, оскільки обставини, які характеризують об'єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, наведені без дотримання вказівок обставин вчинення умисного діяння, яке полягає в посяганні на життя іншої людини та які підлягають дослідженню при розгляді кримінального провадження.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 15 грудня 2016 року та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
За доводами апеляційної скарги прокурор уважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам провадження та не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, оскільки в обвинувальному акті щодо ОСОБА_8 фактичні обставини кримінального правопорушення викладені так, як прокурор вважав встановленими, у тому числі і з метою виключення стану необхідної оборони ОСОБА_8 при нанесенні останнім ножових поранень ОСОБА_10 , а обвинувачення сформульовано з дотриманням вимог ст. 91 КПК України.
При цьому виклад формулювання обвинувачення аналогічним чином як і фактичних обставин кримінального правопорушення, як зазначає апелянт, не є підставою для повернення прокурору обвинувального акта, оскільки кримінальній процесуальний закон не містить жодних заборон або певних вимог у цій частині. В той же час, вдавшись до оцінки фактичних обставин провадження та сформульованого щодо ОСОБА_8 обвинувачення, суд вийшов за межі своїх повноважень, чим істотно порушив вимоги ст. 314 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, заперечення захисника щодо доводів апеляційної скарги та позицію обвинуваченого, який хоча і погодився із захисником, проте пояснив, що йому достатньо зрозуміло в чому саме він обвинувачується, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Обвинувальний акт, як це передбачено ст. 291 КПК України, складається і підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Вичерпні вимоги до обвинувального акта викладені в ч. 2 ст. 291 КПК України, а перелік додатків до нього - в ч. 3 цієї ж норми закону.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен обов'язково містити відомості, які передбачені п.п. 1-9 цієї частини, у тому числі і виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
При цьому кримінальний процесуальний закон не містить жодних заборон щодо викладення аналогічним чином фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, навпаки за змістом закону формулювання обвинувачення не повинно містити суперечності з викладом фактичних обставин кримінального правопорушення.
Отже, згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам ст. 291 КПК України та чи не містить він положення, що суперечать одне одному, водночас обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення, тобто суть обвинувального акта є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті.
Як вважає колегія суддів, повертаючи прокурору обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 для усунення недоліків, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про порушення слідчим, прокурором вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.
З обвинувального акта щодо ОСОБА_8 , який 12 грудня 2016 року надійшов до Деснянського районного суду м. Києва, вбачається, що в ньому викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зазначена правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і частину статті закону України про кримінальну відповідальність та окремо наведено формулювання обвинувачення, з урахуванням, всупереч тверджень суду, положень ст. 91 КПК України, тобто викладена позиція сторони обвинувачення в такому виді, як це вважає за правильне прокурор.
Таким чином, на переконання колегії суддів, зазначений процесуальний документ за своїм змістом відповідає вимогам ст. 291 КПК України і відсутні підстави вважати, що формулювання обвинувачення в ньому викладено без дотримання вимог кримінального процесуального закону, в порушення положень Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
До того ж колегія суддів уважає, що посилаючись в ухвалі, з огляду на кримінально-правову кваліфікацію умисного діяння ОСОБА_8 , на неконкретність, суперечливість обвинувачення, з вказівкою, що в ньому наведені обставини вчинення протиправних дій потерпілим щодо обвинуваченого, суд першої інстанції фактично вийшов за межі питань, які підлягають вирішенню під час підготовчого судового засідання, як на це правильно звертає увагу в апеляційній скарзі прокурор.
При цьому колегія суддів приймає до уваги, що за вказаним обвинувальним актом обвинувачення висунуто саме ОСОБА_8 , з детальним викладенням усіх фактичних обставин кримінального правопорушення, зокрема і тих, які передували вчиненню злочину, таким чином, як вважав за правильне прокурор, обов'язок доказування обвинувачення, згідно ст. 92 КПК України, покладається на слідчого і прокурора, а перевірка правильності встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення та щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого є предметом виключно судового розгляду.
Враховуючи, що під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції колегією суддів не було встановлено порушень, допущених при складанні обвинувального акта щодо ОСОБА_8 , які б перешкодили призначенню кримінального провадження до розгляду, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, ухвала Деснянського районного суду м. Києва, як постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою, враховуючи сукупність усіх даних про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі доведеності винуватості у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а також позицію обвинуваченого, який не порушив питання про зміну запобіжного заходу на більш м'який, а підтримав клопотання прокурора, колегія суддів вважає за доцільне продовжити раніше обраний щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 30 днів, оскільки відсутні підстави вважати, що інші, менш суворі, запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, тобто і на цей час продовжують існувати ризики переховування від суду, перешкоджання встановленню фактичних обставин у справі під час судового провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Київської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_9 задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 15 грудня 2016 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016100030011242 від 19 вересня
2016 року відносно ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 115 КК України повернуто прокурору, скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 30 днів, тобто до 02 березня 2017 року включно.
Ухвала набирає законної сили з дня оголошення, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ________________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4